Постанова 4857 № 380/18652/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/18652/24 пров. № А/857/16227/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Матковської З.М., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року (судді Потабенко В.А., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/18652/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 2) в якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення №134450018771 від 07.03.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначені та виплаті позивачу грошової допомоги згідно п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, наступний період: з 15.08.1983 по 01.10.2018 - викладач по класу фортепіано в Оброшинській дитячій музичній школі (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 01.10.2018 по 31.08.2019 - викладач початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Оброшинській дитячій музичній школі (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 02.09.2019 по 31.08.2019 - викладач початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Оброшинській дитячій музичній школі (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 02.09.2019 по 24.12.2023 (день призначення пенсії по віку) - викладач початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в КЗ «Зимноводівська школа мистецтв Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області» (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року задоволено позов частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 134450018771 від 07.03.2024 про відмову у призначені та виплаті позивачу грошової допомоги згідно пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 02.09.2019 по 24.12.2023 (день призначення пенсії по віку) на посаді викладача початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Комунальному закладі «Зимноводівська школа мистецтв Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області» до спеціального стажу позивача у сфері освіти відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №

909. Зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу 15 Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач 2 подано апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін. Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ГУ ПФУ у Львівській області призначило позивачу пенсію по віку на підставі поданих усіх необхідних документів у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 24.12.2023. При призначенні пенсії по віку позивачу не повідомлено про її право на нарахування та виплатити їй грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення, як і про відмову у такій виплаті. Після скерованої позивачем заяви від 29.02.2024 до ГУ ПФУ у Львівській області позивач отримала рішення №134450018771 від 07.03.2024 ГУ ПФУ у Вінницькій області про відмову у призначені та виплаті позивачу грошової допомоги згідно п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» оскільки на день досягнення пенсійного віку, зокрема 23.12.2023, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 20.08.1983, заявниця працювала викладачем початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Зимноводівській школі мистецтв Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, що не відповідає постанові КМУ №909 від 04.11.1993 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Вважаючи, що рішення відповідача про відмову у призначені та виплаті позивачу грошової допомоги згідно п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним, позивач звернувся з позовом до суду. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (Закон №1058-IV) особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII, невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 затверджений «Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», яким передбачено, що посади викладачі всіх спеціальностей належать до категорії педагогічних працівників. Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 20.08.1983 позивачка на день досягнення пенсійного віку, зокрема 23.12.2023, працювала викладачем початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Зимноводівській школі мистецтв Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області. На спірні правовідносини розповсюджується дія вищезазначеного Переліку № 963, який відносить посаду, зокрема, «викладачі всіх спеціальностей» до педагогічних посад. Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993 №909, також передбачено посаду, яка відноситься до педагогічних посад «викладачі». Відтак, період роботи позивача з 02.09.2019 по 24.12.2023 на посаді викладача початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 ч. 1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV. Згідно п. 7-1 ч. 1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Відповідач повідомив позивачці про те, що немає підстав для виплати їй одноразової допомоги згідно із п. 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з тим, що на день досягнення пенсійного віку, зокрема 23.12.2023, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 20.08.1983, заявниця працювала викладачем початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Зимноводівській школі мистецтв Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, що не відповідає постанові КМ України №909 від 04.11.1993 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Згідно ст. 10 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VІІІ "Про освіту" передбачено, що позашкільна освіта разом із загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами становить структуру (систему) освіти в Україні. Державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади визначає Закон України від 22.06.200 № 1841-ІІІ "Про позашкільну освіту" (далі - Закон № 1841-ІІІ). Відповідно до ст. 1 Закону № 1841-ІІІ позашкільна освіта сукупність знань, умінь та навичок, що здобувають вихованці, учні і слухачі в закладах позашкільної освіти, інших суб`єктах освітньої діяльності за програмами позашкільної освіти. Згідно частини 3 ст. 12 Закону № 1841-ІІІ заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів осіб з інвалідністю, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту. Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 (з наступними змінами) (далі - Перелік № 963), викладачі всіх спеціальностей віднесені до педагогічних працівників. Посада викладача початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Комунальному закладі «Зимноводівська школа мистецтв Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області», на якій позивач працював з 02.09.2019 по 24.12.2023 (день призначення пенсії), відноситься до педагогічних і дає право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи, а тому вказаний стаж роботи позивача повинен зараховуватися до його пільгового стажу у розумінні п. "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ. Аналогічна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17, Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 233/4308/17 та від 09.04.2020 у справі № 149/2408/17, яка враховується судом під час розгляду даної справи. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 3 ст. 46 Основного Закону). Конституційний Суд України у п. 3.4 рішення від 18.06.2007 № 4-рп/2007 зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004). Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка була ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства. З метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд доходить висновку, що позивач, як викладач початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Комунальному закладі «Зимноводівська школа мистецтв Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області», який входять до структури освіти України, має право на отримання пенсії за вислугу років. Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 20.08.1983 позивачка на день досягнення пенсійного віку, зокрема 23.12.2023, працювала викладачем початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Зимноводівській школі мистецтв Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області. Отже, періоди роботи позивача 02.09.2019 по 24.12.2023 (день призначення пенсії) на посаді викладача початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу слід зарахувати до його педагогічного стажу, який дає право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Судом першої інстанції вірно встановлено, що з 24.12.2023 ГУ ПФУ у Львівській області позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Як вбачається з записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 20.08.1983 позивач працювала з 15.08.1983 по 01.10.2018 викладач по класу фортепіано в Оброшинській дитячій музичній школі (п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 01.10.2018 по 31.08.2019 - викладач початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Оброшинській дитячій музичній школі (п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 02.09.2019 по 31.08.2019 викладач початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Оброшинській дитячій музичній школі (п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 02.09.2019 по 24.12.2023 (день призначення пенсії по віку) викладач початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Комунальному закладі «Зимноводівська школа мистецтв Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області» (п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). Таким чином, на день досягнення позивачем пенсійного віку та призначення з 24.12.2023 пенсії за віком, його спеціальний (педагогічний) стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" становив більше 30 років. Відтак, рішення №134450018771 від 07.03.2024 ГУ ПФУ у Вінницькій області про відмову у призначені та виплаті позивачу грошової допомоги згідно п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню. Право на отримання такої грошової допомоги не залежить та не пов`язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсії за віком (постанова Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 127/9277/17). Згідно змісту оскарженого рішення не зарахованим до спеціального стажу був лише стаж роботи позивача у період з 02.09.2019 по 24.12.2023 (день призначення пенсії по віку) на посаді викладач початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Комунальному закладі «Зимноводівська школа мистецтв Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області». Відтак, у задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, наступні періоди: з 15.08.1983 по 01.10.2018 викладач по класу фортепіано в Оброшинській дитячій музичній школі (п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 01.10.2018 по 31.08.2019 викладач початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Оброшинській дитячій музичній школі (п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); з 02.09.2019 по 31.08.2019 викладач початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Оброшинській дитячій музичній школі (п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення») слід відмовити повністю. Для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ у Вінницькій області, рішенням якого позивачу відмовлено у призначені та виплаті грошової допомоги згідно п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тож дії зобов`язального характеру щодо зарахування стажу та призначення грошової допомоги має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання призначення та виплати грошової допомоги , яким у цьому випадку є ГУ ПФУ у Вінницькій області. Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, шляхом зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області зарахувати позивачу період роботи з 02.09.2019 по 24.12.2023 (день призначення пенсії по віку) на посаді викладача початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в КЗ «Зимноводівська школа мистецтв Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області» до спеціального стажу позивача у сфері освіти відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, та зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої п. 7-1 розділу 15 Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі №380/18652/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Ільчишин судді В. В. Гуляк З. М. Матковська Повне судове рішення складено 15.12.25