Ухвала КЦС ВС № 754/17221/24

УХВАЛА 13 січня 2026 року м. Київ справа № 754/17221/24 провадження № 61-14782ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представниці ОСОБА_1 - адвокатки Єрмоленко Наталії Миколаївни на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , яка є законним представником неповнолітньої ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право на користування квартирою,- ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2024 року ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , у якому просила визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

2. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

3. Оскаржуючи рішення, адвокатка Єрмоленко Н. М. в інтересах ОСОБА_1 , яка є законним представником неповнолітньої ОСОБА_3 , звернулася до Київського апеляційного суду.

4. Постановою від 15 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу адвокатки Єрмоленко Н. М. в інтересах ОСОБА_1 , яка є законним представником неповнолітньої ОСОБА_3 , залишив без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року - без змін. 5. 24 листопада 2025 року адвокатка Єрмоленко Н. М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , яка є законним представником неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , через підсистему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року. Заявниця просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

6. Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: уточнити підстави касаційного оскарження. 7. 23 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» заявниця звернулася із заявою про усунення недоліків та уточненою касаційною скаргою.

8. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та підлягає поверненню, з огляду на таке.

9. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

10. Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

11. Документ з назвою «уточнена касаційній скарга» подана заявницею як додаток до супровідного листа, і є сформованим не через підсистему «Електронний суд» документом, а сканованою копією тексту уточненої касаційної скарги, яка не містить підпису особи, яка її подає.

12. Відповідно до статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

13. Згідно з частиною шостою статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

14. Частина восьма статті 14 ЦПК України визначає, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

15. Верховний Суд звертає увагу на зміст статті 392 ЦПК України, яка регламентує форму і зміст касаційної скарги, передбачає певну послідовність викладу законодавчих приписів.

16. Законодавець передусім зазначає, що касаційна скарга подається у письмовій формі (частина перша цієї статті); далі - про те, що особа, яка подає апеляційну скаргу, має зазначити найменування суду, до якого подається скарга (пункт 1 частини другої), повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу (пункт 2).

17. Лише після викладення нормативних вимог до змісту касаційної скарги у частині третій наведеної статті Кодексу закон урегульовує, що таке процесуальне звернення має бути підписано заявником.

18. Тож винятково після визначення всього обсягу обов`язкової інформації, згаданої у частині другій статті 392 ЦПК України, законодавець указує на те, що скарга має бути підписана особою, яка її подає, або представником такої особи.

19. Відповідно до пункту 5.22 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2020), затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144, підпис розміщують під текстом документа або під відміткою про наявність додатків.

20. Загальноприйнятою практикою є розташування підпису автора документа наприкінці нього. Таке розташування підпису логічно завершує виклад думок автора та підтверджує його згоду з усім написаним вище; до того ж воно відповідає загальним правилам композиції тексту і сприяє його кращому сприйняттю. Відступ від цього стандарту може призвести до сумнівів у дійсності документа або його окремих частин (висновок в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23).

21. Такої ж позиції щодо місця розташування підпису дотримується у своїй практиці й Європейський суд з прав людини, який у роз`ясненні «Типові помилки під час заповнення заяви і як їх уникнути» (CommonMistakes inFilling inthe ApplicationForm andHow toAvoid Them) помилкою № 5 визначив надсилання документів без оригінального підпису в кінці (not sending the application form with the original signature at the end.

22. Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).

23. Верховний Суд наголошує, що касаційна скарга може бути подана адвокатом до суду касаційної інстанції: через систему «Електронний суд», яка за своєю функціональністю ідентифікує особу, яка формує документ у вказаній системі; у паперовій формі з обов`язковим розміщенням особистого підпису особи (уповноваженої особи), від імені якої вона (скарга) подана.

24. Додатки, які долучаються до документа, сформованого через систему «Електронний суд», за своєю формою є копіями документів, водночас, документ (його копія), який за своїм змістом має містити власноручний підпис особи, від імені якої він поданий, має містити сканований підпис, лише у цьому випадку такий документ може бути подано як додаток до документа, поданого через систему «Електронний суд», протилежне свідчитиме про наявність текстового бланку.

25. У цій справі уточнена касаційна скарга подана як додаток до супровідного листа, проте така скарга не підписана особою, оскільки є сканованою копією, яка не містить підпису особи.

26. Тож таке процесуальне звернення не може бути прийняте та оцінене Верховним Судом як належний документ щодо усунення недоліків.

27. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

28. За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

29. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

30. Враховуючи те, що ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокатка Єрмоленко Н. М., не усунула недоліки, визначені ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2025 року, то така скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

31. Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представниці ОСОБА_1 - адвокатки Єрмоленко Наталії Миколаївни на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , яка є законним представником неповнолітньої ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право на користування квартирою - повернути особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Ступак