Постанова Київський апеляційний суд № 757/52123/24-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №757/52123/24-пГоловуючий у І інстанції: Білоцерківець О.А. Провадження №33/824/5604/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гірко П.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 14листопада 2024 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада2024 рокуОСОБА_1визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Гірко П.А.в інтересах ОСОБА_1 06листопада 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову судді скасувати, а провадження по справі про притягненняОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити,у зв`язку із відсутність в його діях складу даного правопорушення. Також апелянтом подано клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначає, щоОСОБА_1 перебуває на військовій службі в лавах ЗСУ, а тому не мав можливості з'явитися до суду для розгляду справи та отримати копію постанови. Тільки під час відпустки, а саме 30.10.2025 року, ОСОБА_1 зміг укласти договір із адвокатом для підготовку апеляційної скарги та участі у судових засіданнях. З огляду на викладені обставини, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому просить його поновити. Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 та його захисник Гірко П.А. до суду апеляційної інстанції не з`явилися,про поважність причин неявки до суду не повідомили, клопотання про неможливість розгляду апеляційної скарги та клопотання про розгляд провадження без їх участі не подавали. Зважаючи на викладене, з метою забезпечення розгляду апеляційної скарги в розумні строки, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснити її розгляд без учасників судового провадження. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав. Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 діб з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляла клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 11жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 було складено протокол за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Будучи присутнім під час складання даного протоколу, ОСОБА_1 був обізнаний про те, що судовий розгляд відбудеться за його викликом у Печерському районному суді міста Києва. Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , був підписаний ним без жодних зауважень та застережень. Печерський районний суд міста Києва14 листопада 2024 рокурозглянув справу без участіОСОБА_1 , оскільки останній, будучи належним чином повідомленимпро час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`являвся, про поважність причин неявки суд не повідомляв. Твердження захисника Гірко П.А. про те, що ОСОБА_1 ,у зв`язку із несенням військової служби, не мав змоги раніше укласти договір про надання правничої допомоги із адвокатом ті подати апеляційну скаргу, не підтверджується жодними доказами. До того ж, як вбачається із матеріалів справи, захисник Гірко П.А. отримав копію оскаржуваної постанови та ознайомився із матеріалами справи 22.07.2025 року, а отже мав можливість у значно коротший термін оскаржити постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 мав змогу у значно коротший термін укласти договір із адвокатом та реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Однак, апеляційна скарга подана захисником Гірко П.А. лише 06.11.2025 року, тобто майже через рік після її винесення. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип resjudicata (принцип юридичної визначеності). При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 3.04.2008 р. заява №3236/03). На переконання суду апеляційної інстанції, доводи, зазначені в клопотанні захисника Гірко П.А. про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження постановиПечерського районного суду міста Києва від 14листопада 2024 року є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 , знаючи про складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення та його розгляд в суді першої інстанції, мав можливість подати апеляційну скаргу у значно коротші терміни. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє захиснику Гірко П.А. у поновленні строку на апеляційне оскарження постановиПечерського районного суду міста Києва від 14листопада 2024 року. З цих підстав апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ: В задоволенні клопотання захисника Гірко П.А. про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити. Апеляційну скаргу захисника Гірко П.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Печерськогорайонного суду міста Києва від 14листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік - повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Мосьондз