Постанова Київський апеляційний суд № 754/8321/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 754/8321/25 Головуючий 1-ї інстанції: Бабайлова Л.М. Провадження №33/824/4351/2025 Доповідач: Яковлева В.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 вересня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605 грн. 60 коп.) в дохід держави. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Разом з тим, просить поновити строк оскарження постанови, оскільки про наявність постанови дізналася лише 29.07.2025 року, коли прибула до суду, та постанову взагалі не було направлено апелянту, а в ЄДРСР дана постанова була внесена 29.07.2025 року. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги ОСОБА_1 зазначає про те, що оскаржувана постанова не ґрунтується на вимогах закону та на зібраних у справі доказах. Наголошує, що суд проігнорував її клопотання з запереченнями на складений адміністративний матеріал. ОСОБА_1 зазначає про те, що вона не мала жодних ознак сп`яніння, а з відео вбачається, що працівник поліції формально перелічує ознаки, яких в неї взагалі не було. Разом з тим, зазначає про те, що її буквально ввели в оману щодо відмови від проходження огляду та не роз`яснили наслідки такої відмови. Звертає увагу на те, що суд мав формальну роль, а поліція вже вирішила зміст постанови у справі своїм протоколом. Так, на думку апелянта, весь процес судочинства в цій справі був зведений до виготовлення шаблонної постанови, без будь-якого сенсу і без найменшого натяку на об`єктивний розгляд. Зазначає про те, що працівником поліції не було залучено двох незалежних свідків. Так, за ст.266 КУпАП відсутність свідків допускається лише при огляді та при фіксуванні огляду на відео. Про відмову від огляду - змін не було, бо саме свідки, при необхідності, можуть підтвердити наявність ознак сп`яніння. Апелянт повідомлялась про час та місце розгляду справи у спосіб, передбачений законом. В судове засідання не прибула, причини неявки суду не відомі. За таких обставин вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності апелянта. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку, приходжу до наступного висновку. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. З огляду на те, що розгляд справи відбувся без участі апелянта, остання фактично отримала копію постанови 29.07.2025 року, а також з метою забезпечення реалізації права особи на апеляційний перегляд судового рішення, суд апеляційної інстанції вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини його пропуску поважними. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Судом першою інстанцією встановлено, ОСОБА_1 14.05.2025 року о 00 год. 15 хв. по вул. Пухівській, 2 в м. Києві керувала транспортним засобом - автомобілем «Subaru», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння кінцівок пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовилась, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Приймаючи рішення про визнання винною ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема: даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №329781 (а.с.2-3), картки обліку адміністративного правопорушення (а.с.4), даних направлення на огляд водія транспортного засобу (а.с.5), розписки ОСОБА_2 , яка підтверджує відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом(а.с.6), відеозапису нагрудної камери поліцейських, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 14.05.2025 року на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки погодилась, пройшла огляд за допомогою приладу «Драгер», результат якого був негативним, після чого працівник поліції повідомив, що вбачає у неї ознаки наркотичного сп`яніння та запропонував пройти огляд у закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відмовилась (а.с.9). Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про ігнорування судом клопотань і формальний розгляд справи є безпідставними, оскільки з оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції перевірив та надав оцінку доводам ОСОБА_1 , викладеним у запереченнях, дослідив усі наявні докази у їх сукупності, надав їм належну правову оцінку та виклав мотиви прийнятого рішення у постанові. Незгода апелянта з висновками суду не свідчить про формальний підхід або упередженість суду. Доводи про шаблонність постанови мають оціночний характер і не підтверджені будь-якими об`єктивними даними, які б свідчили про порушення судом. Доводи апелянта про те, що вона не мала ознак сп`яніння, не може бути предметом оцінки апеляційного суду. З відеозапису вбачається, що працівник поліції зазначив про наявні ознаки сп`яніння, які стали підставою для пропозиції пройти огляд. Закон не вимагає доведення факту сп`яніння на цій стадії виключно шляхом зовнішнього спостереження, оскільки остаточне встановлення стану сп`яніння здійснюється саме шляхом огляду або фіксації відмови від нього у встановленому законом порядку. Самі по собі заперечення особи щодо наявності ознак сп`яніння не спростовують законності дій працівників поліції. Посилання ОСОБА_1 на те, що її було введено в оману щодо відмови від проходження огляду, не підтверджені жодними об'єктивними даними. З відеозапису та інших матеріалів справи вбачається, що працівники поліції роз`яснили порядок проведення огляду та правові наслідки відмови від нього. Жодних зауважень або заперечень щодо нероз`яснення наслідків відмови ОСОБА_1 , під час спілкування з працівниками поліції не висловлювала. Твердження апелянта про те, що поліція вирішила зміст постанови, є безпідставними. Протокол про адміністративне правопорушення є лише процесуальним документом, який фіксує обставини події, та не має наперед визначальної сили для суду. Суд першої інстанції ухвалював рішення на підставі оцінки доказів, а не автоматично на підставі протоколу. Незгода апелянта з таким рішенням не може розцінюватися як доказ упередженості суду. Доводи апелянта про обов`язковість залучення двох незалежних свідків є помилковими. Відповідно до ст.266 КУпАП, у разі застосування технічних засобів відеофіксації під час проведення огляду або фіксації відмови від його проходження, залучення двох свідків не є обов`язковим. У даному випадку всі дії працівників поліції були зафіксовані на відео, що є належним та допустимим доказом. Відеофіксація замінює необхідність залучення свідків та забезпечує об`єктивність фіксації як порядку проведення, так і факту відмови від огляду. З урахуванням наведеного висновки суду першої інстанції є вмотивованими та підстав для скасування судового рішення за апеляційними доводами не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, вказаний строк поновити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева