Постанова 4820 № 683/2210/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2026 року м. Хмельницький Справа № 683/2210/25 Провадження № 22-ц/820/202/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В., секретар судового засідання Дубова М.В., з участю представника позивача адвоката Керницької І.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 жовтня 2025 року, суддя Бондарчук Л.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Старокостянтинівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, встановив: У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 1,40 га, з кадастровим номером 6824286700:07:014:0011, яка розташована на території Старокостянтинівської територіальної громади, Хмельницького району, Хмельницької області частку квартири АДРЕСА_2 . В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 . Вона є єдиною спадкоємицею померлого за законом, у встановленому законом порядку прийняла спадщину шляхом подачі відповідної заяви до нотаріальної контори. До складу спадкового майна увійшли: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , земельна ділянка, площею 1,40 га, з кадастровим номером 6824286700:07:014:0011, яка розташована на території Старокостянтинівської територіальної громади, Хмельницького району, Хмельницької області, які ОСОБА_2 успадкував після смерті своєї матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак не оформив спадкових прав. До складу спадкового майна увійшла також частка квартири АДРЕСА_2 , яка належала покійному відповідно до свідоцтва про право власності на житло. Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою позивачці було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначене майно у зв`язку із неможливістю встановлення факту прийняття її батьком, ОСОБА_2 , спадщини після смерті матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки згідно з інформацією, яка міститься у довідці, на день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала одна. Крім того, не було надано оригіналів правовстановлюючих документів на будинок, земельну ділянку та квартиру. Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частку квартири АДРЕСА_2 . В решті позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що на день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала одна, в шестимісячний строк ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини не подавав та не звертався із заявою про продовження такого строку, тому він вважається таким, що не прийняв спадщини, відтак ОСОБА_1 не набула в порядку спадкування права на майно, яке належало ОСОБА_3 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду в частині незадоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити. На обґрунтування апеляційної скарги вказала, що фактично спору щодо спадщини немає, однак вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права через відсутність правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок, який належав ОСОБА_3 . В той же час, вона позбавлена можливості спадкування в порядку права представлення, оскільки її батько ОСОБА_2 був живий на момент смерті своєї матері, ОСОБА_3 . В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Представник відповідача в суд не з`явився, в письмовій заяві просив розгляд справи провести без його участі, вимоги апеляційної скарги визнав. Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала одна у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належав їй на праві власності. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 27 травня 2002 року секретарем виконкому Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району, згідно з яким усе своє майно заповіла сину, ОСОБА_2 . Спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , не заведено. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . До складу спадкового майна увійшла частка квартири АДРЕСА_2 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації Старокостянтинівської міської ради 30 січня 2001 року, згідно з розпорядженням №4855 від 04.07.2000. Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою 13 серпня 2024 року до майна ОСОБА_2 заведено спадкову справу №383/2024 за заявою ОСОБА_1 , яка є єдиним спадкоємцем за законом першої черги. Відповідно до частини 1 статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до частини 1 статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до частини 1 статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з частиною 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України). Згідно з частиною 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина 1 та 2 статті 1220 ЦК України). У частинах 1 та 2 статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Частиною 1 статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до частини 1 статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина 1 статті 1268 ЦК України). Згідно з частиною 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до частин 1, 2 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, зокрема, що померлий ОСОБА_2 , на ім`я якого ОСОБА_3 було складено заповіт, в тому числі щодо спірного жилого будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 вважається таким, що не прийняв спадщини. Таким чином, з огляду на те, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 не увійшли вищевказані спірний будинок та земельна ділянка, тому відсутні правові підстави для визнання за дочкою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 права власності на це майно в порядку спадкування. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 14 січня 2026 року. Судді: Р.С. Гринчук А.М. Костенко Т.В. Спірідонова