Постанова Одеський апеляційний суд № 496/6635/24

Номер провадження: 33/813/1859/25 Номер справи місцевого суду: 496/6635/24 Головуючий у першій інстанції Пендюра Л. О. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.12.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 08 серпня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 08 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. З вказаної постанови вбачається, що 22.09.2024 року о 17:05 год., за адресою: Одеська область, Одеський район, автодорога М-05 «Київ-Одеса», 452 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився в медичному закладі КНП «ООМЦПЗ» ООР у лікаря-нарколога та підтверджується висновком № 002963 від 22.09.2024 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою Біляївського районного суду Одеської області від 08 серпня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу, оскільки був впевнений, що результат буде негативний, тому що наркотичні речовини він не вживає; 2)у медичному закладі йому був наданий розпакований тест, а зразки біологічного середовища знищені, що позбавило можливості його оскарження, а тому результати огляду проведені з порушенням інструкції і не можуть бути належним доказом у справі; 3)тест проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння знаходився не у лікаря, а у працівника поліції, який сам надав його лікарю; 4)тест було знищено, а не долучено до матеріалів справи, будь-яких доказів того, що використання тесту SNIPER-5 дозволено на території України до матеріалів справи не долучено, що ставить під сумнів, що огляд проводився у відповідності до вимог інструкції та вимог закону. Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав ОСОБА_1 та адвоката Миколюка А.П. про розгляд справи на 10.12.2025 року на 11:15 год. В судове засідання ОСОБА_1 та адвокат Миколюк А.П. не з`явився. 10.12.2025 року на адресу Одеського апеляційного суду від адвоката Миколюка А.П. надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату. Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності адвоката Миколюка А.П. та ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог . 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: -протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР№139209 від 29.09.2024 року з якого вбачається, що 22.09.2024 року о 17:05 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, автодорога М-05 «Київ-Одеса», 452 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком № 002963 від 22.09.2024 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП; - довідка з якої вбачається, що згідно до звірки з базою «Адмінпрактика» ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; - довідка з якої вбачається, що згідно до звірки з базою «Адмінпрактика» ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_2 отримав 29.09.2016 року; - висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.09.2024 року № 002963 з якого вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений до КНП «ООМЦПЗ» ООР, де він був оглянутий лікарем ОСОБА_2 . Висновок огляду: перебуває в стані наркотичного сп`яніння, викликане вживанням канабіноїдів; - відеозапис, з якого вбачається, що 22.09.2024 року приблизно о 17:15 год. ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції на блок посту. Працівники поліції запитали водія чи має він щось заборонене. ОСОБА_1 відповів, що ні. Працівники поліції повідомили, що згідно із ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» буде проводитися поверхнева перевірка. Під час поверхневої перевірки у працівників виникла підозра, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння. Працівники поліції запитали ОСОБА_1 чи вживає він якісь наркотичні речовини, на що він відповів, що не вживає. Працівники провели огляд ОСОБА_1 попросивши заплющити очі та відкрити їх, щоб перевірити реакцію зіниць очей на світло. Потім спитали ОСОБА_1 чого його весь час трусить. ОСОБА_1 відповів, що таке буває. Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу, для встановлення його стану, попередивши при цьому, що якщо результат огляду у медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння виявиться негативним, то його відпустять і нічого не буде. Проте, якщо огляд на стан наркотичного сп`яніння виявиться позитивним, то відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того зауважив на тому, що якщо ОСОБА_1 навіть курив травку, то це також відобразиться на результат огляду у медичному закладі, оскільки куріння трави, це також вважається, як перебування під дією наркотичних речовин. ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу У медичному закладі ОСОБА_1 було попереджено про те, що йому будуть робити експрес-тест, якщо його результат буде негативним та не з`являться ніяких рисок, то його відпустять, проте, якщо тест виявиться позитивним, то його будуть перевіряти лабораторним дослідженням. При ОСОБА_1 лікарем був розпакований тест, опустили його у біологічне середовище, яке здав ОСОБА_1 та сказали зачекати 10 хвилин до результату. ОСОБА_1 показали результат тесту, який відобразив лінію навпроти канабісу. Лікар сказав, що даний тест попередній, для остаточного діагнозу треба провести лабораторне дослідження на підтвердження правильності даного тесту. ОСОБА_1 було попереджено про те, коли саме він може прийти та ознайомитися із кінцевим результатом огляду на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 за своїм результатом прийшов, що слідує із розмови із працівником поліції. ОСОБА_1 попередили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З протоколом ознайомлено, із правами та обов`язками також. Отже, не заслуговують на увагу посилання апеляційної скарги про те, що у медичному закладі ОСОБА_1 був наданий розпакований тест, а зразки біологічного середовища знищені, що позбавило можливості його оскарження, а тому результати огляду проведені з порушенням інструкції і не можуть бути належним доказом у справі з огляду на досліджені докази. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані сп`яніння або у неї були явні ознаки алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 в редакції постанови від 28.10.2015 року (далі-Порядок). Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно із пунктом першим Порядку, він визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-огляд), і проведення такого огляду. Пунктом другим Порядку визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі- стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункти три, чотири Інструкції). Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція), визначено, що кінозйомка та відеозапис це процеси фіксації динамічних властивостей об`єктів, подій, явищ за допомогою кіно- або відеокамери. Кінозйомка проводиться на фотоматеріалах, відеозапис - на цифрових носіях інформації. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п. 5 розділу ІІ Інструкції). Крім того, слід зазначити, що відеозапис є об`єктивним доказом, оскільки унеможливлює суб`єктивне висвітлення поліцейським або іншими особами обставин справи. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності з іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі. Отже, при наявності повного відеозапису події, яка сталася 22.09.2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про час та місце, коли йому потрібно з`явитися для отримання висновку щодо проходження ним в медичному закладі огляду на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 з`явився, результат ним був отриманий. Вищевикладене також спростовує посилання апеляційної скарги на те, що тест проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння знаходився не у лікаря, а у працівника поліції, який сам надав його лікарю Отже, відеозаписи, які долучені до матеріалів справи є належним, допустимим і достатніми, оскільки вчинені у день, час та у місці, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджується з наданими поліцейськими іншими доказами та не суперечать ним, а доповнюють матеріали справи. Тобто, у апеляційного суду відсутні сумніви у недостовірності даних відеозаписів. Крім того, відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. ОСОБА_1 таким правом не скористався, не зазначив жодних зауважень. Крім того, вказуючи в апеляційній скарзі про те, що співробітники поліції допустили порушення вимог чинного законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апелянт не надав до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейського до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги, як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Посилаючись в апеляційній скарзі на те, що тест було знищено, а не долучено до матеріалів справи, будь-яких доказів того, що використання тесту SNIPER-5 дозволено на території України до матеріалів справи не долучено, що ставить під сумнів, що огляд проводився у відповідності до вимог інструкції та вимог закону, ОСОБА_1 не надав суду апеляційної інстанції будь-яких доказів на підтвердження того, що він звертався у визначеному законом порядку із скаргами на дії лікарів, які складали висновок. Також не надано доказів того, що він намагався даний висновок оскаржити. При проведенні огляду у медичному закладі, ОСОБА_1 не звертався до лікарів із проханням про надання інформації щодо тесту SNIPER-5. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що результати тесту SNIPER-5 були перевірені лабораторним дослідженням біологічного середовища, а тому огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі було проведено згідно вимог чинного законодавства, та є належним доказом у справі. Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння видається на підставі акта медичного огляду. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Отже законодавцем визначено, що діагноз за результатами огляду особи на стан сп`яніння у медичному закладі визначає лише лікар, і такий діагноз має бути встановлений за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями, проведення яких є обов`язковим, і внесений до акта медичного огляду, і відповідно до остаточного висновку щодо результатів огляду, копія якого вручається водію, поліцейському. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із матеріалів відеозапису, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився у відповідності із вимогами законодавства та діючих нормативних актів. Посилання апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу, оскільки був впевнений, що результат буде негативний, тому що наркотичні речовини він не вживає, це лише особисте суб`єктивна думка особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, яка ніяким чином не спростовує правильні висновки суду першої інстанції. Отже, об`єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Інші твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час дослідження доказів по справі, також жодних доказів, які б спростували правильні висновки суду першої інстанції не було долучено і до апеляційної скарги. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 додержався вимог ст. ст. 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови. Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 08 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова