Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/13286/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/345/26 Справа № 212/13286/25 Суддя у 1-й інстанції - Чайкін І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2026 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника адвоката Руденко Ю.В., діючої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 26 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір, - в с т а н о в и л а : постановою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 26.11.2025 року встановлено, що водій ОСОБА_1 31.10.2025 року о 00.38 годині в Дніпропетровській області міста Кривий Ріг, по вул. Федора Караманиць, 31Ж керував транспортним засобом Scoda Octavia A7 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на відеореєстратор, нагрудний відеореєстратор MOTOROLA VB 400 473434,475179, 475832, 475609, чим порушив п. 2.5 ПДР. На зазначену постанову захисник адвокат Руденко Ю.В., діюча в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та провадження закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП. На обґрунтування своїх вимог вказує, що суд першої інстанції не врахував належним чином доводи захисника стосовно недоведеності факту руху транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_1 . Відео зйомка велась на пристрій невідомого походження, при цьому марку авто, номерний знак та водія на записі не видно. Тобто керування автомобілем саме ОСОБА_1 не доведено. Зауважує, що особа, яка перебувала за кермом не представлявся ОСОБА_1 , а працівник поліції сам розпочав так його називати. Наголошує, що працівники поліції грубо порушили порядок проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки в порушення вимог Інструкції, не запропонували пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Направлення, яке міститься в матеріалах справи не вручалось ОСОБА_1 , що позбавило його самостійно пройти огляд. Крім того, лише після надання направлення та відмови водія пройти огляд, поліцейський має право складати протокол про адміністративне правопорушення. Зазначає, що поліцейські не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що також вказує на порушення вимог Інструкції працівниками поліції. ОСОБА_1 та його захисник Руденко Ю.В. у засідання апеляційної інстанції не прибули, при цьому належним чином повідомлені про день, час і місце апеляційного розгляду даної справи. На адресу апеляційного суду надійшло клопотання захисника адвоката Руденко Ю.В. про проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП України, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. До цього ж, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвеції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України"). Частиною 6 ст. 294 КУпАП встановлено, що неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи. За таких обстави, керуючись ст. 268 КУпАП України, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути цю справу за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника адвоката Руденко Ю.В. на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи. Вивчивши, перевіривши та оцінивши матеріали адміністративної справи, обміркувавши наведені доводи захисту, викладені ним у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на таке. За змістом ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно припису ст. 8 КУпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону. Згідно положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " від 23.02.2006 року за №3477-ІV рішення ЄСПЛ - є джерелом права в Україні. Відповідно до положення частини 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Бендерський проти України" (заява №22150/02, параграф 2), у якому відображений принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом. Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду адміністративної справи щодо ОСОБА_1 належно не виконані. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за ознакою керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмову від проходження відповідного огляду. Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, доказуванню в даному випадку підлягає факт керування транспортним засобом та факт відмови водія від проходження огляду. Судом першої інстанції зазначено, що факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується фактами за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 498849 від 31.10.2025 року, а також наданими доказами: - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість до КЗ «КПНД» ДОР» від 31.10.2025 року. В результаті огляду поліцейським, виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Огляд лікарем не проводився, особу не доставлено; - відомостями з довідки адмін. практики в якій зазначено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 від 17.08.2005 року, транспортний засіб належить ОСОБА_2 ; - довідкою в якій зазначено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 від 17.08.2005 року, повторність вчинення адміністративного правопорушення відсутня; - інформацією з відеозапису переглянутим у судовому засіданні, на якому зафіксовано процедуру складання адміністративних матеріалів та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Апеляційний суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, який підтверджений належними та допустимими доказами. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд зазначає, що враховуючи положення ч. ч.2, 3 ст. 266 КУпАП та вимоги п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008р. № 1103) водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Згідно з п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до п. 21 Розділу ІІІ вищенаведеної Інструкції Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Отже, на відміну від обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 498849 від 31.10.2025 року та оскаржуваній постанові суду, працівниками поліції, в порушення вищенаведених вимог Закону, складено матеріали про адміністративне правопорушення із порушенням порядку проведення огляду. Як вбачається із матеріалів справи, зокрема відеозапису поліцейських, у файлі Clip-0, зафіксований рух та зупинка автомобіля, однак ідентифікувати дату, час, марку, д.н.з. автомобіля та водія неможливо. У подальших відеофайлах Clip1 Clip-8, зафіксовано, як працівники поліції розмовляють із особою, яка перебуває в автомобілі, однак впродовж всієї розмови вказана особа з автомобілю не вийшла, документи, які підтверджують особу не надала. Так, на відеозаписі зафіксовано, що працівник поліції з інших джерел, за допомогою телефонного дзвінка з`ясував про ймовірного водія даного транспортного засобу, однак сама особа, яка перебувала у автомобілі документи для огляду не надав, отже поліцейський не міг пересвідчитись у достовірності ідентифікації особи. Відповідно до відеозапису, чоловік, відкрив документ, однак поліцейському для огляду не надав, а тримав документ на колінах, при цьому поліцейський начебто ознайомився із вказаним документом з відстані, через відкрите вікно. Вказані обставини, які зафіксовані на відеозаписі поліцейських не дають суду можливості ідентифікувати особу, яка знаходилась у автомобілі та керувала транспортним засобом, який зупинений працівниками поліції, за наявності заперечень ОСОБА_1 щодо керування ним транспортним засобом, оскільки жодними даними не зафіксований документ, який посвідчує особу, та не зафіксовано саму особу, яка перебувала в автомобілі за кермом. Так, впродовж всього часу спілкування із поліцейськими, складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення, обличчя особи не зафіксоване, зокрема з деяких бодікамер поліцейських через лобове скло вбачається, що чоловік прикриває рукою обличчя, з інших бодікамер взагалі вікно автомобіля закрито та не видно, що відбувається в салоні, а під час незначного часу, коли чоловік відкрив вікно автомобіля, його обличчя неможливо розпізнати, що поза розумним сумнівом стверджувати, що за кермом перебуває саме ОСОБА_1 . Тобто у суду відсутня можливість зіставити документи, які посвідчують особу та саму особу, яка керувала транспортним засобом, отже як у поліцейських, так і у суду відсутні беззаперечні докази факту керування транспортним засобом 31.10.2025 року о 00.38 годині, яке зафіксоване на відеозаписі, саме ОСОБА_1 . Більш того, під час оголошення протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка перебувала в автомобілі, останній декілька разів наголошував, що він не є ОСОБА_1 . Апеляційний суд наголошує, що відповідно до ст. 259 КУпАП, у випадку неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці поліцейські вправі доставити особу до поліції з метою складення протоколу, де роз`яснити особі її права та ознайомити зі змістом складених щодо неї процесуальних документів, однак таких дій щодо особи, яка перебувала в транспортному засобі, для належного встановлення його особи, поліцейськими здійснено не було. Зазначене також вказує на суттєві порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки особу водія не ідентифіковано належним способом, а протокол складено на особу, яка заперечує свою причетність. Водночас, ОСОБА_1 заперечує, що 31.10.2025 року о 00.38 годині керував транспортним засобом Scoda Octavia A7 державний номерний знак НОМЕР_1 , а поліцейськими не спростовані вказані твердження та на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи у суду відсутня можливість поза розумним сумнівом ідентифікувати особу водія. Крім того, апеляційним судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 498849 від 31.10.2025 року складений поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальону ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області капралом поліції Криворотом Олександром Володимировичем. Так, відповідно до відеозапису поліцейський Криворот О.В., перебуваючи біля автомобіля, запропонував особі, яка перебувала в автомобілі пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Відповіді від особи не поступило та поліцейський зачитав права і зазначив, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції «про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 р. № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, вимозі поліцейського до водія щодо проходження огляду на стан сп`яніння, обов`язково передує виявлення у водія ознак сп`яніння та весь перебіг подій проведення огляду фіксується технічними засобами, зокрема факт виявлення ознак сп`яніння, факт проходження огляду на стан сп`яніння або відмови від його проходження. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Разом з цим, під час спілкування із водієм, особу якого належним чином не встановлено, поліцейський не наголосив жодної ознаки, яка виявлена у водія, більш того, водій перебував у автомобілі із зачиненими дверима та вікнами. Отже, матеріали справи зокрема відеозапис поліцейських, не містить фіксації виявлення та оголошення поліцейським Криворотом О.В., яким складено та направлено протокол про адміністративне правопорушенням до суду, ознак сп`яніння у водія. В протоколі про адміністративне правопорушення формально зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки жодна з них поліцейським Криворотом О.В. не виявлена та не наголошена водієві, а тому, підстав для вимоги поліцейського у проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять. Окрім наведеного, відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Крім того, відповідно до п. п. 6-7 Розділу І Інструкції «про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 р. № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Як вбачається з відеозапису поліцейський Криворот О.В. запропонував водієві, який перебував у салоні автомобіля за зачиненими дверима, пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, за відсутності відповіді поліцейський зазначив, що буде складено протокол про адміністративне правопорушенням. Апеляційний суд наголошує, що навіть якщо поліцейський ОСОБА_3 розцінив мовчання водія, як відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, інспектор поліції був зобов`язаний запропонувати останньому пройти огляд в закладі охорони здоров`я, однак як встановлено апеляційним судом, особі, яка перебувала в транспортному засобі, не запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, чим порушено вищенаведені вимоги Закону. Всі вищенаведені обставини вказують на грубе порушення порядку проведення огляду водія на стан сп`яніння та відсутність правових підстав для висування вимоги проходження огляду на стан сп`яніння, особі, яку належним чином не встановлено. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. За наведених вище обставин, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із порушенням інспектором поліції порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, який підтверджений належними та допустимими доказами. Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП). З наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх та переконливих доказів, які б беззаперечно доводили факт скоєння ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення. У зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 заслуговують на увагу. За вказаних обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю з підстав, визначених п. 1ч. 1 ст. 247 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись статтями 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу захисника адвоката Руденко Ю.В., діючої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 26 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати. Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА