Постанова 4857 № 140/8041/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/8041/25 пров. № А/857/47501/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В., розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, суддя (судді) в суді першої інстанції Сорока Ю.Ю., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначено, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просила: визнати протиправними дії щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115; зобов`язати здійснити з 01.03.2025р. індексацію та перерахунок її пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує пенсію за віком. Вказує, що звернулася до відповідача із заявою щодо проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії на відповідні коефіцієнти збільшення. Вважає дії пенсійного органу щодо не проведення індексації пенсії у належних сумах такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, отже протиправними. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,114, 1,197, 1,0796 та 1,115. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 індексацію пенсії та перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 з 01 березня 2025 року та у зв`язку із цим провести виплату недоотриманої пенсії. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення. Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що розмір пенсії позивача призначений і обчислений на підставі документів, що знаходяться у пенсійній справі, відповідно до норм чинного законодавства і нормативно- правових актів України. Вказує, що при перерахунку пенсії за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії. Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримуєте пенсію за віком з 18 травня 2021, обчислену відповідно до Закону №1058-IV, з урахуванням даних про стаж та заробіток із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн. Позивач 28 травня 2025 року звернулася до відповідача із заявою про проведення індексації її пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії на коефіцієнти збільшення 1,14 з 01.03.2022, 1,197 з 01.03.2023, на 1,0796 з 01.03.2024, 1,115 з 01.03.2025 та здійснення перерахунку і виплати пенсії з врахуванням виплачених сум. Листом від 10 червня 2025 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення індексації пенсійної виплати. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно частини другої статті 42 Закону №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Пунктом 4-5 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV визначено, що збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року. Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII Про індексацію грошових доходів населення (далі Закон №1282-ХІІ) індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Враховуючи положення частини п`ятої статті 2 Закону №1282-ХІІ та абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону №1058-IV, Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV. На виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV, Кабінет Міністрів України постановою від 20 лютого 2019 року №124 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Порядок №124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а пунктом 4 цього Порядку визначено формулу, за якою визначається коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Згідно із пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 3 жовтня 2017 р. №2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. №265 Деякі питання пенсійного забезпечення громадян (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст. 785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії. Згідно пункту 6 Порядку №124 під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон №1282-ХІІ пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій. Пунктом 5 Порядку №124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, а саме станом на 01 жовтня 2017 року (3764,40 грн), до якого застосовується коефіцієнт, визначений за формулою, наведеною в абзаці першому пункту 4 цього Порядку, і в цій частині положення Порядку №124 суперечать статті 42 Закону №1058-IV. Кабінет Міністрів України Постановою №127 установив, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11. Пунктом 2 Постанови №127 передбачено, що якщо пенсії, призначені відповідно до Закону за зверненнями, які надійшли по 31 грудня 2020 року включно, не підвищувалися відповідно до пункту 1 цієї постанови, а також не підвищувалися із січня по липень 2021 року включно у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої та частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 3 жовтня 2017 року №2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 Деякі питання пенсійного забезпечення громадян, з 1 липня 2021 року до таких пенсій установлюється щомісячна доплата в розмірі 100 гривень у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до законодавства. Постановою №118 Уряд установив, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії (пункт 1). Пунктом 3 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 2023 рік зупинено дію Закону України Про індексацію грошових доходів населення. У свою чергу пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону №1058-IV застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України. З метою реалізації пункту 8 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197. Згідно пункту 6 Постанови №168 з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 року згідно з Порядком №124, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Постановою №185 з 1 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1). Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №185 передбачено, що з 1 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком №124, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Постановою №209 установлено, що з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115 (пункт 1 постанови). Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 регламентовано, що пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку пенсії, на коефіцієнт збільшення: для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046. Відтак, індексація пенсій відповідно до Постанови №127, Постанови №118, Постанови №168, Постанови №185 та Постанови №209 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти. Отже, положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку). Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24 вказав, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно із Законом №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні Постанови №118, №168. Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата дійшла висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, встановивши щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн у 2022 році, в розмірі 100,00 грн у 2023-2024 роках замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення її пенсії (9118,81 грн), діяв не відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, індексація пенсії позивача з 01 березня 2025 року мала бути проведена шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення 1,115, передбачений пунктом 1 Постанови №209. Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням висновків Верховного Суду, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо не проведення позивачу індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,114, 1,197, 1,0796, 1,115; зобов`язання відповідача провести ОСОБА_1 індексацію пенсії та перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796 та у розмірі 1,115 з 01 березня 2025 року та у зв`язку із цим провести виплату недоотриманої пенсії (що відповідає способу захисту порушеного права, застосованого Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24). Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 140/8041/25 без змін. Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін