Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/7523/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua Головуючий суддя у першій інстанції Руденко А.В. Суддя-доповідач Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 грудня 2025 року Справа № 580/7523/24 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Епель О.В., суддів: Беспалова О.О., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1- р(ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2021 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1- р (II) відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2021 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025 пеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №580/7523/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково, а саме: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1- р(ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 29 січня 2024 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1- р (II) відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №23 0/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум; - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. - адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01 липня 2021 року по 28 січня 2024 року включно - залишено без розгляду. 11.06.2025 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 580/7523/24 (в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України), в якій просить: - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення; - за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у встановленому законом розмірі. В обґрунтування заяви Позивач зазначив, що Відповідач постанову Шостого адміністративного апеляційного суду від 10.02.2025 у справі № 580/7523/24 не виконав, оскільки мінімальна пенсія за віком в Україні у 2024-2025 рр. встановлена в розмірі 2 361 грн, то розмір її основної пенсії має становити 14 166 грн (2361 х 6). Натомість розмір пенсії з надбавками складає 13 601,00 грн, адже Відповідач безпідставно застосував при її розрахунку прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 2 093,00 грн. Тому, звернувся до суду із заявою в порядку судового контролю. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю було відмовлено. Постановляючи таку ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення у справі № 580/7523/24 фактично виконано Відповідачем, а Позивач не погоджується із застосованою ГУ ПФУ в Черкаській області величини мінімальної пенсії за віком, тобто із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді цієї справи по суті та щодо яких судовим рішенням при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, а тому суд прийшов до висновку, що вирішення порушених питань можливе шляхом пред`явлення окремого позову на захист прав Позивача. Не погоджуючись з такою ухвалою суду Позивач подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Також просить постановити окрему ухвалу за фактом істотного порушення судом першої інстанції норм процесуального права. В обгрунтування вимог скарги Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано зміни, внесені до ст 382 КАС України та які передбачають обов`язок суду встановити судовий контроль у справах щодо, зокрема, перерахунку пенсії. Також Апелянт стверджує, що вирішення порушених питань неможливе шляхом пред`явлення окремого позову, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 21.08.2019 у справі № 295/13613/16-А, у яких суд констатував, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийнято (вчинено, не вчинено) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються. З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про встановлення судового контролю. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 та від 09.09.2025 відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - зміні в мотивувальній частині, з наступних підстав. Нормативно-правове обґрунтування. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Крім того, за ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Згідно ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Висновки суду апеляційної інстанції. Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду, колегія суддів відзначає, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано інститут судового контролю за виконанням судового рішення, метою якого є забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судового рішення, належне та повне його виконання та реальне відновлення прав особи, які ним захищені. При цьому, як правильно зазначає Апелянт, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат за заявою позивача є обов`язком суду в силу приписів абз. 2 ч. 1 ст. 382 КАС України. Разом з тим, якщо на виконання судового рішення у справі у відповідачем вчиняються дії, які порушують права позивача, останній має право звернутися з відповідною заявою до суду в порядку ст. 383 КАС України. Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду, колегія суддів відзначає, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України, фактично не погоджувався із розміром розрахункової величини мінімальної пенсії за віком (2093,00 замість 2 361,00 грн), яку Відповідач застосував під час здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду. Тобто Позивач не погоджується саме з діями, вчиненими Відповідачем, на виконання рішення суду. Означені обставини виключають правові підстави для застосування судом заходів судового контролю, передбачених статтею 382 КАС України, але вказують на наявність у Позивача права звернутися до суду першої інстанції із заявою про визнання протиправними дій, вчинених Відповідачем на виконання рішення суду в цій справі, у порядку ст. 383 КАС України. Відтак, враховуючи доводи ОСОБА_1 , які він поклав в основу заяви про встановлення судового контролю, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для застосування інституту судового контролю, який у цьому випадку не є належним та ефективним. Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку саме про відсутність правових підстав для встановлення судого контролю та відмови в задоволенні заяви по суті вимог, позаяк заява мала б бути повернута Позивачу без розгляду, оскільки підстави, на які він посилався, не відповідають змісту інституту судового контролю. Вказане не позбавляє Позивача права повторно звернутися із заявою про встановлення судового контролю після усунення підстав, з яких заяву було залишено без розгляду. Водночас, як правильно зазначає Апелянт, у межах спірних правовідносин відсутні правові підстави для звернення до суду з окремими позовом, оскільки вимоги про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийнято (вчинено, не вчинено) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються. Надаючи оцінку доводам учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року - скасуванню, а заява - залишенню без розгляду та поверненню. Разом з тим, відсутні правові підстави для постановлення окремої ухвали, оскільки порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування рішення суду. Розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - залишити без розгляду та повернути. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 26 грудня 2025 року. Суддя-доповідач О.В. Епель Судді: О.О. Беспалов О.В. Карпушова