Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/4668/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/4668/25 пров. № А/857/35069/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Запотічний І.І., суддя Шинкар Т.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року (головуючий суддя Смокович В.І., м.Луцьк) у справі №140/4668/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: 05.05.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (відповідач1) Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області (відповідач2), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Луганській області №032450009452 від 08.04.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоди: з 01.09.1986 по 11.01.1990 навчання у професійно-технічному училищі №1 м. Нововолинська за професією електрослюсар підземний; з 22.09.1989 по 15.01.1990 робота учнем електрослюсарем підземним ДП «Шахта №9 «Нововолинська» (виробнича практика); з 12.03.1990 по 26.06.1990 підземний електрослюсар третього розряду в/о «Укрзахідвугілля» трест «Укрзахідвуглебуд» Нововолинське Шахтобудівельне управління; з 30.06.1990 по 17.04.1992 строкова військова служба; з 04.05.1992 по 14.12.1992 електрослюсар підземний Шахта №5 «Нововолинська»; з 24.12.1992 по 30.06.1993, з 01.07.1993 по 26.10.1994 учнем електрослюсаря підземного, електрослюсарем підземним Мирнинському спеціалізованому шахтобудівельному тресті Управління капітального будівництва акціонерної компанії «АЛРОСА» та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 04.03..2025. Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до вимог статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ в Луганській області №032450009452 від 08.04.2025 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1 - 6 років та страхового стажу 25 років. До страхового та пільгового стажу не зараховано періоди роботи, навчання та проходження строкової військової служби: 01.09.1986 по 11.01.1990 навчання у професійно-технічному училищі №1 за професією електрослюсар підземний; 22.09.1989 по 15.01.1990 робота учнем електрослюсарем підземним ДП «Шахта №9 «Нововолинська» (виробнича практика), оскільки довідка, що підтверджує стаж роботи не містить інформації про спуски в шахту; 12.03.1990 по 26.06.1990 підземний електрослюсар третього розряду в/о «Укрзахідвугілля» трест «Укрзахідвуглебуд» Нововолинське Шахтобудівельне управління, оскільки відсутній запис у трудовій книжці; 30.06.1990 по 17.04.1992 строкова військова служба; 04.05.1992 по 14.12.1992 електрослюсар підземний Шахта №5 «Нововолинська», оскільки відсутній запис у трудовій книжці; 24.12.1992 по 30.06.1993, 01.07.1993 по 26.10.1994 учнем електрослюсаря підземного, електрослюсарем підземним Мирнинський спеціалізованому шахтобудівельному тресті Управління капітального будівництва акціонерної компанії «АЛРОСА», що розташоване на території російської федерації, у зв`язку з припинення Угоди. Переконаний, що позивач надав усі необхідні документи, які підтверджують його стаж роботи, і відповідач 1 неправомірно не зарахував дані періоди роботи до страхового та пільгового стажу роботи. Необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю. Оскільки перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не перевищувала трьох місяців, тому до пільгового стажу роботи, на думку позивача, необхідно зарахувати час навчання за фахом. Також ОСОБА_1 призвано на строкову військову службу, та на момент призову позивач працював на посаді підземний електрослюсар у в/о «Укрзахідвугілля» трест «Укрзахідвуглебуд» Нововолинське Шахтобудівельне управління, був звільнений з роботи на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України у зв`язку з призовом на військову службу (наказ №110-к від 25.06.1990), тому наявні правові та фактичні підстави для зарахування періодів військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Разом із тим, щодо стажу роботи на території російської федерації, звертає увагу суду, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають. При цьому обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. Отож, вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області неправомірно не зараховує ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу спірні періоди роботи. У трудовій книжці, яка була надана відповідачу наявні усі необхідні записи, дані записи виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, а також надані уточнюючі довідки, які підтверджують періоди роботи за відсутності записів у ній. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 08 квітня 2025 року №032450009452 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31 березня 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з врахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , наданої позивачем до заяви про призначення пенсії від 31.01.2025, зазначені тільки періоди: навчання з 01.09.1986 по 11.01.1990; проходження строкової військової служби з 30.06.1990 по 17.04.1992; роботи з 24.12.1992 по 30.06.1993 та з 01.07.1993 по 26.10.1994 у Миринському шахтобудівному тресті. За результатами розгляду документів страховий стаж ОСОБА_1 склав 24 роки 5 місяців 24 дні, у тому числі пільговий стаж роботи за Списком №1 - 3 місяці 14 днів, навчання за фахом - 3 місяці 14 днів. До пільгового стажу зараховано: період проходження виробничої практики з 28.09.1989 по 11.01.1990 (3 місяці 14 днів) згідно довiдки про пiдтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за вiдсутностi трудової книжки або відповідних записiв у нiй вiд 10.05.2024 №149 виданої ВП „Шахта №9 «Нововолинська»; період роботи з 12.03.1990 по 25.06.1990 (3 місяці 14 днів) згідно довiдки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записiв у нiй вiд 25.02.2025 №02-02/40 виданої ПАТ «Укрзахідвуглебуд». Щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1986 по 11.01.1990 зазначає, що до пільгового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1986 по 11.01.1990 в професійно-технічному училищі №1 м. Нововолинська за професією електрослюсар підземний в повному обсязі, оскільки період навчання перевищує наявний стаж роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Стосовно військової служби - військовий квиток позивачем не надавався, в трудовій книжці серії НОМЕР_1 дати проходження військової служби дописані, відсутня дата видачі військового квитка. До страхового та пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 04.05.1992 по 14.12.1992 у якості електрослюсаря підземного на шахті №5 «Нововолинська» за довідкою від 19.02.2025 №7, яка видана ДП Шахта №1 «Нововолинська», оскільки в трудовій книжці відсутній запис про роботу, зарахування можливе після перевірки довідки. Окрім того, довідка про результати проведення атестації робочого місця після 21.08.1992 позивачем не надавалась. До страхового та пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 24.12.1992 по 30.06.1993 та з 01.07.1993 по 26.10.1994 у Миринському шахтобудівному тресті Управління капітального будівництва акціонерної компанії «АЛРОСА», яке розташоване на території російської федерації, у зв`язку з припиненням Угоди. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. ОСОБА_1 31.03.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (Порядок №22-1) визначено, що заява на призначення/перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр). Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, та відповідно до пункту 4.3. Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Відповідно до пункту 4.2 Порядку розгляд документів, наданих позивачем, провадився за принципом «екстериторіальності» ГУ ПФУ в Луганській області, яким рішенням від 08.04.2025 №032450009452 відмовлено у її призначенні. Рішенням встановлено, що вік заявника становить 54 роки 27 днів. За наданими документами страховий стаж становить 24 роки 05 місяців 24 днів, у тому числі пільговий стаж роботи за Списком №1 3 місяці 14 днів, навчання за фахом 3 місяці 14 днів. Страховий стаж обчислено з урахуванням сплати страхових внесків за даними Реєстру, починаючи з 01.01.2004 по 31.12.2024. За розглядом документів до пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано період роботи з 22.08.1989 по 15.01.1990 у якості учня електрослюсаря підземного за довідкою від 10.05.2024 №149, яка видана ДП «Шахта №9 «Нововолинська», оскільки не містить інформації про спуски в шахту (підлягає уточненню довідкою). Період навчання з 01.09.1986 по 11.01.1990 в професійно-технічному училищі №1 м. Нововолинська за професією електрослюсар підземний не підлягає зарахуванню в повному обсязі до пільгового стажу роботи, оскільки не підтверджено пільгову роботу, окрім того він перевищує період роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До страхового та пільгового стажу на Списком №1 не зараховано роботи: з 04.05.1992 по 14.12.1992 у якості електрослюсаря підземного на шахті №5 «Нововолинська» за довідкою від 19.02.2025 №7, яка видана ДП Шахта №1 «Нововолинська», оскільки в трудовій книжці відсутній запис про роботу (можливе для зарахування за результатом перевірки). Окрім того, інформація про результати атестації робочого місця, починаючи з 20.08.1992 до заяви не долучено; з 24.12.1992 по 30.06.1993 та з 01.07.1993 по 26.10.1994 у Миринському шахтобудівному тресті Управління капітального будівництва акціонерної компанії «Алроса», що розташоване на території російської федерації, у зв`язку з припиненням Угоди. До страхового стажу не зараховано періоди ведення підприємницької діяльності з 14.08.2000 по 28.04.2002 та з 01.01.2025 по 28.02.2025 у зв`язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду. У зв`язку із наведеним відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1 6 років та страхового стажу 25 років. Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся в суд першої інстанції з позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (Порядок №383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 (за період роботи до 1 січня 1992); Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10; Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36, від 24.06.2016 №461 (зі змінами) затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1). Розділ І Списку №1 має назву Гірничі роботи (видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд). Підрозділом 1 Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень (підрозділ 1) розділу І Гірничі роботи Списку №1 передбачено, що до Списку №1 відносяться працівники: зайняті на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді) в переліку яких значиться: гірник підземний видобувної дільниці, гірник з ремонту гірничих виробок підземний видобувної дільниці, гірничий майстер підземний дільниці ВТБ. Відповідно до пункту 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (Порядок № 637). Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку №

637. Згідно пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку (коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів)), стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Таким чином, колегія суддів зазначає, що основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 Порядку №637, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 24.12.1992, позивач з 01.09.1986 по 11.01.1990 навчався у професійно-технічному училищі №1; з 30.06.1990 по 17.04.1992 перебував на строковій військовій службі; з 24.12.1992 по 30.06.1993 та з 01.07.1993 по 26.10.1994 працював учнем електрослюсаря підземного, електрослюсарем підземним Мирнинський спеціалізованому шахтобудівельному тресті Управління капітального будівництва акціонерної компанії «АЛРОСА». Довідкою акціонерної компанії «АЛРОСА» від 05.01.2019 №А02-1090-35-10-01-С підтверджується факт роботи ОСОБА_1 в період з 24.12.1992 (наказ від 22.12.1992 №47) по 30.06.1993 та з 01.07.1993 (наказ від 30.07.1993 №49) по 26.10.1994 (наказ від 26.10.1994 №76) на посаді електрослюсаря підземного. Згідно із довідкою від 27.04.2021 №145/2021 підтверджується факт навчання в професійно-технічному училищі №1 м. Нововолинська, яке реорганізоване в Державний навчальний заклад «Нововолинський центр професійно-технічної освіти за професією електрослюсар підземний з 01.09.1986 (наказ від 01.09.1986 №104-К) по 11.01.1990 (наказ від 11.01.1990 №8-К). Як видно з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №7 від 19.02.2025, виданою ДП Шахта №1 «Нововолинська», яка міститься в матеріалах справи, підтверджено, що позивач з 04.05.1992 по 14.12.1992 виконував підземні гірничі роботи за професією, посадою електрослюсар підземний, що передбачена Списком №1 розділ І підрозділ 1 а 1010100а код КП 7271. Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №149 від 10.05.2024, виданою ДП Шахта №9 «Нововолинська», підтверджується, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на шахті №9 «Нововолинська» з 22.08.1989 (наказ від 21.08.1989 №324к) по 15.01.1990 (наказ від 18.01.1990 №14к) повний робочий день під землею. Витягом з наказу до ДП «Шахта №9 «Нововолинська» №412а-К від 23.09.1994 про результати проведення атестації робочих місць згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 затверджено перелік робочих місць, професій та посад, працівників, котрим у відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначене пільгове пенсійне забезпечення, передбачене Списком №1, серед яких робітники, зайняті на підземних роботах повний робочий день електрослюсар підземний. Довідкою виданою ДП Шахта №9 «Нововолинська» передбачається кількість спусків в шахту №9 «Нововолинська» згідно табелів обліку робочого часу позивача, а саме: 1989 рік - за серпень 8 днів, вересень 21 день, жовтень 21 день, листопад 20 днів та грудень 21 день та за січень 1990 року 9 днів. Позивачу ПрАТ «Укрзахідвуглебуд» видано довідку від 25.02.2025 №02-02/40 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме роботи повний робочий день під землею у в/о Укрзахідвугілля трест «Укрзахідвуглебуд» Нововолинське Шахтобудівельне управління за період з 12.03.1990 по 25.06.1990 та виконував підземні гірничі роботи в шахті за професією підземний електрослюсар третього розряду, що передбачено Списком №1 розділу І підрозділ

1. Пунктом 3 Порядку Порядок №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Зі спірного рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 08.04.2025 №032450009452 до пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано період роботи з 22.08.1989 по 15.01.1990 у якості учня електрослюсаря підземного за довідкою від 10.05.2024 №149, яка видана ДП «Шахта №9 «Нововолинська», оскільки не містить інформації про спуски в шахту. Період навчання з 01.09.1986 по 11.01.1990 в професійно-технічному училищі №1 м. Нововолинська за професією електрослюсар підземний не підлягає зарахуванню в повному обсязі до пільгового стажу роботи, оскільки не підтверджено пільгову роботу, окрім того він перевищує період роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. З матеріалів справи вбачається, що періоди навчання з 01.09.1986 по 11.01.1990 зараховані пенсійним органом до страхового стажу позивача, що не заперечується ГУ ПФУ в Луганській області та підтверджується формою РС-право, відтак спірним питанням є незарахування вказаного періоду саме до спеціального (пільгового) страхового стажу позивача. Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» №103/98-ВР від 10.02.1998, з наступними змінами і доповненнями, а саме частина перша статті 38 «Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти», обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я. Статтею 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Відповідно до статті 5 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі. Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відтак, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 367/945/17. Таким чином, період навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а й у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу. Відповідно до пункту пункту 8 Порядку №637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів. Наданою до матеріалів справи довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів, виданою ПрАТ «Укрзахідвуглебуд» підтверджується робота на повний робочий день під землею у в/о Укрзахідвугілля трест «Укрзахідвуглебуд» Нововолинське Шахтобудівельне управління за період з 12.03.1990 по 25.06.1990, де позивач виконував підземні гірничі роботи в шахті за професією підземний електрослюсар третього розряду, що передбачено Списком №1 розділу І підрозділ

1. Водночас, як зазначалось апеляційним судом вище, ОСОБА_1 закінчив навчання за спеціальністю в професійно-технічному училищі №1 м. Нововолинська 11.01.1990 (наказ від 11.01.1990 №8-К), що підтверджується довідкою від 27.04.2021 №145/2021. Перерва між днем закінчення позивачем навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує 3 місяців, що дає право на зарахування вказаного періоду навчання позивача до пільгового стажу. Поряд із цим колегія суддів зазначає, що довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №149 від 10.05.2024, виданою ДП Шахта №9 «Нововолинська», підтверджується факт роботи позивача за повним робочим день на шахті №9 «Нововолинська» з 22.08.1989 (наказ від 21.08.1989 №324к) по 15.01.1990 (наказ від 18.01.1990 №14к) під землею. Посилання ж апелянта на відсутність інформацію про спуски в шахту ж безпідставним, оскільки вказаною довідки передбачено застереження про перебування ОСОБА_1 повного робочого дня під землею, що свідчить про щоденні спуски в шахту та необхідність врахування вказаного періоду до пільгового стажу. Щодо періоду роботи позивача підземним електрослюсарем третього розряду в/о «Укрзахідвугілля» трест «Укрзахідвуглебуд» Нововолинське Шахтобудівельне управління з 12.03.1990 по 26.06.1990 то суд зазначає, що формою РС-право передбачено факт зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 12.03.1990 по 25.06.1990, згідно із довідкою від 25.02.2025 №02-02/40 до пільгового стажу за Списком №1, а тому така вимога позивача є безпідставною. Як видно з трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач проходив військову службу в період з 30.06.1990 по 17.04.1992, що підтверджується також відомостями військового квитка серії НОМЕР_3 . Так, згідно з абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. З аналізу вищевикладеної норми вбачається, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Отже, як було зазначено апеляційним судом вище, ОСОБА_1 працював підземним електрослюсарем третього розряду в/о «Укрзахідвугілля» трест «Укрзахідвуглебуд» Нововолинське Шахтобудівельне управління з 12.03.1990 по 25.06.1990 та 30.06.1990 був призваний на військову службу. Тобто на момент призову не працював за професією, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому відсутні правові підстави для зарахування періоду проходження військової служби з 30.06.1990 по 17.04.1992 до пільгового стажу роботи. Водночас колегія суддів наголошує про безпідставність не зарахування вказаного періоду до страхового стажу, оскільки факт дописування дати проходження військової служби в трудовій книжці нічим не обґрунтований та спростовується наявним військовим квитком серії НОМЕР_3 , який, як зазначає апелянт, до заяви про призначення пенсії не надавався. Як вбачається з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №7 від 19.02.2025, виданою ДП Шахта №1 «Нововолинська», яка міститься в матеріалах справи, підтверджено, що позивач з 04.05.1992 по 14.12.1992 виконував підземні гірничі роботи за професією, посадою електрослюсар підземний, що передбачена Списком №1 розділ І підрозділ 1 а 1010100а код КП 7271. У такому випадку посилання ГУ ПФУ в Луганській області про відсутність вказаного періоду в трудовій книжці, як підставу для не зарахування до страхового та пільгового стажу, не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Слід також зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Дана правова позиція узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Натомість, апелянт не здійснював ніяких запитів на підтвердження спірного періоду роботи позивача та не надав доказів які б ставили під сумнів дійсність внесених записів до трудової книжки. Разом з тим, законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, а тому її неналежне ведення відповідними особами не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням. Тобто, недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та підтримана постановою Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 580/4012/19. Щодо не зарахування періоду роботи (з 24.12.1992 по 30.06.1993 та з 01.07.1993 по 26.10.1994) ОСОБА_1 у Миринському шахтобудівному тресті Управління капітального будівництва акціонерної компанії «Алроса», що розташоване на території російської федерації, у зв`язку з припиненням Угоди, колегія суддів зазначає наступне. Згідно вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію за віком, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом рф «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Окрім цього, апеляційний суд зазначає, що рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 26.03.2008 №01-1/2-07 визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди. Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Вищезазначена Угода діяла, як на момент роботи позивача у спірний період відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 . Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», вихід України з цієї Угоди, та згідно якої зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України з 19.06.2023 року. Отож, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 19.06.2023, Україна як держава - учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Таким чином, проаналізувавши вищезазначені нормативно-правові акти, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31 березня 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з врахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду. Крім того, апеляційний суд зауважує, що судом першої інстанції стягнуто з апелянта на користь позивача 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи те, що апеляційна скарга мотивів та заперечень щодо протиправності стягнення такої суми не містить, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та оцінку рішенню в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надає. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 140/4668/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Т. І. Шинкар