Постанова Хмельницький апеляційний суд № 682/1369/25
від 14.01.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2026 року м. Хмельницький Справа № 682/1369/25 Провадження № 22-ц/820/221/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В. розглянув без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2025 року, суддя Матвєєва Н.В., за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Хмельницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу, встановив: У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.08.2025 у справі №682/1369/25, за позовом ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Хмельницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу. Ухвалою судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.10.2025 заяву ОСОБА_1 залишено без руху з огляду на те, що останнім не сплачено судовий збір за її подання. Суд вказав на відсутність правових підстав для відстрочки, розстрочки чи звільнення заявника від сплати судового збору у зв`язку з ненаданням ОСОБА_1 доказів щодо неможливості сплати судового збору в сумі 605,60 грн. У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 вимог ухвали суду про залишення заяви без руху, ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.11.2025 заяву ОСОБА_1 було повернуто заявнику. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що він щомісячно отримує 3282,15 грн. пенсії, відтак не спроможний сплатити судовий збір у визначеному судом розмірі. Оскільки, на його думку, пенсія, відповідно до рішення Конституційного Суду України №1-6р/2018 від 27.02.2018 не є доходом, а є соціальною виплатою у розумінні ст. 46 Конституції України, відтак в нього відсутній дохід, і він, як непрацездатна людина, не повинен сплачувати судовий збір. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розгляд апеляційної скарги проведено без повідомлення учасників справи. Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та підстави апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Встановлено, що у жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.08.2025 у справі №682/1369/25, за позовом ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Хмельницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу. У довідці про доходи №8821 6453 8888 0825 зазначено, що за період з 01.01.2025 по 30.09.2025 розмір пенсії ОСОБА_1 склав 29539,35 грн. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Ч.ч. 1, 2, 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Тлумачення ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Аналізуючи приписи п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», Велика Палата Верховного Суду зазначала, що умови, визначені у цих пунктах, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою: є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним (п.п. 39, 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18). Рішенням Конституційного Суду України у справі №1-р/2018 від 27.02.2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абз. 1 п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Конституційний Суд України вказав, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з ч. 2 ст. 46 Конституції України гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов`язаним з будь-яким видом діяльності. Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. При цьому, згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.08.2025, судовий збір за її подання не сплатив. Пільги щодо сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях визначені ст. 5 Закону України «Про судовий збір», положеннями якої не передбачено обов`язкового звільнення заявника від сплати судового збору за подання до суду заяви у зв`язку із відсутністю у нього доходів. Посилання ОСОБА_1 на те, що отримувана ним пенсія згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі №1-р/2018 від 27.02.2018, не є доходом, відтак він не зобов`язаний сплачувати судовий збір колегія суддів відхиляє, оскільки тлумачення п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вказує на те, що при визначенні можливості звільнення від сплати судового збору враховується не оподатковуваний річний дохід, до якого пенсійні виплати не віднесено, а саме річний дохід. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявником неправомірно не було сплачено судовий збір, внаслідок чого суд обґрунтовано залишив заяву ОСОБА_1 без руху та в подальшому повернув її у зв`язку із неусуненням недоліків, а саме, несплати судового збору. Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Р.С. Гринчук А.М. Костенко Т.В. Спірідонова