Постанова 4854 № 420/26335/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26335/24 Головуючий І інстанції: Свида Л.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Осіпова Ю.В., суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 28.02.2025р.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправної відмови, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 21.08.2024р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просив суд: - визнати протиправною та дискримінаційною відмову ГУ ПФУ в Одеській області стосовно поновлення виплати пенсії на визначений нею банківський рахунок, викладену у листі №18765-17124/В-02/8-1500/24 від 24.06.2024р.; - зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснювати виплату їй пенсії, в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» з 07.10.2009р., та виплатити всі неотримані пенсійні кошти із урахуванням її осучаснення та масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів, у розмірі відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з метою сприяння ГУ ПФУ в Одеській області у виконанні покладених на нього судовим рішенням обов`язків, нею відкрито рахунок у 10015/10000 - АТ «Ощадбанк», поточний рахунок НОМЕР_1 , а реквізити рахунку позивача передані пенсійному органу 27.04.2023р. особисто її представником. 07.06.2024р. представник позивача звернувся до відповідача із заявою про виплату пенсії ОСОБА_1 на її банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк». До заяви додано апостильовану та нотаріально завірену довіреність, ордер та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Однак, 06.07.2024р. був отриманий лист відповідача №18765-17124/В-02/8-1500/24 від 24.06.2024р., яким пенсійний орган відмовив виплачувати пенсійні кошти позивача на визначений банківський рахунок, оскільки нібито для виплати пенсії через поточні рахунки в банках їй необхідно було особисто подати відповідачу заяву про виплату пенсії на її банківський рахунок. На даний час відповідачем не було здійснено жодних дій, щодо виплати пенсії позивачки на визначений ним банківський рахунок, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом. Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії на визначений нею банківський рахунок. Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009р., в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк». У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. Стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 25.03.2025р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025р. і прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Одеській області та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. 10.04.2025р. до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали справи. 21.04.2025р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечувала щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просила оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України). Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 . По досягненні пенсійного віку та наявності необхідного страхового стажу ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком, яка виплачувалася їй до виїзду за кордон. 08.04.2022р. постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/6205/21 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо не поновлення та не виплати пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеські області, викладене у листі відповідача від 04.01.2021р. №1500-0306-8/280, в частині відмови у поновленні пенсії ОСОБА_1 . При цьому, ГУ ПФУ в Одеські області також було судом зобов`язано провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009р. відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. В подальшому, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2023р. у справі №420/18948/22 було визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 13.06.2022р. №951020134191. ГУ ПФУ в Одеській області зобов`язано провести розрахунок та перерахунок пенсії позивача з 07.10.2009р. відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням наявного понаднормового стажу та виплатити суми донарахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. ОСОБА_1 відкрила поточний рахунок в банку «Ощадбанк» та надала реквізити рахунку до ГУ ПФУ в Одеській області з метою виплати пенсії. Проте, позивач так і не отримав виплату пенсії на свій банківський рахунок. 07.06.2024р. представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із запитом щодо виплати пенсії, надавши заяву про виплату позивачу пенсії на банківський рахунок з реквізитами № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк». Однак, листом від 24.06.2024р. за №18765-17124/В-02/8-1500/24 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило представника позивача про те, що згідно з п.10 «Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. №1596), заява про виплату пенсії або грошової допомоги, або заява про виплату пенсі або грошової допомоги з відкриттям рахунку подається одержувачем пенсії особисто до органу Пенсійного фонду України за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України, або через представника банку, в якому відкрито поточний рахунок. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису одержувача та уповноваженого працівника банку. Вказаним Порядком встановлено зразок заяви про виплату пенсії або грошової допомоги. При цьому, всі реквізити заяви обов`язкові для заповнення. Виплата пенсії ОСОБА_1 з дати поновлення не виплачується, оскільки відсутня заява про виплату пенсії через банківську установу. Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, і документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку. За результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги через банківську установу АТ «Ощадбанк» відповідно до Додатку №1 Порядку відсутня, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом. Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції виходив із часткової обґрунтованості та доведеності заявлених позовних вимог та, відповідно, наявності підстав для їх часткового задоволення. Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне. Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з нормою ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом. Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV. За визначенням, наведеним у ст.1 вказаного Закону №1058-ІV, пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до ч.1 ст.47 Закону №1058-ІV, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. У свою чергу, «Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. №1596) визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м.Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів, шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках. Згідно з п.4 Порядку №1596, виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України через вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо). Цим же пунктом Порядку №1596 передбачено, що пенсія, грошова допомога в разі виїзду одержувача на постійне місце проживання за кордон виплачуються органами Пенсійного фонду, органами соціального захисту населення шляхом зарахування на поточний рахунок одержувача в уповноваженому банку. У разі відсутності в одержувача поточного рахунка такі виплати можуть проводитися органами Пенсійного фонду шляхом переказу коштів одержувачу без відкриття рахунка через банк, який є уповноваженим на провадження розрахунково-касових операцій з коштами Пенсійного фонду, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.01.2004р. №25 «Про визначення уповноваженого банку, який провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду України», а також органами соціального захисту населення - через уповноважений банк, з яким передбачено такий спосіб виплати договором, зазначеним у пункті 3 цього Порядку. За приписами п.5 Порядку №1596, уповноважені банки проводять операції з відкриття поточних рахунків, зарахування сум пенсій та грошової допомоги, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на поточні рахунки і їх виплати відповідно до зобов`язань, визначених додатком до «Порядку відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1231), та укладених договорів, передбачених пунктом 3 цього Порядку. У силу вимог п.6 Порядку №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. За п.п.8,9 Порядку №1596, поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті. Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін. Згідно з п.10 Порядку №1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або ж грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку. Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку. У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком. Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дати прийняття документів. Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису. Таким чином, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії (бланк якої є Додатком № 1 до Порядку №1596), яка може бути подана пенсійному органу, відповідно до п.10 Порядку № 1596, двома шляхами, а саме: - особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду; - від установи уповноваженого банку. Аналогічні положення закріплені у п 4.10 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІV» (затв. постановою Правління ПФУ від 25.11.2005р. №22-1), яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим Постановою №1596 (зі змінами). Втім, жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов`язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у п.1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю. Верховний Суд у постанові від 24.07.2023р. у справі №280/6637/22 дійшов правового висновку, за яким, наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому й існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом України з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів. Таким чином, Верховний Суд вважав за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається. Крім того, колегія суддів наголошує, що необхідність приїзду людей похилого віку, які виїхали на постійне проживання за межі України, виключно з метою особистого звернення до Пенсійного органу задля виправлення помилки, допущеної державою, є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права. Такий підхід суперечить тезам, покладеним Конституційним судом України в основу рішення від 07.10.2009р. №25-рп/2009. У той же час, слід звернути увагу на те, що на сайті Пенсійного фонду України (розміщеним за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/upovnovazheni-banki-shhodo-obslugovuvannja-zarplatnih-proektiv) наведено перелік уповноважених банків, через які може здійснюватися виплата пенсій, серед переліку уповноважених банків є також АТ «Ощадбанк». Отже, АТ «Ощадбанк» є уповноваженим банком, якому надано право виплати пенсії пенсіонерам, через відкритий в ньому поточний рахунок. Як вбачається зі матеріалів справи, в АТ «Ощадбанк» було відкрито на ім`я ОСОБА_1 банківський рахунок № НОМЕР_1 . 07.06.2024р. представником позивача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України розміщено заяву (клопотання) про проведення виплати пенсії на визначений банківський рахунок. В указаному зверненні представник позивача зазначив, що його клієнтка - ОСОБА_1 , яка постійно проживає в Ізраїлі та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області, уповноважила його подати до пенсійного органу апостильовану та нотаріально завірену заяву із зазначенням реквізитів її банківського рахунку для зарахування пенсії. З матеріалів справи вбачається, що до цієї заяви про виплату пенсії на визначений банківський рахунок, позивачем долучено апостильовану довіреність, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер. У спірному випадку встановлено, що волевиявлення позивача щодо виплати пенсії на відкритий нею поточний рахунок в уповноваженому банку оформлено письмово через його представника з наданням усіх необхідних документів, що не суперечить жодній нормі діючого законодавства, тому відмова відповідача у виплаті пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, відкритий у відділенні в АТ «Ощадбанк», є протиправною. Доводи апелянта, що заява про виплату пенсії надійшла від представника позивача (а нібито не від банківської установи) без дотримання вимог Порядку №1596, є помилковими, адже як вже зазначалося, цією заявою позивачем визначено його волевиявлення та реалізовано право на отримання пенсій на відкритий нею поточний рахунок в уповноваженій банківській установі. Так, в матеріалах справи міститься апостиль нотаріуса, яким посвідчено підпис позивача, якою оформлено довіреність від 06.01.2023р. на представництво її інтересів, зокрема, й ОСОБА_2 . До того ж, врегульований на законодавчому рівні порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті покладає також на банк відповідальність за достовірність даних, внесених уповноваженим працівником банку до заяви про виплату пенсії щодо проведення у повному обсязі ідентифікації одержувача під час відкриття рахунку. При цьому, колегія суддів зазначає, що у силу абз.6 п.10 Порядку №1596 уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на виплату поточної пенсії, в тому числі суму недоотриманої пенсії на банківський рахунок, відкритий у АТ «Ощадбанк», а тому апелянта зобов`язаний виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 20.01.2022р. у справі № 280/4551/21 сформовано правовий висновок, згідно з яким, подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку №22-1 у редакції постанов Правління ПФУ від 07.07.2014р. №13-1, а також від 16.12.2020р. №25-1 допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1. Вказаний правовий висновок розповсюджується і на порядок виплати грошових коштів на карткові рахунки пенсіонерів, які фактично перебувають за кордоном (постанова Верховного Суду від 24.07.2023р. у справі №280/6637/22). У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що «колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається». Наведені ж відповідачем в листі обставини не є підставою для відмови у виплаті пенсії позивачу на відкритий банківський рахунок в уповноваженому банку, а отже, відповідачем було допущено надмірний формалізм у спірних правовідносинах, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера, - верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій. Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено, що волевиявлення позивача щодо виплати пенсії на відкритий поточний рахунок в уповноваженому банку оформлений письмово через його представника із наданням усіх необхідних документів, що не суперечить жодній нормі діючого законодавства, а відтак і відмова у виплаті пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, відкритий у відділенні в АТ «Ощадбанк», дійсно є протиправним. Більш того, аналогічна правова позиція з цього спірного питання вже неодноразово висловлювалася П`ятим апеляційним адміністративним судом, зокрема, у постанові від 03.10.2025р. у справі №420/1883/25. Що ж стосується доводів апеляційної скарги про порушення позивачем встановленого строку звернення до суду, колегія судів зазначає наступне. Строк звернення до адміністративного суду визначено ст.122 КАС України, за змістом ч.ч.1,2 якої, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Загальні правила, закріплені у КАС України, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів. Так, вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, судом було встановлено, що предметом позову є оскарження дій пенсійного органу щодо відмови в поновленні виплати позивачу пенсії (на визначений позивачем банківський рахунок). З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем строків звернення до суду, оскільки про порушення прав позивач безпосередньо дізналася з листа відповідача від 24.06.2024р. №18765-17124/В-02/8-1500/24, яким її було повідомлено про відсутність правових підстав для поновлення виплати пенсії на відповідний рахунок. Поряд із тим, позивач звернувся до суду з даним позовом 21.08.2024р., тобто з дотриманням строку звернення до суду, передбаченого ст.122 КАС України. Доводи ж апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області наведених вище висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. За правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»). Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено: 07.01.2026р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: М.П. Коваль В.О. Скрипченко