Постанова 4817 № 598/1034/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 598/1034/25Головуючий у 1-й інстанції Щербата Г.Р. Провадження № 22-ц/817/6/26 Доповідач - Хома М.В. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 січня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючої - Хома М.В. суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М., секретар - Дідух М.Є. з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Сисака В.Т., представника Міністерства оборони України - Ткачука В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 7 липня 2025 року, ухвалене суддею Щербатою Г.Р. у цивільній справі №598/1034/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Збаразька міська рада Тернопільського району Тернопільської області, Міністерство оборони України, про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю, ВСТАНОВИВ: У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що заявник та його батько ОСОБА_2 проживали спільно, однією сім`єю, як батько та син, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, починаючи з жовтня 2001 року та до моменту загибелі ОСОБА_2 у липні 2022 року. Заяву обґрунтовано тим, що 28 квітня 2022 року батько заявника ОСОБА_2 був призваний на військову службу відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року на період дії воєнного стану та з проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час безпосередньої участі у заходах оборони України в районі населеного пункту ОСОБА_3 батько заявника загинув. Встановлення даного факту є необхідним для забезпечення можливості реалізації та оформлення соціальних пільг, державних гарантій та виплат як члену сім`ї загиблого Захисника України. Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 7 липня 2025 року заяву задоволено. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали спільно, однією сім`єю, як батько та син, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, починаючи з 2001 року до моменту загибелі ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок ракетного удару в населеному пункті Часів Яр, пов`язаного із захистом Батьківщини. В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить рішення суду першої інстанції скасувати та у задоволенні заяви відмовити. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно визнав доведеним факт проживання заявника з загиблим однією сім`єю, оскільки подані докази не підтверджують наявності спільного побуту, спільного бюджету, взаємних прав та обов`язків як обов`язкових ознак сім`ї. Реєстрація місця проживання та окремі довідки органів місцевого самоврядування самі по собі не свідчать про ведення спільного господарства та існування між заявником і загиблим усталених сімейних відносин, а акт депутата Збаразької міської ради Тернопільського району Тернопільської області Рудана А.М. від 28 квітня 2025 року, складений вже після смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , виданий органом, який не наділений повноваженнями щодо встановлення факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав і обов`язків, а тому не може вважатися належним і допустимим доказом у розумінні статей 76, 77 ЦПК України. Також зазначає, що суд першої інстанції неправильно визначив коло заінтересованих осіб, не залучив до участі у справі інших можливих отримувачів одноразової грошової допомоги, чим порушив вимоги процесуального закону та допустив ухвалення рішення, яке може вплинути на права і обов`язки осіб, не залучених до участі у справі. У відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Сисак В.Т. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Вказує, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність між заявником та його загиблим батьком усталених сімейних відносин, які ґрунтувалися на кровному спорідненні, тривалому спільному проживанні, веденні спільного побуту та взаємній турботі, а подані докази у своїй сукупності підтверджують проживання однією сім`єю протягом понад двадцяти років. Крім цього, суд першої інстанції правомірно визнав належними та допустимими докази, серед яких свідоцтво про народження, довідки з місця проживання, будинкова книга, акт обстеження матеріально-побутових умов від 27 вересня 2023 року, акт депутата Збаразької міської ради Рудана А.М. від 28 квітня 2025 року, довідка про склад сім`ї, витяг з реєстру територіальної громади, свідоцтво про смерть, а також особиста переписка, що у своїй сукупності підтверджують постійне спільне проживання, спільний побут та наявність взаємних прав і обов`язків між батьком і сином. Ухвалене рішення не створює для Міністерства оборони України жодних прямих прав, обов`язків чи інтересів, оскільки встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю саме по собі не породжує обов`язку щодо виплати одноразової грошової допомоги, а можливі правові наслідки для МОУ є лише ймовірними та можуть виникнути виключно у разі подальшого звернення заявника з окремою заявою в порядку, визначеному спеціальним законодавством. Заслухавши пояснення представника Міністерства оборони України Ткачука В.В., який доводи апеляційної скарги підтримав, представника ОСОБА_1 - адвоката Сисака В.Т., який проти задоволення апеляційної скарги заперечив, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Обставини справи. ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Збараж, Тернопільської області, та його батьком є ОСОБА_2 , про що 25.06.1997 року Збаразьким відділом реєстрації актів цивільного стану Збаразької райдержадміністрації Тернопільської області складений актовий запис №73. Як вбачається із витягу з реєстру територіальної громади від 02.04.2025 року, довідки про склад сім`ї № 1577 від 27.09.2023 року, виданої Збаразьким МКП ПОБ «Добробут», та записів будинкової книги, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані по АДРЕСА_1 . Із акта обстеження матеріально-побутових умов від 27.09.2023 року та акта депутата Збаразької міської ради Тернопільського району Тернопільської області Рудан.А.М. від 28.04.2025 року, складеного за участі свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , заявник ОСОБА_1 та його загиблий батько ОСОБА_2 мали сталі сімейні відносини, що базувалися на повазі та турботі один про одного, що проявлялося у спільному виконанні побутових обов`язків, телефонуванням один до одного та постійною взаємною підтримкою. Допитана у суді апеляційної інстанції в якості свідка ОСОБА_4 підтвердила викладені в акті депутата від 28.04.2025 року факти та пояснила, що вона з 2005 року постійно проживає у квартирі АДРЕСА_2 по сусідству із заявником та його батьком, у неї із заявником та його батьком були добросусідські відносини, вона часто бувала у них вдома - у квартирі АДРЕСА_3 , особисто бачила, що заявник ОСОБА_1 та його батько ОСОБА_2 вели спільний побут, у них все було спільно, квартира невелика, разом купляли продукти харчування, разом готували їжу. Заявник не працював і його повністю забезпечував батько. В обліковій картці до військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 у графі Сімейний стан і місце проживання сім`ї зазначено: розлучений, син ОСОБА_6 1991 р.н. Заявник ОСОБА_1 не одружений. ОСОБА_2 після розірвання шлюбу з матірю заявника у 2020 році в інших шлюбах не перебував. Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №209 від 01.08.2022 року, солдат ОСОБА_2 , призваний по мобілізації, загинув внаслідок воєнних операцій, пов`язаних із захистом Батьківщини. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Згідно з абзацом 1 частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Тлумачення наведеної норми права вказує, що для визначення статусу сім`ї необхідно встановити три складові: особи спільно проживали; ці особи пов`язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов`язки (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)). Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки. Предметом доказування під час розгляду справ про встановлення факту проживання однією сім`єю є, передусім, сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, що визначено частиною другою статті 3 СК України (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 383/821/22, провадження № 61-5935св23). Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. При цьому предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України). Згідно зі статтями 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 81 ЦПК України). Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту належності особи до членів сім`ї військовослужбовця, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Встановивши, що загиблий ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , що вони тривалий час проживали спільно, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, що підтверджується належними та достатніми доказами у їх сукупності та взаємозвязку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви. Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів спільного побуту, спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено, що заявник та його батько понад двадцять років були зареєстровані та фактично проживали за однією адресою, вели спільний побут, підтримували один одного, що встановлено на підставі наявних у справі доказів, які є належними і достатніми для встановлення факту спільного проживання однією сімєю батька та сина. Посилання Міністерства оборони України про неналежність такого доказу як акт депутата міської ради, є безпідставним. Вказаний акт не суперечить визначеним законом повноваженням депутата органу місцевого самоврядування, складений на підставі показань свідків сусідів, в тому числі свідка ОСОБА_4 , яка підтвердила у суді викладені в акті обставини щодо спільного проживання заявника з батьком. Факт складання такого акта після смерті військовослужбовця не нівелює його доказового значення, оскільки він фіксує обставини, що мали місце до загибелі ОСОБА_2 та підтверджені іншими доказами у справі. Крім цього, зазначений акт не є єдиним доказом у справі, а досліджений судом у сукупності з іншими доказами. Безпідставними є і доводи щодо неправильного визначення кола заінтересованих осіб, яким на думку Міністерства оборони України є інші можливі отримувачі одноразової грошової допомоги, оскільки судом не встановлено таких осіб і Міністерством оборони України не зазначено таких конкретних осіб. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення. Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 7 липня 2025 року залишити без змін Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 12 січня 2026 року. Головуюча Хома М.В. Судді Гірський Б.О. Храпак Н.М.