Постанова 4857 № 380/24857/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/24857/24 пров. № А/857/46796/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року, головуючий суддя Москаль Р.М., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій,- В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУПФУ у Львівській області, ГУПФУ в Закарпатській області в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ у Закарпатській області №ПС № 134450005420 від 19.11.2024 року; зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3732- XII та п. 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з врахуванням довідок №57-Ф від 16.01.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №439-Ф від 07.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих ГУ ПФУ у Львівській області. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що з 18.09.2019 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 17.01.2024 звернулась із заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», проте рішенням від 18.01.2024 року їй було відмовлено у переведенні на пенсію за віком за Законом № 889-VIII. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби за грудень 2023 року, у зв`язку з чим звернулась до суду з вимогою зобов`язати видати таку довідку. 07.11.2024 року ГУ ПФУ у Львівській області на виконання рішення суду від 17.05.2024 року у справі № 380/5590/24 видало ОСОБА_1 довідку №439-ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби за грудень 2023 року. 11.11.2024 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII. ГУ ПФУ у Львівській області передало її заяву для розгляду ГУ ПФУ в Закарпатській області, котре прийняло рішення № 134450005420 від 19.11.2024 року про відмову заявниці у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішення обґрунтовано тим, що форма довідок про складові заробітної плати не відповідає пункту 5 Порядку №

622. Позивачка не погоджується з цим рішенням, вважає його безпідставним та необґрунтованим. Зазначає, що станом на 01.05.2016 року був наявний стаж роботи на посадах державної служби понад 10 років і вона продовжувала обіймати посади державної служби, то за нею зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення №134450005420 від 18.01.2024 року, №134450005420 від 19.11.2024 року про відмову ОСОБА_1 в переході на пенсію за Законом України «Про державну службу» відповідно до заяви від 17.01.2024 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перевести ОСОБА_1 з 17.01.2024 року з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ та пункту 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ, врахувавши при обчисленні розміру пенсії відомості про заробітну плату на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 57-Ф від 16.01.2024 року та № 439-Ф від 07.11.2024; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Постановою КМУ № 823 від 12.07.2024 року внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою № 622, якими крім іншого затверджений новий порядок обчислення розміру пенсії держслужбовця та нові форми довідок про складові заробітної плати. Вказує, що відповідно до пункту 3 Постанови № 823 зазначена постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2024 року. Рішенням ГУ ПФУ у Закарпатській області відмовлено у призначенні пенсії держслужбовця з тих мотивів, що долучені до заяви від 11.11.2024 року довідки про складові заробітної плати держслужбовця № 57-Ф від 16.01.2024 та № 439-Ф від 07.11.2024 року не відповідають пункту 5 Порядку №

622. Стверджує, що позивачка має підстави для призначення їй пенсії держслужбовця, проте для цього їй потрібно надати довідки про складові зарплати сформовані за нормами Постанови №

823. Оскільки до заяви не було додано довідок належної форми, то підстав для призначення пенсії на підставі Закону України «Про державну службу» немає. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.09.2019 року отримує пенсію за віком на підставі Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-ІV. Відповідно до записів трудової книжки від 27.01.1978 року серії НОМЕР_1 та вкладишу від 01.07.2019 року серії НОМЕР_2 , позивачка 18.04.2002 року прийняла присягу державного службовця та надалі працювала на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. ГУ ПФУ у Львівській області за заявою ОСОБА_1 видало заявниці довідку від 16.01.2024 року № 57-ф про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та відмовило у наданні довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби з мотивів відсутності необхідного стажу станом на 01.05.2016 року. 17.01.2024 року ОСОБА_1 звернулася до органу ПФУ у Львівській області із заявою про переведення її на пенсію за Законом України «Про державну службу». До заяви додала лише одну із двох необхідних довідок - довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.01.2024 року № 57-ф. 18.01.2024 року ГУ ПФУ в Донецькій області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.01.2024 року прийняло рішення № 134450005420, відповідно до якого відмовило позивачці в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Це рішення мотивоване тим, що Довідка № 57-Ф від 16.01.2024 року про складові заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу дубків) не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки видана на підставі особових рахунків за грудня 2023. Прийнято рішення відмовити в переході на пенсію держслужбовця, оскільки довідка про заробітну плату не відповідає вимогам Постанови № 1409 від 29.12.2023 року. Рішенням від 17.05.2024 року у справі №380/5590/24, що залишене без змін постановою 8ААС від 18.10.2024 року, суд зобов`язав ГУ ПФУ у Львівській області видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за формою, встановленою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3, за грудень 2023 року. На виконання рішення суду у справі № 380/5590/24 ГУ ПФУ у Львівській області видало ОСОБА_1 довідку від 07.11.2024 року № 439-ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. 11.11.2024 року ОСОБА_1 знову звернулася до органу ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії, просила перевести її з 17.01.2024 року на пенсію за Законом України «Про державну службу» на підставі заяви від 17.01.2024 року. До заяви додала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.01.2024 року № 57-ф та від 07.11.2024 року № 439-ф, видану на виконання рішення суду. 19.11.2024 року ГУ ПФУ в Закарпатській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.11.2024 року прийняло рішення № 134450005420, відповідно до якого відмовило позивачці в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Це рішення мотивоване тим, що до заяви гр. ОСОБА_1 подала довідки №57-Ф від 16.01.2024 року, №439-Ф від 07.11.2024 року про складові заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям, які не відповідають вищезазначеному пункт 5 Порядку №

622. Довідка № 57-Ф від 16.01.2024 року про складові заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу дубків) не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: видана на підставі особових рахунків за грудня 2023. Згідно абзацу 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 (зі змінами внесеними згідно Постанови № 823 від 12.07.2024 року), особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (станом на 01.05.2016 року) та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому-п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 року за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 року до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 року. Встановлено, що стаж роботи заявниці на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців станом на 01.05.2016 року складає 14 років 14 днів. Отже право на застосування заробітної плати в середньомісячних сумах за у місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, відсутнє. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ефективним способом захисту прав позивачки буде визнати протиправними та скасувати рішення № 134450005420 від 18.01.2024 року та № 134450005420 від 19.11.2024 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання/спонукання відповідача перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ та пункту 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ, врахувавши при обчисленні розміру пенсії додані до заяви відомості про заробітну плату на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.01.2024 року № 57-Ф та від 07.11.2024 року № 439-Ф, як це передбачають норми пп. 4, 5 Порядку №

622. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає Закон № 889-VIII. Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що Закон № 3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII. Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. За наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Після 01 травня 2016 року зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж. Колегія суддів зазначає, що для звернення до органу ПФУ про призначення пенсії державного службовця на підставі пунктів 2, 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 та ст. 37 Закону №3722-ХІІ особі слід отримати довідки про розмір заробітної плати для обчислення розміру її пенсії. Постанова № 1-3 визначає форму довідок для обчислення розміру пенсії державного службовця: 1) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) - надається кожній особі; 2) альтернативно - залежно від стажу державної служби на момент звернення про призначення пенсії державного службовця: - про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); - про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 долучила до заяви від 17.01.2024 про призначення пенсії державного службовця довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №57-Ф від 16.01.2024 року (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років станом на грудень 2023 року). Щодо інших складових заробітної плати, то позивач не змогла надати ГУ ПФУ у Львівській області довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, оскільки саме ж ГУ ПФУ у Львівській області відмовило позивачці у видачі такої довідки. Рішенням суду у справі №380/5590/24, що набрало законної сили, встановлено протиправність дій ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. На виконання цього рішення суду ГУ ПФУ у Львівській області 07.11.2024 року видало довідку № 439-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Позивач 11.11.2024 року повторно звернулася щодо переведення її на пенсію держслужбовця з 17.01.2024 року, та долучила до заяви дві довідки про складові заробітної плати (№ 57-Ф від 16.01.2024 року, № 439-Ф від 07.11.2024 року). Відтак, станом на 17.01.2024 року (дату подання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Львівській області заяви про призначення пенсії) позивач мала необхідний стаж державної служби (що відповідачем не заперечується); була звільнена з державної служби; подала Головному управлінню Пенсійного фонду України в Львівській області (видані цим органом як роботодавцем) довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №57-Ф від 16.01.2024 року, та згодом на виконання рішення у справі №380/5590/24 подала довідку № 439-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Всі відображені у цих довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача. Колегія суддів зазначає, що право позивача на отримання належної довідки про складові заробітної плати та перехід на пенсію були порушені пенсійним органом у січні 2024, відтак правовідносини поширюються норми Порядку №622, чинні станом на січень 2024 року. Щодо доводів апелянта про те, що зміни внесені до Порядку № 622 Постановою № 823 від 12.07.2024 року, які набрали чинності з 20.07.2024 року, слід застосовувати починаючи із 01.01.2024 року, то суд апеляційної інстанції не приймає такі доводи до уваги, і зазначає наступне. 20.07.2024 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, якою внесені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», проте вона не може бути застосована до спірних правовідносин. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до змісту картки документа постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823, яка на думку відповідача повинна бути застосована до спірних правовідносин, прийняття документа 12.07.2024 року, публікація документа 20.07.2024 в офіційному виданні КМУ «Урядовий Кур`єр» та 08.08.2024 року в Офіційному віснику України, набрання чинності 20.07.2024 року. Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що зазначений нормативно-правовий акт прийнятий фактично через 5 місяців після подання заяви про переведення позивача на пенсію державного службовця. Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 року № 3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, пенсія позивачці як державному службовцю мала би бути призначена на підставі її заяви з 17.01.2024 року, тобто до внесення змін до Порядку № 622, а тому реалізація права особи мала здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень із заявою встановленого зразка), а розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом. Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 року №580/6509/23 зазначив, що зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823 можуть стосуватися призначення пенсій, заяви щодо яких подані після 20.07.2024 року(набрання чинності таким актом) з врахуванням статті 58 Конституції України. Однак, внаслідок протиправних дій ГУПФУ у Львівській області позивач не змогла отримати повного пакету документів, необхідних для реалізації права на отримання пенсії державного службовця. Внаслідок тривалих судових процесів позивач лише в листопаді 2024 року змогла повторно звернутись до органу ПФУ та надати комплектний пакет документів, необхідних для практичної реалізації переходу на пенсію державного службовця (адже без відомостей про розмір складових заробітної плати неможливо обчислити розмір пенсії). Колегія суддів зазначає, оскільки підстави для переведення на пенсію держслужбовця у позивачки виникли ще з моменту звернення із заявою від 17.01.2024 року, тобто задовго до набрання чинності змінами, внесеними Постановою № 823 до Порядку № 622, тому долучені до заяви довідки складені відповідно до чинного на той момент Порядку № 622, а відтак - мають бути враховані при обчисленні розміру пенсії. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з метою ефективного захисту порушених прав позивача необхідно визнати протиправними та скасувати рішення № 134450005420 від 18.01.2024 року та № 134450005420 від 19.11.2024 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати відповідача перевести позивача з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ та пункту 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ, врахувавши при обчисленні розміру пенсії додані до заяви відомості про заробітну плату на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.01.2024 року № 57-Ф та від 07.11.2024 року № 439-Ф, як це передбачають норми пп. 4, 5 Порядку №

622. Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають частковому задоволенню. В іншій частині рішення сторонами не оскаржується. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі №380/24857/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар Т. В. Онишкевич