Постанова Львівський апеляційний суд № 456/5319/25

Справа № 456/5319/25 Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В.М. Провадження № 33/811/2022/25 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 грудня 2025 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.11.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривні. Згідно постанови суду ОСОБА_1 , 18.09.2025 о 07 год. 35 хв., в с.Нижня Стинава, вул.Січових Стрільців, 58, Стрийського району, керував транспортним засобом «Subaru Forester», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, не чітка мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, працівники поліції не встановлювали ознак алкогольного сп`яніння. Крім цього, апелянт зазначає, що працівниками поліції були порушення вимоги законодавства щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, при цьому не складали в його присутності направлення на огляд до медичного закладу та акт огляду стан алкогольного сп`яніння. Розглянувши матеріали справи № 456/5319/25, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Постанова суду першої інстанції, згідно з ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Аналіз матеріалів цього провадження свідчить, що зазначених вимог закону суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у повній мірі не дотримався. Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, суддя суду першої інстанції покликався на протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №457263 від 18.09.2025 (а.с.1), акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2), відеозаписи події (а.с.7), направлення на огляд до медичного закладу (а.с.3). Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із такого. Крім того, відповідно до ч.ч.5, 6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зазначений у ст.266 КУпАП порядок визначений Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 Частиною 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з фабулою протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував транспортним засобом «різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, не чітка мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився». Відповідно до ч. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є наявність запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Саме наявність таких ознак є підставою для пред`явлення поліцейським вимоги водієві пройти огляд на стан сп`яніння. З детального аналізу наведених норм права вбачається, що водій може бути оглянути на місці зупинки транспортного засобу або направлений працівниками поліції до закладу охорони здоров`я для огляду на стан алкогольного сп`яніння, лише за наявності у нього конкретних ознак передбачених п.п.3, 4 Інструкції. Логічним є висновок, що за відсутності у водія наведених ознак сп`яніння, у працівників поліції не виникає підстав направляти його для медичного огляду на стан сп`яніння до закладів охорони здоров`я. Відмова водія виконувати безпідставну (необґрунтовану) вимогу працівника поліції проходити огляд на стан сп`яніння, не може мати наслідків у вигляді адміністративної відповідальності за порушення п.2.5 ПДР України. Так, з оглянутих відеозаписів 00135_00013520250918073821_0005A.mp4, 00135_00013520250918074739_0006A.mp4, 00135_00013520250918075943_0007A.mp4 (зафіксовані обставини, що мають значення для цієї справи) апеляційним судом встановлено, що в ОСОБА_1 відсутні порушення мови та координації рухів, почервоніння шкірного покриву обличчя. При цьому, як вбачається з відеозапису події працівником поліції ознаки алкогольного сп`яніння були оголошенні лише після висловлення ОСОБА_1 вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 зазначив, що не має жодних ознак алкогольного сп`яніння, в подальшому працівник поліції ОСОБА_1 не висловлює вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, хоча в матеріалах справи міститься направлення на огляд ОСОБА_1 в медичному закладі, і зазначена обставина (вимога про проходження огляду в медичному закладі), не підтверджується матеріалами справи та безпідставно вказана в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду першої інстанції (а.с.3, 7). Тобто поліцейські формально пояснювали причину вимоги проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, посилаючись на неіснуючі ознаки алкогольного сп`яніння, та встановлені обставини справи не дають апеляційному суду дійти до висновку про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі). Зазначені порушення з боку працівників поліції та недоліки у протоколі про адміністративне правопорушення залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до неправильних висновків та безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Верховний Суд України неодноразово звертав увагу місцевих судів на обов`язок проведення якісного розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП, та ретельної перевірки обставин викладених в протоколі. Таким чином, крізь призму вимог ст.62 Конституції України щодо того, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування як незаконної постанови суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи були проігноровані встановлені апеляційним судом обставини, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, а провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі №456/5319/25 відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.