Постанова Львівський апеляційний суд № 461/9253/25

Справа № 461/9253/25 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б. Провадження № 33/811/2031/25 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю представника Львівської митниці Держмитслужби України Зирянова Олега Юрійовича, захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Паславського Сергія Ігоровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Львівської митниці Держмитслужби Лубоцького Богдана Ігоровича на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2025 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару, що становить 2 040 603 (два мільйона сорок тисяч шістсот три) грн. 93 коп., без конфіскації даного товару. Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1366/UA209000/2025 від 20.09.2025 - повернуто ОСОБА_1 . Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1366/UA209000/2025 від 20.09.2025 автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 319 CDI», р.н. НОМЕР_1 - повернуто власнику. Документи, вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №1366/UA209000/2025 від 20.09.2025, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 - повернуто власнику. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці 352 (триста п`ятдесят дві) грн. 97 коп. витрат за зберігання товару на складі митниці. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці 13570 (тринадцять тисяч п`ятсот сімдесят) грн. 56 коп. витрат за проведення експертизи. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судового збору. Згідно постанови, 20.09.2025, близько 09 год. 40 хв., в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці, по смузі руху «зелений коридор», в напрямку «в`їзд в Україну», заїхав автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 319 CDI», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 . При проведенні митних формальностей виникла необхідність направити даний автомобіль на рентгенографічне сканування. Проведеним аналізом отриманого зображення встановлено наявність аномалії, що свідчить про потенційну наявність товарів прихованих від митного контролю. В результаті проведення повного огляду транспортного засобу було виявлено прихований від митного контролю товар, а саме: смартфони ТМ «Apple» моделі «iPhone 16» (різних модифікацій) кількістю 99 штук, частина з яких була поміщена в порожнину полиці багажного відділення розміром близько 160х100х4 см, а інша частина поміщена в порожнину надстельового простору водійського місця розміром близько 160х40х5 см. Доступ до вказаних товарів став можливим після демонтажу верхніх частин (фанерних листів) вищевказаних порожнин. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з використовуванням засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. На вказану постанову представник Львівської митниці Держмитслужби Лубоцький Б.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову змінити, винести нову постанову, якою визнати гр. ОСОБА_1 винним в частині порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього стягнення, а саме: штраф 50% вартості предметів правопорушення, що становить 2 040 603,93 грн.; конфіскацію в дохід держави вилученого протоколом про порушення митних правил № 1366/UA209000/2025 транспортного засобу, використовуваного як засіб приховування; конфіскацію в дохід держави вилучених протоколом про порушення митних правил № 1366/UA209000/2025 прихованих товарів; стягнути з гр. ОСОБА_1 суму витрат митниці за зберігання вилучених у нього товарів 352,97 грн., транспортного засобу 38 238,88 грн. на складі митного органу та витрат на проведення експертизи 13570,56 грн. В обгрунтування зазначає, що оскільки відповідно до висновку Львівського НДІСЕ від 06.11.25 №4478-Е, в автомобілі марки «Mercedes-Benz Sprinter 319 CDI», р.н. НОМЕР_1 , було облаштовано спеціальну порожнину у просторі передньої полиці розмірами приблизно 40 см х 160 см х 5 см, доступ до якої наставав після демонтажу панелі кришки прямокутної форми розмірами приблизно 27 на 50 см; облаштовано спеціальну порожнину у просторі між пасажирським салоном та верхньою полицею перегородки між пасажирським салоном та вантажним відсіком розмірами приблизно 110 см х 160 см х 3 см, доступ до якої наставав після демонтажу нижньої панелі полиці перегородки прямокутної форми у вантажному відсіку, то такий транспортний засіб підлягає конфіскації в дохід держави, відповідно і витрати за зберігання транспортного засобу 38 238,88 грн. на складі митного органу підлягають стягненню з ОСОБА_1 . У судове засідання апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисник адвокат Веретенко Є.О., не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду. Водночас, захисник адвокат Веретенко Є.О. подав клопотання у якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу представника митного органу - без задоволення, також просить розгляд справи проводити без його участі та участі ОСОБА_1 . За вказаних обставин, неявка вказаних осіб у відповідності до вимог ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши думку представника Львівської митниці Держмитслужби України Зирянова О.Ю., на підтримання доводів поданої апеляційної скарги, виступ захисника адвоката Паславського С.І. який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК). Крім того, згідно зі ст. 489 МК посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Згідно із вимогами ст. 487 МК, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 486 МК, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Частиною 1 статті 458 МК передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до вимог ст. 489 МК при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином виконав вказані вимоги закону, його висновки є обґрунтованими і з правильним застосуванням норм матеріального закону, з огляду на наступне. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, підтверджується зібраними та перевіреними у суді першої інстанції доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №1366/UA209000/2025 від 20.09.2025; актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 20.09.2025; фототаблицями; контрольним талоном; доповідною та службовою записками; описом вилучених предметів від 20.09.2025; описом вилучених предметів від 22.09.2025; висновком СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0944 від 29.10.2025, згідно якого вартість вилученого товару становить 4 081 207,86 грн. та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами. Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Суб`єктивна сторона, враховуючи приписи ч. 1 ст. 458 МК України, передбачає наявність умислу чи необережності. При цьому, для кваліфікації дій за ст. 483 МКУ не мають значення мотив і мета їх учинення, а також те, чи настали від цього шкідливі наслідки. Так, висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів та не оспорюється учасниками апеляційного розгляду. Щодо доводів апеляційної скарги у частині конфіскації автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 319 CDI», р.н. НОМЕР_1 , то апеляційний суд звертає увагу, що згадане було предметом дослідження суду першої інстанції та отримало належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується. Зокрема, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що з висновку експерту за результатами проведення комісійної інженерно-транспортної та трасологічної експертизи у справі про порушення митних правил №1366/UA209000/2025 від 20.09.2025 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №4478-Е від 06.11.2025, вбачається, що у заводську конструкцію автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 319CDI, реєстраційний номер НОМЕР_3 з ідентифікаційним номером (VIN) НОМЕР_4 , внесено конструктивні зміни, які полягали у наступному: проведено переобладнання з вантажного на пасажирський (ручним способом із застосуванням спеціалізованого обладнання), в результаті якого вантажний відсік автомобіля був розділений на два невідокремлених один від одного об`єми різного призначення (пасажирський салон, багажний відсік); облаштовано спеціальну порожнину у просторі передньої полиці розмірами приблизно 40 см х 160 см х 5 см, доступ до якої наставав після демонтажу панелі кришки прямокутної форми розмірами приблизно 27 на 50 см; облаштовано спеціальну порожнину у просторі між пасажирським салоном та верхньою полицею перегородки між пасажирським салоном та вантажним відсіком розмірами приблизно 110 см х 160 см х 3 см, доступ до якої наставав після демонтажу нижньої панелі полиці перегородки прямокутної форми у вантажному відсіку. З вказано висновку вбачається, що експерт дійшов висновку, що у заводську конструкцію автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 319CDI, реєстраційний номер НОМЕР_3 з ідентифікаційним номером (VIN) НОМЕР_4 , внесено конструктивні зміни, які полягали у переобладнанні такого автомобіля з вантажного на пасажирський. При цьому, в автомобілі облаштовано спеціальну порожнину у просторі передньої полиці розмірами приблизно 40 см х 160 см х 5 см, доступ до якої наставав після демонтажу панелі кришки прямокутної форми розмірами приблизно 27 на 50 см та спеціальну порожнину у просторі між пасажирським салоном та верхньою полицею перегородки між пасажирським салоном та вантажним відсіком розмірами приблизно 110 см х 160 см х 3 см, доступ до якої наставав після демонтажу нижньої панелі полиці перегородки прямокутної форми у вантажному відсіку. Отже, висновком експерта №4478-Е від 06.11.2025 не підтверджено, що в автомобілі Mercedes-Benz Sprinter 319CDI, реєстраційний номер НОМЕР_3 з ідентифікаційним номером (VIN) НОМЕР_4 , наявні спеціально виготовлені сховища (тайники). Апеляційний суд погоджується з висновком судді першої інстанції, що винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами, та ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, натомість підстав стверджувати, що ОСОБА_1 в автомобілі змонтував спеціально виготовлене сховище (тайник) з метою переміщення товарів через митний кордон України не встановлено, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вилучений автомобіль необхідно повернути власнику. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом надана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Враховуючи наведене, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Тому підстав для зміни постанови Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України суд апеляційної інстанції не вбачає. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32). Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови судді першої інстанції, при розгляді апеляційної скарги не встановлено. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя місцевого суду врахував характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника та застосував таке згідно з вимогами ст. 33 КУпАП у межах санкції ч. 1 ст. 483 МК України, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень. За таких обставин, апеляційний суд визнає подану апеляційну скаргу необґрунтованою, та не вбачає підстав для зміни постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Ураховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, й підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 530 МК України, апеляційний суд, - постановив: апеляційну скаргу представника Львівської митниці Держмитслужби Лубоцького Богдана Ігоровича залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України - без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук