Постанова Вінницький апеляційний суд № 133/1362/25

Справа № 133/1362/25 Провадження № 33/801/52/2026 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк О. О. Доповідач: Сопрун В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 січня 2026 рокум. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 жовтня 2025 року, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №302818, 17 квітня 2025 року о 01:20 год в с. Махнівка Хмільницького району Вінницької області на АД М-21 242 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MAZDA MX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; підвищена жвавість; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння, водій відмовився у встановленому законом порядку при безперервній відеофіксації, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 жовтня 2025 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн на користь держави. Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки не був присутній в судовому засіданні під час прийняття оскаржуваної постанови, копію постанови отримав 29 листопада 2025 року, тому вважає, що строк пропущений з поважних причин. В апеляційній скарзі посилається на те, що постанова суду є незаконною, такою, що прийнята з істотними порушеннями норм процесуального права, без належного дослідження доказів, без участі особи і захисника, без забезпечення права на захист. Вважає, що письмові докази є неналежними та недопустимими доказами у даній справі, оскільки суперечать вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції №1026 від 18 грудня 2018 року. Просив скасувати постанову суду та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Належним чином повідомлений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду слід задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні під час прийняття оскаржуваної постанови, оскаржувану постанову отримав 29 листопада 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.35). Враховуючи зазначені вище обставини, строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин, а тому на підставі ст.289 КУпАП він підлягає поновленню. Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно диспозиції ст.130 КУпАПвідповідальність за даною нормою настає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння. Як вбачається, з протоколу про адміністративне ЕПР1 №302818, 17 квітня 2025 року о 01:20 год в с. Махнівка Хмільницького району Вінницької області на АД М-21 242 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MAZDA MX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; підвищена жвавість; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння, водій відмовився у встановленому законом порядку при безперервній відеофіксації. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вони є правильні і підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме: -протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №302818 від 17 квітня 2025року, в якому викладено обставини правопорушення; -направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, згідно якого від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився; -рапортом працівника поліції. Також, вказані обставини підтверджуються відеозаписом з місця події, відеофіксація велась на нагрудні бодікамери працівників поліції. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції є об`єктивним доказом, тобто таким, який в процесі доказування не встановлюється від людей і не залежить від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин. Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону. Отже відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема наркотичного сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Основними доводами апеляційної скарги є те, що розгляд справи відбувся без участі правопорушника, участь якого за ст.130 КУпАП є обов`язковою, оскільки це правопорушення розглядається судом і статті 268, 271, 272 КУпАП вимагають обов`язкової присутності особи для реалізації її прав. Проте, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо обов`язкової участі правопорушника у справі за ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною 2 статті 268 КУпАП визначено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Таким чином, враховуючи положення ст. 268 КУпАП у разі належного повідомлення про дату, час та місце слухання справи, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не є обов`язковою, тому суд першої інстанції вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 . Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції неодноразово відкладав розгляд цієї справи за клопотанням ОСОБА_1 та його захисників, тобто для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисників, було надано достатньо часу і створено усі умови для можливості реалізувати свої процесуальні права належним чином, в тому числі надано достатньо часу для надання пояснень, подання доказів. ОСОБА_1 в установленому Законом порядку дії працівників поліції не оскаржував та протиправність дій працівників поліції не довів. Отже вище перелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності апеляційний суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам. Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами ОСОБА_1 , який категорично заперечує свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі. В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_1 зобов`язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп`яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб. Апелянтом не надано доказів, які б підтверджували його доводи, наведені в апеляційній скарзі, а під час перевірки законності постанови суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури були досліджені всі матеріали справи, вивчені та перевірені усі заперечення апелянта стосовно обставин події адміністративного правопорушення. Інші доводи, на які посилається скаржник, також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Суд першої інстанції відповідно до статей 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Таким чином, доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду. Керуючись ст.130, ст.294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Сопрун