LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Рівненський апеляційний суд562/1087/25

від 18.12.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 грудня 2025 року м. Рівне Справа № 562/1087/25 Провадження № 22-ц/4815/1397/25 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Шимківа С.С., суддів: Боймиструка С.В., Гордійчук С.О., секретар судового засідання Хлуд І.П., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 липня 2025 року (ухвалене у складі судді Шуляка А.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" про розірвання договору оренди землі, в с т а н о в и в : У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" про розірвання договору оренди землі. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона є власником земельної ділянки, площею 1,8567 га, кадастровий номер земельної ділянки 5622684600:01:001:0017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 163237456226, що знаходиться в адміністративних межах Здолбунівської міської ради, Рівненського району, Рівненської області, з цільовим призначенням земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки зареєстровано право оренди земельної ділянки строком до 18.03.2026 року, номер запису про інше речове право №7941064, де зазначено, що вона є орендодавцем земельної ділянки. Вказує, що раніше вищезазначена земельна ділянка належала її батьку - ОСОБА_2 , яку він в свою чергу набув за договором дарування від ОСОБА_3 , щодо якої між останньою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос-Інвест» було укладено договір оренди землі від 02.12.2014 року. 16.01.2018 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос-Інвест» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі про заміну сторони - орендаря з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос-Інвест» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», за якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» прийняло на себе всі права та обов`язки орендаря за договором оренди землі. Після смерті батька - ОСОБА_2 , вона успадкувала земельну ділянку. У зв`язку зі зміною власника земельної ділянки 14.12.2023 року вона направила на адресу відповідача повідомлення від 17.10.2023 року, в якому сповістила, що вона є новим власником орендованої відповідачем земельної ділянки та вказала свої платіжні реквізити для сплати орендної плати за земельну ділянку. Аналогічного змісту повідомлення про зміну власника земельної ділянки від 18.12.2021 року 13.10.2022 року було направлено відповідачу її батьком 18.10.2022 року відповідач отримав від ОСОБА_2 повідомлення про зміну власника земельної ділянки, отже, з цього моменту перед новим власником у орендаря виник обов`язок зі сплати орендної плати. Батько позивачки, ОСОБА_2 , від якого вона успадкувала земельну ділянку, яка перебуває у користуванні відповідача, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свідоцтво про право на спадщину позивачка отримала 18.09.2023 року. Незважаючи на те, що з моменту відкриття спадщини до моменту отримання від нового орендодавця повідомлення про зміну власника земельної ділянки, відповідач мав право своєчасно не сплачувати орендну плату, у зв`язку з оформленням спадщини, проте обов`язок зі сплати орендної плати чи заборгованості по ній у відповідача перед новим власником нікуди не зник. Таким чином, з моменту отримання від позивачки повідомлення про те, що вона є новим власником земельної ділянки, відповідач повинен був сплатити новому власнику, тобто позивачці заборгованість зі сплати орендної плати, що виникла у нього перед попереднім власником, тобто її батьком. Проте, за період з дня отримання повідомлення від ОСОБА_2 , з 18.10.2022 по 01.01.2025 роки орендар не сплачує орендну платну за користування земельною ділянкою, чим порушив свої договірні зобов`язання та права позивачки, як власника земельної ділянки. Просила розірвати договір оренди землі від 02.12.2014 року, з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою від 16.01.2018 року та додатковою угодою від 18.03.2019 року щодо земельної ділянки площею 1,8567 га, кадастровий номер 5622684600:01:001:0017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 163237456226, номер запису про інше речове право 7941064 в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно, сторонами якого є ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та ОСОБА_1 . Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" про розірвання договору оренди землі - задоволено. Розірвано договір оренди землі від 02.12.2014 року, з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою від 16.01.2018 року та додатковою угодою від 18.03.2019 року щодо земельної ділянки площею 1,8567 га, кадастровий номер 5622684600:01:001:0017, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 163237456226, номер запису про інше речове право 7941064 в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно, сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" та ОСОБА_1 . Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідач систематично за 2023, 2024 роки допускав порушення умов договору щодо орендної плати, а саме не сплачував передбачену договором орендну плату, а, відтак, факт систематичного порушення відповідачем договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання договору оренди землі та задоволення позову в цій частині. Не погоджуючись із рішенням суду, ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" оскаржило його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що позивач набула право власності на спірну ділянку 18.09.2023 року, однак направила повідомлення лише 14.12.2023 року, тобто із суттєвим пропуском, передбаченого законом, місячного строку. Також у матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем листа, відправленого 14.12.2023 року. Така бездіяльність позивача призвела до того, що відповідач об`єктивно не міг вчасно здійснювати належну сплату орендної плати у 2023-2024 роках, оскільки не мав підтверджених платіжних реквізитів нового власника. Відповідачем було здійснено оплату орендної плати за 2023-2024 роки в повному обсязі, докази чого долучено до матеріалів справи. Факт сплати свідчить про відсутність наміру ухилятися від виконання договірних зобов`язань та підтверджує добросовісність відповідача. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що той факт, що на момент розгляду справи орендар погасив заборгованість за орендною платою, не впливає на право орендодавця вимагати розірвання договору як на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, так і на підставі п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду без змін. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 02.12.2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Колос-Інвест" було укладено Договір оренди землі, а саме: земельної ділянки площею 1,8567 га, кадастровий номер 5622684600:01:001:0017, строком на п`ять років. Згідно додаткової угоди від 16.01.2018 року права оренди по договору оренди землі від 02.12.2014 року передано до ТОВ "Західна агровиробнича компанія". 18.03.2019 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Західна агровиробнича компанія" було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, земельної ділянки площею 1,8567 га, кадастровий номер 5622684600:01:001:0017, строком до 18.03.2026 року з орендною платою в сумі 11375 грн. 12 коп. за повний рік оренди, яка сплачується з 30 липня по 31 грудня кожного року. У подальшому, ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку площею 1,8567 га, кадастровий номер 5622684600:01:001:0017, яка розташована в адміністративних межах Здолбунівської міської ради, Рівненського району, Рівненської області, з цільовим призначенням земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, вона подарувала ОСОБА_2 , що підтверджується договором дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 19.11.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Олинець О.В. 13.10.2022 року ОСОБА_2 направив на адресу відповідача повідомлення від 18.12.2021 року, в якому повідомив, що він є новим власником земельної ділянки з кадастровим номером 5622684600:01:001:0017 та вказав свої платіжні реквізити для сплати орендної плати за земельну ділянку, що підтверджується накладною №3302000194953 від 13.10.2022 року, (яке було отримано відповідачем 18.10.2022 року). ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала у власність зазначену земельну ділянку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18.09.2023 року та витягом з Державного реєстру речових прав №347013353 від 18.09.2023 року. 14.12.2023 року позивач направила на адресу відповідача повідомлення від 17.10.2023 року, в якому сповістила, що вона є новим власником орендованої відповідачем земельної ділянки та вказала свої платіжні реквізити для сплати орендної плати за земельну ділянку, що підтверджується накладною №3301403483614 від 14.12.2023 року. Із вищевикладеного встановлено, що між позивачем, як власником земельної ділянки, та відповідачем виникли договірні правовідносини оренди землі. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати передбачено статтею 24 Закону України "Про оренду землі". Одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Згідно із статтею 651 ЦК України,зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Статтею 141 ЗК України визначено підстави припинення користування земельною ділянкою, зокрема, у зв`язку з систематичною несплатою земельного податку або орендної плати. Оскільки доводи позивача про несплату відповідачем орендної плати за 2023-2024 роки знайшли своє підтвердження у суді першої інстанції та не оспорювалися відповідачем, а несплата орендної плати є суттєвими порушеннями умов договору, так як позбавляє орендодавця права на те, на що він розраховував, погоджуючись під час укладення договору оренди (стаття 651 ЦК України), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав розірвання договору оренди землі. Доводи апеляційної скарги про здійснення оплати орендної плати за 2023-2024 року не заслуговують на увагу, оскільки, станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення суду 23 липня 2025 року відповідачем заборгованість не погашено, а згідно п. 11 вищезазначеного договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у строк до 31 грудня. Будь-які інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Відповідно до положень статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 13, 24, 31 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 ЗК України, ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" залишити без задоволення. Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 липня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий-суддя Шимків С.С. Судді: Боймиструк С.В. Гордійчук С.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»