LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС160/15129/24

від 30.12.2025 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 …

УХВАЛА 30 грудня 2025 року м. Київ справа № 160/15129/24 адміністративне провадження № К/990/53307/25 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі №160/15129/24 за позовом Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: 18.12.2025 до суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (далі - скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 18.12.2025. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України); - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України). Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить. Натомість за змістом касаційної скарги скаржником лише викладено обставини, що дублюють висновки судів попередніх інстанцій та абстрактно зазначено, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Слід зазначити, що, вирішуючи спір між сторонами, суди попередніх інстанцій послалися на висновок, викладений судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 821/850/18. Суди, зокрема, вирішуючи питання встановлення початку відліку строку давності, визначеного пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, зазначили, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, у частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. У касаційній скарзі скаржник не вказує, чому, на його переконання, ці висновки не підлягали застосуванню або були застосовані судами неправильно. Також зі змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції проігноровано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 06 квітня 2018 року у справі №925/1874/13, від 23 жовтня 2019 року у справі №2340/4157/18, від 19 червня 2020 року у справі №140/388/19. Скаржник наводить певні цитати з них, зроблені щодо оцінки наявного в конкретній справі доказу або сукупності обставин і наявних доказів у конкретній справі, або ж загальних підходів Верховного Суду. З огляду на зміст судових рішень у цій справі, відсутні підстави вважати, що вони суперечать висновкам Верховного Суду, викладені у постановах від 06 квітня 2018 року у справі №925/1874/13, від 23 жовтня 2019 року у справі №2340/4157/18, від 19 червня 2020 року у справі №140/388/19. Підставою для відмови у задоволенні позову став висновок про те, що сукупність встановлених обставин і досліджених доказів підтверджують ту обставину, що у позивача наявний борг, який виник у минулих звітних періодах за рахунок несвоєчасно сплачених позивачем податкових зобов`язань. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі №160/15129/24. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі №160/15129/24 за позовом Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддяВ.П. Юрченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»