Постанова 4851 № 520/33783/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2026 р. Справа № 520/33783/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., повний текст складено 27.10.25 по справі № 520/33783/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Вовчанський агрегатний завод" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідмлення-рішення №00235050413 від 03.08.2023 р., №00235100413 від 03.08.2023 р., №00235120413 від 03.08.2023 р. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00235050413 від 03.08.2023р., №00235100413 від 03.08.2023р., №00235120413 від 03.08.2023р. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Приватного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" судовий збір у сумі 14 085 (чотирнадцять тисяча вісімдесят п`ять) грн. 37 коп. Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд Скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 у справі № 520/33783/23, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПРаТ «ВОВЧАНСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД» відмовити в повному обсязі. Приватне акціонерне товариство "Вовчанський агрегатний завод" подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області необґрунтованою, а судом першої інстанції досліджено в повній мірі реальні обставини справи, тому просить апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року без змін. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа. Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Приватне акціонерне товариство "Вовчанський агрегатний завод" включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 14309847, зареєстроване за адресою 62504, Україна, Вовчанський р-н, Харківська обл., місто Вовчанськ, вулиця Пушкіна, будинок 2, здійснює господарську діяльність на загальній системі оподаткування, має правовий статус платника податку на додану вартість. За адресою 62504, Україна, Вовчанський р-н, Харківська обл., місто Вовчанськ, вулиця Пушкіна, будинок 2 розміщені виробничі потужності, адміністративні будівлі та інші об`єкти інфраструктури, необхідні для здійснення господарської діяльності товариства. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Вовчанська ДПІ (Вовчанський район) з моменту державної реєстрації. Головним управлінням ДПС у Харківській області на правах відокремленого підрозділу було проведено камеральну перевірку ПАТ Вовчанський агрегатний завод щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за період: жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень, березень 2023 року за результатами якої було складено акт від 14.07.2023 №21561/20-40-04-13-03/14309847. Вказаним актом встановлено, що ПрАТ Вовчанський агрегатний завод" не дотримані терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН за період жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень, березень 2023 року, чим порушено п. 201.10 ст. 201, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України. Також, встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ за звітні періоди березень, червень - грудень 2022 року та січень 2023 року, чим порушено вимоги пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203, пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України та неподання податкової звітності з податку на прибуток приватних підприємств за І квартал 2022 року, півріччя 2022 року, три квартали 2022 року та 2022 рік, чим порушено вимоги п. 49.2, пп. 49.18.1, п. 49.18.2, пп. 49.18.6 п. 49.18, ст. 49, пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України. Так, судом з акту перевірки встановлено, що податкові накладні: - №2 від 07.11.2022, зареєстрованих з порушення строку 16.02.2023 (граничний строк 30.11.2022), кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування 78; - №3 від 17.10.2022, зареєстрованих з порушення строку 20.02.2023 (граничний строк 15.11.2022), кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування 97; - №2 від 29.12.2022, зареєстрованих з порушення строку 20.02.2023 (граничний строк 15.01.2023), кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування 36; - №1 від 13.10.2022, зареєстрованих з порушення строку 02.03.2023 (граничний строк 31.10.2022), кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування 122; - №2 від 13.10.2022, зареєстрованих з порушення строку 02.03.2023 (граничний строк 31.10.2022), кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування 122; - №3 від 10.11.2022, зареєстрованих з порушення строку 02.03.2023 (граничний строк 30.11.2022), кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування 92; - №1 від 07.11.2022, зареєстрованих з порушення строку 02.03.2023 (граничний строк 30.11.2022), кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування 92; - №1 від 21.12.2022, зареєстрованих з порушення строку 02.03.2023 (граничний строк 15.01.2023), кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування 46; - №1 від 14.03.2022, зареєстрованих з порушення строку 30.03.2023 (граничний строк 15.07.2022), кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування 258; - №1 від 04.01.2023, зареєстрованих з порушення строку 20.02.2023 (граничний строк 31.01.2023), кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування 20; - №2 від 20.01.2023, зареєстрованих з порушення строку 20.03.2023 (граничний строк 18.02.2023), кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування 30; Податкові декларації з податку на прибуток підприємств за період 1 квартал 2022 року, півріччя 2022 року, три квартали 2022 року та 2022 рік були не подані. Також податкові декларації з податку на додану вартість за податкові періоди березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 року були подані з порушенням граничного строку. За результатами перевірки та на підставі складеного акта, ГУ ДПС винесені ППР від 03.08.2023: №00235050413, яким до скаржника за порушення вимог п. 201.10 ст. 201 та пункт 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу, застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) відповідно до п. 1201. 1 ст. 1201 Кодексу та пункт 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу, на суму 934603,93 грн. за затримку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних; №00235100413, яким до скаржника, відповідно до пункту 120.1 статті 120 Кодексу застосовано штрафну санкцію у розмірі 3060,00 грн.; №00235120413, яким до скаржника, відповідно до пункту 120.1 статті 120 Кодексу, застосовано штрафну санкцію у розмірі 1360,00 гривень. Не погоджуючись із винесеним ГУ ДПС у Харківській області податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення. Рішенням ДПС України від 08.11.2025 №33523/6/99-00-06-03-01-06 скаргу ПрАТ Вовчанський агрегатний завод" було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 03.08.2023: №00235050413, №00235100413, №00235120413 без змін. Позивач, вважаючи постановлене ДПС України рішення та винесене ГУ ДПС у Харківській області податковим повідомленням-рішенням не законними та протиправними звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції дійшов висновку , що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від №00235050413 від 03.08.2023р., №00235100413 від 03.08.2023р., №00235120413 від 03.08.2023р. відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, внаслідок чого податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного. Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України. Згідно з п.п. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Підпунктом 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи. Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Підпунктом 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пункт 201.10 ст. 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Указаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом Зважаючи на викладене, у період спірних правовідносин ПК України закріплював обов`язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України. Згідно із п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. З аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої п. 201.10 ст. 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації. Установлено, що позивач порушив терміни реєстрації податкових накладних, складених у період з лютого по листопад 2022 року та які були зареєстровані протягом грудня 2022 року . 18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-IX). У зв`язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 13.05.2020 № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту: «За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню». Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок: «Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01.03. 2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються». Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020. Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України скасував 30.06.2023 з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період. До завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває. 03.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022, яким підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ (далі Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пп. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів. Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу Перехідних положень ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022. Згідно з пп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підпунктом 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних. Таким чином, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень Податкового кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26.06.2024 у справі № 580/10149/23, від 21.08.2024 у справі № 440/8796/23 Отже, враховуючи викладене вище платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПК України, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022. При цьому, у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена (ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (після 26.05.2022), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності відпали. Відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022. Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX, який набрав чинності 03.01.2023 підп. 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31.05.2022, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20.07.2022. Таким чином, до 03.01.2023 платники податків звільнялись від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, зокрема в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку подання на реєстрацію таких накладних в період з 24.02.2022 до 26.05.2022 (до дня набрання чинності Законом № 2260-IX), а з 03.01.2023 - в період з 01.02.2022 до 31.05.2022 та за умови їх реєстрації до 15.07.2022. Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 11.04.2024 у справі № 380/14133/23, від 02.04.2024 у справі № 520/18349/23, 12.03.2024 у справі № 160/13661/23. У постановах від 07.02.2024 у справі № 380/7070/23 та від 22.02.2024 у справі № 420/19335/22 суд касаційної інстанції зазначив, що фактично з 27.05.2022 платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 до травня 2022, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкцій до 15.07.2022, тобто близько 1,5 місяці. У постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №160/10740/23 та від 30.01.2024 року у справі №280/4484/23 суд касаційної інстанції зазначив, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року). З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні/розрахунки коригування складені позивачем в період з березня 2022 по січень 2023 року, а зареєстровані позивачем протягом грудня 2022 року (тобто, у всяк випадку після 15.07.2022), а тому у контролюючого органу були підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. При цьому , колегія суддів звертає увагу , що справах № 200/4768/23, № 280/4484/23 та № 160/10740/23 позивачі, які допустили несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, не перебували ні в стані окупації, ні в стані повного руйнування виробничих та адміністративних будівель. Колегія суддів зазначає, що у постанові від 28.02.2024 у справі № 160/5531/23 Верховний Суд зазначив, що : «Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій не з`ясували в контексті вищезазначених положень законодавства, чи звертався контрагент позивача, до контролюючого органу із відповідною заявою про відсутність можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних та чи приймалося за наслідками її розгляду вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Також, судами не досліджувались обставини щодо наявності/відсутності у контрагента позивача можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені законодавством». При притягненні до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган згідно з п. 112.1 ст. 112 ПК України повинен врахувати, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до п. 112.2 ст. 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Приписами п. 112.7 ст. 112 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи. За визначенням, наведеним у пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Враховуючи, що штрафні (фінансові) санкцій (штрафи) є різновидом фінансової відповідальності, саме на відповідача покладено обов`язок доведення обставин, що платник податків мав можливість дотримання правил та норм, однак не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання. Згідно з пп. 112.8.9 п. 112 ст. 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору). З матеріалів справи встановлено , що Приватне акціонерне товариство "Вовчанський агрегатний завод" є виробничим підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво двигунів, турбін, інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів та засобів повітряних та космічних літальних апаратів, а також виробництво зброї та боєприпасів. Виробничі потужності ПрАТ "Вовчанський агрегатний завод" (складські приміщення, виробничі будівлі, техніка) знаходилися за адресою 62504, Україна, Вовчанський р-н, Харківська обл., місто Вовчанськ, вулиця Пушкіна, будинок

2. Адміністративна будівля (місце, де безпосереднього перебувала комп`ютерна техніка, первинні бухгалтерські документи, господарські договори на поставку/придбання товарів, робіт, послуг, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладні тощо) знаходилися за адресою: 62504, Україна, Вовчанський р-н, Харківська обл., місто Вовчанськ, вулиця Пушкіна, будинок 2, Робоче місце бухгалтера ПрАТ "Вовчанський агрегатний завод", до посадових обов`язків якого входить ведення бухгалтерського обліку та подання звітності з податків та зборів, складання та реєстрація податкових накладних визначалося за адресою: 62504, Україна, Вовчанський р-н, Харківська обл., місто Вовчанськ, вулиця Пушкіна, будинок

2. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі Указу Президента України за N 64/2022 від 24.02.2022 р., на всій території України введено режим воєнного стану, який триває і наразі. Місто Вовчанськ, Вовчанської міської територіальної громади перебувало в окупації починаючи із 24.02.2022 р. і до 12.09.2022 р., а 13.09.2022 р. і до 09.05.2024 р. було територією, на яких ведуться (велися) бойові дії, потім з 10.05.2024 р. і до 19.06.2024 р. було територією активних бойових дій, починаючи з 20.06.2024 р. і по теперішній час території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Відомості щодо перебування в окупації та перебування у зоні ведення активних бойових дій та активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси вказані у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом міністерства розвиту громад та територій України від 28.02.2025 р. за N 376, зокрема розділі II та у п. 3 розділу І Переліку, а також Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. за №

309. Внаслідок постійних артилерійських та ракетних обстрілів вчинених військовими формуваннями російської федерації було повністю чи частково зруйновано майно підприємства, зокрема виробничі та адміністративні приміщення, техніку, які знаходилися за адресою: 62504, Україна, Вовчанський р-н, Харківська обл., місто Вовчанськ, вулиця Пушкіна, будинок

2. З 24 лютого 2022 року, з початку повномасштабного вторгнення російської федерації, м. Вовчанськ перебувало в окупації під фактичним контролем російських військ. У свою чергу, вся територія ПРАТ ВАЗ, його виробничі та адміністративні приміщення були захоплені військовими збройних сил російської федерації та членами незаконних збройних формувань. При цьому, доступ до робочих місць, приміщень, комп`ютерної техніки з відповідним програмним забезпеченням, первинних, фінансових, дозвільних, правовстановлюючих та інших документів, а також матеріальних цінностей для працівників підприємства був неможливий. У зв`язку з чим ПрАТ "Вовчанський агрегатний завод" не мало можливості здійснювати господарську та фінансову діяльність, про що було складено відповідний Акт від 24.02.2022р. та винесено наказ Про припинення роботи підприємства №111/К від 24.02.2022р. Завершення тимчасової окупації міста Вовчанськ відбулось 12 вересня 2022 року, але територія міста продовжувала зазнавати постійних (майже щоденних) обстрілів з боку збройних сил країни агресора російської федерації, про що є загальновідомим фактом та територія Вовчанської територіальної громади після деокупації набула статусу території можливий бойових дій відповідно до Переліку територій. Таким чином зберігалась неможливість вивезення первинних документів або їх вивезення продовжувало бути пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я. З урахуванням неможливості здійснення господарської діяльності після деокупації, ПрАТ ВАЗ було складено відповідний Акт від 12.09.2022р. про неможливість проведення економічної, фінансової, господарської діяльності та відвідування підприємства та було винесено відповідний наказ №76 від 12.09.2022р. про продовження стану припинення діяльності Товариства. З 01.10.2022 року по 30.09.2023 року включно, для виконання бойових завдань по обороні держави на території Товариства було розташовано особовий склад та техніка підрозділів, що знаходяться в оперативному управлінні військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України та доступ цивільних осіб до підприємства протягом зазначеного періоду не здійснювався. Зазначені обставини, зокрема, підтверджуються листом військової частини НОМЕР_1 №3603/КП від 13.11.2023р.. 13 березня 2023 року Товариство звернулось до Національної поліції України із заявою про вчинення кримінального правопорушення у зв`язку з знищенням, пошкодженням та розкраданням товарно-матеріальних цінностей, комп`ютерної техніки, виробничого обладнання, меблів, автотранспорту пошкодженням будівель та споруд, первинних документів. Відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12023221250000698 від 14.03.2023р., що підтверджується відповідним витягом з ЄРДР (копія додається). На сьогоднішній день триває досудове розслідування. 28.04.2023р., у відповідь на заяву ПРАТ ВАЗ про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру спричиненої збройною агресією Російської Федерації від 22.02.2023р., Управління містобудування, архітектури, земельних ресурсів та екології апарату Вовчанської міської ради Чугуївського району Харківської області листом №12-08/003 повідомило що з урахуванням статусу території Вовчанської територіальної громади як території можливих бойових дій, про дату проведення обстеження буде повідомлено окремо. 28.04.2023р. довідкою №363 Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області також підтверджено неможливість ведення господарської діяльності підприємством з 24.02.2022р. по 12.09.2022р. Згідно з ч. 3 ст.78 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Вищенаведене дозволяє колегії суддів визнати, що знаходження Вовчанської територіальної громади в тимчасовій окупації з 24.02.2022 року до 12.09.2022 року, а 13.09.2022 р. і до 09.05.2024 р. було територією, на яких ведуться (велися) бойові дії, потім з 10.05.2024 р. і до 19.06.2024 р. було територією активних бойових дій, починаючи з 20.06.2024 р. і по теперішній час території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, є загальновідомою обставиною. Зважаючи на перебування у тимчасовій окупації, знищення та пошкодження майна підприємства та близькість лінії зіткнення до міста Вовчанськ, що у сукупності має наслідком унеможливлення здійснення господарської діяльності ПрАТ "Вовчанський агрегатний завод" у період із 24.02.2022 р. (початок тимчасової окупації) і до теперішнього часу, підприємство має всі підстави для подання документів щодо отримання рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Однак, у зв`язку з вище переліченими обставинами ПрАТ "Вовчанський агрегатний завод" не має можливості для звернення до податкового органу щодо отримання рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, оскільки на даний час не можливо скласти відповідні акти про пошкоджене/знищене майно, отримати відповідні документи які це підтверджують, оскільки потрапити на територію виробничих та адміністративних будівель підприємства не видається за можливим через активні бойові дії у місті Вовчанськ, так і на території заводу безпосередньо. ПрАТ "Вовчанський агрегатний завод" неодноразово звертався до контролюючого органу з заявами про неможливість пред`явлення первинних документів через знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади. З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Вовчанський агрегатний завод" звернувся до ГУ ДПС у Харківській області з листом від 03.04.2023 р. N 22/ДЗ-1 та листом від 17.07.2023 р. N 105/ДЗ-1 про застосування п. п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України. ГУ ДПС у Харківській області рішенням від 07.08.2023 р. N 40927/20-40-07-11-10 було відмовлено у застосуванні до Приватного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" положень п. п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №520/5347/24 , яке набрало законної сили, визнано протиправною оформлену листом Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 07.08.2023 р. N 40927/6/20-40-07-11-10 відмову у застосуванні до Приватного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" (ідентифікаційний код -14309847) положень п. п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Враховуючи вищенаведене, позивачем впродовж розгляду справи доведено наявність обставин неможливості своєчасного виконання своїх податкових обов`язків та не можливість звернення до контролюючого органу для отримання відповідного рішення, однак це не позбавляє суд в конкретному випадку самостійно встановити відповідні обставини стосовно неможливості своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов`язків. Колегія суддів зазначає, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України та ст.14-1 Закону «Про Торгово промислові палати в Україні»). Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним. Колегія суддів враховує, що обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Такими доказами, в даному випадку, є обставини проведення на території Вовчанської територіальної громади, в межах якої розташоване ПрАТ "Вовчанський агрегатний завод", активних бойових дій , знаходження Вовчанської територіальної громади в тимчасовій окупації з 24.02.2022 року до 12.09.2022 року, а 13.09.2022 р. і до 09.05.2024 р. територією, на яких ведуться (велися) бойові дії, подальшому з 10.05.2024 р. і до 19.06.2024 р. територією активних бойових дій, починаючи з 20.06.2024 р. і по теперішній час території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, звернення ПрАТ "Вовчанський агрегатний завод" до контролюючого органу з заявами про неможливість пред`явлення первинних документів через знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади. Враховуючи те, що період активних бойових дій та знаходження під окупаціює, який підтверджується Переліком, припадає саме на час подання на реєстрацію спірних податкових накладних, а сукупність інших наданих до матеріалів справи документів, на які посилається позивач, беззаперечно свідчить про об`єктивні перешкоди господарській діяльності позивача, у тому числі і з обов`язку реєстрації податкової звітності, тобто форс-мажорні обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях позивача вини, як обов`язкової ознаки для застосування штрафних санкцій. Водночас, відповідач не довів суду, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків, який здійснював господарську діяльність на території Вовчанської територіальної громади, яка з 24.02.2022 року до 12.09.2022 року, а 13.09.2022 р. і до 09.05.2024 р. територією, на яких ведуться (велися) бойові дії, подальшому з 10.05.2024 р. і до 19.06.2024 р. територією активних бойових дій, починаючи з 20.06.2024 р. і по теперішній час території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. З огляду на вищевикладене, наявні підстави для застосування до позивача пп. 112.8.9 п. 112.8 ст.112 ПК України в розрізі звільнення його від фінансової відповідальності з підстав наявності форс-мажорних обставин в частині порушення строків реєстрації податкових накладних, які припадають на період проведення активних бойових дій на території Вовчанської територіальної громади Харківської області . Враховуючи вищенаведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від №00235050413 від 03.08.2023р., №00235100413 від 03.08.2023р., №00235120413 від 03.08.2023р підлягають скасуванню. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29). Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд. Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, зміст апеляційної скарги містить виключно суб`єктивне бачення позивачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, відтак підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Ураховуючи положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 520/33783/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко