Постанова 4818 № 629/4488/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 629/4488/25 Головуючий суддя І інстанції Цендра Н. В. Провадження № 22-ц/818/4478/25 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2025 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б., суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Лозівської окружної прокуратури, в особі представника Колесника Сергія Олександровича, на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 липня 2025 року по справі № 629/4488/25 за позовною заявою керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,- В С Т А Н О В И В : 25 червня 2025 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла вищезазначена позовна заява керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Лозівської міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6323985500:03:000:0420 площею 59,6000 га, розташованої на території Царедарівського старостинського округу Лозівської міської об`єднаної територіальної громади (за межами населених пунктів) Харківської області, у розмірі 1 395 033, 91 грн. та суму судового збору, сплаченого за подання до суду позовної заяви. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 липня 2025 року позовну заяву керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Лозівської міської ради Харківської області повернуто позивачу на підставі п.4 ч. 4 ст.185 ЦПК України (відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи). В апеляційній скарзі Лозівська окружна прокуратура посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати та справу направити для продовження розгляду. Скарга мотивовано тим, що аналізом дійсного змісту листування прокурора з Лозівською міською радою встановлено наступне. Так, листом від 27.02.2025 № 61/1-674вих-25 окружною прокуратурою повідомлено Лозівську міську раду про наявність порушень інтересів держави, які полягають у не стягненні Лозівською міською радою безпідставно збережених грошових коштів з ОСОБА_1 за використання земельною ділянкою з кадастровим номером 6323985500:03:000:0420, загальною площею 59,6 га, за наявності визначених законом підстав, та запропоновано самостійно здійснити захист інтересів територіальної громади шляхом подання до суду позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, про що повідомити окружну прокуратуру. У відповідь Лозівська міська рада інформувала окружну прокуратуру листом від 28.02.2025 №1283/02-13-10 про те, що Лозівська міська рада Харківської області не зверталась до суду з позовною заявою про відшкодування з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, у зв`язку з тим, що кошти на сплату судового збору по даній справі з міського бюджету не виділялись та не заперечує проти здійснення захисту інтересів Лозівської міської територіальної громади Лозівською окружною прокуратурою в судовому порядку у даній справі. Крім того, згідно листа ОСОБА_1 від 01.02.2022, адресованого Лозівській міській раді, відповідачка вважає себе власницею спірної земельної ділянки на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області від 10.03.2010 та відкрито використовує її у власних цілях. Листом від 05.07.2024 на адресу Лозівської міської ради ОСОБА_1 повідомила, що у 2005 році придбала на аукціоні плодово-ягідний сад у власність та в 2018 році виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель колективної власності (багаторічні насадження) та проведено державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 6323985500:03:000:0420 площею 59.6 га в межах єдиного масиву колективних земель по окружній межі свого саду. Також підтвердила, що використовує вказану земельну ділянку в особистих цілях. У листі від 10.10.2024, адресованому Лозівській міській раді, ОСОБА_1 повторно підтвердила вищевказані обставини. Таким чином, підтверджено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку кадастровий номер 6323985500:03:000:0420 площею 59,6 га. Зазначене свідчить, що Лозівській міській раді ще з отримання першого листа ОСОБА_1 , а саме з 01.02.2022 було відомо про порушення інтересів держави, які полягають в тому, що ОСОБА_1 користується зазначеною земельною ділянкою без достатньої правової підстави і не сплачує кошти за користування спірною ділянкою. Крім того, норма ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не ставить підстави представництва прокурора у залежність від обставин, які перешкоджають відповідному суб`єкту владних повноважень захистити порушені інтереси держави. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Лозівської міської ради Харківської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовною заявою через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду Лозівською міською радою із позовною заявою, яка б відповідала вимогам процесуального законодавства та відповідно надавала змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці ЄСПЛ. За період, починаючи з моменту отримання листа від 28.02.2025 №1283/02-13-10 до моменту пред`явлення прокурором позовної заяви жодних дій, спрямованих на відновлення порушених інтересів держави Лозівською міською радою здійснено не було, як вочевидь і очікувалось, виходячи зі змісту відповіді міської ради. На підставі вищевикладеного, вважаю, що судом першої інстанції не враховано, що звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 56 ЦПК України належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави в особі територіальної громади та зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Крім того, прошу також суд взяти до уваги, що дана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки її предметом є спір про користування земельною ділянкою, що є частиною земель як основного національного багатства, що перебувають під особливою охороною держави об`єкта права власності із особливо суворими умовами його використання згідно діючого законодавства. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 2 ст. 369 ЦПК України, з огляду на те, що позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу про повернення заяви заявникові, оскарження якої передбачено п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, без повідомленням учасників справи. Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вказаним вимогам ухвала суду не відповідає. Повертаючи позовну заяву з підстав, передбачених п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив наступного. З позовної заяви вбачається, що звернення керівника Лозівської окружної прокуратури до суду з позовом зумовлено нездійсненням Лозівською міською радою захисту порушених інтересів держави, а саме наявна бездіяльність органу, уповноваженого державою на здійснення функцій розпорядника земель у спірних правовідносинах. Разом з тим, в листі керівника окружної прокуратури від 27.02.2025 № 61/1-674ВИХ-25, зазначено, що Лозівською окружною прокуратурою опрацьована інформація Лозівської міської ради щодо використання фізичною особою ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 6323985500:03:000:0420 площею 59,6 га.. надано також Рішення виконавчого комітету Лозівської міської ради від 22.10.2024 №2066, яким був затверджений акт від 24.07.2024 визначення розміру безпідставно збережених грошових коштів ОСОБА_1 за використання земельною ділянкою 0523985500:03:000:0420, загальною площею 59,6 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Царедарівського старостинського округу без достатньої правової підстави за період три роки з 01.01.2021 по 31.12.2023 у розмірі - 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на загальну суму 1395033,91 грн. Тобто з викладеного вбачається, що Лозівська міська рада сама надала інформацію, щодо використання ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 6323985500:03:000:0420 площею 59,6 га.. Секретар міської ради в листі від 28.02.2025 на адресу керівника Лозівської кружної прокуратури, зазначив, що Лозівська міська рада Харківської області не зверталась до суду з позовною заявою про відшкодування з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, у зв`язку з тим, що кошти на сплату судового збору по даній справі з міського бюджету не виділялись та не заперечує проти здійснення захисту інтересів Лозівської міської територіальної громади Лозівською окружною прокуратурою в судовому порядку у даній справі. Отож з аналізу наведеного випливає те, що неподання Лозівської міською радою Харківської області позовної заяви про відшкодування з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, обумовлене відсутністю коштів на сплату судового збору за її подання. Проте Суд зазначає, що неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави. При тому, що в силу ст. 136 ЦПК України Лозівська міська рада не позбавлена права звернутись до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно із пунктом 3 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції, зокрема, з метою захисту загальних інтересів суспільства та держави (стаття 1 Закону України «Про прокуратуру» тут і надалі у редакції, чинній на час подання позовної заяви). Відповідно до частини третьої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України). Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. Відповідно до абзаців першого і другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц (пункт 37)). Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абзаци перший-другий частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»). Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього кодексу (частина четверта статті 56 ЦПК України). Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 553/2759/18 (провадження № 14-43цс19). Так, згідно зі ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною 4 вказаної статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження №14-36цс19)). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) та від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21). Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. У справі, що переглядається, прокурор, звертаючись до суду з позовом відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ч.4 ст.56 ЦПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив у чому полягає порушення інтересів держави (територіальної громади) та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Як зазначив прокурор, спірні правовідносини пов`язані з тим, що листом від 27.02.2025 № 61/1-674вих-25 окружною прокуратурою повідомлено Лозівську міську раду про наявність порушень інтересів держави, які полягають у не стягненні Лозівською міською радою безпідставно збережених грошових коштів з ОСОБА_1 за використання земельною ділянкою з кадастровим номером 6323985500:03:000:0420, загальною площею 59,6 га, за наявності визначених законом підстав, та запропоновано самостійно здійснити захист інтересів територіальної громади шляхом подання до суду позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, про що повідомити окружну прокуратуру. У відповідь Лозівська міська рада інформувала окружну прокуратуру листом від 28.02.2025 №1283/02-13-10 про те, що Лозівська міська рада Харківської області не зверталась до суду з позовною заявою про відшкодування з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, у зв`язку з тим, що кошти на сплату судового збору по даній справі з міського бюджету не виділялись та не заперечує проти здійснення захисту інтересів Лозівської міської територіальної громади Лозівською окружною прокуратурою в судовому порядку у даній справі. Крім того, згідно листа ОСОБА_1 від 01.02.2022, адресованого Лозівській міській раді, відповідачка вважає себе власницею спірної земельної ділянки на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області від 10.03.2010 та відкрито використовує її у власних цілях. Листом від 05.07.2024 на адресу Лозівської міської ради ОСОБА_1 повідомила, що у 2005 році придбала на аукціоні плодово-ягідний сад у власність та в 2018 році виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель колективної власності (багаторічні насадження) та проведено державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 6323985500:03:000:0420 площею 59.6 га в межах єдиного масиву колективних земель по окружній межі свого саду. Також підтвердила, що використовує вказану земельну ділянку в особистих цілях. У листі від 10.10.2024, адресованому Лозівській міській раді, ОСОБА_1 повторно підтвердила вищевказані обставини. Таким чином, підтверджено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку кадастровий номер 6323985500:03:000:0420 площею 59,6 га. Зазначене свідчить, що Лозівській міській раді ще з отримання першого листа ОСОБА_1 , а саме з 01.02.2022, тобто більше трьох років, було відомо про порушення інтересів держави, які полягають в тому, що ОСОБА_1 користується зазначеною земельною ділянкою без достатньої правової підстави і не сплачує кошти за користування спірною ділянкою. У цих правовідносинах інтереси держави та прокурора, який представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, повністю збігаються. Згідно з ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 зазначила, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У справі, яка переглядається, прокурор звертаючись з позовом зазначив, що звернення керівника Лозівської окружної прокуратури до суду з позовом зумовлено нездійсненням Лозівською міською радою захисту порушених інтересів держави, а саме наявна бездіяльність органу, уповноваженого державою на здійснення функцій розпорядника земель у спірних правовідносинах. Прокурор, обґрунтовуючи підстави для представництва в суді інтересів держави, зазначив, що впродовж тривалого часу Лозівською міською радою як органом місцевого самоврядування, яка знала про порушення інтересів держави ще з 01.02.2022 року не вживались заходи щодо подання позову , чим порушуються інтереси держави, що є підставою для представництва прокурором цих інтересів у суді. У даному випадку, сам факт не звернення Лозівською міською радою з позовом з 01.02.2022 року, свідчить про те, що цей уповноважений державою орган неналежно виконував свої повноваження, у зв`язку з цим у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави в особі Лозівської міської ради та для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (див. правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18). Міська рада має правову можливість для відстрочення чи розстрочення від сплати судового збору у передбаченому нормами ЦПК України порядку, але вона тривалий час не користується цієї правовою можливістю, що за відсутності істотних перешкод для використання процесуальних прав об`єктивно свідчить про небажання звертатись до суду для захисту суспільних інтересів громади. Отже в цій справі, звернення Лозівської міської прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради з позовом спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання і таким чином, не порушується баланс державних (суспільних) і приватних інтересів та відсутній факт надмірного втручання держави у спірні правовідносини, як помилково вважав суд першої інстанції. Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну Лозівської окружної прокуратури, в особі представника Колесника Сергія Олександровича- задовольнити. Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 липня 2025 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення виготовлений 23 грудня 2025 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді Ю.М.Мальований. Н.П.Пилипчук.