Постанова 4857 № 604/661/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 604/661/25 пров. № А/857/37157/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Пліша М.А., за участю секретаря судового засідання Доморадової Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 26 серпня 2025 року (головуючий суддя Сидорак Г.Б., сел. Підволочиськ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4844059 від 29 травня 2025 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 26 серпня 2025 року позов задоволено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду. Зазначає, що під час перевірки документів працівниками поліції було встановлено, що позивач позбавлений права керування ТЗ з 14.05.2025. Вказує, що наведені позивачем доводи повністю спростовуються відеозаписом із нагрудної камери поліцейського. Вважає, що поліцейським обґрунтовано винесено оскаржувану постанову в межах наявних повноважень, висновок про притягнення особи до відповідальності винесено з урахуванням всебічного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Особи, які беруть участь у справі, на апеляційний розгляд не з`явились, належним чином були повідомлені про його дату, час та місце. Суд, з врахуванням строку розгляду термінових справ, відповідно до статті 286, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив провести апеляційний розгляд у відсутності осіб, які не з`явились без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Як встановлено судом першої інстанції і визнається сторонами, 29.05.2025 інспектором відділення поліції №5 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4844059 відносно позивача за ч. 4 ст. 126 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 29.05.2025 о 15:02 год. по вул. Данила Галицького, 58А у селищі Підволочиськ позивач керував автомобілем марки «Dacia», моделі «Duster», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що докази, які є в матеріалах справи, не підтверджують наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Згідно п.п."б" п.2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, в тому числі, реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони технічний талон). Положеннями ч.4 ст.126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Як передбачено статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Тобто, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Отже, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно із статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. З наведених норм можна зробити висновок, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення поліцейський зобов`язаний з`ясувати обставини правопорушення, встановити подію і склад адміністративного правопорушення та у винесеній постанові зазначити докази, якими підтверджується подія і склад адміністративного правопорушення, зокрема, у випадку здійснення запису порушення, зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивач керував автомобілем марки «Dacia», моделі «Duster», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР. Згідно зі ст. 317 та ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції. Як встановлено, позивач заперечує вчинення ним порушення Правил дорожнього руху, а отже, обов`язок доказування правомірності винесеної постанови відповідно до частини 2 статті 77 КАС України покладається на відповідача. Апелянт вказує, що позивач позбавлений права керувати транспортними засобами з 14.05.2025, однак на підтвердження таких доводів не надає жодних доказів, зокрема, постанови суду, яка набрала законної сили, про застосування до ОСОБА_1 зазначеного обмеження; витягу з єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Такі відомості і докази відсутні і в оскаржуваній постанові. Відповідно до ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а). Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 126 КУпАП, доказів про те, що позивач позбавлений права керування транспортними засобами відповідачем не надано, відтак оскаржувана постанова серії ЕНА №4844059 від 29 травня 2025 року, підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю. За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.272, ст.286, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 26 серпня 2025 року у справі № 604/661/25 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко М.А. Пліш Повне судове рішення складено 12 січня 2026 року