Постанова 4854 № 420/12468/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12468/25 Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І., повний текст судового рішення складено 14.10.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О., суддів: Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі №420/12468/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В : 24.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 67 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток має обчислюватись з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Відповідач із позовними вимогами не погоджується з підстав викладених у відзиві на позовну заяву зазначаючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Також, на думку військової частини НОМЕР_1 , передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 додаткова винагорода не враховується під час розрахунку компенсації за невикористану відпустку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі №420/12468/25 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено повністю. Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що за остатньою штатною посадою у період з червня по жовтень 2024 року ОСОБА_1 додаткова винагорода згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 не виплачувалась. При цьому, окружним адміністративним судом відхилено доводи відповідача відносно пропуску позивачем процесуального строку звернення до суду з даним позовом. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток має обчислюватись з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". У свою чергу, військовою частиною НОМЕР_1 до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу, у яких відповідач вказує, що наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи є безпідставними. На думку суб`єкта владних повноважень, судом першої інстанції рішення прийнято з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права. В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні у матеріалах справи докази, у системному зв`язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 призвано на військову службу по мобілізації. Наказом начальника Генерального штабу ЗСУ (по особовому складу) від 11.03.2024 №278-РС солдата ОСОБА_1 призначено на посаду солдата резерву 15 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , а наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2024 №74 зараховано до списків особового складу військової частини, призначено на посаду солдата резерву запасної роти, та перепризначено на посаду стрільця-санітара 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. З матеріалів справи убачається, що з 02.06.2024 солдат по мобілізації ОСОБА_1 знаходився у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.10.2024 №273-РС солдата по мобілізації ОСОБА_1 звільнено у запас, а наказом від 18.10.2024 №296 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Як убачається із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.10.2024 №296 ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки та щорічної основної відпустки. Згідно фактичних обставин справи, адвокатом позивача на адресу військової часини НОМЕР_1 скеровано запит від 18.12.2024 щодо надання інформації стосовно врахування додаткової грошової винагороди при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустки за 2022 та 2024 роки. За наслідком розгляду такого звернення військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь (лист від 20.02.2025 №1027), у якому зазначено, що додаткова винагорода належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що не передбачає її включення до розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. Уважаючи, що грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток має обчислюватись з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає про таке. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII. У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. За умовами частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (пункт 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»). Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністром оборони (стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»). Аналогічне положення міститься в пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №

704. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони від 07.06.2018 №

260. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони від 07.06.2018 № 260 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

30. Пунктом 16 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони від 07.06.2018 № 260, передбачено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони від 07.06.2018 № 260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168, в пункті 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Вирішуючи питання чи підлягає включенню додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 у справі №240/32125/23 констатував, що пункт 6 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони від 07.06.2018 № 260, не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір відповідної компенсації. Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому, при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням. Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток. У подальшому такі висновки послідовно підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 07.11.2024 у справі № 240/23909/23, від 20.12.2024 у справі №240/21650/23, від 10.04.2025 у справі № 420/35446/23, від 10.10.2025 у справі 240/2400/24, від 30.10.2025 у справі №240/33499/23. Згідно фактичних обставин справи, останньою займаною штатною посадою ОСОБА_1 була посада стрілець-санітар 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 . Як убачається із наявної у матеріалах справи картки особового рахунку військовослужбовця (а.с.38-39), стрілець-санітар 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 протягом березня-травня 2024 року отримував додаткову винагороду. За таких підстав колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 має право на врахування додаткової винагороди, яку військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою, під час розрахунку компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток. При цьому, суд апеляційної інстанції вказує про необґрунтованість висновку суду першої інстанції в досліджуваній частині правовідносин, адже останнім залишено поза увагою установлені вище обставини. Також, окружним адміністративним судом не наведено жодних обґрунтувань з посиланням на законодавчі приписи стосовно неможливості врахування додаткової винагороди під час розрахунку спірної компенсації через те, що ОСОБА_1 у період з червня по жовтень 2024 року перебував у розпорядженні. Колегія суддів зазначає, що досліджені в межах розгляду даної справи законодавчі приписи та правові висновки суду касаційної інстанції не ставлять в залежність можливість врахування додаткової винагороди під час розрахунку спірної компенсації від перебування військовослужбовця протягом певного часу в розпорядженні командира у зв`язку з довготривалим лікуванням. З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов неправильного висновку в досліджуваній частині правовідносин. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі. Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як установлено колегією суддів, викладені Одеським окружним адміністративним судом в рішенні від 14.10.2025 у справі №420/12468/25 висновки не відповідають обставинам справи, а тому такий судовий акт підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі №420/12468/25 скасувати. Прийняти у справі нове судове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 67 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач О.О. Димерлій Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька