LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд560/10740/24

від 13.01.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/10740/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 13 січня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ГУ ПФУ в Хмельницькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відмову у переведенні пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок про заробітну плату від 20.05.2024 № 129/7.4-22/51, № 130/7.4-22/51; - зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області перевести з 04.06.2024 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723, підпункту 10, 12 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889, з урахуванням довідки від 20.05.2024 № 129/7.4-22/51 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за спеціальне звання (ранг), надбавка за вислугу років) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 20.05.2024 № 129/7.4-22/51. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.06.2024 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, періоди роботи з 01.04.1997 до 10.11.2008 та з 14.11.2008 по 29.03.2019 в митних органах та повторно розглянути заяву про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", подану 04.06.2024, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, ГУ ПФУ в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV. Так, відповідно до записів трудових книжок серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 позивач працював: - з 01.04.1997 по 18.04.2005 начальником відділу інформаційно-аналітичної роботи та статистики Подільської регіональної митниці, присвоєні персональні звання радника митної служби третього рангу, радника митної служби другого рангу, радника митної служби першого рангу; - з 19.04.2005 по 23.06.2005 начальником вантажного відділу Подільської регіональної митниці; - з 24.06.2005 по 10.11.2008 заступником начальника Хмельницької митниці; - з 14.11.2008 по 30.03.2009 заступником начальника служби адміністрування Центрально бази даних - начальником відділу в Регіональній інформаційній митниці; - з 31.03.2009 по 30.04.2010 заступником начальника митного поста Львівської митниці; - з 01.05.2010 по 10.11.2010 головним інспектором регіонального моніторингу Львівської митниці; - з 11.11.2010 по 26.09.2011 головним інспектором сектору статистики та контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності відділу інформаційної роботи та митної статистики Львівської митниці; - з 27.09.2011 по 03.02.2012 головним інспектором митного оформлення №1 митного поста "Мостиська" Львівської митниці; - з 04.02.2012 по 30.11.2012 заступником начальника відділу митного оформлення №4 митного поста "Мостиська" Львівської митниці; - з 01.12.2012 по 31.03.2013 начальником відділу митного оформлення №1 митного поста "Смільниця" Львівської митниці; - з 01.04.2013 по 14.07.2013 головним інспектором відділу організації митного контролю Львівської митниці Міндоходів, присвоєний 12 ранг державного службовці; - з 15.07.2013 по 20.08.2015 заступником начальника відділу митного оформлення №5 митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС, присвоєне спеціальне звання радник податкової та митної справи першого ранку; - з 21.08.2015 по 03.01.2017 заступником начальника митного поста "Краковець" Львівської митниці ДФС; - з 04.01.2017 по 29.03.2019 заступником начальника митного поста- начальника відділу митного оформлення №5 митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС. Так, 04.06.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області з заявою щодо переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV, на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок про заробітну плату від 20.05.2024 №129/7.4-22/51, №130/7.4-22/51, виданих Львівською митницею Державної митної служби України. Рішенням від 12.06.2024 №968200885194 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовило позивачу у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII з врахуванням довідок від 20.05.2024 №129/7.4-22/51, №130/7.4-22/51, виданих Львівською митницею Державної митної служби України через відсутність необхідного стажу державної служби. Періоди роботи в Хмельницькій митниці, Львівській митниці та Подільській регіональній митниці не зараховані до стажу роботи держслужби. Листом від 10.07.2023 ГУ ПФУ в Хмельницькій області повідомило про прийняте рішення. Зазначили, що станом на 01.05.2016 відсутній факт перебування на посаді державного службовця та немає як 10-річного так і 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. До стажу державної служби для визначення права на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" не зараховані періоди роботи на митниці на посадах, на яких присвоювались спеціальні звання. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог частково. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Так, принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII). Відповідно до п. 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу. Положеннями п.п. 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII). Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом, обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Крім того, відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 № 889-VIII, обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII. Отже, у даному випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 № 283 (Порядок № 283), відповідно до пункту 1 якого визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби. Згідно п. 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання. Відповідно до ч. 17 статті 37 Закону №3723-ХІІ період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Крім того, згідно ч. 1 ст. 569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Відповідно до ч. 1 ст. 588 Митного кодексу пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом. За таких обставин, відповідач протиправно не зарахував відповідні періоди роботи ОСОБА_1 у органах митної служби згідно з записами трудової книжки. Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 (зразкова справа №822/524/18) та постанові Верховного Суду від 10.07.2018 справа №591/6970/16-а. При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, які підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положень» Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік, стаж державного службовця і страховий стаж, оскільки Закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому, орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року по зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18). Таким чином, рішення від 12.06.2024 не відповідає приписам п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 12.06.2024 року прийнято необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати позивачу до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, періоди роботи з 01.04.1997 до 10.11.2008 та з 14.11.2008 по 29.03.2019 в митних органах та повторно розглянути заяву про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", подану 04.06.2024, з урахуванням висновків суду. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»