Постанова Харківський апеляційний суд № 953/3208/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 953/3208/23 Номер провадження 22-ц/818/305/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 січня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 травня 2025 року в складі судді Бобко Т.В. по справі № 953/3208/23 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, - В С Т А Н О В И В: У травні 2023 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання. Позов мотивовано тим, що відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з теплопостачання. У порушення приписів чинного законодавства свого обов`язку щодо проведення оплати за надані послуги відповідач не здійснює, внаслідок чого у нього за період з 01 липня 2012 року по 31 січня 2022 року утворилась заборгованість у розмірі 75 293,02 грн. Посилаючись на вказані обставини, КП «Харківські теплові мережі» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за опалення та гарячу воду у сумі 75 293,02 грн, а також судовий збір. 10 липня 2023 року від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він вказав, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 є комунальною, за цією адресою відкрито три особових рахунки: НОМЕР_1 на ОСОБА_1 (1 особа), 1086 на ОСОБА_3 (4 особи), 1087 на Юрченко (5 осіб). Заборгованість по особовому рахунку ОСОБА_1 складає 75 293,02 грн за період з 01 липня 2012 року по 31 січня 2022 року. Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2023 року позов КП «Харківські теплові мережі» задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01 липня 2012 року по 31 січня 2022 року у розмірі 75 293,02 грн та витрати по сплаті судового збору 2684,00 грн. У липні 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Міщенко Н.В. подала заяву про перегляд заочного рішення. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Міщенко Н.В. про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2023 року скасовано та призначено справу до розгляду. 30 жовтня 2024 року від представника ОСОБА_1 адвоката Міщенко Н.В надійшла заява про застосування строку позовної давності. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09 травня 2025 року позов КП «Харківські теплові мережі» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 квітня 2017 року по 31 січня 2022 року в сумі 52 475,54 грн та витрати по сплаті судового збору 1870,60 грн. В задоволенні інших вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконував належним чином свого обов`язку з оплати наданих йому послуг, тому наявні підстави для стягнення з нього заборгованості та задоволення позовних вимог у межах строку позовної давності з 01 квітня 2017 року по 31 січня 2022 року. ОСОБА_1 зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , отже є споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надає позивач. Відповідач не повідомляв КП «Харківські теплові мережі» про не проживання у вказаній квартирі, не оскаржував наявність відкритого на його ім`я особового рахунку. На вказане судове рішення 11 червня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Міщенко Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача. Апеляційна скарга мотивована тим, що він не є споживачем послуг з теплопостачання, які надаються КП «Харківські теплові мережі». Він дійсно зареєстрований за вищевказаною адресою, проте не є ані власником, ані наймачем цієї квартири, а отже не несе тягар утримання майна. Крім того, з серпня 2002 року він у вищезазначеній квартирі не з`являвся, разом з родиною мешкає за іншою адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом про фактичне місце проживання від 05 липня 2024 року. Послуги з теплопостачання він не оплачував, що свідчить про відсутність з його боку дій, спрямованих на укладення договору. Висновок суду, що за відсутності договору з постачальником послуг відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії та зобов`язаний сплачувати послуги з теплопостачання, є помилковим. Правовий зв`язок між споживачем та виконавцем послуг виникає за умови укладення договору, саме таким чином особа набуває статусу споживача, оскільки укладення договору підтверджує наявність прав та обов`язків сторін або виражає намір отримувати послуги в майбутньому. Довідка про реєстрацію адреси місця проживання не є достатнім та беззаперечним доказом користування відповідачем послугами з теплопостачання. Нарахування за послуги з теплопостачання здійснено позивачем відповідно до опалюваної площі квартири 69,3 кв м, в якій, окрім відповідача, зареєстровано ще вісім осіб, які не є членами його родини та мають інші особові рахунки, квартира є комунальною, проте зобов`язання по оплаті боргу в розмірі 75 293,02 грн покладено лише на ОСОБА_1 . Особовий рахунок № НОМЕР_1 він не реєстрував та не перереєстровував, оскільки він не є співвласником квартири АДРЕСА_3 Учасники справи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 травня 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 24 березня 1989 року (а.с. 4, 9, 41-42). Також за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (а.с. 102-103). КП «Харківські теплові мережі» є постачальником послуг з теплопостачання в місті Харкові і надає послуги з теплопостачання в будинку за вказаною адресою. Як вбачається з відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, внаслідок несплати послуг за особовим рахунком № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , утворилася заборгованість, яка за період з 01 липня 2012 року по 31 січня 2022 року склала 75 293,02 грн (а.с. 3). ОСОБА_1 з січня 2011 року фактично проживає в квартирі АДРЕСА_4 , на підтвердження чого надав копію акту від 05 липня 2024 року, який підписаний сусідами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та засвідчений начальником дільниці КП «Житлокомсервіс» Кондратюк Б.Г. (а.с. 43), копію виписки із медичної карти (а.с. 45). Згідно з довідкою Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 1 Київського району м. Харкова від 25 лютого 2003 року, ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент своєї смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , крім того, на момент його смерті разом із ним проживали та були зареєстровані ОСОБА_13 та ОСОБА_1 (а.с. 47) Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Стаття 543 ЦК України передбачає, що в разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсягу як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Пунктом 1 статті 7 Закону передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому, такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 ЖК України. Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку. Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги. Як встановлено судом, Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» у період з 01 квітня 2017 року по 31 січня 2022 року надавались відповідачу послуги з теплопостачання, які він повинен оплатити. З відомості про нарахування та оплату за послуги за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що у спірний період підприємством нараховувалася щомісячно плата за надані послуги, але відповідачем оплата послуг не здійснювалась, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка за період з 01 липня 2012 року по 31 січня 2022 року склала 75 293,02 грн, з яких за період з 01 квітня 2017 року по 31 січня 2022 року (у межах строку позовної давності) - 52 475,54 грн Доказів того, що вказані послуги позивачем фактично не надавались чи відповідачем не отримувались, зокрема, будь-яких заяв, скарг, повідомлень до КП «Харківські теплові мережі» щодо ненадання йому послуг, від відповідача не надходило. Оскільки відповідач фактично отримував житлово-комунальні послуги, проте належним чином не виконував своїх обов`язків щодо оплати наданих КП «Харківські теплові мережі» послуг, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про її стягнення у межах строку позовної давності, з урахуванням його продовження на строк запровадження карантину згідно п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що у нього відсутній обов`язок сплачувати кошти за надані комунальні послуги, оскільки він не проживає за місцем реєстрації колегія суддів до уваги не приймає, оскільки проживання в іншому місці не звільняє апелянта від сплати отриманих комунальних послуг за наявності його реєстрації у квартирі. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 вересня 2019 року у справі № 335/479/17. Споживач має право на несплату вартості комунальних послуг, крім постачання теплової енергії, у разі їх невикористання та за відсутності приладів обліку. Це можливо, якщо період тимчасової відсутності в житловому приміщенні або іншому об`єкті нерухомого майна споживача та інших осіб - понад 30 календарних днів. Це має бути документально підтверджено відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону «Про житлово-комунальні послуги»). У пункті 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які діяли до 22 лютого 2022 року зазначено, що споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання). З цього слідує, що споживач має право не сплачувати вартість житлово-комунальних послуг у випадку, якщо він подасть відповідну письмову заяву до надавача послуг та документально оформить свою відсутність в квартирі. ОСОБА_1 не надано доказів звернення до КП «Харківські теплові мережі» із заявою про не проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у спірний період та припинення отримання житлово-комунальних послуг на час його відсутності, а тому суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що підстав для звільнення відповідача від оплати житлово-комунальних послуг немає. Тож ОСОБА_1 в даному випадку є споживачем житлово-комунальних послуг з опалення житла, які надавались йому за зареєстрованим місцем проживання. Посилання ОСОБА_1 на те, що він не укладав договір з КП «Харківські теплові мережі» та не оформляв на себе особовий рахунок НОМЕР_1 , колегія суддів також відхиляє, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та є усталеним у практиці Верховного Суду, зокрема, підтриманий у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615/18-ц, провадження № 61-14819 св 20, від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц, провадження № 61-20523св19, від 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17, провадження № 61-13603св19, від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23, провадження № 61-16076 св

23. Твердження ОСОБА_1 щодо того, що нарахування за послуги з теплопостачання здійснено позивачем відповідно до опалюваної площі комунальної квартири 69,3 кв м, в якій, окрім нього, зареєстровано ще вісім осіб, які не є членами його родини та мають інші особові рахунки, висновків суду не спростовують, оскільки у разі виконання солідарного обов`язку зі сплати заборгованості ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернення з регресними вимогами до інших осіб, які зареєстровані у квартирі та залучені судом першої інстанції як треті особи у справі. Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення. Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, отже підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 липня 2025 року про відкриття апеляційного провадження було зупинено дію рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 травня 2025 року до закінчення апеляційного провадження. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, дію оскаржуваного рішення суду слід поновити. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 травня 2025 року залишити без змін. Поновити дію рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 травня 2025 року, зупинену ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 липня 2025 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 14 січня 2026 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук