Постанова Львівський апеляційний суд № 943/2024/25

Справа № 943/2024/25 Головуючий у 1 інстанції: Кос І. Б. Провадження № 33/811/1926/25 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Скоробогатого Миколи Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Скоробогатого Миколи Вікторовича на постанову Буського районного суду Львівської області від 25 листопада 2025 року, щодо ОСОБА_1 , встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 11 жовтня 2025 року о 07 год. 13 хв. на лісовій дорозі Яблунівка - Соколя Золочівського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, результат 1.04 проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Скоробогатий М.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. В доводах апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, судом не повно з`ясовано фактичні обставини справи, не надано належної оцінки доказам, порушено право на захист ОСОБА_1 . Наголошує, що працівниками полії не зафіксовано факту зупинки транспортного засобу, не роз`яснив водію його права та обов`язки. Повідомляє, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатом приладу, а працівники поліції не запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, не виготовили направлення для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, а рапорт працівника поліції не відповідає відеозапису. Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №480005 від 11 жовтня 2025 року (а.с 3), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер6820», результат 1,04 проміле; - роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6820» від 11 жовтня 2025 року (а.с. 1) з якої вбачається, що огляд на стан сп`яніння було проведено 11 жовтня 2025 року о 7 год. 19 хв. результат 1.04 проміле, з результатом водій ознайомлений; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 6), з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, у зв`язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820», результат 1,04 проміле; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 жовтня 2025 року (а.с. 7), відповідно до якого водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі КНП Буська ЦРЛ; - інформацією із рапорту старшого лейтенанта поліції Назара Кіндратіва (а.с. 5), з якого встановлено, що працівниками поліції під час патрулювання було зупинено транспортний засіб «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , , під час опитування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, у зв`язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер 6820», результат 1,04 проміле; - відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який досліджений судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано, опитування водія ОСОБА_1 , який перебував за кермом транспортного засобу, який був з увімкненими фарами та двигуном, під час опитування у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, надано герметично запаковану трубочку, перевірено прилад (чистий), результат тестування 1.04 проміле. Окрім того, водію повідомлено, що буде складено адміністративний протокол, ознайомлено його з адміністративними матеріалами, роз`яснено його права та обов`язки. Твердження апелянта, що водію не роз`яснено його права та обов`язки, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи. Аргументи апелянта, що працівниками полії не зафіксовано факту зупинки транспортного засобу, апеляційний суд розцінює критично. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Таким чином, саме по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Як встановлено з відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазначав, що приїхав до лісу збирати гриби, окрім того автомобіль був з ввімкненими фарами та двигуном. Твердження апелянта, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатом приладу «Драгер», а працівники поліції не запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, не складено відповідного направлення, апеляційний суд розцінює критично, оскільки, як встановлено з відеозапису, долученого до матеріалів справи, водій не висловлював незгоди з результатом газоаналізатора «Драгер», окрім того, апеляційний суд зазначає, що до матеріалів справи долучено направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 жовтня 2025 року (а.с. 7). Що стосується доводів апелянта про те, що «AlcotestDrager 6820», за допомогою якого поліцейські провели огляд водія не пройшов калібрування у встановлений строк, то такі є безпідставними та необґрунтованими. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік. Відповідно до наказу Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року, із наступними змінами «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено, що газоаналізатори підлягають періодичній повірці міжповірочним інтервалом в 1 рік. Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 додано роздруківку тестування на алкоголь, проведеного газоаналізатором для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Drager Alcotest 6820», який пройшов останнє калібрування 26 листопада 2024 року, що свідчить про правомірність його використання під час огляду ОСОБА_1 11 жовтня 2025 року. Покликання апелянта на те, що рапорт працівника поліції не відповідає відеозапису, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі мають формальний характер та не спростовують його вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Скоробогатого М.В., є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: постанову Буського районного суду Львівської області від 25 листопада 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Скоробогатого Миколи Вікторовича - без задоволення. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.