Ухвала КЦС ВС № 552/8224/24

УХВАЛА 06 січня 2026 року м. Київ справа № 552/8224/24 провадження № 61-16269ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у містіПолтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , про оголошення особи померлою, встановив: 19 грудня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року у вказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке. Заявник просить суд поновити строк на касаційне оскарження судових рішень. Вказує, що 17 вересня 2025 року його представник - адвокат Харченко О. В. подавав касаційну скаргу до суду касаційної інстанції на вказані вище судові рішення, тобто протягом 30 днів з моменту ознайомлення заявника з повним текстом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Стверджує, що у період з серпня 2025 року і до 15 грудня 2025 року він з об'єктивних причин не мав можливості займатись юридичними питаннями та готувати касаційну скаргу, оскільки проходив лікування, перебував під впливом антидепресантів та заспокійливих медичних препаратів. Крім того, зазначає, що з 22 жовтня 2025 року перебував на амбулаторному лікуванні та вживав заспокійливі медичні препарати. ОСОБА_1 просить суд вважати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на його важкий психологічний стан після втрати брата, підтверджений лікарем-психіатром, а також враховуючи зміни у його поведінці внаслідок дії медичних препаратів. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюєтьсяз дня складення повногосудового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану у вересні 2025 року, було повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків, а також роз`яснено, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Заявник дійсно має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає безумовне поновлення строку на касаційне оскарження. Слід звернути увагу на те, що ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2025 року касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року, яка була подана у вересні 2025 року, залишалась без руху, проте вимоги цієї ухвали у визначений судом строк заявником чи його представником виконані не були. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Заявником не надано жодного доказу щодо недотримання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України, а із доданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити, чи був порушений апеляційним судом порядок вручення судового рішення. Причини пропуску строку на касаційне оскарження, зазначені заявником у касаційній скарзі, та надані на їх підтвердження докази не дають достатніх підстав для визнання їх поважними. Зокрема, долучені заявником до касаційної скарги копії документів суд оцінює критично, оскільки незрозуміло, яким саме медичним закладом вони видані, на них відсутні печатки будь-якої медичної установи. Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Згідно з даними, внесеними до Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст постанови Полтавського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року складений 07 серпня 2025 року, тому останнім днем звернення з касаційною скаргою було 08 вересня 2025 року (робочий день - понеділок). Касаційна скарга ОСОБА_1 вперше була подана до Верховного Суду поза межами строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України, про що було зазначено в ухвалі Верховного Суду від 03 жовтня 2025 року. У зв'язку з тим, що безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, у якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази (супровідний лист, поштовий конверт про надсилання кореспонденції апеляційним судом, довідку апеляційного суду про надсилання на адресу ОСОБА_1 на виконання вимог статті 272 ЦПК України копії повного тексту постанови Полтавського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року (а не у відповідь на заяву про видачу копії постанови апеляційного суду) та про отримання/неотримання останнім копії такої постанови тощо). Також суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність у матеріалах справи № 552/8224/24 доказів вручення заявнику копії постанови суду апеляційної інстанції, так як за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі. Крім того, згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Всупереч вимогам вказаної законодавчої норми до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору. Заявник у касаційній скарзі зазначає, що він звільнений від сплати судового збору згідно зі статтею 5 Закону України «Про судовий збір», однак, таке твердження є помилковим, оскільки вказаним законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до судузаяви про оголошенняфізичної особи померлою. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплатіпри поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму дляпрацездатних осібза позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позовує захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з заявою) судовий збір за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження становив 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3 028, 00 грн. Ураховуючи вимоги заяви та касаційної скарги, сума судового збору за подання касаційної скарги становить 1 211, 20 грн (3 028, 00 грн * 0, 2 * 200 %). Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги в сумі 1 211, 20 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату. Також відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв'язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати, щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав). Однак у касаційній скарзі заявником не вказано, з яких саме підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, ним оскаржуються судові рішення. Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали, із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга, та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї (цих) підстави (підстав). Крім того, заявнику необхідно подати до суду заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, а також надати доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, ухвалив: Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження за клопотанням ОСОБА_1 неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов