Постанова Полтавський апеляційний суд № 545/4765/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/4765/24 Номер провадження 33/814/527/25Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. Костенко В. Г. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 грудня 2025 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 19 березня 2025 року, а також клопотання захисника Кобрися О.М. про закриття провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КпАП України, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, непрацюючий, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 18 жовтня 2024 року о 18 год. 43 хв. у с. Супрунівка Полтавського району та області по вул. Садовій, 2, керував автомобілем ВАЗ-21051, днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння та, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження відповідного огляду у встановленому законом порядку. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Зазначає про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу під його керуванням. Вказує про відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення даних щодо технічних характеристик нагрудних камер працівників патрульної поліції. Зауважує, що відеозйомка не була безперервною, а тому отриманий відеозапис є недопустимим доказом. Наголошує, що акт огляду на стан сп`яніння від 18 жовтня 2024 року складений без фіксування технічними засобами, а працівники поліції не забезпечили присутність двох свідків. Крім того, до апеляційного суду надійшло клопотання захисника Кобрися О.М. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п.7 ст.247 КпАП України у зв`язку із закінченням на момент апеляційного розгляду строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КпАП України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази та доводи апеляційної скарги і клопотання захисника, приходжу до такого. Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на зібраних у встановленому порядку і перевірених в судовому засіданні доказах. Фактичні обставини відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №775694 від 18 жовтня 2024 року та підтверджуються відеозаписом події. Доводи ОСОБА_1 про відсутність підстав для зупинки його транспортного засобу є непереконливими. Згідно з приписами п.1 та п.3 ст.35 Закону "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху, а також, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення. При цьому незгода водія із причинами зупинки не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. А право уповноважених осіб органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 Правил дорожнього руху кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Як видно з відеозапису події, після зупинки транспортного засобу та під час спілкування з водієм працівник патрульної поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, які відповідають приписам п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та зазначив про це у протоколі про адміністративне правопорушення. У зв`язку з цим, у відповідності з вимогами ч.2 ст.266 КпАП України, поліцейський неодноразово, в зрозумілій формі та із застосуванням технічних засобів відеозапису пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров`я, проте порушник відмовився проходити такий огляд. Доводи апеляційної скарги про відсутність свідків при складанні акту огляду на стан сп`яніння є неприйнятними, оскільки в даному випадку ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, приписами постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, а також п.4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, встановлено, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. З огляду на те, що фактичні обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксовані нагрудною камерою працівника патрульної поліції, присутність двох свідків в даному випадку не є обов`язковою. Згідно зі ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; забезпечення дотримання правил дорожнього руху. У зв`язку з наведеним, доводи апеляційної скарги про відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення технічних характеристик нагрудної камери, за допомогою якої поліцейський зробив відеозапис події, не є підставою для визнання відеозапису недопустимим доказом. Відеозапис хоча і складається з декількох фрагментів, проте за своєю суттю він є безперервним, достатньо інформативним та фіксує повну картину розвитку подій. Крім того, кожний наступний фрагмент відеозапису є логічним продовженням попереднього без будь-яких розривів у часі. Більше того, в апеляційній скарзі не ставиться під сумнів достовірність обставин, зафіксованих на відео. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як встановленост.255 КпАП України, та містить усі необхідні відомості, що передбачені приписами ст.256 цього Кодексу. ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КпАП України, ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та вручено його копію, про що порушник власноруч розписався і будь-яких зауважень при цьому не мав. Доводи клопотання захисника про необхідність закриття провадження у справі через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення апеляційним судом строків, передбачених ст.38 КпАП України, є неприйнятними. Відповідно до цієї норми Закону, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Як правильно встановив суддя місцевого суду і ніким не оспорюється та обставина, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КпАП України, 18 жовтня 2024 року, а адміністративне стягнення на нього накладене суддею місцевого суду 19 березня 2025 року, тобто до сплину строків, визначених ст.38 цього Кодексу. Закінчення річного строку з дня вчинення правопорушення на день розгляду справи апеляційним судом не може бути підставою для закриття провадження у справі у відповідності з п.7 ст.247 КпАП України, а тому клопотання захисника не підлягає до задоволення. Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України. Враховуючи наведене, вважаю обґрунтованим висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ч.1ст.130 КпАП України. Стягнення накладене у відповідності з вимогами ст.33 КпАП України, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ: Постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 19 березня 2025 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Відмовити у задоволенні клопотання захисника Кобрися Олександра Миколайовича про закриття провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КпАП України. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.