Ухвала КАС ВС № 400/7776/25

УХВАЛА 08 січня 2026 року м. Київ справа №400/7776/25 адміністративне провадження № К/990/55327/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М., перевірив касаційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В: В липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО), в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 07 березня 2025 року, номер рішення ЦО 3815 щодо ОСОБА_1 , яке проведене Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) про відміну безтермінової ІІ групи інвалідності та про невизнання особою з інвалідністю. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Петренко К.Д. в інтересах ОСОБА_1 задоволено. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. 29 грудня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у цій справі. Предметом спору у цій справі є правомірність скасування безтермінової ІІ групи інвалідності та про невизнання особою з інвалідністю. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Миколаївським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження. Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції у справі, яка розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В обґрунтування підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що в адміністративних судах першої та апеляційної інстанцій України так і не сформувалася єдина правозастосовча практика при вирішенні спорів за позовами осіб про визнання противоправними та скасування рішень відповідача за результатами перевірок обґрунтованості рішень МСЕК з підстав визначених пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15 листопада 2024 року № 1338. Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника, позаяк у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічним предметом та подібними обставинами справи. Доводи скаржника щодо фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики зводяться виключно до припущень скаржника та не містять належного обґрунтування. Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В обґрунтування підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача, оскільки рішення суду апеляційної інстанції викликає недовіру суспільства та формування негативного ставлення до Центру оцінювання функціонального стану особи, як до органу, який повинен сприяти підвищенню авторитету держави у боротьбі та протидії корупції у сфері медико - соціальної експертизи, а також бути гарантом справедливого та достовірного оцінювання повсякденного функціонування стану особи. Також скаржник вказує, що перевірка Центром оцінювання функціонального стану обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями з підстав, передбачених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, на даний час має масовий характер. Верховний Суд, перевіривши викладені доводи, зазначає, що вони не можуть бути прийняті Судом з таких підстав, оскільки саме по собі посилання на «значний суспільний інтерес» та «виняткове значення справи для відповідача» має загальний і декларативний характер та не підтверджене конкретними обставинами, які б свідчили про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Твердження скаржника про те, що рішення суду апеляційної інстанції нібито викликає недовіру суспільства та формує негативне ставлення до Центру оцінювання функціонального стану особи, є оціночними судженнями та не підтверджені жодними належними й допустимими доказами. Крім того, обґрунтування касаційної скарги фактично зводиться до узагальнених міркувань про роль та функції Центру у системі протидії корупції у сфері медико-соціальної експертизи, що саме по собі не свідчить про наявність значного суспільного інтересу у конкретній цій справі та не може бути підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур В.М. Соколов