Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/19579/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/19579/24 пров. № А/857/1930/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року, прийняте суддею Карп`як О.О. у м. Львові, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- встановив: ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернулася з позовом до ГУ ПФУ у Львівській області (надалі також відповідач 1), ГУ ПФУ в Харківській області (надалі також відповідач 2 ); ГУ ПФУ у Вінницькій області (надалі також відповідач 3), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення № 134450020769 від 15.08.2024 ГУ ПФУ у Харківській області про відмову зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 для нарахування та виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення згідно п. 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), період роботи лікарем - хірургом за сумісництвом у КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» з 01.09.2022 по 03.07.2024 ( 1 рік 10 місяців) та період роботи лікарем - інтерном у 2 хірургічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні з 01.09.1987 по 01.08.1988 та відмову в призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій; - визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перерахунку пенсії №134450020769 від 23.10.2024 ГУ ПФУ у Вінницькій області в частині відмови зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 для нарахування та виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення згідно п. 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, період роботи лікарем- хірургом за сумісництвом у КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» з 01.09.2022 по 03.07.2024 ( 1 рік 10 місяців) та відмову в призначенні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій; - зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 для нарахування та виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення згідно п. 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, період роботи лікарем-хірургом за сумісництвом у КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» з 01.09.2022 по 03.07.2024; - зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Харківській області №134450020769 від 15.08.2024; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №134450020769 від 23.10.2024; зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи позивача лікарем-хірургом за сумісництвом у КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» з 01.09.2022 по 03.07.2024, у зв`язку із чим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV станом на день призначення пенсії за віком. Суд виходив з того, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ), а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. Період роботи позивача лікарем-хірургом за сумісництвом підлягає зарахуванню як робота, що передбачена у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Стосовно вимоги позивача про зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, то дії зобов`язального характеру щодо нарахування і виплати вказаної допомоги має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ у Вінницькій області. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ у Вінницькій області подало апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що Головним управлінням винесено рішення від 23.10.2024 за №134450020769 про відмову позивачу у перерахунку пенсії, щодо призначення та виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, оскільки заявник на день досягнення пенсійного віку не працює на посаді, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ. Відмовляючи позивачу по суті спору, Головне управління діяло відповідно до норм чинного, саме пенсійного законодавства, а саме: Закону №1058-IV, Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, які є пріоритетними у вирішенні спірного питання Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок з допризначення пенсії у зв`язку з наданням додаткових документів (призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних премій) від 08.08.2024. ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення від 15.08.2024 за № 134450020769, яким відмовлено у допризначенні пенсії (призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій) згідно заяви від 08.08.2024 у зв`язку з тим, що загальний стаж працівника охорони здоров`я складає 34 роки 0 місяців 0 днів. В подальшому, ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення від 23.10.2024 за № 134450020769, яким відмовлено в перерахунку пенсії, щодо призначення та виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, як працівнику охорони здоров`я, відповідно до Закону №1058-IV. У рішенні зокрема зазначено наступне: «Дата призначення пенсії 06.06.2024. Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії 16.10.2024. Вік заявника 60 років. Страховий стаж заявника становить 42 роки 07 місяців 29 днів. Працює. Результати розгляду документів: - згідно наданих документів страховий стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років становить 35 років 0 місяців 1 день; - на день досягнення пенсійного віку заявник займає посаду доцента кафедри травматології та ортопедії в Львівському національному медичному університеті за основним місцем роботи. Вищезазначений заклад та посада не передбачені переліком закладів та установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909». Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі як і раніше - Закон №1058-IV). Згідно з пунктом 7-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Отже, право на отримання відповідної грошової допомоги не залежить та не пов`язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсії по віку. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №1191). Порядок №1191 визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV. Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі-Перелік №909). Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. За приписами пункту 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058-IV, станом на день її призначення. Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати. З аналізу наведених норм права вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. У рішенні № 134450020769 від 23.10.2024, ГУ ПФУ у Вінницькій області підставою для відмови у виплаті грошової допомоги зазначено те, що згідно наданих документів страховий стаж на посадах, робота на яких дає праве на призначення пенсії за вислугу років становить 35 років 0 місяців 1 день. На день досягнення пенсійного віку заявник займає посаду доцента кафедри травматології та ортопедії в Львівському національному медичному університеті за основним місцем роботи. Вищезазначений заклад та посада не передбачені переліком закладів та установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №

909. Судом першої інстанції слушно зауважено, що відмовляючи у виплаті позивачу грошової допомоги, відповідачем не взято до уваги той факт, що ОСОБА_1 , з 01.09.2022 (наказ від 31.08.2022 № 761-к/тр) по даний час, працює за сумісництвом 0,5 ставки хірургічного відділення у ВП «Лікарня Святого Луки» КНП «1 територіальне медичне об`єднання м. Львова» на посаді лікаря хірурга. Зазначена обставина підтверджується Довідкою Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої допомоги» від 31.07.2024 №562. У постанові Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» №909 від 04.11.1993 передбачено, що лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ. Таким чином, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що період роботи позивача лікарем-хірургом за сумісництвом підлягає зарахуванню як робота, що передбачена у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у нього необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №442/456/17 звернула увагу, що сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу, тобто, працівник може працювати за сумісництвом не більше, ніж на 0,5 ставки. Велика Палата Верховного Суду вирішуючи спори, пов`язані із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» №909 від 04.11.1993, дійшла висновків про недопустимість формальних (дискримінаційних) підходів органів ПФУ до реалізації особою конституційного права на соціальний захист при наявності підтвердженого стажу роботи у закладах і установах освіти, охорони здоров`я та соціального захисту. Судом першої інстанції слушно зауважено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я» №1418 від 29.12.2009 медичні працівники отримують надбавку за вислугу років як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Відповідно, зарахування стажу роботи для визначення розміру надбавки за вислугу років здійснюється за усіма місцями роботи працівника в державних та комунальних закладах охорони здоров`я, тобто і з урахуванням стажу роботи на посадах медичних працівників при роботі за сумісництвом. Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дії зобов`язального характеру щодо нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивау пенсії за віком, яким у цьому випадку є саме ГУ ПФУ у Вінницькій області, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23. Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29). Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі №380/19579/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар