LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824755/10266/25

від 07.11.2025 ·

Справа № 755/10266/25 Головуючий в суді І інстанції - Курило А.В. Провадження № 33/824/4934/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 листопада 2025 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., за участю: захисника особи, яка притягається до відповідальності Куракіна Ю.В., представника іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди Івасюк І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Куракіна Юрія Віталійовича на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2025 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сеньківка, Бориспільського р-ну, Київської обл., громадянина України, працюючого в ТОВ «Охорона і безпека Київ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 05 березня 2025 року, приблизно о 18 годині 35 хвилин, керуючи транспортним засобом «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_2 , рухався вулицею Харківське шосе, 50, у місті Києві, під час перестроювання не дав дорогу автомобілю, що рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтися, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Land Rover Range Rover», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим заподіяв транспортним засобам технічні пошкодження та завдав матеріальної шкоди. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Провадження в справі закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції адвокат Куракін Ю.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 124, 245, 247, 256, 269, 277 КУпАП. Апелент вказує, що оскаржувана постанова суду не обґрунтована жодними доказами. Виклавши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, місцевий суд, без посилання на будь-які докази, констатував винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому, суд у постанові навіть не навів фабулу правопорушення, визнану судом доведеною, та не зазначив, на підставі яких доказів зроблено висновок про винуватість ОСОБА_1 . Разом з тим, висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП суперечить фактичним обставинам справи. Також, фактичні обставини справи спричинення ДТП, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення спростовуються доказами наявними в матеріалах справи, зокрема безпосередньо схемою ДТП складеною співробітниками УПП, поясненнями водіїв та фотографіями з місця ДТП. До того ж, пояснення водія ОСОБА_1 узгоджуються з обставинами ДТП, зокрема розташування автомобілів на схемі ДТП виключають порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.3 ПДР. Напрямок руху автомобілів до зіткнення, та їх взаєморозташування на дорозі після ДТП, а також характер та локалізація пошкоджень на транспортних засобах, вказує на те, що автомобіль SKODA FABIA не перебував в русі при зіткненні транспортних засобів. Крім того, механіка зіткнення про яку зазначає суд першої інстанції у оскаржуваній постанові суперечить пошкодженням на автомобілі SKODA FABIA на яких видно, що зіткнення відбулось в передні водійські двері, а саме чітко видно сліди від колеса автомобіля Range Rover, оскільки при вивороті колеса виходять за периметр кузова автомобіля, це і є причиною відсутності пошкоджень на передньому бампері автомобіля Range Rover. Разом з цим, водій автомобіля SKODA FABIA ОСОБА_1 зупинившись у полосі розгону, щоб надати перевагу у русі водію автомобіля Range Rover не міг передбачити що водій не впорається з керуванням та не зможе здійснити об`їзд у смузі шириною в 4 метри. Такі необережні дії водія автомобіля Range Rover певно пояснюються тим, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, огляд на місці за допомогою приладу аналізатор «Драгер Алкотестер 6820» встановив результат 1,23% та дії водія кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП. За наведених підстав, в діях водія ОСОБА_1 відсутні порушення Правил дорожнього руху України, зокрема і пункту п. 10.3 та відповідно склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відтак, враховуючи вищевикладене, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дійшов необгрунтованого висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а отже постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 12.09.2025 підлягає скасуванню, а провадження підлягає закриттю. В свою чергу, на противагу доводам апеляційної скарги Куракіна Ю.В. , представник іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 - адвокат Івасюк І.Ю. подала заперечення, в яких, посилаючись на законність та обгрунтованість постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 12.09.2025, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Куракіна Ю.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Івасюк І.Ю., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 263277 від 05.03.2025, ОСОБА_1 у вину було поставлено порушення вимог п. 10.3 ПДР України, що призвело до зіткнення та наступного пошкодження транспортних засобів. Пунктом 10.3 ПДР України визначений обов`язок водія у разі перестроювання дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Відповідно до п.1.10 «дати дорогу» є вимогою до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів, якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають превагу, змінити напрямок руху, або швидкість. За результатами розгляду справи місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що водій ОСОБА_1 , у час та у місці, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 263277 від 05.03.2025, під час перестроювання не дав дорогу автомобілю, що рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтися ОСОБА_1 . Цей висновок повністю підтверджується зібраними у справі доказами а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 263277 від 05.03.2025 в частині часу та місця вчинення ДТП, даних про особу, яка притягається до відповідальності та ідентифікаційних ознак транспортних засобів, які були пошкоджені внаслідок ДТП (а.с. 3); - схемою місця ДТП, яка була підписана ОСОБА_1 , на якій зображене розташування транспортних засобів після ДТП, зазначені лінійні розміри між транспортними засобами та визначене місце зіткнення транспортних засобів (а.с. 4); - поясненнями водія ОСОБА_1 щодо обставин цієї події (а.с. 5): - іншими доказами. Як слідує з матеріалів провадження, автомобіль «Land Rover Range Rover», номерний знак НОМЕР_3 отримав пошкодження правої передньої двері, правої задньої двері, правої сторони заднього бамперу, правого заднього крила, а автомобіль марки «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_2 , отримав пошкодження переднього крила, передньої водійської двері, лівого дзеркала, переднього бамперу та лівої передньої фари. Відтак, удар відбувся у праву частину транспортного засобу «Land Rover Range Rover», номерний знак НОМЕР_3 , в той час, як даний транспортний засіб рухався прямо. Суд звертає увагу на те, що вимога «дати дорогу» транспортному засобу, який рухається по смузі руху, на яку має намір перестроїтись інший транспортний засіб є абсолютною, тобто застосовуватись у будь-якому випадку при вчиненні зазначеного маневру і не надає водію транспортного засобу, який здійснює перестроювання можливості оцінювати швидкість руху іншого транспортного засобу та визначати в залежності від цього свою поведінку. Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що зібраними у справі доказами доведений факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.3 ПДР України, що перебуває у прямому причинному зв`язку із наслідками у виді зіткнення та пошкодження транспортних засобів. Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку місцевий суд дійшов до обґрунтовано висновку про те, що розміщенням транспортних засобів на проїзній частині у момент дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженнями транспортних засобів, які зазначені в схемі місця ДТП, в повній мірі підтверджується порушення ОСОБА_1 п. 10.3 ПДР України, а відтак доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Апеляційна скарга адвоката Куракіна Ю.В. не містить доводів, які б указували на незаконність ухваленого місцевим судом рішення. Посилання апелянта на те, що фактичні обставини спричинення ДТП спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема безпосередньо схемою ДТП, поясненнями водіїв та фотографіями з місця ДТП, є не обґрунтованими. Так, зазначена справа була розглянута повно та об`єктивно, під час розгляду справи були з`ясовані усі її істотні обставини, висновки місцевого суду обґрунтовуються зібраними у справі доказами, висновки суду є належним чином мотивованими. У апеляційній скарзі не наведено будь-яких доводів, які би указували на помилковість висновків місцевого суду в частині доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні поставленого йому у вину адміністративного правопорушення. Наведене указує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовляє. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Куракіна Юрія Віталійовича - залишити без задоволення. Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Рудніченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»