Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/18996/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18996/25 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року, прийняте у складі суду судді Бабенка Д.А. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ТРЕЙД ТФ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ТРЕЙД ТФ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №14616 від 16.01.2025 відносно товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ТРЕЙД ТФ»; - зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ТРЕЙД ТФ» з переліку платника податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ТРЕЙД ТФ» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №14616 від 16.01.2025. Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити «УКР ТРЕЙД ТФ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом були зроблені висновки з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому обставини справи не з`ясовані повно, об`єктивно та всебічно, тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, комісією регіонального рівня було прийнято рішення про відповідність ТОВ «УКР ТРЕЙД ТФ» критеріям ризиковості від 16.01.2025 № 14616. Згідно податкової інформації, яка наявної у контролюючого органу, а також згідно змісту направленого рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості було зазначено податкові коди інформації щодо здійснення платником податку операцій з ознаками ризиковості: 13 придбання товарів та послуг у платників податків з ознаками ризиковості, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Апелянт також звертає увагу, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Крім того, на думку апелянта, позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ТРЕЙД ТФ» є юридичною особою. Основним видом економічної діяльності ТОВ «УКР ТРЕЙД ТФ» є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. 15.08.2024 року між ТОВ «УКР ТРЕЙД ТФ» (постачальник) та ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» (покупець) укладено договір №5/08. Згідно п.1.1. Договору №5/08, постачальник зобов`язується у 2024-2025 році, відповідно наданих заявок покупця, поставити покупцеві товари, зазначені в п.п.1.2. Договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар за власні кошти. Згідно п. 1.2 Договору №5/08, найменування товару: нафтопродукти - дизельне паливо. Згідно інформаційного повідомлення №4679 від 16.08.2024 року, ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» перераховано ТОВ «УКР ТРЕЙД ТФ» грошові кошти у розмірі 284200,00 грн. В подальшому, 16.08.2024 між ТОВ «ЄКСОН ЮК» (постачальник) та ТОВ «УКР ТРЕЙД ТФ» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №16-08-24/2. Згідно п.1 Договору №16-08-24/2 зазначено, що постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти й оплатити нафтопродукти у кількості, асортименті, по цінам у термін зазначених у рахунках і накладних. Відповідно до платіжної інструкції №3 від 16.08.2024 року, ТОВ «УКР ТРЕЙД ТФ» перераховано ТОВ «ЄКСОН ЮК» грошові кошти у розмірі 242800,00 грн. 19.08.2024 року складена видаткова накладна №2558 щодо здійснення закупівлі дизельного палива відповідно до договору №16-08-24/2, укладеного між ТОВ «УКР ТРЕЙД ТФ» та ТОВ «ЄКСОН ЮК», відповідно до якої ТОВ «ЄКСОН ЮК» відвантажило на адресу ТОВ «УКР ТРЕЙД ТФ» 7000 л дизельного палива марки ДП-Л-Євро5-ВО на суму 284200,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 47386,57 грн. Також 20.05.2024 року був укладений договір №ТП-УТТ/01 про надання транспортних послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом між ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» (виконавець) та ТОВ «УКР ТРЕЙД ТФ» (замовник). Згідно п.1.1 Договору №ТП-УТТ/01, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець бере на себе зобов`язання на підставі замовлення доставити спеціалізованим автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж. Згідно з Додатком №1 від 20.05.2024 до Договору №ТП-УТТ/01, сторони погодили маршрут перевезення вантажу, а також тарифи на перевезення вантажів. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору №ТП-УТТ/01. 20.08.2024 року складена товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів №20/08/3, в якій зазначено: автопідприємство: ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ»; замовник: ТОВ «УКР ТРЕЙД ТФ»; вантажоодержувач: ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ»; найменування, вид нафтопродуктів: паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО; об`єм нафтопродуктів 7000 л. 21.08.2024 року складено акт наданих послуг №240 між ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» та ТОВ «УКР ТРЕЙД ТФ» за транспортні послуги. 20.08.2024 року складена видаткова накладна №20/08/1 щодо здійснення закупівлі дизельного палива відповідно договору №5/08, укладеного між ТОВ «УКР ТРЕЙД ТФ» та ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ», відповідно до якої ТОВ «УКР ТРЕЙД ТФ» відвантажило на адресу ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» 7000 л дизельного палива марки ДП-Л-Євро5-ВО на суму 284200,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 47386,57 грн. Через електронний кабінет платника податків позивач отримав рішення Комісії ГУ ДПС №50060 від 23.12.2024 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріям ризиковості. Позивач направив на адресу Комісії повідомлення про подання інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості №1 від 14.01.2025. З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, поданих разом, зокрема із повідомленням №1 від 14.01.2025 Комісією прийняте рішення №14616 від 16.01.2025, яким позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У вказаному рішенні зазначено: «подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості». При цьому, у рішенні наведені загальні коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 07 - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) - для виробників товарів/постачальників послуг; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (ділі ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165. Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Як встановлено судом, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27. №14616 від 16.01.2025 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку встановлено, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація. Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу. Водночас рішення №14616 від 16.01.2025 фактично обґрунтоване тим, що підприємство мало господарські стосунки із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, що суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне. Так, поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності. При цьому, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його Натомість, контролюючим органом не спростовано наявність у позивача належних первинних документів, фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій та наявністю зв`язку між фактом придбання такого товару / послуг і подальшою господарською діяльністю, що, в свою чергу, є обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Водночас відсутність конкретизації щодо податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з боку Комісії не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаних рішень, але і свідчить про недотримання суб`єктом владних повноважень вимог Конституції України щодо обов`язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб, встановлений законодавством. У цьому контексті суд звертає увагу апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 грудня 2018 року (справа №509/4156/15-а), згідно яких адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Здійснення моніторингу відповідності платника податків критеріям ризиковості є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 року по справі №360/1776/19. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому колегія суддів вважає, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що прямо передбачено положеннями п.6 Порядку №1165. Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ТРЕЙД ТФ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: О.В. Джабурія Суддя: Н.В. Вербицька