Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/7965/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2025 р.Справа № 440/7965/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, по справі № 440/7965/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМІНІК КО" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінік Ко" (далі - ТОВ "Домінік Ко", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі- відповідач), в якій просив: - визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 17.04.2024 №00050610701, №00050570701, №00050630701. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 року по справі №440/7965/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінік Ко" (вул. Решетилівська, буд. 2, м. Полтава, Полтавська область, 36009, код ЄДРПОУ 00382208) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 17.04.2024 №00050610701, №00050570701. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 17.04.2024 №00050630701 в частині нарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 391 906,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 347 976,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінік Ко" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 42 787,80 грн. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 року по справі №440/7965/24 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірним. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Домінік Ко» зареєстроване як юридична особа за місцезнаходженням: 36009, м. Полтава, вул. Решетилівська, буд. 2, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи 27.08.2021 року, номер запису № 100588145000001527 (код ЄДРПОУ 00382208), що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (див. додаток № 5 до позовної заяви). ТОВ «Домінік Ко» створене внаслідок припинення Приватного Акціонерного Товариства «Домінік» шляхом його перетворення та є правонаступником його майна, прав і обов`язків відповідно до Передавального акта, є правонаступником всіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного «Полтавакондитер», Публічного акціонерного товариства «Полтавакондитер», Приватного акціонерного товариства «Полтавакондитер» та Приватного акціонерного товариства «Домінік» за всіма його зобов`язаннями щодо всіх їх кредиторів і боржників. На податковий облік взято в контролюючому органі 05.04.1996 р. за № 287 та на цей час перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві ТУ ДПС у Полтавській області. ТОВ «Домінік Ко» зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом № 2116014500401 з реєстру платників податку на додану вартість від 03.09.2021. Індивідуальний податковий номер 003822016345. ТОВ «Домінік Ко» здійснює виробництво та реалізацію харчових продуктів, основним видом діяльності згідно з КВЕД -2010 є: 10.82 Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (основний); 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. ГУ ДПС у Полтавській області відповідно додо підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.1 статті 82, підпункту 69.35-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 09.01.2024 №12-П, була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Домінік Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 30.09.2023, іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2023. За результатами перевірки відповідачем складений акт перевірки від 12.03.2024 № 2660/16-31-07-01-02/00382208 та ГУ ДПС у Полтавській області, зокрема, прийняті податкові повідомлення-рішення: - від 17.04.2024 №00050610701 яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на прибуток приватних підприємств на суму 956607,50 грн, з них 765286,00 грн за основним платежем, 191321,50 грн за штрафними санкціями /т.2,а.с.107/, - від 17.04.2024 №00050630701, яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на додану вартість на суму 1765923,75 грн, з них 1412739,00 грн за основним платежем, 353184,75 грн за штрафними санкціями /т.2,а.с.106/, - від 17.04.2024 №00050570701, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 156030,16 грн /т.2,а.с.103/. ТОВ «Домінік Ко» із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився, звернувся до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з протиправності податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Полтавській області від 17.04.2024 №00050610701, №00050570701 та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 17.04.2024 №00050630701 в частині нарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 391 906,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 347 976,50 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Предметом оскарження у справі є податкові повідомлення рішення: - від 17.04.2024 №00050610701 яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на прибуток приватних підприємств на суму 956607,50 грн, з них 765286,00 грн за основним платежем, 191321,50 грн за штрафними санкціями; - від 17.04.2024 №00050630701, яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на додану вартість на суму 1765923,75 грн, з них 1412739,00 грн за основним платежем, 353184,75 грн за штрафними санкціями; - від 17.04.2024 №00050570701, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 156030,16 грн. Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України. За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно з підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Згідно з абзацом «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю. Приписами пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України. Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України). Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України). Як визначено пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV. За приписами статті 1 вказаного Закону (тут та надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України. Усталеною є правова

позиція Верховного Суду, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але на виключно) в постановах від 24 січня 2018 року (справа № 2а-19379/11/2670), від 28 жовтня 2019 року (справа № 280/5058/18), від 26 лютого 2020 року (справа № 826/1308/18), від 06 травня 2020 року (справа № 640/4687/19). Водночас сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки (надання послуг) тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік. У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу. Аналогічна правова позиція вказана у постановах Верховного Суду від 18 березня 2024 року у справі №480/1798/22. З матеріалів справи встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 .. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО», колегією суддів встановлено наступне. Так, згідно до акту перевірки від 12.03.2024 № 2660/16-31-07-01-02/00382208 податковим органом встановлено, що у відповідності до даних обліку по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у вересні 2018 року ТОВ «Домінік Ко» придбано машину для обсмажування кави та горіхів Roaster 120 в кількості 1 шт. Однак, за результатами перевірки податковим органом встановлено заниження позивачем сум податку на прибуток о господарських операціях позивача із ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» з придбання машини для обсмажування кави та горіхів Roaster 120 у зв`язку з відсутністю факту придбання ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» товару, реалізованого на користь ТОВ «Домінік Ко», а також, встановлення про відсутність економічної суті проведеної операції та вірогідного проведення безтоварної операції з метою формування вигоди підприємствам покупцям. Згідно до акту перевірки від 12.03.2024 № 2660/16-31-07-01-02/00382208 встановлено, що на дату проведення перевірки ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО», пн. 33607941 є юридичною особою приватного права, зареєстрованого у встановленому законодавством України порядку. ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» (п.н. 33607941, стан 0, ОВД - 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля, ІЗД 46.14-Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками, 2033. ГУ ДНС у Харківській області (Холодногірський р-н м. Харкова), на момент здійснення взаємовідносин: стан 0, чисельність прашоючих - 3 ос., балансова вартість основних фондів - 3,5 тис. грн.). Між ПрАТ «Домінік» (код ЄДРПОУ 00382208), правонаступником якого є ТОВ «Домінік Ко» (Покупець) та ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» (код ЄДРПОУ 33607941) (Постачальник) був укладений Договір поставки №42-08/18 від 06 серпня 2018 року. (а.с.102 - 106 т.3) Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов?язаний поставити в зумовлені строки Покупцеві машину для обсмажування Roaster 120 в кількості 1 шт., а Покупець зобов?язується прийняти вказаний товар та оплатити за нього певну грошову суму. Строк поставки Товару становить 56 календарних днів з моменту зарахування 50% вартості товару на розрахунковий рахунок Постачальника (п.2.2. Договору). Відповідно до п. 3.1. Договору вартість товару була визначається рахунком-фактурою та становить 1 242 150,00 грн., що еквівалентно 39 000 ЄВРО по курсу УкрСиббанку на день укладення Договору. У разі якщо на момент оплати ціни (частина ціни) товару відбудеться зміна курсу продажу гривні УкрСиббанка по відношенню до євро, то сума, що підлягає оплаті, визначається курсом продажу гривні УкрСиббанку на день оплати. Згідно з рахунком №1 від 20.11.2018 року загальна сума договору після проведення розрахунків склала 1 259 267,45 грн. з ПДВ. (а.с. 122 т.3) Оплата за вказаним Договором підтверджується банківською випискою від 19 березня 2024 року, платіжним дорученням №1037 від 06 листопада 2018 року, випискою за рахунком в період 01.08.2018-30.11.2018. Передача товару підтверджується видатковою накладною №65 від 28 вересня 2018 року згідно до якої машина для обсмажування кави та горіхів Roaster 120 передана ПрАТ «Домінік» в кількості 1 штука (а.с. 123 т.3), також, в матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна №305461 від 27.09.2018, перевізник ФОП ОСОБА_3 , автомобіль МАН НОМЕР_1 (водій ОСОБА_4 ), вантажовідправник ТОВ «Світана», вантажоодержувач ПрАТ «Домінік» (а.с. 124 т.3). В подальшому, товар, а саме: машину для обсмажування кави та горіхів Roaster 120 було введено в експлуатацію в цеху Шоколадний №2 та присвоєний інвентарний номер 2230232, що підтверджується актом про введення в експлуатацію основних засобів від 31.10.2018 (а.с. 125 т.3). Крім того, постачальником за першою подією складені податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, в тому числі: податкова накладна №3 від 09.08.2018 на загальну суму з ПДВ 300000,00 грн, сума ПДВ 50000,00 грн; податкова накладна №4 від 10.08.2018 на загальну суму з ПДВ 321075,00 грн, сума ПДВ 53512,50 грн; податкова накладна №21 від 28.09.2018 на загальну суму з ПДВ 621075,00 грн, сума ПДВ 103512,50 грн; у зв`язку з уточненням Постачальником номенклатури Товару «Машина для обсмажування Roaster» (код УКТ ЗЕД Товару: 8419899800) на «Машина для обсмажування кави та горіхів Roaster» (код УКТ ЗЕД Товару: 8438809900) були складені на дату виявлення помилки постачальником розрахунки коригування до наступних податкових накладних, а саме: розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №13 від 28.09.2018 до податкової накладної №3 від 09.08.2018, розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №14 від 28.09.2018 до податкової накладної №4 від 10.08.2018; у зв`язку з переоцінкою обладнання від 20.11.2018 року складений розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №13 від 20.11.2018 до податкової накладної №21 від 28.09.2018 на суму коригування податкового зобов`язання 2852,91 грн та на коригування обсягів постачання, без урахування ПДВ, на суму 14264,54 грн. (а.с.110-121 т.3) Враховуючи вищезазначене, позивачем підтверджено отримання та введення в експлуатацію машини для обсмажування кави та горіхів Roaster, яку позивач придбав у ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» за договором поставки №42-08/18 від 06 серпня 2018 року. Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки та апеляційній скарзі контролюючий орган посилається на безтоварність та відсутність економічної суті проведеної господарської операції позивача з його контрагентом. В обґрунтування вказаного зазначає, що згідно до даних ІКС «Податковий блок» та даних ЄРПН ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» здійснив придбання машини для обсмажування кави та горіхів Roaster 120 у ТОВ «Лайтарт». На підставі аналізу електронних баз, наявних в органах ДПС, у тому числі даних Єдиного реєстру податкових накладних по ТОВ «Лайтарт» встановлено, що протягом усієї своєї діяльності підприємство не придбавало та не імпортувало обладнання отримане ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО». Крім того, згідно даних ТТН наданих для перевірки, встановлено, що вантажовідправником товару являється ТОВ «Світанта». За даними ІКС «Податковий блок» ТОВ «Світанта» (п.н. 36999350, стан 0, на обліку 2659. ГУ ДПС у м. Києві (Шевченківський р-н м. Києва). Вид діяльності - 46.90-неспеціалізована оптова торгівля. ТОВ «Світанта» не є платником ПДВ. Подає річну податкову та фінансову звітність з нульовими показниками з 2014 року. Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у постанові від 13 листопада 2024 року у справі №160/31872/23, зазначав про те, що висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій, які зроблені виключно на підставі аналізу баз даних АІС «Податковий блок» та податкової інформації щодо контрагентів платника податків, є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства й аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Так само податкова інформація щодо контрагентів суб`єкта господарювання у ланцюгах постачання носить інформативний характер та не є безперечним свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування бухгалтерського обліку. Без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень. Вказаний висновок також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 16 липня 2024 року у справі № 826/13753/17, від 18 червня 2025 року у справі № 160/21748/24. При цьому, колегія суддів зазначає, що предмет господарських операцій позивача, а саме придбання товару - машини для обсмажування кави та горіхів Roaster 120 у ТОВ «Лайтарт», відповідає основному виду його господарської діяльності, що підтверджується аналізом господарських операцій з придбання товарів та послуг і їх подальшого використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку. Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 , колегією суддів встановлено наступне. Так, згідно до акту перевірки від 12.03.2024 № 2660/16-31-07-01-02/00382208 податковим органом встановлено встановлено заниження ТОВ «Домінік Ко» доходів від діяльності за рахунок взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) з постачання консервованої вишні без кісточки та полуниці у бочках, протягом 2018 2022 на суму 2792700 грн без ПДВ. в т.ч. за: 2018 рік в сумі 1510300 грн, 2019 рік в сумі 794550 грн, 2021 рік в сумі 215600 грн, 2022 рік в сумі 272250 грн. Між ПрАТ «Домінік» (код ЄДРПОУ 00382208), правонаступником якого є ТОВ «Домінік Ко» (Покупець) та ТОВ «ФАВОРІТ ТЕХНО» (код ЄДРПОУ 33607941) (Постачальник) був укладений Договір поставки №42-08/18 від 06 серпня 2018 року. (а.с.102 - 106 т.3) Між ПрАТ «Полтавакондитер» (код ЄДРПОУ 00382208), правонаступником якого є ТОВ «Домінік Ко» (Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (податковий номер 2112809995) (Продавець) був укладений Договір купівлі-продажу №16/08-17 від 16.08.2017 р. Відповідно до п.п. 1.1 Договору Продавець зобов?язується поставити продукцію «Плоди та ягоди консервовані для кондитерської промисловості. ТУ У 15.3-2112809995-001:2006» в кількості, розмірах, асортименті та ціні згідно зі Специфікацією, підписаної Сторонами, та є невід?ємною частиною Договору, а Покупець - прийняти та своєчасно сплатити їх в терміни, вказані в специфікації. (а.с. 150-161 т.3) Так, згідно до Специфікації №2 від 16 січня 2018 року до Договору визначений асортимент Товару, що поставляється: Полуниця консервована ТУ У 15.3-2112809995-001: 2006 р., кількість: 48 2 120 кг, ціна: 65 грн./кг; загальна вартість 137 800 грн.; умови поставки СРТ склад Замовника: м. Полтава, вул. Спаська. 10; умови оплати: 15 календарних днів з моменту поставки; строки поставки: згідно з заявкою Покупця. (а.с. 165 т.3) Специфікацією №3 від 29 травня 2018 року до Договору визначений асортимент Товару, що поставляється: Полуниця консервована ТУ У 15.3-2112809995-001: 2006 р., кількість: 1 800 кг, ціна: 90 грн./кг; загальна вартість 162 000 грн.; умови поставки СР склад Замовника: м. Полтава, вул. Спаська, 10; умови оплати: 15 календарних днів з моменту поставки; строки поставки: згідно з заявкою Покупця. (а.с. 166 т.3) Специфікацією №4 від 29 травня 2018 року до Договору визначений асортимент Товару, що поставляється: Полуниця консервована ТУ У 15.3-2112809995-001: 2006 р., кількість: 4 000 кг, ціна: 75 грн./кг; загальна вартість 300 000 грн.; умови поставки СРТ склад Замовника: м. Полтава, вул. Спаська, 10; умови оплати: попередня оплата 100 %; строки поставки: згідно з заявкою Покупця. (а.с. 167 т.3) Специфікацією №5 від 14 травня 2019 року до Договору визначений асортимент Товару, що поставляєтся: Полуниця консервована ТУ У 15.3-2112809995-001: 2006 р., кількість: 800 кг, ціна: 75 грн./кг; загальна вартість 60 000 грн.; умови поставки СРТ склад Замовника: м. Полтава, вул. Спаська, 10; умови оплати: 15 календарних днів з моменту поставки; строки поставки: згідно з заявкою Покупця. (а.с. 168 т.3) В підтвердження факту виконання договору купівлі-продажу №16/08-17 від 16.08.2017 р., а саме поставки товару (полуниці консервована ТУ У 15.3-2112809995-001) позивачем надано: видаткову накладну № Гр-007 від 08.02.2018 р. та товарно-транспортна накладна № 005 від 08.02.2018 р.; видаткову накладну № Гр-025 від 05.06.2018 р. та товарно-транспортна накладна № 024 від 05.06.2018 р.; видаткову накладну № Гр-042 від 17.10.2018 р. та товарно-транспортна накладна № 041 від 17.10.2018 р.; видаткову накладну № Гр-016 від 14.05.2019 р. та товарно-транспортна накладна від 14.05.2019 р.; видаткову накладну № Гр-017 від 14.05.2019 р. та товарно-транспортна накладна від 14.05.2019 р. Оплата за вказаним Договором підтверджується банківськими виписками від 19 березня 2024 року, випискою за рахунком в період 01.01.2018-30.09.2023. Також, між ПрАТ «Полтавакондитер», правонаступником якого є ТОВ «Домінік Ко», як замовником та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір виготовлення продукції із давальницької сировини №23/06-17 від 23.06.2017 за пунктами 1.1., 1.2. якого виконавець зобов`язаний прийняти, переробити надану замовником давальницьку сировину - наливку з під «Вишня консервована» та виготовити та передати замовнику готову продукцію - «Вишня консервована. ТУ У 15.3.- 2112809995:001-2006», а Замовник зобов`язується прийняти виготовлену продукцію та оплатити вартість виконаних робіт. (а.с. 126-127 т.3) Так, згідно до Специфікації від №1/6 17 жовтня 2018 року до Договору визначена кількість готової продукції - 4950 кг, що поставляється за цією Специфікацією, кількість необхідної давальницької сировини, яка була використана для її виготовлення - 2 039,40 кг, частина давальницької сировини у готовій продукції - 0,40, вимоги до якості продукції, умови поставки давальницької сировини. та порядок розрахунку вартості готової продукції для Замовника з урахуванням використання. (а.с. 142-143 т.3) Специфікацією №1/7 14 травня 2019 року до Договору визначена кількість готової продукції - 5 115 кг, що поставляється за цією Специфікацією, кількість необхідної давальницької сировини, яка була використана для її виготовлення - 2 046,00 кг, частина давальницької сировини у готовій продукції - 0,40 вимоги до якості продукції, умови поставки та порядок розрахунку вартості готової продукції для Замовника з урахуванням використання давальницької сировини. (а.с. 145-146 т.3) Специфікацією №1/8 від 01 листопада 2019 року до Договору визначена кількість готової продукції - 4 950 кг, що поставляється за цією Специфікацією, кількість необхідної давальницької сировини, яка була використана для її виготовлення - 2 039,40 кг, частина давальницької сировини у готовій продукції - 0,40, вимоги до якості продукції, умови поставки та порядок розрахунку вартості готової продукції для Замовника з урахуванням використання давальницької сировини. (а.с. 148-149 т.3) Специфікацією №1/9 від 03 лютого 2021 року до Договору визначена кількість готової продукції - 3 080 кг, що поставляється за цією Специфікацією, кількість необхідної давальницької сировини, яка була використана для її виготовлення - 1232 кг, частина давальницької сировини у готовій продукції - 0,40, вимоги до якості продукції, умови поставки та порядок розрахунку вартості готової продукції для Замовника з урахуванням використання давальницької сировини. (а.с. 151-152 т.3) Специфікацією №1/10 від 21 лютого 2022 року до Договору визначена кількість готової продукції - 3 025 кг, що поставляється за цією Специфікацією, кількість необхідної давальницької сировини, яка була використана для її виготовлення - 1 246,30 кг, частина давальницької сировини у готовій продукції - 0,40, вимоги до якості продукції, умови поставки та порядок розрахунку вартості готової продукції для Замовника з урахуванням використання давальницької сировини. (а.с. 154-155 т.3) На виконання зобов?язань, зазначених у вищевказаних специфікаціях, підписані Акти здачі-прийняття робіт з переробки давальницької сировини, що містяться в матеріалах справи. В підтвердження факту виконання договору виготовлення продукції із давальницької сировини №23/06-17 від 23.06.2017, позивачем надано: видаткову накладну № Гр-005 від 08.02.2018 р. та товарно-транспортну накладну № 005 від 08.02.2018 р.; видаткову накладну № Гр-024 від 05.06.2018 р. та товарно-транспортну накладну № 024 від 05.06.2018 р.; видаткову накладну № Гр-030 від 01.08.2018 р. та товарно-транспортну накладну № 030 від 01.08.2018 р.; видаткову накладну № Гр-041 від 17.10.2018 р. та товарно-транспортну накладну № 041 від 17.10.2018 р.; видаткову накладну № Гр-015 від 14.05.2019 р. та товарно-транспортну накладну від 14.05.2019 р.; видаткову накладну № Гр-043 від 01.11.2019 р. та товарно-транспортну накладну № 043 від 01.11.2019 р.; видаткову накладну № Гр-003 від 03.02.2021 р. та товарно-транспортну накладну № 003 від 03.02.2021 р.; видаткову накладну № Гр-009 від 21.02.2022 р. та товарно-транспортну накладну №009 від 21.02.2022 р. Оплата за вказаним Договором підтверджується банківськими виписками від 19 березня 2024 року, випискою за рахунком в період 01.01.2018-30.09.2023. Тара поворотна (бочки пластмасові по 40 та 55 кг) були повернуті постачальнику окремими видатковими накладними. В подальшому, поставлена продукція за вищевказаними господарськими операціями використовувалась безпосередньо при виготовленні кондитерських виробів, вказане підтверджується таблицями обсягів виробництва та реалізації кондитерських виробів , що містять полуницю консервовану та вишню консервовану. (зворотній а.с.229 230 т.4) Вказане відповідачем не спростовано. Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки та апеляційній скарзі контролюючий орган посилається на безтоварність та відсутність економічної суті проведеної господарської операції позивача з його контрагентом. В обґрунтування вказаного зазначає, що згідно до баз даних неможливо встановити де і в кого ФОП ОСОБА_1 придбає вишню, полуницю, спирт, цукор та інші інгредієнти. Згідно 4 ДФ ФОП ОСОБА_1 не декларує придбання від інших суб?єктів господарювання (ознака 157) та фізичних осіб (ознака 148). Платником надано специфікації на вишню (як приклад), специфікації на полуницю платником не надано. Крім того ТОВ «Домінік Ко» надано якісні посвідчення не в повній мірі (3 шт.). На порушення вимог договору якісне посвідчення надається покупцю на кожну поставку, та додатково зазначено в товаро-транспортних накладних. Згідно наданих сертифікатів якості продукції встановлено, фізико-хімічні показники вишні та полуниці містять об?ємну долю спирту, цукру та масову долю сухих речовин. Крім того, у ФОП ОСОБА_1 відсутні трудові ресурси (згідно 4 ДФ - 2 бухгалтери та 1 складальник) для виробництва такої кількості продукції. Згідно з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Судом зазначається, що відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту. Верховний Суд у постановах у справах №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 надав оцінку посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Колегія суддів уважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2025 року у справі № 160/18183/24. Між тим, позивачем в підтвердження господарських операцій між ним та ФОП ОСОБА_1 були надані належні первинні бухгалтерські документи на виконання господарських операцій за договором купівлі-продажу №16/08-17 від 16.08.2017, договором виготовлення продукції із давальницької сировини №23/06-17 від 23.06.2017. Посилання відповідача, що платником надано специфікації на вишню, а специфікації на полуницю платником не надано, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи містяться специфікації №2, №3, №4, №5 до договору №16/08-17 від 16.08.2017 згідно до яких була поставлена консервована полуниця. (а.с.165-168 т.3) Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_2 , колегією суддів встановлено наступне. Так, згідно до акту перевірки від 12.03.2024 № 2660/16-31-07-01-02/ НОМЕР_3 податковим органом встановлено завищення ТОВ «Домінік Ко» витрат за рахунок включення вартості оприбуткованих від ФОП ОСОБА_2 у травні 2022 року товарно-матеріальних цінностей чорниці сушеної на загальну суму 409 500,00 грн без ПДВ. Між ТОВ «Домінік» (код ЄДРПОУ 00382208) (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_4 ) (Постачальник) був укладений Договір поставки №01/05/2022 від 01.05.2022 р. (а.с.212 - 213 т.3) Відповідно до п.п. 1.1. Договору, постачальник зобов?язується поставити та передати у власність покупця товар в кількості та асортименті, передбаченому договором, а покупець зобов?язується прийняти та товар від постачальника і оплатити його вартість на умовах договору. На виконання вимог договору поставки №01/05/2022 від 01.05.2022 р. ФОП ОСОБА_2 на адресу ТОВ «Домінік Ко» відвантажив товар на загальну суму 409 500,00 грн., а саме: -згідно до видаткової накладної №5 від 03.05.2022 р. -чорницю сушену в кількості 286 кг по ціні 1000 грн./кг на загальну суму 286 000 грн. (а.с.216 т.3) -згідно до видаткової накладної №8 від 27.05.2022 р. - чорницю сушену в кількості 123,5 кг по ціні 1000 грн./кг за на загальну суму 123 500 грн. (а.с.217 т.3) Доставка Товара здійснювалася транспортним експедитором ТОВ «НОВА ПОШТА» на ім?я Покупця ТОВ «Домінік Ко», відділення №1 м. Полтава, що підтверджується експрес- накладними: ??Nє 59000815860895; дата відправлення: 04.05.2022 р; ??Nє 590008241000879; дата відправлення: 28.05.2022 р. Послуги транспортного експедитора оплачував Покупець (Отримувач). Якість Товару підтверджена Якісними посвідченнями Nє 15 від 02.05.2022 р. та Nє 18 від 26.05.2022 р. на сушені ягоди чорниці, виданими постачальником. (а.с.218-219 т.3) Оплата за вказаним Договором підтверджується банківськими виписками від 19 березня 2024 року, випискою за рахунком в період 01.05.2022-31.05.2022. В подальшому, чорниця сушена (компонент ПС - 98547), яка передана за видатковою накладною №5 від 03.05.2022 р. була оприбуткована як партія сировини № 1125, що відображено в Журналі руху сировини та використана в кількості 286 кг при виробництві цукерок «Снек Джой» чорниця, шоколад «Dark chocolate blueberry», цукерок «Талві чорниця», що підтверджується Рапортами про виготовлення виробів, копії яких наявні в матеріалах справи. Чорниця сушена (компонент ПС - 98547), яка передана за видатковою накладною №8 від 27.05.2022 оприбуткована як партія сировини №1439, що відображено в Журналі руху сировини, використана в кількості 123,5 кг при виробництві цукерок «Снек Джой» чорниця, шоколад «Dark chocolate blueberry», цукерок «Талві чорниця», що підтверджується Рапортами про виготовлення виробів. Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки та апеляційній скарзі контролюючий орган посилається на безтоварність та відсутність економічної суті проведеної господарської операції позивача з його контрагентом. В обґрунтування вказаного зазначає, що за результатами аналізу баз даних, первинних документів встановлено, що у ФОП ОСОБА_2 відсутні працівники, не має будь-яких власних, орендованих основних засобів, земельних ділянок відповідної матеріально-технічної бази, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності. Також, посилається на розбіжність між вагою вказаною у видатковій накладній від 03.05.2022 Nє5 та експрес-накладна Nє59000815860895 від 04.05.2022, видатковій накладній від 27.05.2022 Nє8 та експрес-накладна Nє59000824100879 від 28.05.2022. Також, податковий орган зазначає, що неможливо ідентифікувати товар поставленого ФОП ОСОБА_2 в адресу ТОВ «Домінік Ко» у зв?язку з відсутністю інформації, щодо походження даної продукції. Щодо розбіжностей зазначеної ваги товару в експрес-накладних та видаткових накладних, необхідно зазначити, що продукція була відправлена постачальником із селища міського типу Глибока, Глибоцького району, Чернівецької області. Як пояснював Постачальник працівник ТОВ «Нова пошта» проводив приймання вантажу шляхом визначення обсягу палет, а не за вагою, в результаті чого неточно зазначена вага. Товарно-транспортна накладна - це не первинний документ, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення для договорів поставки. Відтак, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16 та від 17.01.2024 у справі № 320/2332/19. При цьому, в матеріалах справи міститься, акт про проведення внутрішнього вагового контролю від 06 травня 2022 в якому зазначено, що комісією для проведення вагового контролю надана сировина «Чорниця сушена», отримана від Постачальника ФОП ОСОБА_2 (податковий номер 3432003798) відповідно до Договору поставки Nє 01/05/2022 від 01.05.2022 р., що отримана за експрес-накладною Nє 59000815860895 від 04.05.2022 р. транспортного експедитора ТОВ «НОВА ПОШТА» на ім?я Покупця ТОВ «Домінік Ко». Комісією проведене контрольне зважування чорниці сушеної з допомогою електронних вагів ВХ-300, заводський номер 5409/ інвентарний номер 531680, діапазон виміру 0,2-300, що встановлені в складі сировини за адресою: м. Полтава, вулиця М. Бірюзова, 2.Результат зважування сировини «Чорниці сушеної»: 286 кг. Згідно до результату вагового контролю відповідає кількості, що зазначена у видатковій накладній Nє 5 від 03.05.2022 року та може бути прийнята на склад сировини відповідно до наданої видаткової накладної Nє 5 від 03.05.2022 року. Також, надано акт про проведення внутрішнього вагового контролю від 30 травня 2022 в якому зазначено, що комісією для проведення вагового контролю надана сировина «Чорниця сушена», отримана від Постачальника ФОП ОСОБА_2 (податковий номер 3432003798) відповідно до Договору поставки Nє 01/05/2022 від 01.05.2022 р., що отримана за експрес-накладною Nє 590008241000879 від 28.05.2022 р. транспортного експедитора ТОВ «НОВА ПОШТА» на ім?я Покупця ТОВ «Домінік Ко». Комісією проведене контрольне зважування чорниці сушеної з допомогою електронних вагів BX-300, заводський номер 5409/ інвентарний номер 531680, діапазон виміру 0,2-300 кг, що встановлені в складі сировини за адресою: м. Полтава, вулиця М. Бірюзова,

2. Результат зважування сировини «Чорниці сушеної»: 123,5 кг. Згідно до результату вагового контролю відповідає кількості, що зазначена у видатковій накладній Nє 8 від 27.05.2022 року та може бути прийнята на склад сировини відповідно до наданої видаткової накладної Nє 8 від 27.05.2022 року. Враховуючи вищевказане, колегія суддів відхиляє доводи податкового органу щодо розбіжності між вагою вказаною у видаткових накладних та експрес-накладних. Щодо посилань контролюючого органу на те, що контрагента позивача відсутні працівники, не має будь-яких власних, орендованих основних засобів, земельних ділянок відповідної матеріально-технічної бази, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладеним ним договорам. Відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.90 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що надані підприємством копії первинних документів по господарським операціям у перевіряємий період за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, та не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Відповідачем не доведено, що первинні документи і податкова звітність позивача є дефектними або містять неправдиву, недостовірну інформацію. В акті податковим органом не зафіксовано жодних порушень податкового законодавства саме позивачем, а висновки про господарську діяльність контрагентів та його контрагентів-постачальників зроблені виключно на підставі електронних баз даних без дослідження первинних бухгалтерських документів безпосередніх учасників господарських операцій. Таким чином, інформація, що висвітлена без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів податкового обліку контрагентів постачальника позивача, не може бути використана в якості доказів здійснення безтоварних операцій та впливати на господарські правовідносини між позивачем та його контрагентом у вигляді застосування до позивача фінансової відповідальності. Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постанові від 04.01.2024 року у справі №120/9359/21-а. Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки відсутні будь-які докази на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки договори укладені між позивачем та контрагентом націлені на здійснення підприємницької діяльності та пов`язані з рухом активів підприємств. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України. Вказана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 28.02.2023 року у справі №640/16421/19. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.04.2024 №00050610701 яким збільшено суму грошового зобов`язання по платежу податок на прибуток приватних підприємств на суму 956607,50 грн, з них 765286,00 грн за основним платежем, 191321,50 грн за штрафними санкціями є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, податковий орган в акті перевірки від 12.03.2024 року, зазначає що згідно наданої ТОВ «Домінік Ко» аналітичної виписки по рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» списано готову продукцію з рахунка 26 «Готова продукція» на рахунок 2013 «Сировина та матеріали (карт.цех)». В бухгалтерському обліку дана операція відбувається наступним проведенням: 2018 рік - Дт 2013 - Кт 949 - 706123,70 грн. 2019 рік - Дт 2013 - Кт 949 - 518257,78 грн. 2020 рік - Дт 2013 - Кт 949 - 657719,78 грн. 2021 рік - Дт 2013 - Кт 949 - 748615,85 грн. 2022 рік - Дт 2013 - Кт 949 - 1349713,59 грн. 9 місяців 2023 року - Дт 2013 - Кт 949 - 1511120,24 грн. Крім того, ТОВ «Домінік Ко» не нараховано податкові зобов?язання з податку на додану вартість на вартість списаних етикеток, які відображено у бухгалтерському обліку витрат на 949 рахунку «Інші витрати операційної діяльності» на загальну суму 2 283 752,65 грн., в т.ч. за 2022 рік в сумі 660423,64 грн. та за 2023 рік в сумі 1 623 329,01 грн. В бухгалтерському обліку дана операція відбувається наступним проведенням: 2022 рік - Дт 2010 - Кт 949 - 660423,64 грн. 9 місяців 2023 року - Дт 2010 - Кт 949 - 1623329,01 грн. На підставі вказаного, податковий орган дійшов висновку, що платником занижено податкове зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 1 098 310,22 грн. на підставі того, що ГУ ДПС у Полтавській області в ході проведення перевірки встановлено про заниження ТОВ «Домінк Ко» суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість за рахунок невідображення, на порушення пп. 198.5 ст. 198 ПК України ТОВ «Домінік Ко» вартості списаної готової продукції, яка відображена у бухгалтерському обліку витрат на 949 рахунку «Інші витрати операційної діяльності» на загальну суму 5 491 551,12 грн.. Також, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Домінік Ко» занижено податкове зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 1 182 029 грн. на підставі того, що ТОВ «Домінік Ко» не нараховані податкові зобов`язання з податку на додану вартість на вартість списаних етикеток, які відображено у бухгалтерському обліку витрат на 949 рахунку «Інші витрати операційної діяльності» на загальну суму 2 283 752,65 грн., в т.ч. за 2022 рік в сумі 660423,64 грн. та за 2023 рік в сумі 1 623 329,01 грн. Згідно отриманих копій податкових накладних встановлено, що платником задекларовано обсяг постачання по умовному продажу етикету не в повному обсязі, а саме різниця складає в сумі 418595,09 грн. в т.ч. за 2022 рік в сумі 118774,77 грн. та за 9 місяців 2023 року в сумі 299820,32 грн. З доводів податкового органу випливає, що податковий орган вважає, що проведення по рахунку 949 фактично означає списання готової продукції, а не розподіл виробничих витрат, як зазначає підприємство. Податковий орган наполягає, що списана продукція не була використана у господарській діяльності, а отже, за нею потрібно нарахувати ПДВ за п.198.5 ПКУ. Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов`язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб встановлено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291. Рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» призначений для узагальнення інформації про витрати, пов`язані зі звичайною діяльністю підприємства, які не можуть бути включені до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат або витрат на збут. На цьому рахунку відображаються витрати, що виникають у процесі операційної діяльності, але мають допоміжний або побічний характер. Рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» має субрахунок: 949 «Інші витрати операційної діяльності». На субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" узагальнюється інформація про такі витрати операційної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності. При цьому, рахунок 20 "Виробничі запаси" призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва. На субрахунку 201 "Сировина й матеріали" відображаються наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні призначений для обліку. Бухгалтерським проведенням Дт 949 Кт 2013 відображено розподілені загальновиробничі витрати на реалізовану продукцію, розподіл яких відбувається останнім днем звітного місяця. Судом першої інстанції встановлено, що позивач веде облік відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності за яким ТОВ «Домінік Ко» план рахунків бухгалтерського обліку для цілей складання фінансової звітності за МСФЗ формує самостійно, з урахуванням галузевих особливостей підприємства. ТОВ «Домінік Ко», враховуючи особливості своєї виробничої діяльності, з метою аналізу впливу кожної господарської операції на результати діяльності, веде бухгалтерський облік визначеним саме для цього чином. Особливості ведення бухгалтерського обліку, в тому числі відображення витрат на рахунках бухгалтерського обліку не мають впливу на операції, що підлягають оподаткуванню. Субрахунок бухгалтерського обліку «2013» використовується підприємством виключно для здійснення внутрішніх транзитних операцій (списання одного та оприбуткування іншого) та відображує зміни при внутрішньому русі товарно-матеріальних цінностей з виробничої необхідності, а саме: при необхідності перейменування, перепакування готової продукції. Прикладом такого може бути виготовлення для продажу продукції, що має згідно з рецептурою на виготовлення позивача назву «Бананія-Манго Україна». За умовами договору із покупцями ТОВ «Домінік Ко» вказана продукція належна до відвантаження з назвою, яка вказана в специфікації до конкретного договору та є назвою в системі Покупця: «Цукерки Бананія-Манго». Позивачем здійснюється одночасне списання продукції і етикету за найменуванням згідно з рецептурою виробника - «Бананія-Манго Україна» з відображенням у бухгалтерському обліку позивача проведенням: Дт 2013 Кт 260 списано ТМЦ «Бананія-Манго Україна» на суму поставки та одночасне оприбуткування продукції із назвою «Цукерки Бананія-Манго» на ту ж суму поставки, проведенням: Дт 260 Кт 2013 оприбутковано ТМЦ «Цукерки Бананія-Манго» на суму поставки. При цьому, якщо продукція виготовлена як вагова, при перепакуванні за необхідності її в штучну продукцію, таким самим чином списується вагова продукція на рахунок 2013 з подальшим оприбуткуванням для продажу назад на рахунок 260 після перепакування. Таким чином, у випадках, коли продукція первісно виготовляється у ваговій формі, її подальше перепакування у штучну продукцію передбачає аналогічний порядок бухгалтерського відображення. Отже, здійснені господарські операції відповідно до бухгалтерських документів є операціями пов`язаними з перейменуванням, перепакуванням продукції для подальшої її реалізації. Вищевказані господарські операції не є списанням виготовленої готової продукції. Щодо здійснення щомісячних проведень ТОВ «Домінік Ко» Дт 949 Кт 2013, колегія суддів зазначає наступне. Наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248, затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (далі П(С)БО № 16 «Витрати»). П(С)БО №16 «Витрати» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності). Відповідно до пункту 5 П(С)БО №16 «Витрати» витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку (пункт 14 П(С)БО №16 «Витрати»). У пункті 15 П(С)БО №16 «Витрати» визначені витрати, які включаються до складу загальновиробничих витрат. Згідно п. 18 П(С)БО №16 «Витрати», до адміністративних витрат відносяться інші витрати загальногосподарського призначення. Враховуючи, що субрахунок 949 "Інші витрати операційної діяльності" узагальнюється інформація про такі витрати операційної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності, то віднесення позивачем частини витрат (пов`язаних із переробкою продукції) наприкінці місяця на рахунок 949 відповідає положенням П(С)БО

16. При цьому, колегія суддів зазначає, що проведення Дт 949 Кт 2013 відображає розподіл загальновиробничих витрат на реалізовану продукцію, а не списання готової продукції поза межами господарської діяльності. Крім того, вся готова продукція, яка була з виробничої необхідності перейменована / перефасована / перероблена, рух якої відображений на рахунках 2013 «Сировина та матеріали», 260 «Готова продукція», загальновиробничі витрати по якій відображені на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», в подальшому реалізована та, відповідно, взяла участь в оподатковуваних операціях згідно з чинним податковим законодавством. Згідно п. 5.9 Методичних рекомендацій бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2, вартість готової продукції, товарів, виробничих запасів тощо, що відвантажені, до переходу від підприємства покупцеві ризиків і вигод, пов`язаних з правом власності на них, а також вартість запасів, які передані підприємством на відповідальне зберігання, комісію, переробку (давальницька сировина), відображаються на окремих субрахунках рахунків обліку відповідних запасів. Переміщення матеріалів (у тому числі напівфабрикатів, продукції) між рахунками 20, 23, 26 не вважається їх вибуттям, а є зміною форми чи місця зберігання запасів. Таким чином, операції: Дт 2013 Кт 26,Дт 26 Кт 2013 є внутрішньовиробничими діями, а не списанням, як на те вказує податковий орган. Щодо тверджень відповідачв, що ТОВ «Домінік Ко» не виконано вимоги п.201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, зокрема відсутня реєстрація в ЄРПН податкових накладних на загальний обсяг постачання в сумі 5 910 146,21 грн., колегія суддів зазначає наступне. За вимогами пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності). Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. У пункті 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. На виконання приписів пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Пунктом 198.6 статті 198 ПК України також встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. За визначенням, наведеним у пункті 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису. За змістом вищенаведених норм ПК України право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг). Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Таким чином, враховуючи вищевикладене, для операцій з постачання послуг (товарів) первинним документом, що посвідчує право платника податку - покупця послуг (товарів) на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, яка складена платником податку - продавцем послуг (товарів) за такими операціями окремо на кожне повне (часткове) постачання товарів та/або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до роз`яснення Міністерства Фінансів України, викладеного у листі №31-04220-20-17/6687 від 15.04.2005 якщо готова продукція списана у зв`язку з визнанням її непридатною для використання (зіпсованою), її нетехнологічного використання або при виявленні нестачі готової продукції, а її вартість не включена до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об`єктом оподаткування ПДВ та пов`язані з отриманням доходів, лише в такому випадку при списанні такої продукції (вибуття її з обороту) платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ за основною ставкою згідно з підпунктом «г» п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього для звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну, оскільки такі товарно - матеріальні цінності не використовуються в оподаткованих операціях. Між тим, якщо ж готова продукція переводиться у статус сировини чи матеріалів з виробничої необхідності (наприклад, для переробки, перепакування або перейменування), а її вартість в подальшому включається у собівартість нової продукції, яка буде реалізована з нарахуванням ПДВ, то така операція не вважається списанням, що виводить її з господарської діяльності. У такому випадку, при переведенні готової продукції в сировину, податкові зобов`язання з ПДВ не нараховуються, а податкові накладні не складаються, оскільки продукція продовжує використовуватися в оподатковуваних операціях. В данному випадку, позивачем в процесі здійснення господарської діяльності відсутні операції визначених пунктом 198.5 статті 198 ПК України, а саму: списання товарів/послуг, необоротних актів, а ототожнення операцій списання і одночасного оприбуткування виготовленої продукції, етикету за перейменування / перефасування / переробки продукції для подальшої її реалізації, тобто використання в господарській діяльності позивача із списанням готової продукції, що не використовується у господарській діяльності ТОВ «Домінік Ко» є безпідставним. Враховуючи вказане, ГУ ДПС у Полтавській області дійшло до помилкових висновків щодо списання товару на суму 5910146,21 грн. у зв?язку з чим, неправомірним та безпідставним є висновок ГУ ДПС у Полтавській області про заниження податкового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на суму 1182029,00 грн. На підставі вищезазначеного, у ТОВ «Домінік Ко», у зв`язку з відсутністю об`єкта оподаткування, відсутній і обов`язок складання, реєстрації в ЄРПН податкових накладних, твердження Відповідача щодо не складання та не реєстрації податкових накладних на суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1182029,00 грн на загальний обсяг постачання в сумі 5910146,21 грн є хибним, а застосування штрафних санкцій за відсутність їх реєстрації у сумі 156030,16 грн є неправомірним. Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 17.04.2024 №00050610701, №00050570701 та від 17.04.2024 №00050630701 в частині нарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 391 906,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 347 976,50 грн. необґрунтовані та підлягають скасуванню. При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіРуїс Торіха проти Іспанії(RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 по справі № 440/7965/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 26.12.2025 року