Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2410/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2410/25 Суддя першої інстанції: Білостоцький О.В. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 29.10.2025 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, - В С Т А Н О В И В: 23.01.2025 товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Дунайська імпортна компанія» звернулося до суду з позовом до Львівської митниці про визнання противоправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів: від 22.12.2024 UA209000/2024/900990/2, UA209000/2024/900991/2; від 23.12.2024 UA209000/2024/901003/2, UA209000/2024/901002/2, UA209000/2024/901001/2, UA209000/2024/900999/2; від 24.12.2024 UA209000/2024/901004/2, UA209000/2024/901007/2; від 26.12.2024 UA209000/2024/901017/2, UA209000/2024/901019/2; від 26.12.2024 UA209000/2024/901020/2, UA209000/2024/901021/2, UA209000/2024/901014/2, UA209000/2024/901018/2; від 27.12.2024 UA209000/2024/901024/2, UA209000/2024/901025/2; від 30.12.2024 UA209000/2024/901027/2, UA209000/2024/901028/2, UA209000/2024/901026/2, та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: від 22.12.2024 UA209170/2024/003502, UA209170/2024/003503; від 23.12.2024 UA209170/2024/003519, UA209170/2024/003520, UA209170/2024/003518, UA209170/2024/003515; від 24.12.2024 UA209170/2024/003522, UA209170/2024/003527; від 26.12.2024 UA209170/2024/003555, UA209170/2024/003552, UA209170/2024/003554, UA209170/2024/003556, UA209170/2024/003546, UA209170/2024/003551; від 27.12.2024 UA209170/2024/003562, UA209170/2024/003561; від 30.12.2024 UA209170/2024/003567, UA209170/2024/003570, UA209170/2024/003566. При цьому, у прохальній частині позовної заяви позивачем було заявлено вимогу про вирішення питання про розподіл судових витрат. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 позов задоволений. 06.10.2025 позивач подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 42375,12грн. та інших судових витрат у розмірі 54240грн. Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 стягнуто з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Дунайська імпортна компанія» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000грн. та витрати на послуги перекладача у розмірі 54240грн. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове про зменшення стягнення витрат на правничу допомогу. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Відповідно до ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ч.ч.3, 4, 5 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст.252 цього Кодексу. Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до чч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2024 між позивачем та адвокатом Ситник О.П. укладено договір про надання правничої допомоги №0104-24/ДІК. Надання правової допомоги за вищезазначеним договором підтверджується замовленням від 15.01.2025, ордером, актом наданих послуг від 15.01.2025, згідно якого сума гонорару склала 42375,12грн. Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, враховуючи надані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці витрат на правничу допомогу у розмірі 15000грн. Також, частинами 3, 4, 5, 6 ст.137 КАС України передбачено, що спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Надання послуг перекладача підтверджується актом надання послуг від 06.02.2025, платіжною інструкцією, згідно яких перекладачу сплачено 54240грн. Отже суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці витрат на послуги перекладача у розмірі 54240грн. На підставі викладеного, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні питання правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому в порядку ст.316 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв