Постанова Київський апеляційний суд № 757/32506/24-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 жовтня 2025 року місто Київ Справа № 757/32506/24-ц провадження №22-ц/824/9928/2025 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача- Шкоріної О.І.,суддів - Поливач Л.Д.,Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С., сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2025 року, ухвалене у складі судді Хайнацького Є.С., В С Т А Н О В И В: У липні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача АТ КБ «ПриватБанк» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 деякий час була клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та користувалася послугами у даному банку. Жодних договорів із згаданим товариством позивачка не укладала і не підписувала. Нещодавно ОСОБА_1 стало відомо, що відносно неї відкрито виконавче провадження № 60801056 у Краматорському ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного МРУ МЮ на користь АТ КБ «ПриватБанк», підставою для його відкриття став виконавчий напис нотаріуса. Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 60801056 від 02.12.2019, в основі згаданого виконавчого провадження лежить виконавчий документ «Виконавчий напис№ 6528, виданий 29.06.2017, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 122731,80 грн». Позивач із відповідачем не підписував/укладав жодного правочину із залученням будь-яких нотаріусів, дуже давно не сплачував коштів на користь АТ КБ «ПриватБанк» (із 2013 року приблизно), а також позивач не отримував від банку будь-яких документів, які б мали передувати вчиненню виконавчого напису нотаріуса, як і сам документ, на якому вчинений оскаржуваний виконавчий напис. Позивач зазначає, що виконавчий напис суперечить вимогам чинного законодавства України (вчинений із суттєвими порушеннями, зокрема, напис вчинено на нотаріально непосвідченому договорі, а заборгованість не є безспірною). Посилаючись на зазначені обставини, позивачка ОСОБА_1 просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 29.06.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстрований в реєстрі за номером 6528, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 20 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 29.06.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О., зареєстрований в реєстрі за № 6528, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 122731,80 грн., на підставі якого 09.12.2019 Краматорським міським ВДВС ГТУЮ у Донецькій області відкрито виконавче провадження № 60801056. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1215 грн., та 16000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись з рішенням суду в частині стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» витрат на професійну правничу допомогу, представник АТ «КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення Печерського районного суду м.Києва від 20.02.2015 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у стягненні витрат на правничу допомогу. Апелянт вважає, що в оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції прийняте без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального права. В апеляційній скарзі, апелянт зазначає, зокрема, про те, що розмір стягнутих судом витрат є надто завищеним та не відповідає критеріям співмірності та розумності, та вважає, що у суду не було підстав стягувати витрати на професійну правничу допомогу за такі послуги як: пошук та аналіз судових практики - 1000 грн. (п.7 розрахунку); завищено вартість таких робіт як складання адвокатських запитів, які не долучено до позову; завищено час на пошук інформації по виконавчому провадженню та консультація клієнта, оскільки інформація із сайту виконавчих проваджень надається миттєво при введенні персональних даних клієнта, а консультування клієнта у справах даної категорії не може бути цілу годину, адже справа не складна та наявна усталена судова практика. Суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, не надав оцінку співмірності заявлених витрат складності справи та об'єму наданих адвокатом послуг. Складання позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не потребувало аналізу великої кількості документів. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Савчак Я.О. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції як законне і обгрунтоване залишити без змін. Представник позивача вважає апеляційну скаргу необгрунтованою оскільки відповідач не довів неспівмірності із наданими послугами чи із складністю справи. Зі сторони відповідача мали місце безпідставні твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, при чому ці твердження і дії були як на етапі збору доказів, так і розгляду справи по суті. За умови, що банк стягує заборгованість у розмірі більше 120000 грн. - витрати є співмірними та розумними. У відповіді на відзив на апеляційну скаргу представник АТ КБ «ПриватБанк» Рура Н.В. підтримала доводи апеляційної скарги і просила скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині. В судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» адвокат Рура Н.В. підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити. ОСОБА_1 та її представник адвокат Савчак Я.О. в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені шляхом направлення судового повідомлення до електронного кабінету представника позивача адвоката Савчак Я.О., що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду ( а.с.223), причини своєї неявки суду не повідомили. Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, відповідно апеляційним судом в цій частині не переглядається. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає. Звертаючись до суду з позовом, позивач в позові зазначала про те, що її витрати на професійну правничу допомогу складають 20000 грн. Судом першої інстанції установлено, що позивачем на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору про надання професійних правничих послуг від 14.06.2024 № 14-06/2024; копію акту щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт приймання-передачі від 12.07.2024 № 1 та розрахунок згідно з договором від 14.06.2024 № 14-06/2024, згідно з яким розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 16000 грн. Ухвалюючи рішення в частині стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню, з урахуванням заяви про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, 16000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. З такими висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України). При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18). Відповідно до частин 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 6 грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19. Згідно акту приймання-передачі професійних правничих послуг адвоката № 1 від 12.07.2024, адвокатом Савчак Я.О. позивачці ОСОБА_1 надані наступні послуги та виконані наступні роботи: пошук інформації по виконавчому провадженню № 60801056 та консультація клієнта відносно можливих дій та наслідків; складання та подання адвокатського запиту до Краматорського ВДВС; складання заяви про забезпечення позову за позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню; складання та подання адвокатського запиту до АТ КБ «ПриватБанк»; складання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; складання заяви про витребування доказів; пошук та аналіз судової практики, в тому числі ВП ВС по порушеним питанням. На всі роботи адвокатом витрачено 8 годин, вартість однієї години роботи адвоката за умовами договору становить 2000 грн., загальна вартість всіх виконаних робіт становить 16000 грн. Встановивши, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 16000 грн. є доведеним та обгрунтованим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача саме такої суми. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що розмір стягнутих судом витрат є надто завищеним та не відповідає критеріям співмірності та розумності, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування рішення суду в оскаржуваній частині, оскільки зазначені в акті приймання - передачі професійних правничих послуг адвоката № 1 від 12.07.2024 надані послуги та виконані роботи адвокатом, є необхідними для здійснення представництва позивача, права якої порушені відповідачем, починаючи з етапу збору документів і до розгляду справи в суді. Крім того, колегія суддів вважає, що розмір стягнутих судом витрат відповідає критеріям співмірності та розумності, зважаючи на ту суму, яку намагався стягнути з Зими Н.М. банк, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що вартість таких робіт як складання адвокатських запитів завищена позивачем ( за розрахунком на складання адвокатських запитів витрачена година часу адвоката), більше того, що такі запити не долучались до матеріалів справи, є безпідставними, оскільки саме по собі не долучення до позовної заяви адвокатських запитів при наявності відповідей, адресованих адвокату, дають підстави для висновку про те, що адвокатські запити подавались. При цьому, слід врахувати, що необхідних документів банк на адвокатський запит не надав, що змусило сторону позивача заявляти клопотання, яке письмово було складено адвокатом, про витребування копії документів у відповідача. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і на їх правильність не впливають. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду м.Києва від 20 лютого 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 8 січня 2026 року Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус