Ухвала КАС ВС № 440/6886/24

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 15 грудня 2025 року м. Київ справа №440/6886/24 адміністративне провадження № К/990/48266/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 440/6886/24 за позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Глобинської міської ради (далі за текстом також - відповідач), в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати пункт 2 та 3 рішення Глобинської міської ради від 21.12.2023 №1522 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 (УБД) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0584 га, кадастровий номер 5320610100:50:005:2956, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_1 , з метою передачі безоплатно у приватну власність»; 2) зобов`язати Глобинську міську раду передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0584 га, кадастровий номер 5320610100:50:005:2956, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_1 . Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 позов залишено без задоволення. 24.11.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 . Підставою для звернення скаржник зазначає підпункт «а» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає скаргу. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини. Згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Зміст вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. У цій справі оскаржується рішення органу місцевого самоврядування про відмову у передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0,0584 га, кадастровий номер 5320610100:50:005:2956, з цільовим призначенням - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: м. Глобине, вулиця Центральна, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", підпункту 5 пункту 27 розділу Х Земельного кодексу України зі змінами, внесеними згідно із Законом №2698-ІХ від 19.10.2022. Полтавський окружний адміністративний суд в ухвалі від 17.06.2024 про відкриття адміністративного провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. У контексті наведеного Суд зауважує, що для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Вжите ж законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо. У той же час оцінка «значного суспільного інтересу» до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте ОСОБА_1 у касаційній скарзі не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального чи процесуального права. Водночас, колегія суддів Верховного Суду критично оцінює доводи скаржника стосовно того, що введення воєнного стану з 24.02.2022 не є підставою для відмови у передачі земельної ділянки у власність, оскільки процес її отримання він розпочав ще до оголошення воєнного стану, так як згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.11.2022 у справі №460/11691/21, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не гарантує особі набуття права власності на земельну ділянку, а сам по собі дозвіл на розроблення проекту землеустрою не є документом, на підставі якого виникає право власності або користування земельною ділянкою. Висновки та мотиви, з яких виходили Полтавський окружний адміністративний суд та Другий апеляційний адміністративний суд при розгляді справи № 440/6886/24 не суперечать наведеній правовій позиції касаційного суду. Також скаржник у цій касаційній скарзі не наводить аргументів щодо наявності значного суспільного інтересу безпосередньо до даної справи; не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з-поміж інших справ даної категорії спорів. З огляду на це Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За викладених обставин ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, - УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 440/6886/24 за позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач С.М. Чиркін Судді Я.О. Берназюк О.П. Стародуб