Ухвала КАС ВС № 215/3533/23

УХВАЛА 08 січня 2026 року м. Київ справа №215/3533/23 адміністративне провадження №К/990/53244/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Білак М. В., Соколова В. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі № 215/3533/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника Міністра економіки України Бережної Тетяни Василівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 21 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у якому він просив: - встановити відсутність компетенції (повноважень) заступника Міністра економіки України Бережної Тетяни Василівни у сфері управління при отриманні заяви від 15 серпня 2022 року вирішувати питання позаштатних працівників в його випадку і визнати відсутність відмови від такої процедури протиправною бездіяльністю; - встановити відсутність компетенції (повноважень) заступника Міністра економіки України Бережної Тетяни Василівни у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 15 серпня 2022 року прийняти рішення до правового порядку ст. 120 Конституції України і визнати відсутність відмови від такої процедури протиправною бездіяльністю; - встановити відсутність компетенції (повноважень) заступника Міністра економіки України Бережної Тетяни Василівни у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду 15 серпня 2022 року розпорядженням зобов`язати Департамент соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради вжити системи заходів для надання йому соціальної послуги Комунальною установою «Будинок нічного перебування «Криворізької міської ради» - здійснення реєстрацію місця перебування за юридичною адресою установи і визнати відсутність відмови від такої процедури протиправною бездіяльністю; - встановити наявність компетенції (повноважень) заступника Міністра економіки України Бережної Тетяни Василівни у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 15 серпня 2022 року ініціювати розслідування не виконання наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 1993 року № 58 Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, Міністерства юстиції України від 08 червня 2001 року № 259/34/5 і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов`язати виконати таку процедуру. Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 28 червня 2023 року цей позов передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 до заступника Міністра економіки України Бережної Тетяни Василівни в частині позовних вимог щодо відмови заступника Міністра економіки України Бережної Тетяни Василівни у сфері управління при отриманні заяви від 15 серпня 2022 року вирішувати питання позаштатних працівників в його випадку, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 15 серпня 2022 року прийняти рішення до правового порядку статті 120 Конституції України, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду 15 серпня 2022 року розпорядженням зобов`язати Департамент соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради вжити системи заходів для надання йому соціальної послуги Комунальною установою «Будинок нічного перебування «Криворізької міської ради» - здійснення реєстрацію місця перебування за юридичною адресою установи у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 15 серпня 2022 року ініціювати розслідування не виконання наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 1993 року №58 Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, Міністерства юстиції України від 08 червня 2001 року № 259/34/5 та зобов`язати виконати такі процедури - повернуто позивачеві. На зазначене рішення суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, в якій вказати підстави для його поновлення із наданням належних доказів, які підтверджують дату отримання копії ухвали суду першої інстанції; документу про сплату судового збору у розмірі 2684 грн. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 215/3533/23. 18 грудня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року. У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Мельник-Томенко Ж.М. (наказ від 02 січня 2026 року № 5/0/5-26), забезпечено проведення повторного автоматизованого розподілу у даному провадженні. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2026 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. - головуючий суддя, судді Білак М.В., Соколов В.М. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від участі у розгляді справи № 215/3533/23 за позовом ОСОБА_1 до Заступника Міністра економіки України Бережної Тетяни Василівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, повернуто заявнику без розгляду. Перевіривши касаційну скаргу позивача у частині оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року, Суд зазначає таке. Перелік судових рішень суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду апеляційним судом, визначено частиною другою статті 328 КАС України, до якого віднесено ухвали: про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України (щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі, відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження). З аналізу вищенаведеної норми права вбачається, що касаційному оскарженню підлягають ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) лише після їх перегляду судом апеляційної інстанції. Верховний Суд звертає увагу, що скаржником подано апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 215/3533/23, тобто перегляд ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку не відбувся, що також позбавляє процесуальної можливості оскаржити ухвали суду першої інстанції від 06 вересня 2023 року в касаційному порядку. Пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року не переглядалась, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року. Перевіривши доводи касаційної скарги в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року, Суд зазначає наступне. Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Оскаржувану ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду прийнято 11 січня 2024 року. За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 12 лютого 2024 року (з урахуванням вихідних днів). Касаційну скаргу позивачем направлено до Суду засобами поштового зв`язку 11 грудня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що копію оскаржуваного судового рішення він отримав 18 листопада 2025 року у конверті зі штрихкодом 067040313858. Указує на те, що доказ отримання ним оскаржуваного рішення суду знаходиться в матеріалах справи. Ураховуючи наведене просить поновити строк на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції. Приписами статті 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Суд зауважує, що відповідно до приписів частини третьої статті 328 КАС України, підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги. Водночас Суд позбавлений можливості перевірити вказані скаржником у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження обставини з огляду на те, що заявником не надано суду жодних доказів на їх підтвердження. Суд зазначає, що належними доказами на підтвердження отримання копії оскаржуваного судового рішення можуть бути конверт з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв`язку (його копія), копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ф.119), довідка відділення поштового зв`язку тощо. Окрім того, за інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 067040313858: дані про відправлення за номером 067040313858 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі. Таким чином, на підставі указаних відомостей не можливо установити дату отримання позивачем оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 11 січня 2024 року. До того ж, Верховний Суд зауважує, що надана скаржником копія супровідного листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року (вихідний № 82989/25) про направлення скаржнику копій судових рішень, зокрема, ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі № 215/3533/23, не може вважатися достатнім доказом отримання копії оскаржуваного судового рішення, адже скаржник не позбавлений права відповідно до частини дев`ятої статті 251 КАС України за своєю заявою повторно отримати копії судових рішень. Отже, з огляду на те, що скаржником не надано суду доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження. Крім того, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документа про сплату судового збору. Скаржник разом з касаційною скаргою подав заяву про звільнення від сплати судового збору. Так, за приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Заява скаржника про звільнення від сплати судового збору мотивовано скрутним матеріальним становищем. На підтвердження зазначеного скаржником надано довідку Тернівського УПСЗН м. Кривого Рогу від 30 травня 2025 року № 2222, в якій зазначено, що ОСОБА_1 отримує компенсацію за надання соціальних послуг на непрофесійній основі по догляду за ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 23 вересня 2020 року. Суд зазначає, що така довідка не підтверджує відсутності у позивача іншого доходу, а лише встановлює факт отримання ним щомісячної компенсаційної виплати. На підставі такого документа суд не має можливості пересвідчитись у розмірі отриманого доходу ОСОБА_1 за весь рік, що передував року подання касаційної скарги. Водночас аналіз статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Разом з тим скаржник не надав до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним касаційну скаргу у встановлений законом порядку, а саме довідки податкового органу про доходи за попередній, тобто 2024 рік. Суд звертає увагу, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору. Отже, для можливості звільнення скаржника від сплати судового збору, заявнику необхідно надати докази, які свідчать про його майновий стан за попередній календарний рік. Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам скаржник не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів. При цьому Суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов`язковим наданням необхідних доказів. Поряд із цим скаржник зазначив, що він є членом малозабезпеченої сім`ї, а спірні правовідносини у цій справі пов`язані із захистом його соціальних прав. Згідно статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" малозабезпечена сім`я - це сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї. Статус малозабезпеченої набуває лише та сім`я, якій призначено відповідну державну допомогу, а право сім`ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім`ї та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" державна соціальна допомога призначається на шість місяців. Протягом цього часу сім`я має статус малозабезпеченої. Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї. Підтвердженням статусу малозабезпеченої сім`ї є довідка відповідного управліннями праці та соціального захисту населення про отримання (неотримання) соціальної допомоги, форма якої визначена в додатку № 11 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справи отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінпраці від 19 вересня 2006 року №

345. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 27 грудня 2022 року у справі № 215/6727/20 та постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 215/7312/20. Водночас скаржник на підтвердження того, що відповідним управлінням праці та соціального захисту населення сім`я позивача була визнана малозабезпеченою, жодних доказів не надав. У контексті наведеного необхідно зауважити, що надана скаржником довідка Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг не є беззаперечним доказом того, що він є членом саме малозабезпеченої сім`ї. Таким чином, підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору за пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" немає, тому у задоволенні відповідного клопотання необхідно відмовити. Суд уважає за необхідне повторно зазначити, що вирішення питання про звільнення від сплати судового збору здійснюється судом на підставі тих доказів, якими заявник обґрунтовує рівень його майнового стану та обов`язок щодо подання до суду яких в силу приписів статті 77 КАС України покладено саме на заявника. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Під дію зазначеної норми підпадають ухвали апеляційних адміністративних судів, наведені в частині третій статті 328 КАС України. Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн 00 коп. З урахуванням наведеного, сума судового збору, яку необхідно сплатити за подання цієї касаційної скарги становить 3028 грн. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу *;101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду: 1) заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням причин його пропуску та належними доказами на підтвердження дати отримання оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції (конверта з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв`язку, довідки відділення поштового зв`язку тощо); 2) документу про сплату судового збору в розмірі 3028 грн або доказів для звільнення від сплати судового збору. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 215/3533/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника Міністра економіки України Бережної Тетяни Василівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Визнати неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі № 215/3533/23. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі № 215/3533/23. Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі № 215/3533/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника Міністра економіки України Бережної Тетяни Василівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху. Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання: - заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням причин його пропуску та належними доказами на підтвердження дати отримання оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції (конверта з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв`язку, довідки відділення поштового зв`язку тощо); - документу про сплату судового збору в розмірі 3028 грн або доказів для звільнення від сплати судового збору. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач судді А. Г. Загороднюк М. В. Білак В. М. Соколов ,