Постанова 4857 № 460/3116/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/3116/24 пров. № А/857/32140/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сімпатекс" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №460/3116/24 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сімпатекс" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,- суддя в 1-й інстанції Дудар О. М., дата ухвалення рішення 05 листопада 2024 року, місце ухвалення рішення м. Рівне, дата складання повного тексту рішення 15 листопада 2024 року, в с т а н о в и в: Позивач Приватне підприємство "Сімпатекс" звернулося в суд з позовом до відповідача Рівненської митниці, в якому просило визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2024/000005; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16 січня 2024 року №UA204000/2024/000003/2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що названі митним органом неточності та розбіжності у поданих позивачем документах під час митного оформлення товарів є не більше ніж зауваження, які носять суто формальний характер та окремо або в своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Будь-яких вмотивованих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору (вартість операції) митним органом в оскаржуваному рішенні не наведено. Крім того, звертає увагу на те, що митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації чи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. З врахуванням наведеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, встановлено наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості. Звертає увагу на те, що на запит митного органу декларантом було надано неповний перелік витребуваних митним органом документів, а тому оскаржуване рішення є правомірним та підстави для його скасування відсутні. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Сімпатекс" зареєстроване як юридична особа 04 липня 2006 року (запис №1006081070014003672 від 26 вересня 2023 року), зареєстроване як платник податків у контролюючому органі 04 липня 2006 року. Основний вид діяльності підприємства за КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (а.с.95). 30 жовтня 2023 року між фірмою "GUANGZHOU FENGSHI SNTERNATIONAL TRADE CO, LTD", резидент Китайської Народної Республіки (Продавець) та Приватним підприємством "Сімпатекс" (Покупець) укладено Контракт №2К (далі Контракт №2К) (а.с.32-34). Відповідно до п.1.1 Контракту №2К Продавець продає, а Покупець купує Товари, наведені в додатку до цього Контракту, що є його невід`ємною частиною, на суму 52792,04 доларів США на умовах, викладених в цьому Контракті. Згідно з п.2.1 Контракту №2К Покупець купує Товари в кількості та по цінах, які наведені в додатку. Пунктом 3.1 Контракту №2К передбачено, що Продавець поставляє товари на умовах (Інкотермс -2020) CFR, Гдиня (Польща), Гданськ (Польща). Товари ввозяться на територію України протягом 180 календарних днів з моменту оплати. Дата коносамента вважається датою завершення поставки (п.3.2 Контракту №2К). Додатком №1 до Контракту №2К є специфікація (а.а.с.35-36). 06 листопада 2023 року сторони Контракту №2К уклали Додаткову угоду №1 до цього Контракту, якою внесено зміни в пункт 3.1 Контракту №2К від 30 жовтня 2023 року та викладено його в такій редакції: "Продавець поставляє товари на умовах (Інкотермс -2020) CFR, Констанца (Румунія). Товари ввозяться на територію України протягом 180 календарних днів з моменту оплати". 15 січня 2024 року на Рівненську митницю надійшов товар від фірми "GUANGZHOU FENGSHI SNTERNATIONAL TRADE CO, LTD", Китайська Народна Республіка, відповідно до Контракту №2К, що підтверджується відміткою на CMR №510 (а.с.66). З метою митного оформлення придбаного товару та його вільного випуску в обіг на території України декларантом позивача ФОП ОСОБА_1 подано митному органу митну декларацію №23UA204020001181U4 (а.с.25-26). Згідно з поданою митною декларацією було задекларовано товар: штучну шкіру, тканину підкладкову пофарбовану, застібки-блискавки з пластмасовими зубчиками на основі полівінілхлориду, застібки-блискавки із зубчиками з недорогоцінних металів з металевими зубцями, фурнітуру з недорогоцінних металів на основі сталі. Митну вартість цього товару заявлено в загальній сумі 869894,29 грн. Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною договору. На підтвердження митної вартості товару до зазначеної митної декларації декларантом долучені такі документи: сертифікати якості від 30 жовтня 2023 року у кількості 6 шт., пакувальний лист від 30 жовтня 2023 року б/н, рахунок - фактуру (Commerzial invoice) від 30 жовтня 2023 року CN20231030, автотранспортну накладну від 10 січня 2024 року №510, сертифікат про походження товару від 12 грудня 2023 року №23С7000000889/05445, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 12 січня 2024 року №17, прайс-лист від 30 жовтня 2023 року б/н, специфікацію від 30 жовтня 2023 року додаток 1 до Контракту №2К, Контракт від 30 жовтня 2023 року №2К, договір про надання послуг митного брокера від 10 січня 2024 року №59 (а.с.32-66). Проводячи контроль правильності визначення декларантом митної вартості заявлених до митного оформлення товарів, відповідач виявив у поданих документах розбіжності та неточності. У зв`язку з цим з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару, відповідачем декларанту позивача було направлене електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів, у якому зазначено таке: До митного оформлення надано контракт від 30 жовтня 2023 року №2К (далі Контракт), що укладений з виробником товарів GUANGZHOU FENGSHI INTERNATIONAL TRADE CO, проте згідно відомостей електронного інвойсу виробником товару №1 (позиції 2-7) є FOSHAN BIJUN E-COMMERCE CO., LTD. У електронному інвойсі наявні відомості щодо товару з артикулом V391, проте дані відомості відсутні у інвойсі від 30 жовтня 2023 року №CN20231030 та специфікації від 30 жовтня 2023 року №1 до Контракту. Відповідно до графи 2 ЕМД відправником товарів є GUANGZHOU FENGSHI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, (Китай), відповідно до інвойсу від 30 жовтня 2023 року №CN20231030 місцем завантаження товарів є Китай, проте відповідно до графи 15 ЕМД заявлено країну відправлення Румунія. Також відповідно до пакувального листа від 30 жовтня 2023 року б/н оцінювані товари переміщувалися морським транспортом, але до митного оформлення не надано коносамент. Додатковою угодою від 06 листопада 2023 року №1 до Контракту змінено умови поставки на CFR Констанца (Румунія), що не кореспондується з умовами поставки, що зазначені у інвойсі від 30 жовтня 2023 року №CN20231030 - CFR Гдиня (Польща), Гданськ (Польща). У графі 44 ЕМД наявні відомості щодо договору на перевезення від 10 січня 2024 року №10031/01, але копія даного договору до митного оформлення не надана. Платіжна інструкція від 03 листопада 2023 року б/н належним чином не завірена (відсутня печатка банку та підпис посадової особи банку). Наданий документ, що заявлений як "Прайс-лист" від 30 жовтня 2023 року б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсі від 30 жовтня 2023 року №CN20231030, що наштовхує на спеціальну ціну для імпортера оцінюваного товару. Також прайс-лист не містить відомостей щодо товару з артикулом V391. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості. Згідно з частиною 5 статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положенням статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Враховуючи викладене, Вам необхідно надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації заявленої країни відправлення; 5) належним чином завірену платіжну інструкцію від 03 листопада 2023 року б/н; 6) копію договору на перевезення від 10 січня 2024 року №10031/01; 7) коносамент. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості (а.с.67). Листом від 16 січня 2024 року №1 Приватним підприємством "Сімпатекс" надано відповідачу пояснення та додаткові документи: BILL OF LEADING FOR OCEAN TRANSPORT №233263127, CMR №510, додаткову угоду №1 до Контракту №2К від 30 жовтня 2023 року, лист від 06 листопада 2023 року, договір на транспортно-експедиційне обслуговування №1001/01 від 10 січня 2024 року, платіжну інструкцію від 03 листопада 2023 року (а.с.69). У цьому ж листі позивач повідомив, що надав усі необхідні документи для митного оформлення, інші документи надаватися не будуть, та просив з метою недопущення зупинки роботи підприємства прийняти рішення щодо визначення митної вартості товарів без врахування термінів , які визначені в ч.3 ст.55 Митного кодексу України. За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16 січня 2024 року №UA204000/2024/000003/2 (а.а.с.23-24). У вказаному рішенні зазначено про те, що: І. Митна вартість імпортованих товарів №1-4 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.; 2) подані до митного оформлення та на вимогу митниці містять неточності та розбіжності: До митного оформлення надано контракт від 30 жовтня 2023 року №2К (далі Контракт), що укладений з виробником товарів GUANGZHOU FENGSHI INTERNATIONAL TRADE CO, проте згідно відомостей електронного інвойсу виробником товару №1 (позиції 2-7) є FOSHAN BIJUN E-COMMERCE CO., LTD. У електронному інвойсі наявні відомості щодо товару з артикулом V391, проте дані відомості відсутні у інвойсі від 30 жовтня 2023 року №CN20231030 та специфікації від 30 жовтня 2023 року №1 до Контракту. Відповідно до графи 2 ЕМД відправником товарів є GUANGZHOU FENGSHI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, (Китай), відповідно до інвойсу від 30 жовтня 2023 року №CN20231030 місцем завантаження товарів є Китай, проте відповідно до графи 15 ЕМД заявлено країну відправлення Румунія. Додатковою угодою від 06 листопада 2023 року №1 до Контракту змінено умови поставки на CFR Констанца (Румунія), що не кореспондується з умовами поставки, що зазначені у інвойсі від 30 жовтня 2023 року №CN20231030 - CFR Гдиня (Польща), Гданськ (Польща). Додатково наданим договором на перевезення від 10 січня 2024 року №10031/01 передбачена заявка, що до митного оформлення не надана. Платіжна інструкція від 03 листопада 2023 року б/н належним чином не завірена (відсутня печатка банку та підпис посадової особи банку). Додатково надана платіжна інструкція від 03 листопада 2023 року №4JBKLNB стосується переказу коштів банку посереднику. Наданий документ, що заявлений як "Прайс-лист" від 30 жовтня 2023 року б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені в інвойсі від 30 жовтня 2023 року №CN20231030, що наштовхує на спеціальну ціну для імпортера оцінюваного товару. Також прайс-лист не містить відомостей щодо товару з артикулом V391. II. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості схожих товарів, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями: Товар №1 МД від 25 грудня 2023 року №23UA500080012473U0 3,97 дол. США (Товар за МД від 25 грудня 2023 року №23UA500080012473U0: "Штучна шкіра", вагою 7317кг, країна походження Китай); Товар №2 МД від 01 листопада 2023 року №23UA806070005749U2 3,96 дол. США (Товар за МД від 01 листопада 2023 року №23UA806070005749U2: "Штучна шкіра", вагою 11000кг, країна походження Китай); Товар №3 МД від 07 грудня 2023 року №23UA100340328799U2 5,53 дол. США (Товар за МД від 07 грудня 2023 року №23UA100340328799U2: "Тканина фарбована, полотняного переплетення. Тканина виготовлена з комплексних нетекстурованих ниток поліефіру 100%", вагою 3904кг, країна походження Китай); Товар №4 МД від 03 січня 2024 року №24UA100180000190U1 3,01 дол. США (Товар за МД від 03 січня 2024 року №24UA100180000190U1: "Застібки-блискавки із зубцями з пластмаси", вагою 884кг, країна походження Китай); III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5)належним чином завірену платіжну інструкцію від 03 листопада 2023 року б/н; 6) заявку до договору на перевезення від 10 січня 2024 року №10031/1. Відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подавати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятої до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59-61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання ніг тості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. Митну вартість товарів №1-4 визначено на підставі інформації щодо митної вартості схожих товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями: Товар №1 МД від 25 грудня 2023 року №23UA500080012473U0 3,97 дол. США; Товар №2 МД від 01 листопада 2023 року №23UA806070005749U2 3,96 дол. США; Товар №3 МД від 07 грудня 2023 року №23UA100340328799U2 5,53 дол. США; Товар №4 МД від 03 січня 2024 року №24UA100180000190U1 3,01 дол. США. Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 26348,10 дол. США (6636,8 кг * 3,97 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 996975,22 грн (26348,10 дол. США * 37,8386 грн/дол. США); Числове значення митної вартості товару №2 у валюті рахунку становить 46189,84 дол. США (11664,1 кг * 3,96 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1747758,88 грн (46189,84 дол. США * 37,8386 грн/дол. США); Числове значення митної вартості товару №3 у валюті рахунку становить 11434,82 дол. США (2067,78 кг * 5,53 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 432677,58 грн (11434,82 дол. США * 37,8386 грн/дол. США); Числове значення митної вартості товару №4 у валюті рахунку становить 1660,02 дол. США (551,5 кг * 3,01 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 62812,83 грн (1660,02 дол. США * 37,8386 грн/дол. США). За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 16 січня 2024 року №UA204000/2024/000003/2 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2024/000005 (а.с.22). Надалі випуск товару у вільний обіг було здійснено за митною декларацією від 16 січня 2024 року №24UA204020001449U0 з урахуванням вимог ч.7 ст.55 Митного кодексу України (а.с.27-29). Вважаючи зазначені картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся у суд з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи не відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі не ідентифікують оцінюваний товар, містять розбіжності щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та не підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації), а тому підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товару відсутні. Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень Положеннями ст.49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За змістом ч.1,2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Положення ст.53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України). Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Ч.3 ст.53 МК України передбачає, що обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За змістом ч.4 ст.53 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи. Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Згідно з ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За приписами ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За змістом ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з положеннями ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу. Частини 1, 2 ст.55 МК України передбачають, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України). Крім того, ч.1 ст.58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. У частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується, а саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України. За змістом ст.64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості. Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з тим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Як зазначено вище, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 Митного кодексу України. З метою усунення розбіжностей у документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Разом з тим, витребовувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Ч.4 ст.54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена. Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, а саме: Штучна шкіра", вагою 7317кг, країна походження Китай); "Штучна шкіра", вагою 11000 кг, країна походження Китай); "Тканина фарбована, полотняного переплетення. Тканина виготовлена з комплексних нетекстурованих ниток поліефіру 100%", вагою 3904 кг, країна походження Китай); "Застібки-блискавки із зубцями з пластмаси", вагою 884 кг, країна походження Китай). За змістом п.2 ч.3 ст.64 МК України митна вартість імпортних товарів визначається на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей нижчої з двох альтернативних вартостей. Матеріалами справи стверджується, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу подав ряд документів, а саме: сертифікати якості від 30 жовтня 2023 року у кількості 6 шт., пакувальний лист від 30 жовтня 2023 року б/н, рахунок - фактуру (Commerzial invoice) від 30 жовтня 2023 року CN20231030, автотранспортну накладну від 10 січня 2024 року №510, сертифікат походження товару від 12 грудня 2023 року №23С7000000889/05445, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 12 січня 2024 року №17, прайс-лист від 30 жовтня 2023 року б/н, специфікацію від 30 жовтня 2023 року додаток 1 до Контракту №2К, Контракт від 30 жовтня 2023 року №2К, договір про надання послуг митного брокера від 10 січня 2024 року №59 (а.а.с.32-66). Крім того, листом від 16 січня 2024 року №1 Приватним підприємством "Сімпатекс" надано відповідачу пояснення та додаткові документи: BILL OF LEADING FOR OCEAN TRANSPORT №233263127, CMR №510, додаткову угоду №1 до Контракту №2К від 30 жовтня 2023 року, лист від 06 листопада 2023 року, договір на транспортно-експедиційне обслуговування №1001/01 від 10 січня 2024 року, платіжну інструкцію від 03 листопада 2023 року (а.с.69). Однак 16 січня 2024 року відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2024/000003/2 (надалі - Рішення) та сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2024/000005. Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2024/000003/2 вбачається, що Митна вартість імпортованих товарів №1-4 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Подані до митного оформлення та на вимогу митниці містять неточності та розбіжності: до митного оформлення надано контракт від 30 жовтня 2023 року №2К (далі Контракт), що укладений з виробником товарів GUANGZHOU FENGSHI INTERNATIONAL TRADE CO, проте згідно відомостей електронного інвойсу виробником товару №1 (позиції 2-7) є FOSHAN BIJUN E-COMMERCE CO., LTD. У електронному інвойсі наявні відомості щодо товару з артикулом V391, проте дані відомості відсутні у інвойсі від 30 жовтня 2023 року №CN20231030 та специфікації від 30 жовтня 2023 року №1 до Контракту. Відповідно до графи 2 ЕМД відправником товарів є GUANGZHOU FENGSHI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, (Китай), відповідно до інвойсу від 30 жовтня 2023 року №CN20231030 місцем завантаження товарів є Китай, проте відповідно до графи 15 ЕМД заявлено країну відправлення Румунія. Додатковою угодою від 06 листопада 2023 року №1 до Контракту змінено умови поставки на CFR Констанца (Румунія), що не кореспондується з умовами поставки, що зазначені у інвойсі від 30 жовтня 2023 року №CN20231030 - CFR Гдиня (Польща), Гданськ (Польща). Додатково наданим договором на перевезення від 10 січня 2024 року №10031/01 передбачена заявка, що до митного оформлення не надана. Платіжна інструкція від 03 листопада 2023 року б/н належним чином не завірена (відсутня печатка банку та підпис посадової особи банку). Додатково надана платіжна інструкція від 03 листопада 2023 року №4JBKLNB стосується переказу коштів банку посереднику. Наданий документ, що заявлений як "Прайс-лист" від 30 жовтня 2023 року б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсі від 30 жовтня 2023 року №CN20231030, що наштовхує на спеціальну ціну для імпортера оцінюваного товару. Також прайс лист не містить відомостей щодо товару з артикулом V391. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості схожих товарів, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями: Товар №1 МД від 25 грудня 2023 року №23UA500080012473U0 3,97 дол. США (Товар за МД від 25 грудня 2023 року №23UA500080012473U0: "Штучна шкіра", вагою 7317кг, країна походження Китай); Товар №2 МД від 01 листопада 2023 року №23UA806070005749U2 3,96 дол. США (Товар за МД від 01 листопада 2023 року №23UA806070005749U2: "Штучна шкіра", вагою 11000кг, країна походження Китай); Товар №3 МД від 07 грудня 2023 року №23UA100340328799U2 5,53 дол. США (Товар за МД від 07 грудня 2023 року №23UA100340328799U2: "Тканина фарбована, полотняного переплетення. Тканина виготовлена з комплексних нетекстурованих ниток поліефіру 100%", вагою 3904кг, країна походження Китай); Товар №4 МД від 03 січня 2024 року №24UA100180000190U1 3,01 дол. США (Товар за МД від 03 січня 2024 року №24UA100180000190U1: "Застібки-блискавки із зубцями з пластмаси", вагою 884кг, країна походження Китай); Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5)належним чином завірену платіжну інструкцію від 03 листопада 2023 року б/н; 6) заявку до договору на перевезення від 10 січня 2024 року №10031/1. Даючи правову оцінку правомірності вищевказаних порушень, колегія суддів зазначає наступне. Щодо доводів відповідача про те, що додатковою угодою від 06 листопада 2023 року №1 до Контракту змінено умови поставки на CFR Констанца (Румунія), що не кореспондується з умовами поставки, які зазначені у інвойсі від 30 жовтня 2023 року №CN20231030 - CFR Гдиня (Польща), Гданськ (Польща), то колегія суддів зазначає наступне. Додатковою угодою №1 від 06 листопада 2023 року до Контракту №2К від 30 жовтня 2023 року, якою внесені зміни до п. 3.1 Контракту №2К від 30 жовтня 2023 року та викладено його в такій редакції: 3.1. Продавець поставляє товари на умовах (Інкотермс 2020) CFR, Констанца (Румунія). Страхування Товарів не здійснюється. Товари ввозяться на територію України протягом 180 календарних днів з моменту оплати. У зв`язку із зміною порту у маршруті перевезення водним транспортом, Продавець та Покупець підтверджують, що ціни на товари, які вказані в інвойсі, прайс-листі інших фінансових документах залишаються незмінними. Крім того, на підтвердження вартості товарів у INVOICE №CN20231030 від 30 жовтня 2023 року продавець GUANGZHOU FENGSHI INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD надав лист від 06 листопада 2023 року про те, що правильно у вказаному інвойсі є умови поставки згідно з ІНКОТЕРМС 2020 CFR, Констанца (Румунія). Отже сторони контракту погодилися, що незалежно від того, що змінився маршрут доставки товарів, це не змінює їх вартість. Таким чином, наведені вище обставини підтверджують ту обставину, що декларант не допустив помилки при заповненні митної декларації, оскільки така була заповнена відповідно до змін у контракті. Щодо відсутності повідомлення від замовника про готовність вантажу до навантаження та транспортування, то колегія суддів зазначає, що відповідач не витребував у позивача заявку клієнта на транспортно-експедиційні послуги, а лише зауважив, що її не надано, при цьому, позивачем було надано договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 10 січня 2024 року №1001/01, рахунок №17 від 12 січня 2024 року за транспортно-експедиційні послуги, який визначає вартість вказаних послуг та CMR №510. Крім того, здійснюючи аналіз Договору на транспортно-експедиційне обслуговування №1001/01 від 10 січня 2024 року, колегія суддів зазначає, що п.1.2 Договору передбачено надання послуг ТОВ Профітролі, а саме: пошук перевізника, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу. Пунктом 5.3 цього договору встановлено, що ТОВ Профітролі вправі залучати третіх осіб для виконання своїх зобов`язань за договором. Виконуючи умови договору, ТОВ Профітролі залучив до перевезення вантажу ФОП ОСОБА_2 , який виконав зобов`язання сторони договору. Вартість наданих послуг, які пов`язані з доставкою вантажу відображені у рахунку №17 від 12 січня 2024 року. У цьому рахунку є розподіл витрат на перевезення вантажу за межами митної території України та на митній території України, що свідчить про те, що митний орган мав у своєму розпорядженні необхідні числові значення складових митної вартості товарів щодо їх доставки без жодних розбіжностей. Колегія суддів зазначає, що у процедурах контролю митної вартості товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. Щодо доводів відповідача про те, що є розбіжності у платіжних інструкціях, які подані разом із митною декларацією, то колегія суддів зазначає наступне. Матеріалами справи стверджується, що 03 листопада 2023 року ПП СІМПАТЕКС подало до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» платіжну інструкцію в іноземній валюті №4 від 03 листопада 2023 року через інтернет-банкінг для юридичних осіб Приват24 для бізнесу для здійснення попередньої оплати для GUANGZHOU FENGSHI INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD за товар згідно з Контрактом №2К від 30 жовтня 2023 року в сумі 52792,04 долари США. АТ КБ ПРИВАТБАНК провів даний платіж 03 листопада 2023 року. Як правильно зауважив позивач, проведену платіжну інструкцію в іноземній валюті №4 від 03 листопада 2023 року можна роздрукувати через інтернет-банкінг для юридичних осіб Приват24 для бізнесу двома способами: Перший спосіб: У розділі ЗЕД/Валютні операції/SWIFT. При роздруківці цим способом у платіжній інструкції в іноземній валюті видно всі заповнені поля, але не видно дату виконання банком, немає підпису і печатки банку. Другий спосіб: У розділі Рахунки та виписки/Рахунки/Валютні при виборі відповідного рахунку та дати. Друк платіжної інструкції цим способом можливий лише після проведення даного платежу банком. При роздруківці цим способом у платіжній інструкції в іноземній валюті видно дату виконання банком, є підпис та печатка банку, проте інформація, зазначена в платіжній інструкції показана в згорнутому вигляді у призначенні платежу. Також при роздруківці цим способом у номері платіжної інструкції додатково з`являються після цифри 4 букви JBKLNB. Отже, через описані вище операції, при роздруківці ПП СІМПАТЕКС було надано два варіанти платіжної інструкції в іноземній валюті №4 від 03 листопада 2023 року, роздрукованої різними способами: Платіжна інструкція в іноземній валюті №4 від 03 листопада 2023 року та Платіжна інструкція №4JBKLNB від 03 листопада 2023 року це один і той же документ, роздрукований різними способами. Крім того, додатково для підтвердження факту оплати було надано банківську виписку за 03 листопада 2023 року. У платіжній інструкції в іноземній валюті №4 від 03 листопада 2023 року, роздрукованій першим способом у графі 59 видно одержувача коштів: GUANGZHOU FENGSHI INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD, його адресу: ROOM 201, BUILDING C, 268 TONGKAN CN/GUANGZHOU та рахунок в банку 9550880222384600364, у графі 57 банк одержувача та його SWIFT код: GDBKCN22XXX CHINA GUANGFA BANK CO., LTD, GUANGZHOU CHINA, у графі 70 деталі платежу, у тому числі номер та дата контракту: CNTR N 2K DD 30 жовтня 2023 року. У платіжній інструкції в іноземній валюті №4 (з буквами JBKLNB) від 03 листопада 2023 року, роздрукованій другим способом, інформація зазначена у платіжній інструкції показана у згорнутому вигляді у призначенні платежу, а саме: For1/GUANGZHOU FENGSHI INTERNATIONAL T1/RADE CO., LTD2/ROOM 201, BUILDINGC, 268 TONGKAN3/CN/GUANGZHOU9550880222384600364 for PRPMNT FOR sewing goodsACC CNTR N 2K DD 30 жовтня 2023 року, POL:CN, POD:UA. /ACC/59/2/G ROAD. У цьому FENGSHI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, його адресу: ROOM 201, BUILDING C, 268 TONGKAN CN/GUANGZHOU та рахунок у банку: 9550880222384600364, номер та дату контракту: CNTR N 2K DD 30 жовтня 2023 року. Під час здійснення платежів в іноземній валюті між різними країнами платіж проходить через банк-кореспондент, який є банком посередником між банками покупця і продавця. Кореспондентські відносини - договірні відносини між банками про здійснення платежів, розрахунків та інших послуг, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку. У спірних правовідносинах таким банком- кореспондентом є CITIBANK N.A. NEW YORK. Крім того, при роздруківці платіжної інструкції в іноземній валюті №4 (з буквами JBKLNB) від 03 листопада 2023 року (другим способом) отримувачем вказано: CITIBANK N.A. NEW YORK, який є банком-кореспондентом, а основна інформація про одержувача коштів GUANGZHOU FENGSHI INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD, разом з адресою, номером рахунку, номером та датою контракту вказана у призначенні платежу. Як зазначив позивач, у Контракті №2К від 30 жовтня 2023 року банк-кореспондент: CITIBANK N.A. NEW YORK не вказується, оскільки у АТ КБ ПРИВАТБАНК, в якому обслуговується ПП СІМПАТЕКС, є декілька банків-кореспондентів за кордоном, з якими у них укладені договори про здійснення платежів і підприємство не знає наперед який банк буде банком-кореспондентом при здійсненні платежу за кордон. Також банк-кореспондент не є контрагентом ПП СІМПАТЕКС, він є контрагентом АТ КБ ПРИВАТБАНК. У платіжній інструкції в іноземній валюті №4 від 03 листопада 2023 року, поданій до АТ КБ ПРИВАТБАНК, чітко вказано одержувача коштів: GUANGZHOU FENGSHIINTERNATIONAL TRADE CO.,LTD, його рахунок в банку: 9550880222384600364, банк одержувача та його SWIFT код: GDBKCN22XXX CHINA GUANGFA BANK CO., LTD, GUANGZHOU CHINA. Валюта у банку купується під визначений контракт, який перед тим проходить перевірку у банку. Переказ коштів у валюті теж здійснюється відповідно до цього контракту продавцю, що вказаний у контракті, на рахунок, що вказаний у контракті. На всіх стадіях покупки валюти та переказу коштів у валюті здійснюється валютний контроль. Якби якісь реквізити одержувача коштів GUANGZHOU FENGSHI INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD у платіжній інструкції в іноземній валюті №4 від 03 листопада 2023 року не відповідали Контракту №2К від 30 жовтня 2023 року, то АТ КБ ПРИВАТБАНК не провів би цю платіжну інструкцію, тобто не переказав коштів. Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що надані позивачем платіжні інструкції про переказ коштів свідчать про здійснення оплати за товари, які отримало ПП СІМПАТЕКС згідно з Контрактом №2К від 30 жовтня 2023 року. Будь-яких розбіжностей у цих документах немає. Крім того, в день здійснення платежу Покупець направив Продавцю документальне підтвердження банківського переказу платіжну інструкцію №4 від 03 листопада 2023 року та Продавець отримав кошти. Таким чином, підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, відсутні, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. Крім того, вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є безумовною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем митна вартість товару визначена за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Колегія суддів зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на ідентичний або подібний (аналогічних) товар, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, однак відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому, при прийнятті спірного рішення відповідач на підставі цінової інформації наявної у митного органу навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України, не зазначив щодо якого з двох товарів стосується коригування митної вартості. Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки сторони вільні в формуванні цін на товари за взаємним погодженням, виходячи з кон`юнктури ринку, якості і споживчих властивостей продукції, ступеня новизни товару і його корисності, співвідношення попиту та пропозиції, враховуючи необхідність отримати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Щодо доводів митного органу про ненадання декларантом на вимогу митного органу усіх витребуваних додаткових документів, то колегія суддів зазначає, що у повідомленні про необхідність подачі додаткових підтверджуючих документів вказано, що такі мають бути надані за наявності, тобто їх неподання у зв`язку з відсутністю, не може розцінюватися як відмова. Колегія суддів вважає, що у відповідача були у наявності усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо транспортних засобів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст.58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за першим методом. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів; подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки та підтверджували числові значення митної вартості товарів, при цьому відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню. Враховуючи усе наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є підставними та спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з вищенаведених мотивів. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. Відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. П.1 ч.3 ст.132 КАС України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За змістом ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з положеннями ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Крім того, на підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Як вбачається з матеріалів справи, 19 січня 2024 року між Адвокатським об`єднанням «Волошин і партнери» та ПП «Сімпатекс» було укладено договір про надання правової допомоги №

8. На підтвердження доказу понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції подано: договір про надання правової допомоги № 8; платіжну інструкцію № 17 від 22 січня 2024 року, Акт виконаних робіт по наданню послуг від 19.01.2024 (а.с.90-94). Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, а також враховуючи заперечення протилежної сторони. Крім того, колегія суддів зауважує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи, а також заперечення іншої сторони. Разом з тим, колегія суддів, вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, зазначає, що відповідачем не подано заперечення на стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що свідчить про те, що останній фактично погодився із розміром таких витрат. Таким чином, враховуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи щодо витрат на професійну правничу допомогу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн відповідає принципу співмірності та розумності у спірних правовідносинах. Крім того, відповідно до ст.139 КАС України із відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір. При цьому, здійснюючи розрахунок судового збору, колегія суддів зазначає, що відповідно до практики суду касаційної інстанції, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є однією вимогою майнового характеру, а тому на користь позивача необхідно з стягнути з бюджетних асигнувань відповідача судовий збір на суму 5230,48 грн за подання позовної заяви та 6276,58 грн за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сімпатекс" задовольнити. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №460/27414/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства "Сімпатекс" задовольнити. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2024/000005. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16 січня 2024 року №UA204000/2024/000003/2. Стягнути з бюджетних асигнувань Рівненської митниці (код ЄДРПОУ 43958370) на користь Приватного підприємства "Сімпатекс" (код ЄДРПОУ 34438322) судовий збір на суму 5230 (п`ять тисяч двісті тридцять) грн 48 коп. за подання позовної заяви, 6276 (шість тисяч двісті сімдесят шість) грн 58 коп. за подання апеляційної скарги та 6000 (шість тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М.А. Пліш Повне судове рішення складено 07 січня 2026 року.