Постанова Запорізький апеляційний суд № 317/4003/25

запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/201/26Головуючий у 1-й інстанції Мінгазов Р.В. Єдиний унікальний №317/4003/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2026 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 05 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 30.07.2025 року о 07 год. 30 хв. по вул.Центральна, 1 у с.Новоолександрівка, Запорізького району, Запорізької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda 3» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що його безпідставно зупинили патрульні поліцейські, перед поїздкою він не вживав алкогольні напої. Сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу «Alcotest Drager 6820» поліцейські йому не надавали. Протокол про адміністративне правопорушення складений іншим поліцейським. Відеозапис події записувався на власні мобільні телефони поліцейських. При проходженні ним тестування за допомогою приладу «Alcotest Drager 6820» поліцейські порушили його проведення. До судового засідання апеляційного суду яке було призначено на 24.10.2025 року ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги його було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, за допомогою SMS-повідомлення. 24.10.2025 року захисник Білицький Є.М. до суду подав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з тим, що він перебуває на лікарняному. Зазначена справа була відкладена на 05.12.2025 року. 05.12.2025 року ОСОБА_1 та захисник Білицький Є.М. не з`явились до суду повторно. Захисник Білицький Є.М. до суду подав вдруге клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з тим, що він буде зайнятий в іншому судовому процесі. Зазначена справа була відкладена на 09.01.2026 року. 09.01.2026 року захисник Білицький Є.М. до суду подав втретє клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з тим, що він буде зайнятий в іншому судовому процесі. Проте захисник до суду не надав доказів про його зайнятість у іншій справі. Поважність неявки в судове засідання ОСОБА_1 не заявлена і не підтверджена. Апеляційний суд зауважує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 до апеляційного суду надійшли 22.09.2025 року. Апеляційна скарга ОСОБА_1 перебуває в провадженні апеляційного суду понад три місяці. Відтак, подальший тривалий нерозгляд справи буде грубим порушенням вимог ч.4 ст.294 КУпАП. Тому у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП третя неявка ОСОБА_1 та його захисника Білицького Є.М. до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення в повному обсязі підтверджена даними, що містяться - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №406790 від 30.07.2025 року, згідно з яким водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомився, його копію отримав; - у роздруківці результатів приладу «Alcotest Drager 6820», з яких вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Alcotest Drager 6820», а результат тестування склав 1,72 ‰ алкоголю, (тест №3081); - у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, за результатом якого встановлено позитивний результат з показником 1,72 ‰ алкоголю; - на диску з відеозаписом події. Як вбачається з матеріалів відеофіксації правопорушення, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений працівниками патрульної поліції на блокпосту. Працівниками патрульної поліції під час спілкування з ОСОБА_1 у останнього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, названо їх та запропоновано водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. Перед початком огляду ОСОБА_1 було роз`яснено порядок його проведення, надано на огляд цілісності упакування тестувальну трубку, проведено контрольний забір повітря, а надалі безпосередньо тестування ОСОБА_1 з результатом 1,72 ‰ алкоголю, що зафіксовано протоколом тесту №3081. Пройшовши такий огляд на місці зупинки і встановивши факт перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 погодився з його результатами. Поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 його права. Також на відео зафіксовано момент ознайомлення та підписання ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. У апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини мали місце. Відеозапис події містить достовірні дані про вчинення водієм ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та має істотне значення для правильного вирішення даної справи. На зазначеному відеозаписові об`єктивно за допомогою технічного засобу відеозапису зафіксовано обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність складу і події передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення та винності ОСОБА_1 у його вчиненні. Разом із тим, зафіксовані на відеозаписові події ніким у встановленому законом порядку не спростовано. Відтак, відеозапис є належним та допустимим у розумінні ст.251 КУпАП, узгоджується з іншими наявними доказами. При цьому, склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не вимагає встановлення з наданого відеозапису даних, на які впливав би факт специфічних характеристик технічного засобу відеофіксації, відомості про які зазначено у графі 10 «Технічний засіб відеозапису» протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Наявний в матеріалах справи відеозапис та інші матеріали справи, які узгоджується між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації порушення ПДР України, а тому є допустимими і належними доказами. До заперечень апеляційної скарги, в яких йдеться про порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд ставиться критично, враховуючи наступне. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 розділу Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Як вбачається з матеріалів справи, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди ОСОБА_1 проведено працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу внаслідок виявлення у водія передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладено у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах. Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння. При цьому апеляційний суд зауважує, що жоден із нормативних документів не дає водієві або його захисникові права оспорювати таку вимогу поліцейського. Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо неправомірного використання «Alcotest Drager 6820» під час проведення оглядів на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Згідно з положеннями п.п.1,3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, у тому числі і «Alcotest Drager 6820», та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Наказом Держлікслужби № 1529 від 29.12.2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в п.43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено. Згідно з п.13 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 міжповірочний інтервал законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки для категорії «вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» становить 1 рік. Всім вказаним вимогам «Alcotest Drager 6820» відповідає, його використання здійснювалось із дотриманням вимог щодо повірки (калібрування), що у свою чергу підтверджує вірність результатів вимірювання. З виписки результату огляду на стан сп`яніння ОСОБА_2 за допомогою приладу «Drager Alkotest 6820» вбачається, що датою калібрування приладу є 07.11.2024 року. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року № 1747, вказаний інтервал становить 1 рік, тобто до 07.11.2025 року, а відтак підстави для визнання результатів приладу недійсними відсутні. Вищенаведене спростовує доводи апелянта про незаконність використання спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820» під час огляду водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Крім того, перед проходженням ОСОБА_1 не вимагав пред`явлення йому сертифікату відповідності та свідоцтво про повірку вказаного вимірювального засобу, а після проходження алкотесту його результатів не оспорював. Доводи апелянта з приводу того, що зупинка транспортного засобу була неправомірною є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, бо питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування постанови суду. Крім того, апелянтом не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки, яка нібито мала місце 30.07.2025 року. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року. В ньому зазначено дату та місце його складення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть адміністративного правопорушення. Таким чином, у контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах. Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є належними і допустимими для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 05 вересня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар Дата документу Справа № 317/4003/25