Постанова Київський апеляційний суд № 753/17387/24

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 3 грудня 2025 року місто Київ справа № 753/17387/24 провадження №22-ц/824/11054/2025 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С., сторони : позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 18 березня 2025 року,ухвалене у складі судді Трусової Т.О., В С Т А Н О В И В : У вересні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 157285,68 грн. Позов обгрунтовано тим, що 21.06.2024 о 7.00 годині ранку позивачка виявила на стелі квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності, в двох кімнатах, кухні та передпокої мокрі плями, а по стінах на підлогу почала стікати вода. Над квартирою позивача, звідки очевидно могло йти затоплення, знаходиться квартира АДРЕСА_2 , власником якої згідно свідоцтва про право власності, виданим Головним управлінням житлозабезпечення 30.11.2011 на підставі наказу 1757-С/КІ від 17.11.2009, є ОСОБА_3 . Фактично в квартирі АДРЕСА_2 постійно проживав та проживає ОСОБА_2 . В той же день 21.06.2024 позивач зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила про залиття її квартири та попросила перекрити воду. ОСОБА_2 відповів, що він знаходиться за межами міста і додому повертатися не збирається. Затоплення квартири позивача тривало більше ніж 2 години. Комісією ОСББ «Ахматової-24» 24.06.2024 складено акт № 1 про залиття, аварію, що трапилася на системі холодного водопостачання. Встановлено, що причиною залиття 21.06.2024 квартири позивача та квартир інших співвласників, які проживають поверхами нижче позивача, було недотримання правил монтажу додаткового обладнання на системі холодного водопостачання та розрив фільтра тонкої очистки перед пральною машиною у квартирі АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 в присутності позивача підтвердив, що саме він здійснював монтаж фільтра тонкої очистки перед пральною машиною. Згідно з кошторисною документацією, виконаною ТОВ «Київтрансбуд», вартість матеріалів та ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень квартири, що виникли внаслідок залиття, складає 157285,68 грн. Під час переговорів з відповідачем ОСОБА_2 , останній відмовився на добровільних засадах відшкодувати нанесені позивачу матеріальний збиток або провести ремонтні роботи своїми силами та за свій рахунок. У січні 2025 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, в який просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 129022,58 грн., які позивач понесла на виконання ремонтних робіт у квартирі, що підтверджується актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт. Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 18.03.2025 позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 129022,58 грн. та судовий збір в сумі 1290,23 грн., а всього 130312,81 грн. Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 . Вважає, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі, зокрема, зазначає, що наданий позивачем Акт від 24.06.2024 не містить відомостей про винну особу, наслідки та обсяги робіт, необхідні для усунення наслідків залиття, в актах відсутні відомості про обстеження квартири відповідача, хоча саме технічну несправність сантехнічного обладнання, встановлено в цій квартирі, комісія визнала причиною аварії. Не вказано в акті і про присутність під час їх складання заінтересованих осіб з боку винної та потерпілої сторони, а також відсутні відомості про відмову відповідача від підпису складеного акту. Інших доказів, які б підтвердили, що саме внаслідок дій чи бездіяльності відповідача сталося залиття квартири, яка належить позивачці, останньою суду не надано. Суд не звернув увагу на те, що на фотографіях, які були надані позивачем не зазначена дата створення зображення, факт того, що ці зображення зроблені в квартирі позивача. Теж саме стосується відео, так як ні голосом, ні в електронному вигляді не зафіксована дата створення відеозапису та відповідно неможливо встановити, що по-перше, відео зроблено в квартирі позивачки, зроблено у день залиття або іншій день. Комісії, яка складала акт, зі слів позивачки, в квартирі не було. Наданий позивачем кошторис не підтверджує причинно-наслідковий зв`язок між діями чи бездіяльністю відповідача та наслідками, які потребують виконання вказаних в кошторисі робіт. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції як законне і обгрунтоване залишити без змін. До відзиву позивач надала копію свідоцтва про шлюб та повідомила про зміну прізвища ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . У відповіді на відзив представник ОСОБА_2 адвокат Дворник Н.І. просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник адвокат Дворник Н.І. апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити. ОСОБА_5 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом установлено, що позивачка ОСОБА_4 є співвласницею двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та фактично проживає у ній. Поверхом вище розташована квартира АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , у якій зареєстровані та проживають її дочка ОСОБА_6 та зять ОСОБА_2 21.06.2024 у квартирі АДРЕСА_2 трапилась аварія на системі холодного водопостачання, причиною якої став порив фільтра тонкої очистки (води) перед пральною машиною, про що зазначено в акті про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 24.06.2024, складеному комісією ОСББ «Ахматової-24» та затвердженому головою його правління. Внаслідок витоку води з квартири відповідача відбулось залиття квартири позивачки, що спричинило пошкодження опоряджувальних покриттів стелі, стін та підлоги обох житлових кімнат, кухні та коридору. Обсяг та характер пошкоджень квартири позивачки підтверджується наданими нею фото та відеозаписом, якими зафіксовано стан квартири після залиття, а саме: наявність води на підлозі коридору та житлової кімнати, численні плями характерного кольору на стелі та стінах житлових кімнат, кухні та коридору; часткове відшарування та здуття шпалер на стінах житлових кімнат та кухні. Інший відеозапис містить фактичні дані про відвідування позивачкою квартири відповідача, який у цей момент вимочував воду з підлоги та у відповідь на пред`явлені йому позивачкою претензії щодо завдання збитків заявив про те, що він сказав, що не винен. Свідок ОСОБА_7 - друг і сусід позивачки (мешканець квартири АДРЕСА_3 ) пояснив суді, що на прохання позивачки допомагав їй у прибиранні квартири після залиття та підтвердив, що водою були залиті усі стіни, відшарувались шпалери, здувся лінолеум та провисла гіпсокартонна стеля. Згідно з поясненнями свідка під час його перебування у позивачки до неї приходив відповідач та вони спілкувались з приводу залиття. 10.12.2024 позивачка уклала з ФОП ОСОБА_8 (підрядником) договір підряду № 08ФО, за умовами якого підрядник зобов`язався виконати власними силами ремонтні роботи у квартирі позивачки відповідно до кошторисної документації. Згідно з додатком до цього договору «Договірна ціна № 1.1» загальна вартість ремонтних робіт становить 129022,58 грн. 16.01.2025 сторони договору підряду підписали акт приймання виконаних робіт на зазначену суму. Факт сплати позивачкою коштів за договором підряду підтверджується платіжною інструкцією від 23.12.2024. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із доведеності факту залиття квартири позивача та факту заподіяння їй внаслідок вказаного залиття майнової шкоди. Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що джерело залиття знаходилось не в його квартири та, що шкоди завдано не з його вини. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем і розміру шкоди. Визначені договором (кошторисом) обсяг і номенклатура робіт з відновлювального ремонту, перелік необхідних складових та матеріалів відповідають технічним характеристикам квартири та даним про її стан після залиття, а вартість робіт та матеріалів - середнім ринковим цінам. Чогось очевидно необгрунтованого чи такого, що суперечить наявним в матеріалах справи відомостям про обсяг та характер ушкоджень квартири позивачки внаслідок її залиття, кошторис не містить. Жодних доказів на спростування відомостей щодо вартості відновлювального ремонту квартири позивачки, які містяться в договорів підряду, акті приймання виконаних робіт та у платіжній інструкції, відповідачем не надано. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати, завдану шкоду в повному розмірі. За змістом ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Аналіз положень ст.ст.11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди. Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21). Установлено, що в квартирі АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , зареєстрований та проживає ОСОБА_2 , який є зятем власника квартири. Суд першої інстанції, встановивши, що факт залиття належної позивачеві квартири, який мав місце 21.06.2024, стався внаслідок розриву фільтра тонкої очистки (води) перед пральною машиною в квартирі АДРЕСА_2 , в який проживає ОСОБА_2 , дійшов правильного висновку що ОСОБА_1 завдано шкоди внаслідок дій саме відповідача. Доводи відповідача в тій частині? що позивачем не доведено ні шкода, ні її розмір, а надані позивачем на підтвердження цих обставин докази, а саме акт про залиття та договір підряду з документами щодо виконання цього договору, є неналежними та не допустимими доказами, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення. виходячи з наступного. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц). Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Погодившись з доводами сторони відповідача в тій частині, що зміст акту про залиття, наданого позивачем, не відповідає вимогам, встановленим Правилами утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем доведено факт залиття її квартири, що фактично не заперечується і відповідачем, і факт заподіяння їй внаслідок такого залиття майнової шкоди. Самі по собі допущені при складанні акту помилки не спростовують факту залиття квартири позивача 21.06.2024 внаслідок витоку води з квартири відповідача по причині аварії на системі холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 , яка сталася у зв'язку з недотриманням правил монтажу додаткового обладнання на системі ХВП. Належних та допустимих доказів на спростування факту знаходження джерела залиття саме в квартирі АДРЕСА_4 , в якій проживає відповідач ОСОБА_2 , останнім суду не надано. Не спростовано відповідачем також і те, що шкода позивачу завдана саме з його вини. Що стосується доведеності позивачем розміру шкоди, то і в цій частині колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. За загальним правилом збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (ст.22 ЦК України). Відповідно до ст.1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуанням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду та такої ж якості), полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Установлено, що 10.12.2024 між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_8 укладено договір підряду на виконання ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1 . Сума договору встановлюється згідно договірною ціною, проведена в додатках, які є невід`ємною частиною даного договору та становить суму додатків до даного договору (п.2.1 договору). Додатки до даного договору укладені у письмовій формі та підписані повноважними представниками, сскладають його невід'ємну частину ( розділ 11 договору). Згідно договірною ціною, яка є невід`ємною частиною договору підряду, вартість ремонтних робіт складає 129022.58 грн. У цьому документі зазначено які роботи мають виконуватися, матеріали, які необхідні для проведення певного виду робіт, та площа, на якій виконуються роботи (а.с.186). 16.01.2025 сторонами договору підряду підписаний Акт № приймання виконаних підрядних робіт (а.с.188). Кошти в сумі 129022,58 грн. сплачені позивачем на рахунок ФОП ОСОБА_8 , що підтверджується платіжною інструкцією (а.с.190). Зазначені документи є належними та допустимими доказами, які підверджують розмір шкоди, завданої позивачу. В свою чергу стороною відповідача не надано належних та допустимих доказів на спростування розміру шкоди, яку просить стягнути позивач. Встановивши, що необхідність понесення позивачкою витрат на ремонт квартири зумовлена винними діями відповідача ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 8 січня 2026 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус