Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/9597/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/9597/24 пров. № А/857/7139/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, суддя у І інстанції Гудима Н.С., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Рівне, дата складення повного тексту рішення 05 лютого 2025 року, ВСТАНОВИВ : У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо відмови у задоволенні вимоги про перерахунок і виплату пенсії та зобов`язання провести з 01.03.2024 обчислення, перерахунок і виплату пенсії з урахуванням підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2023 №185, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713, і попередніх індексацій з 01.03.2022 та з 01.03.2023 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118 та №168, а також забезпечити здійснення виплати перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №460/9597/24, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо застосування з 01.06.2024 обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та невиплати у зв`язку з цим сум індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році від 23.02.2024 №185. Зобов`язано відповідача здійснити з 01.06.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році від 23.02.2024 №185, з урахуванням рішень суду від 13.05.2022 у справі №460/2465/22, від 14.12.2022 у справі №460/25040/22, від 20.06.2023 у справі №460/8902/23, від 01.04.2024 у справі №460/16214/23, без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що при перерахунку пенсії позивача діючим законодавством не було встановлено обмежень щодо максимального розміру пенсій для категорії пенсіонерів, до яких належить позивач. Таким чином, оскільки правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача на час перерахунку відсутні, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії при здійсненні перерахунку пенсії позивача. Разом із тим, жодних доказів обмеження пенсії позивача максимальним розміром в період з 01.03.2024 по 31.05.2024 позивачем суду не надано, матеріали справи не містять і судом не встановлено. Тому суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування з 01.06.2024 обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та невиплати у зв`язку з цим сум індексації пенсії відповідно до Постанови №185. Вказане рішення оскаржено сторонами у справі. У своїй скарзі позивач просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог стосовно періоду з 01.03.2024 по 31.05.2024 та розподілу судових витрат. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, позивач зазначив, що виплату пенсію йому обмежено з 01.03.2024, про що свідчать листи пенсійного органу, а також виписка з банківського рахунку. Окрім того вважає, що суд першої інстанції мав сягнути на його користь повністю сплачений судовий збір без урахування принципу частковості задоволення позовних вимог, оскільки у спірному випадку заявлено немайнову вимогу. У своїй апеляційній скарзі ГУ ПФУ просило скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. У обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. На думку скаржника, підстави для виплати пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру відсутні, оскільки на законодавчому рівні дане питання врегульоване та встановлено максимальний розмір пенсії, що підлягає до виплати. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржників, виходячи із такого. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІ. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №460/2465/22, яке набрало законної сили, зобов`язано ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 основного розміру пенсії починаючи з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового від 13.12.2021 №17/429 виходячи з 77% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження максимального розміру пенсії. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №460/25040/22, яке набрало законної сили, зобов`язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, виходячи з основного розміру пенсії 25179,00 грн, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №460/8902/23, яке набрало законної сили, зобов`язано ГУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з 01.07.2021 з урахуванням проведених виплат. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі №460/16214/23, яке набрало законної сили, зобов`язано ГУ ПФУ здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з підвищенням, установленим постановою Кабінету Міністрів України №168 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, без обмеження максимальним розміром. Як свідчить зміст перерахунку пенсії за пенсійною справою позивача №021221-СБУ від 01.06.2024, відповідачем проведено відповідний перерахунок пенсії, внаслідок якого підсумок пенсії (з надбавками та нарахованими сумами індексації, в тому числі згідно з Постановою №185 від 23.02.2024) склав 33704,06 грн, однак до виплати з урахуванням максимального розміру визначено суму 32204,06 грн. У червні 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вказаних рішень та проведення виплати перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром. Листом від 12.07.2024 ГУ ПФУ повідомило позивача, що на виконання вказаних рішень суду пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача і розмір перерахованої пенсії з 01.03.2024 склав 32204,06 грн. При цьому повідомлено, що на виконання рішення суду, яким зобов`язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов`язано здійснити такий перерахунок. ОСОБА_1 , вважаючи протиправним обмеженням його пенсії, не погодився із такими діями ГУ ПФУ та звернувся до адміністративного суду із цим адміністративним позовом. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 7 статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) в редакції Закону України № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», зі змінами, внесеними згідно із Законами №911-VIII від 24.12.2015, №1774-VIII від 06.12.2016 визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. Згідно із пунктом 2 резолютивної частини Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI. Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII та положення частини 1 статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом. При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, апеляційний суд доходить висновку, що вони суперечать один одному. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019, що винесена у зразковій справі №822/524/18, а також постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, висловила висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. У постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-XII, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Таким чином, до спірних відносин необхідно застосовувати положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, які не передбачають обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Відповідно до статті 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII) пенсії є одним із об`єктів індексації грошових доходів населення. У вказаній статті також зазначено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. 16.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі - Постанова №118), пунктом 2 якої установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 вказаної постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. 24.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова №168), пунктом 2 якої установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. 23.02.2024 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №185, пунктом 2 якої установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Як слідує з матеріалів справи, відповідач з 01.06.2024 здійснив перерахунок пенсії позивача. Нараховано індексацію базового ОСНП 2022 3525,06 грн, індексацію базового ОСНП 2023 1500 грн, індексацію базового ОСНП 2024 1500 грн, щомісячну доплату відповідно до постанови КМУ №713 2000 грн, внаслідок якого розмір його пенсії (з надбавками) склав 33704,06 грн. Однак до виплати (з урахуванням максимального розміру пенсії) визначено суму 32204,06 грн, тобто сума індексації за Постановою №185 позивачу з 01.06.2024 не виплачена. Разом із тим, враховуючи зазначене вище, норми Постанови №185 неможливо застосувати в частині проведення індексації саме в межах максимального розміру пенсій військовослужбовців, оскільки жодним спеціальним законом таких обмежень не встановлено. Також суд зазначає, що фактично індексація пенсії позивача не відбулася, оскільки обмеженням максимальним розміром знівельовано формально здійснену в перерахунку пенсії індексацію. З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача відповідач протиправно обмежив пенсію позивача. Щодо твердження позивача про обмеження його пенсії з 01.03.2024 внаслідок її перерахунку, апеляційний суд звертає увагу, що жодних доказів позивачем на таке твердження не додано. При цьому долучені до апеляційної скарги виписки з карткового рахунку позивача апеляційний суд до уваги не приймає з огляду на те, що вказане носить виключно інформативний характер та не може бути належним і достовірним доказом у розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, доводи апеляційних скарг, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі №460/9597/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар