Постанова Київський апеляційний суд № 752/2755/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 грудня 2025 року справа № 752/2755/25 провадження № 22-ц/824/12411/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П. при секретарі: Яхно П.А. учасники справи: позивач- ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року, постановлене під головуванням судді Слободянюк А.В. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини,- В С Т А Н О В И В : У січні 2025 року позивачка ОСОБА_1 , через адвоката Власюк К.П. (ордер, свідоцтво т.1 а.с.238,239), звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 30 000,00 грн та 100% вартості додаткових витрат на дитину у розмірі 378 397,00 грн. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що сторони перебувають у шлюбі з 17 серпня 2006 року, у шлюбі народилась дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 25 червня 2018 року фактичні шлюбні відносини припинились - з того часу, коли позивачка дізналась про зраду чоловіка, у якого була спільна дитина від іншої жінки. Спільна дитина сторін проживає з позивачкою та переважно знаходиться на утриманні матері. До червня 2024 року відповідач періодично перераховував на банківську картку позивачки грошові кошти на утримання дитини. Однак, за вказівкою відповідача перерахування коштів попередньо супроводжувалось підтвердженням необхідності таких витрат зі сторони позивача фіскальними чеками та квитанціями. З липня 2024 року відповідач перестав брати участь у витратах на спільну з позивачем дитину. Дитина має проблеми із зором, на постійній основі носить лінзи, які потребують періодичної зміни. Дитина навчається у приватному закладі освіти ТОВ «Ліко-Школа»; додатково займається із репетитором з англійської мови; займається бальними танцями, які відвідує на базі приватного закладу. Позивачка надає дитині необхідне матеріальне забезпечення та на даний час батько дитини взагалі не надає фінансової допомоги. Відповідач офіційно зареєстрований як фізична особа-підприємець. За податкової декларацією платника податків від 17 січня 2024 року дохід відповідача за звітній період становив 1 820 000,00 грн. Крім того, відповідач є керівником п`ятьох компаній. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_2 є титульним власником 69 об`єктів нерухомого майна, що у сукупності свідчить про стабільний високий дохід відповідача. Повідомляє, що за власними підрахунками позивач щомісячно орієнтовно витрачає на утримання спільної із відповідачем дитини 58 176,00 грн, що включає оплату за навчання дитини у приватному закладі - 33 276,00 грн; витрати на додаткові заняття з англійської мови - 2 500,00 грн; витрати на відвідування дитиною бальних танців та додаткових спортивних секцій - 4 400,00 грн; побутові витрати, витрати на продукти харчування, канцелярські товари, медичні послуги та лікарські засоби - 18 000,00 грн. У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути із відповідача додаткові витрати на дитину, які складаються з: - витрат на навчання у приватному закладі освіти ТОВ «Ліко-школа» за 2023-2024 та 2024-2025 навчальні роки у сумі 304 833,00 грн; - витрат на додаткові репетиторські заняття з англійської мови - 4 650,00 грн; - витрат на заняття бальними танцями та додаткові спортивні заняття в ТОВ «КДЮСШ «Ліко-спорт школа» - 15 200,00 грн; - інших витрат (одяг, обстеження, лікування, лінзи та аксесуари для лінз, розчини та краплі для очей) - 53 714,00 грн. Загалом сума додаткових витрат складає 378 397,00 грн, які позивач просить стягнути із відповідача у повному розмірі, оскільки всі витрати на дитину позивач з липня 2024 року несла сама за власні кошти, а не за спільно зароблені з відповідачем кошти у шлюбі, доступу до яких через погані стосунки із відповідачем вона не має. Рішенням Голосіївського районного суду в м. Києві від 28 квітня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 21 січня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 139 220 (сто тридцять дев`ять тисяч двісті двадцять) грн 45 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 392 (одна тисяча триста дев`яносто дві) грн 23 коп. В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати в частині стягнення аліментів та додаткових витрат, постановити в цій частині нове рішенні про задоволення вимог. Вимоги обґрунтовані тим, що враховуючи матеріальний стан Відповідача, вік дитини, стан її здоров`я, а також той факт, що Відповідач погоджується на розмір аліментів 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), Позивач вважає за доцільне стягувати з Відповідача, ОСОБА_2 , аліменти на утримання спільної дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій формі у розмірі 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) до досягнення дитиною повноліття. Вважає, що такий розмір аліментів є релевантним з огляду на щомісячні витрати Позивача, яка проживає з дитиною сама, зокрема, на продукти харчування, побутові витрати для себе й доньки (на двох), з огляду на витрати, зазначені у виписці АТ КБ «ПриватБанк» від 25.11.2024 року щодо інформації про окремі операції по картці/рахунку ОСОБА_1 за період з 01.09.2024 року по 25.11.2024 року на загальну суму 106 692 грн 03 коп. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 зазначає, що відповідач намагався виправити проблеми в бізнесі, взяв значні кошти у позику, однак всі намагання до позитивних результатів не привели. Це призвело до того, що кредитори звернулися до суду з позовними заявами про стягнення з відповідача боргів. Позивач в позовній заяві не зазначила, який конкретно в неї матеріальний стан, який вона має дохід та не надала доказів на підтвердження свого доходу. Звертає увагу, що надає матеріальну допомогу своїм непрацездатним батькам похилого віку. Позивач просить стягнути з відповідача 100 % додаткових витрат на дитину, не задоволених судом першої інстанції, незважаючи на те, що всі роки саме відповідач утримував дитину. Посилається на те, що відповідачем не отримується будь - який дохід з компаній, керівником яких він є, що зумовлено тим, що на деяких з них він є Головою наглядової ради, що не є штатною посадою та не передбачає виплати заробітної плати, а діяльність інших підприємств не ведеться, в зв`язку з чим нарахування та виплата заробітної плати не проводиться. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що присуджений розмір аліментів з урахуванням рівного обов`язку обох батьків на утримання та виховання дитини буде відповідати інтересам та потребам останньої. Крім того, оскільки на обох батьків покладено рівний обов`язок по утриманню дитини, а отже, заявляючи до стягнення саме такий розмір аліментів, позивач також мала довести свої щомісячні витрати на дитину в аналогічному розмірі та джерело їх походження, з огляду на твердження сторони відповідача про відсутність доходу у позивача та повного його утримання з боку відповідача. З огляду на те, що стороною позивача документально підтверджено сплату послуг за навчання дитиною ОСОБА_5 у ТОВ «Ліко-школа» суд задовольняє позовні вимоги в частині понесених витрат позивачем ОСОБА_1 за навчання у приватному закладі освіти, що складає половину від понесених позивакою витрат. Безпідставними є доводи сторони позивачки щодо стягнення з відповідача 100% додаткових витрат на дитину, оскільки згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Суд не встановив підстав для стягнення з відповідача додаткових витрат, які було сплачено позивачкою за репетиторські заняття з дитиною англійською мовою, оскільки також не доведено, що такі заняття, пов`язані із розвитком особливих здібностей дитини. Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, відповідно до свідоцтва про шлюб, актовий запис № 216 від 17 серпня 2006 року, Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області (т.1 а.с.26). З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що сторони у справі є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.27). Судом також встановлено та не заперечено сторонами у справі, що сторони проживають окремо, дитина проживає з матір`ю - позивачем у справі. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 406645330 від 04 грудня 2024 року, на праві власності за відповідачем зареєстровано нерухоме майно (т. 1 а.с. 68-125) Як убачається з відомостей з податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, у 2024 році відповідачем ОСОБА_2 отримано загальну суму доходів у розмірі 3 400 000,00 грн (т. 2 а.с. 123-124). Повідомлячи про погіршення матеріального становища, відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що має боргові зобов`язання, внаслідок чого щодо нього було ініційовано судові провадження про стягнення заборгованості. Зокрема, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варавою Р.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадженні № 76964346 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за виконавчим листом Голосіївського районного суду м. Києва № 752/15955/24 від 23 січня 2025 року на загальну суму 25 749 136,12 грн (т. 2 а.с. 128-129). Приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 76964346 24 січня 2025 року винесено постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника (т. 2 а.с. 130, 131). Також у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 752/3161/25 за позовом ОСОБА_7 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (т. 2 а.с. 136). За матеріалами справи відповідач є батьком ще двох малолітніх дітей. Так, відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 280 від 07 лютого 2018 року, у графі «батьки» вказано: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_9 (т.2 а.с.14). Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 2543 від 10 жовтня 2019 року, у графі «батьки» вказано: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_9 (т.2 а.с.13). Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягненню нею повноліття. Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Верховний Суд у постанові від 22 липня 2024 року, справа № 688/4308/23 (провадження № 61-5168св24) дійшов висновку, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів. Указана судова практика є сталою. Таким чином, посилання відповідача на наявність у нього ще 2 неповнолітніх дітей, як на підставу відмови в апеляційній скарзі є необґрунтованими. Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача, що на його утриманні перебувають непрацездатні батьки пенсійного віку, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаних відповідачем обставин. Само по собі зазначення аргументу відповідача не є беззаперечним фактом та має бути доведено у передбачений цивільним процесом спосіб. Згідно ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Верховний Суд у постанові від 14.01.2019 по справі № 751/4312/16-ц зауважує, що до таких особливих обставин закон відносить, зокрема, випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вониє індивідуальними в кожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 включила до розрахунку додаткових витрат: - витрати на навчання у приватному закладі освіти ТОВ «Ліко-школа» за 2023-2024 та 2024-2025 навчальні роки у сумі 304 833,00 грн; - витрати на додаткові репетиторські заняття з англійської мови - 4 650,00 грн; - витрати на заняття бальними танцями та додаткові спортивні заняття в ТОВ «КДЮСШ «Ліко-спорт школа» - 15 200,00 грн; - інші витрати (одяг, обстеження, лікування, лінзи та аксесуари для лінз, розчини та краплі для очей) - 53 714,00 грн. За матеріалами справи, 07 червня 2023 року укладено Договір № 171/23 про надання освітніх послуг між ТОВ «Ліко-Школа» та батьками в особі ОСОБА_1 щодо надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти дитині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відповідними додатками до договору. Строк дії договору - до 30 червня 2024 року. У рамках вказаного договору позивачем ОСОБА_1 надано письмову згоду, як додаток до договору, на укладання освітнім закладом договору добровільного медичного страхування дитини (т.1 а.с.137-162). Як вбачається з наданих позивачем квитанцій, платником вказано позивачку ОСОБА_1 , яка здійснила оплату за Договором № 171/23 про надання освітніх послуг на поточний рахунок отримувача ТОВ «Ліко-Школа»: за грудень 2023 року в сумі 25 447,00 грн, за вересень 2023 року - 13 598,00 грн, за листопад 2023 року - 25 397,00 грн, за лютий 2024 року - 26 294,00 грн, за квітень 2024 року - 27 298,00 грн, за травень 2024 року - 27 661,00 грн, за березень 2024 року 26 634,00 грн, а всього на загальну суму 172 329,00 грн (т.1 а.с.163-169). 07 червня 2024 року також укладено Договір № 108/24 про надання освітніх послуг між ТОВ «Ліко-Школа» та батьками в особі ОСОБА_2 щодо надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти дитині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відповідних додатках до договору зазначені додаткові освітні послуги у ТОВ «Ліко-Школа», додаткове харчування. Строк дії договору - до 30 червня 2025 року. У рамках вказаного договору відповідачем ОСОБА_2 надано письмову згоду, як додаток до договору, на укладання освітнім закладом договору добровільного медичного страхування дитини (т.1 а.с.170-197). Як вбачається з наданих позивачем квитанцій, платником вказано позивачку ОСОБА_1 , яка здійснила оплату за Договором № 108/24 від 07 червня 2024 року на поточний рахунок отримувача ТОВ «Ліко-Школа»: за жовтень 2024 року у розмірі 32 976,00 грн; за листопад 2024 року - 32 976,00 грн; за грудень 2024 року- 33 276,00 грн на загальну суму 99 228,00 грн (т.1 а.с.198-200). 03 вересня 2024 року позивачка ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Ліко-спорт Школа» Договір № 05/05 щодо надання послуг з організації занять спортом дитини у спортивній школі (бальні танці) зі строком дії договору - до 30 червня 2025 року; щомісячна плата складає 2 600,00 грн(т.1 а.с.207-210). Як вбачається з наданих позивачем квитанцій, платником вказано позивачку ОСОБА_1 , яка здійснила оплату за Договором № 05/05 від 05 вересня 2024 року на поточний рахунок отримувача ТОВ «КДЮСШ «Ліко-спорт Школа»: у вересні, листопаді та та двічі у грудні 2024 року по 2 600,00 грн на загальну суму 10 400 грн (т.1 а.с.211-214). Дослідивши доводи сторін та наявні в матеріалах справи докази, в тому числі банківські виписки відповідача за 2023 - 2024 календарні роки, які підтверджують можливість ОСОБА_2 сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж було встановлено судом першої інстанції, виходячи з засад розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що розмір аліментів у сумі 15 000 грн буде достатнім для забезпечення належного матеріального утримання неповнолітньої дитини сторін та її гармонійного розвитку. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року слід змінити, збільшивши розмір аліментів, який підлягає стягненню з 7 000 грн до 15 000 грн. Щодо доводів апеляційної скарги в частині стягнення додаткових витрат на дитину, то колегія суддів дійшла висновку, що в цій частині рішення, судом першої інстанції було встановлено усі обставини справи та надано їм належну правову оцінку. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 367, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року скасувати в частині стягнення аліментів на утримання дитини, в цій частині постановити нове рішення наступного змісту. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 15 000 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 21 січня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 22 грудня 2025 року. Суддя-доповідач Судді