Постанова Харківський апеляційний суд № 634/250/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 29 грудня 2025 року м. Харків справа № 634/250/24 провадження № 22-ц/818/4346/25 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого - Пилипчук Н.П., суддів колегії - Савенка М.Є., Тичкової О.Ю., розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 01 травня 2025 року, постановлене суддею Єрьоміною О.В., в с т а н о в и в: У березні 2025 року Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 38176,80 грн., а також судовий збір. Обгрнутовуючи позовні вимоги посилалась на те, що 13.03.2021 року відповідач, будучи клієнтом банку, уклав з позивачем кредитний договір № AВН0СТ155101615614697524, згідно якої йому було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту у розмірі 25000 на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 50 % на рік строком 40 місяців. Таким чином, станом на 17.03.2025 року за відповідачем по укладеному з АТ «А-БАНК» кредитному договору наявна заборгованість на загальну суму 38176,80 грн., яка складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 21695,39 грн.; - заборгованості за відсотками у розмірі 16481,41 грн. Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та заборгованість за договором не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав АТ «А-БАНК» Заочним рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 01 травня 2025 року позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (рах. НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 21695,39 грн., а також судовий збір у сумі 1376,62 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. В апеляційній скарзі АТ «Акцент Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що Анкета-Заява про приєднання до УтП - підтверджує звернення клієнта до банку щодо банківських послуг та належне проходження ідентифікації та верифікації. Заява на погодження удосконаленого електронного підпису - підтверджує погодження між сторонами використання УЕП. Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» - підтверджує роз`яснення умов кредиту у відповідності до ЗУ «Про споживче кредитування». Заява про надання послуги «Швидка готівка» - це і є кредитний договір. Таблиця обчислення загальної вартості кредиту .... - додаток до кредитного договору. Меморіальний ордер - підтверджує факт видачі кредиту. Банківська виписка - підтверджує факт погашення (чи відсутності такого) кредиту. Договір підписано боржником за допомогою електронного підпису. Свою згоду на використання електронного підпису відповідач надала у Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг в А-Банку. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним відмовити у її задоволенні з наступних підстав. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що документи, окрім анкети заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 23.12.2019 року, не містять підпису боржника, а анкета-заява не містить даних про умови кредитування щодо строків повернення кредиту, розміру процентної ставки та строків сплати процентів за користування кредитом. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.12.2019 року відповідач приєднався до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, підписавши власноруч анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг і тарифами, правилами користування основними умовами обслуговування і кредитування, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. У зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань, передбачених договором, станом на 17.03.2025 року за відповідачем по укладеному з АТ «А-БАНК» кредитному договору наявна заборгованість на загальну суму 38176,80 грн., яка складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 21695,39 грн.; - заборгованості за відсотками у розмірі 16481,41 грн. За правилами ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Положеннями ч. 1ст.638ЦК Україниунормовано, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Правилами ст.1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістомстатті 1056 - 1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Виходячи з вищевикладеного будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон). Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону). Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону). Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із системного аналізу положень вище наведеного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладення в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позичальника можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування»регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п. 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування»одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Згідно зі ст.629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч.1ст. 598ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). У статті 100 ЦПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг". АТ «Акцент-Банк» обґрунтувало свої позовні вимоги письмовими доказами: анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 23.12.2019 року; заявою клієнта № AВН0СТ155101615614697524 від 13.03.2021 року, паспортом споживчого кредиту «Швидка готівка», таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, випискою по картці, довідкою за картами, розрахунком заборгованості за договором. Як вірно встановлено судом першої інстанції в Анкеті-заяві від 23.12.2019, яка підписана ОСОБА_1 власноруч та представником банку, процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена. Підписання ОСОБА_1 заяви клієнта № AВН0СТ155101615614697524 від 13.03.2021 року та паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком 13.03.2021 з номера телефону НОМЕР_3 , вказаного нею в Анкеті-заяві, не свідчить про погодження сторонами в належній формі відсоткову ставку за користування кредитними коштами саме у розмірі 50% на рік, як зазначено позивачем у позові. Крім того, ознайомлення позичальника з паспортом споживчого кредиту не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» є лише інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який повинен відповідати формі, визначеній ст. 13 цього Закону, і не є доказом додержання сторонами встановленої законом обов`язкової письмової форми кредитного договору. Вказане відповідає актуальній судовій практиці та правовій позиції, викладеній у постанові Об`єднаної Палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20, на яку вірно послався суд першої інстанції. Всупереч наведених вище вимог закону позивач належних доказів підписання відповідачкою електронним цифровим підписом Кредитного договору суду не надав. Таким чином всупереч визначеного у ст. ст.12,81 ЦПК України процесуального обов`язку позивач не надав до суду належних і допустимих доказів про те, що сторони у справі дійшли згоди про укаладення кредитного договру на зазначених у позові умовах. Отже, колегія суддів вважає, що договірні відносини за Договором кредиту є підтвердженими лише щодо фактичного використання відповідачем кредиту, але щодо відсотків погодження у письмовій формі між сторонами не відбулось. Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за перегляд цієї справи судом апеляційної інстанції залишити за скаржником. Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення. Заочне рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 01 травня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.Ю. Тичкова М.Є. Савенко