Постанова Хмельницький апеляційний суд № 672/500/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2026 року м. Хмельницький Справа № 672/500/25 Провадження № 22-ц/820/124/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Талалай О.І., Ярмолюка О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2025 року (суддя Рибачук О.Г.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в с т а н о в и в : У травні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.08.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладений договір позики №75343328, відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 8500 грн., який зобов`язався повернути у встановлений п.1.4 договору строк, та сплатити проценти в розмірі 1,99% за кожен день користування кредитом. 10 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №5000965, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2100 грн., який зобов`язався повернути в строк до 09.09.2021 року та сплатити проценти за користування кредитом - 6,30 грн., які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. На підставі договору факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022 року та договору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги, в тому числі і до відповідача за договором позики №75343328 від 10.08.2021. На підставі договору факторингу №28-12/2021-72 від 28.12.2021 року та договору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 10-01/2023 «Коллект Центр» набуло право вимоги в тому числі і до відповідача за договором про споживчий кредит №5000965 від 10.08.2021. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за вказаними вище договорами належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, за договором №75343328 від 10.08.2021 року 25830,25 грн., з яких 8500 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17328,86 грн.- заборгованість на процентами, 1,39 грн.-нараховані 3% річних, та за договором №5000965 від 10.08.2021 року в розмірі 10810,42 грн., з яких 1578,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 9232,42 грн.- заборгованість за процентами. Враховуючи викладені обставини, позивач просив суд стягнути на його користь із ОСОБА_1 заборгованість за договорами №75343328 від 10.08.2021 року та №5000965 від 10.08.2021 року у розмірі 36640,67 грн., понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 13000 грн. витрат понесених на правову допомогу. Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2025 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за кредитними договорами в сумі 36640,67 грн., з яких: заборгованість за договором позики № 75343328, яка складається з: заборгованості за тілом позики - 8500 грн., заборгованості за відсотками - 17328,86 грн., 3% річних - 1,39 грн., а всього на загальну суму 25830,25 грн.; заборгованість за кредитним договором № 5000965, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 1578 грн., заборгованості за відсотками - 9232,42 грн., а всього на загальну суму 10810,42 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторони підписавши кредитні договори, погодили усі істотні умови договорів, в тому числі строки повернення кредиту та позики, відсотки. Відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим, утворилася заборгованість в загальному розмірі 36640,67 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача. Так як позовні вимоги задоволено в повному обсязі, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин встановлених судом. Суд першої інстанції без належної перевірки визнав укладеними електронні кредитні договори та дійшов висновку про волевиявлення відповідача виключно на підставі використання одноразових ідентифікаторів (OTP), не дослідивши технічні докази ідентифікації, зокрема логи системи, IP-адреси, сесійні дані та повні електронні повідомлення, що суперечить вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та практиці Верховного Суду. Фактично суд необґрунтовано поклав на ОСОБА_1 тягар спростування факту укладення договорів, всупереч загальним правилам доказування. Крім того, суд не перевірив належність і повноту правонаступництва за ланцюгом первісний кредитор - ТОВ «Вердикт капітал» - ТОВ «Коллект центр», а також не з`ясував, чи підтверджено документально обсяг переданих прав вимоги, зокрема щодо суми боргу, відсотків та інших нарахувань. Судом також не досліджено обґрунтованість і правомірність нарахованих відсотків. Також, суд першої інстанції без належної оцінки задовольнив вимогу про стягнення 13000 грн.. витрат на правничу допомогу, не перевіривши реальність і обсяг фактично наданих адвокатом послуг. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Коллект центр» не погоджується із доводами апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що відповідач погодився з умовами кредитних договорів, в тому числі з розміром нарахування відсотків за користування кредитом, до того ж, не надав доказів щодо погашення заборгованості. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що 10 серпня 2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено Договір позики №75343328. Відповідно до п.2.1. договору сума позики становить 8500 грн. Згідно п.2.2. договору кредит надається строком на 30 днів. За п.2.3. договору проценти за користування кредитом нараховуються за знижено ставкою 1,99 відсотків на день, процента ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,70% на день. Додатком № 1 до договору позики №75343328 від 10.08.2021 року є таблиця обчислення загальної вартості кредиту, який складає 8500 тіло кредиту + 1776 грн. відсотки за користування кредитом. Вказані документи підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором ІРраWxQ4C4., який було надіслано на номер телефону НОМЕР_1 . Факт належності вказаного номера телефону відповідачу підтверджується інформацією, що надана АТ КБ «ПРИВАТБАНК. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором позики №75343328 від 10 серпня 2021 року виконало в повному обсязі, надавши відповідачу позику в розмірі 8500 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 25 липня 2024 року, що міститься в матеріалах справи. Факт належності банківської картки НОМЕР_2 та отримання кредитних коштів в сумі 8500 грн. 10 серпня 2021 року від позикодавця згідно умов договору позики №75343328 підтверджується випискою за вказаним банківським рахунком, банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк». 22 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №22/02/2022, у відповідності до умов, якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт капітал» зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і боржниками. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №22/02/2022 від 22 лютого 2022 року ТОВ «Вердикт капітал» набуло права грошової вимоги за договором позики №75343328 від 10 серпня 2021 року до відповідача в сумі 25830,25 грн. 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт капітал» відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект центр» належні йому, а ТОВ «Коллект центр» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги ТОВ «Вердикт капітал» до боржників за договорами позики вказаними у реєстрі боржників, включаючи права вимоги до правонаступників боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги за договором позики №75343328 від 10 серпня 2021 року до відповідача в сумі 25830,25 грн. Згідно наданого розрахунку заборгованості прострочена заборгованість відповідача за договором позики №75343328 від 10 серпня 2021 року становить 25830,25 грн.., з яких: 8500 грн. - сума заборгованості за тілом позики; 17328,86 грн. - сума заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками та 1,39 грн. - 3% річних. Крім того, 10 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит №5000965 (індивідуальна частина) шляхом підписання кредитного договору відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Факт ідентифікації особи позичальника та надання йому відповідного одноразового ідентифікатора «F53810» шляхом надсилання на номер телефону НОМЕР_1 , підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», котра міститься в матеріалах справи. Відповідно до п.п. 1.2-1.4 договору, кредит в розмірі 2100 грн. надається строком на 30 днів з 10 серпня 2021 року до 09 вересня 2021 року. Згідно п.1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору. Згідно п.2.3.1.1 договору, пролонгація на пільгових умовах здійснюється таким чином: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі-Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Відповідно до п. 2.3.1.2. договору, пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором №5000965 від 10 серпня 2021 року виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 2100,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією LIQPAY від 10 серпня 2021 року, котра міститься в матеріалах справи. Факт належності банківської картки НОМЕР_2 та отримання кредитних коштів в сумі 2100 грн. 10 серпня 2021 року ОСОБА_1 від кредитодавця згідно умов кредитного договору №5000965 підтверджується випискою за вказаним банківським рахунком, банком- емітентом, якої є АТ КБ «ПриватБанк». 28 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №28-12/2021-72, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт капітал» зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать ТОВ «Мілоан», і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №28-12/2021-72 від 28 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт капітал» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №5000965 від 10 серпня 2021 року. 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт капітал» відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект центр» належні йому, а ТОВ «Коллект центр» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги ТОВ «Вердикт капітал» до боржників за договорами позики вказаними у реєстрі боржників, включаючи права вимоги до правонаступників боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №5000965 від 10 серпня 2021 року до відповідача в сумі 10810,42 грн. З представленого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості станом на 07 травня 2025 року складається з: заборгованості за тілом кредиту - 1578 грн.; заборгованості за відсотками - 9232,42 грн., а всього на загальну суму 10810,42 грн. Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі,яка зробила пропозицію укласти електронний договір,підписаного в порядку,передбаченому статтею12цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII). В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів. За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів. Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами. Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору. Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору. Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором. Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги). Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства. Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам. Щодо заборгованості за кредитним договором №75343328 від 10.08.2021 року, то зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики №75343328 в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи цього товариства. Для укладення договору ОСОБА_1 здійснив ідентифікацію в указаній системі та надав відповідь про прийняття пропозиції (оферти) ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Сторони здійснили обмін електронними повідомленнями про досягнення згоди з усіх істотних умов кредитного договору та підписали цей договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Отже ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін тощо. На виконання умов кредитного договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало грошові кошти в розмірі 8500 грн. на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 25 липня 2024 року, що міститься в матеріалах справи. При цьому ОСОБА_1 не спростував цей факт шляхом подання відповідних доказів про не відкриття на його ім`я зазначеного банківського рахунку та ненадходження на нього кредитних коштів. Отже твердження ОСОБА_1 про не укладення сторонами зазначеного кредитного договору та неотримання ним грошових коштів є необґрунтованими. Після закінчення строку кредитування (30 днів, 09.09.2021 року) ОСОБА_1 не повернув кредит і не сплатила проценти за користування кредитом. Матеріали справи містять договір факторингу та договір відступлення прав вимоги з відповідними додатками, які об`єктивно вказують на те, що ТОВ «Коллект Центр» набуло за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за цим кредитним договором. Ці договори є дійсними та виконаними. Посилання ОСОБА_1 на недоведеність переходу права вимоги за кредитним договором №75343328 до ТОВ «Коллект Центр» не відповідають фактичним обставинам справи. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Коллект Центр» як нового кредитора слід стягнути заборгованість за кредитним договором. Водночас суд неправильно визначив розмір цієї заборгованості. Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Із положень частини другої статті 625 ЦК України слідує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору. Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами. При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав). У зобов`язальних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 встановили строк кредитування за кредитним договором 30 днів (до 09 09.2021 року). Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агентство необхідних кредитів»( на умовах повернення кредиту в кінці строку позики (а.с.9-14) передбачають право позичальника нараховувати проценти на суму позики/залишок позики за весь час до повного виконання позичальником зобов`язань по поверненню позики, у тому числі у випадку виникнення простроченої позики, проте не більше ніж 90 календарних днів наявності заборгованості поспіль (пункт 6.5). Натомість ці Правила не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтвердження, що саме їх розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи кредитний договір. Названі Правила не можуть регулювати спірні правовідносини (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17). ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з ОСОБА_1 за договором позики №75343328 проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку. Суд першої інстанції помилково не звернув увагу на вказані обставини та неправомірно погодився із заявленим у позовній заяві розміром заборгованості за кредитним договором. На день закінчення строку кредитування (09.09. 2021 року) розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами склав 10276,08 грн.. (8500 грн.+1776,08 грн), з урахуванням принципу диспозитивності підлягає стягненню і три відсотки річних відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України в розмірі 1,39 грн. Щодо заборгованості за договором про споживчий кредит №5000965 від 10.08.2021 року Згідно п.2.3.1.1 договору, пролонгація на пільгових умовах здійснюється таким чином: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі-Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Пунктом 2.3.1.2 договору №5000965 від 10.08.2021 року передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після закінчення строку кредитування(з урахуванням всіх пролонгацій). Так збільшення (продовження ) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних(базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних(базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). З відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №5000965 вбачається, що останнім днем дії кредитного договору було 09.09.2021, проте відповідач не здійснив оплату за Кредитним договором в повній мірі, а лише 09.09.2021 відбулася сплата за комісії за пролонгацію 105 грн., тому враховуючи пункти 2.3.1.1, 2.3.1.2 Договору строк користування кредитом було автопролонговано, оскільки у споживача на дату закінчення строку кредиту, а також на дату відступлення прав вимоги була наявна заборгованість за тілом кредитом та процентами. За даними розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» загальна заборгованість за кредитним договором №5000965 від 10.08.2021 року становить заборгованість за тілом кредиту - 1578 грн., заборгованість за процентами - 4656,22 грн., а всього - 6234,22 грн. ( а.с.36-37). За даними розрахунків заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Коллект Центр» за договором №5000965 від 10.08.2021 року заборгованість ОСОБА_1 , на час звернення до суду 07.05.2025 рік за тілом кредитом становить 1578 грн. за відсотками 9232,42 грн., ( а.с.39,41). За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №5000965 від 10.08.2025 року у розмірі 10810,42 грн. з врахуванням його пролонгації. З огляду на зазначене твердження апелянта щодо нарахування відсотків за користування кредитом після закінчення строку кредитування спростовуються вищезазначеними обставинами та підлягають відхиленню. Не відповідають дійсності і твердження апелянта щодо неотримання ним кредиту від ТОВ «Мілоан», оскільки із відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №5000965 вбачається, що 09.09.2021 року, 16.09.2021 року, 23.09.2021, 03.10.2021 року, 11.10.2021 боржником здійснювалося часткове погашення заборгованості. Щодо стягнення судових витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. До позовної заяви позивачем додано договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року заявку на надання юридичної допомоги №50 від 01.04.2025 року, витяг з акту про надання юридичної допомоги від 30.042025 року з детальним описом робіт (наданих послуг) ( а.с.70-74). Відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 01-07.2024 від 01 липня 2024 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр» (Клієнт), Адвокатське об`єднання на підставі звернення Клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги, наведеної у пунктах 2.1.1.-2.1.7. договору, а клієнт зобов`язується оплатити правову допомогу у відповідності до умов Розділу 4 договору. Пунктом 4.6 договору також визначено, що в акті сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта. Згідно з витягом з Акта про надання юридичної допомоги від 30.04.2025, сторони договору погодили надання наступних послуг Адвокатським об`єднанням позивачу у відповідності до Заявок на надання юридичної допомоги (відповідач ОСОБА_1 на суму 13000 грн.: надання усної консультації з вивченням документів, 2 години - 4000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, 3 години - 9000 грн. Згідно заявки на надання юридичною допомоги №50 від 01 квітня 2025 року позивач та адвокатське об`єднання погодили надання правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18. Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18). Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Проаналізувавши долучені до позовної заяви докази на підтвердження факту понесення ТОВ «Коллект Центр» витрат на правничу допомогу документи, із врахуванням перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом та часткового задоволення позову на 53,19% враховуючи співмірність складності справи з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 6914,00 грн. Також,за подання позовної заяви ТОВ «Коллект центр» сплатило 2242,40 грн. судового збору. Враховуючи, що позов задоволено на 53,19%, із ОСОБА_1 підлягає стягненню 1192,73 грн. судового збору на користь позивача. За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив 3633,60 грн. Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена на 46,81 %, із ТОВ «Коллект центр» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1574, 50 грн. Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. З огляду на зазначене з ТОВ «Колект Центр на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 381,77 грн. ( 1574,50 - 1192,73). Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд - у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2025 року змінити в частині розміру заборгованості за кредитними договорами та змінити розподіл судових витрат. Стягнути З ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» заборгованість за кредитними договорами в сумі 21087,89 грн., з яких: - заборгованість за договором позики №75343328, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 8500 грн.; заборгованості за відсотками - 1776,08 грн.; 3% річних - 1,39 грн., а всього 10277,47 грн.; - заборгованість за договором №5000965, яка складається з заборгованості за тілом кредиту -1578,00 грн., заборгованості за відсотками - 9232,42 грн., а всього на загальну суму - 10810,42 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» витрати на правову допомогу в розмірі 6914,00 грн. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 381,77 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 13 січня 2026 року. Судді Т.О. Янчук О.І. Талалай О.І. Ярмолюк