LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855580/102/25

від 15.12.2025 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/102/25 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бужак Н.П. Суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон-Агро» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року та на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року, суддя Бабич А.М., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон-Агро» до Головного упрвління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- У С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон-Агро» звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Черкаській області, Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) від 27.12.2024 №12280761/36090664 про відмову в реєстрації податкової накладної (далі - ПН) від 15.11.2024 №12; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в ЄРПН вказаної вище ПН датою її фактичного надходження. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Черкаській області від 27.12.2024 №12280761/36090664 про відмову в реєстрації виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛЕГІОН-АГРО» податкової накладної від 15.11.2024 №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) повторно розглянути матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛЕГІОН-АГРО» (18028, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Лейтенанта Мукана, буд.10; код ЄДРПОУ 36090664) щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної ним податкової накладної від 15.11.2024 №12 та прийняти в установленому законодавством порядку, спосіб і строки рішення з урахуванням мотивів суду, викладених у цьому рішенні. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Разом з тим додатковим рішенням від 19 березня 2025 року за заявою товариства стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь ТОВ «Компанія Легіон-Агро» витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3652,43 грн. Не погодившисть з рішенням суду від 05.03.2025 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія Легіон-Агро» звернулась з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних та ухвалити в цій частині рішення про задоволення позову. Окрім того, не погоджуючись із додатковим рішенням суду, ТОВ «Компанія Легіон-Агро» звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7 304,86 грн. Також Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 та ухвадити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для виходу із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області не підлягає задоволенню, тоді як апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон Агро» слід задовольнити повністю з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з витягом з ЄДРПОУ ТОВ «Компанія Легіон Агро`зареєстрований як юридична особа. Основний вид економічної діяльності « 20.12 Виробництво барвників і пігментів». 05 жовтня 2021 року між позивачем, як продавцем та ТОВ «Науково-виробнича агрокорпорація «СТЕПОВА», як покупцем укладено договір поставки № 10/21. 12.11.2024 позивач виписав покупцю рахунок № 134 на поставку барвника Areal-RS 21, вагою 550 кг (далі - Товар) на суму 184 249,99 грн. 14.11.2024 покупець сплатив аванс в розмірі 117666,65 грн та позивач склав ПН №11 від 14.11.2024, яка прийнята та зареєстрована податковим органом. 15.11.2024 покупцю відвантажено Товар за видатковою накладною № 301, доставку здійснювало ТОВ «Компанія Легіон» згідно з договором-заявкою № 35А5 від 15.11.2024. У зв`язку з поставкою Товару позивач подав на реєстрацію ПН № 12 від 15.11.2024 на суму 66583,34 грн, тобто різницю від сплаченого авансу, але 28.11.2024 її реєстрація зупинена. Відповідно до квитанції від 27.11.2024 №9359920633 реєстрація ПН від 15.11.2024 №12 в ЄРПН зупинена 27.11.2024 відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. А саме, обсяг постачання товару/послуги 3206, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Так, ГУ ДПС у Черкаській області запропонував надати позивачу пояснення та копії документів: (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. 11.12.2024 позивач подав до контролюючого органу повідомлення №55 про подання пояснень та копій документів щодо ПН від 15.11.2024 №12, реєстрація якої зупинена. ГУ ДПС у Черкаській області направило позивачу повідомлення від 17.12.2024 №12212036/36090664, в якому зазначив перелік документів, який необхідно надати для повторного розгляду питання щодо реєстрації ПН від 15.11.2024 №12, а саме надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН: первинних документів щодо постачання та придбання товарів; інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН. У додатковій інформації просив надати акти списання сировини, ТМЦ при виробництві даної партії поставки, калькуляцію витрат на виробництво одиниці готової продукції та даної партії, надати фотофіксацію обладнання, виробничої території. Попередив, що у разі неподання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН комісія регіонального рівня прийме рішення про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абз.6 п.9 Порядку №520. 20.12.2024 позивач надав пояснення відповідно до повідомлення ГУ ДПС у Черкаській області від 17.12.2024 №12212036/36090664. За результатом розгляду наданих позивачем документів Комісія з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у Черкаській області прийняла спірне рішення від 27.12.2024 №12280761/36090664 про відмову в реєстрації ПН від 15.11.2024 №12. Підставою позначено ненадання/часткове надання платником додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку. Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія судідв зазначає наступне. Спірні відносини регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520) у редакції, що діяла на дату прийняття оскаржуваних рішень. Відповідно до підп.14.1.242 п.14.1 ст.14 ПК України технічний адміністратор електронного кабінету - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів. Отже, саме відповідач 2 уповноважений, як адміністратор, забезпечити прийняття та реєстрацію ПН в ЄРПН. Згідно з п. 5 Порядку №1246 ПН та/або РК приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. Відповідно до п.12. Порядку №1246 після надходження ПН та/або РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності ПН та/або РК затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН та/або РК; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН та/або РК, платником податку на момент складення та реєстрації таких ПН та/або РК; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми ПДВ відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для ПН та/або РК, що реєструються після 1 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у ПН, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН та/або РК з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації ПН та/або РК; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок №520. Відповідно до п.2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія контролюючого органу згідно з п. 44 Порядку №1165 перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Отже, відповідні комісії не обмежені переліком документів, що надаються платниками у разі зупинення реєстрації ПН/РК та зобов`язані проаналізувати зміст посвідчуваних ними відомостей, звірити дані, у т.ч. з наявною податковою інформацією, з`ясувати дійсність господарської операції. Згідно з п.3 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг і Про електронні довірчі послуги. У разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку відповідно до п. 4 Порядку №520 має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що платник податку, який склав ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких ПН/РК в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. У разі, коли у квитанції до ПН/РК зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації ПН/РК, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції. Подання письмових пояснень та копій документів до РК у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого: отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису; постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документівз накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу; отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів. Відповідно до ст.10 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX "Про адміністративну процедуру" адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства. У вказаному контексті відповідачі мали враховувати наступне. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з п.187.1. ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису. ПН згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Абзацом першим п. 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Отже, у спірних правовідносинах обґрунтовано вирішив з`ясувати, чи виник у позивача податковий обов`язок щодо вказаної вище ПН. По-третє, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - ЗУ №996-XIV) є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-XIV можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Тобто, первинні документи складаються саме щодо реальних господарських операцій і за відсутності їх презюмується їх невиконання. Згідно з п.9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію ПН / РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги. За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі відповідно до п.10 Порядку №520 в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Зміст такого виду рішення вказаний у Додатку №1 до Порядку №520 та передбачає обов`язок у додатковій інформації зазначити конкретні документи. Таким чином, надання додаткових письмових пояснень та копій документів є правом платника податку, а не його обов`язком. Водночас у разі не надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, комісія регіонального рівня зобов`язана прийняти рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі. Вказаного механізму відповідач 1 у спірних правовідносинах дотримався. Водночас підстави спірного рішення відповідача 1 не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки зазначене ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування спростовується електронними повідомленнями позивача №55 від 11.12.2024 та від 20.12.2024 до ПН №12. У поясненнях позивач зазначив, що ПН складена на виконання вказаних вище господарських операцій. До пояснень він подав документи на підтвердження операцій: Форму №20-ОПП, дозвільні документи на виробництво продукції, договори, платіжні доручення, рахунки, накладні на придбання ТМЦ, акти наданих послуг, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. У вказаних вище письмових поясненнях позивач детально описав та надав відповідні документи щодо виробництва та поставки вказаного вище товару контрагенту ТОВ «Науково-виробнича агрокорпорація «СТЕПОВА», щодо походження товару, транспортування, виготовлення, зберігання. Доводи відповідачів про те, що позивач до вказаної вище ПН не надав акти списання сировини, ТМЦ при виробництві продукції, не обґрунтовані та не враховані судом, оскільки відповідачі долучили до відзиву на позовну заяву документи, зокрема, наведені в додатках № 5, 6 і 8 (калькуляцію, вимогу, накладну на передачу). Списання сировини, ТМЦ у позивача відбувається за документом Вимогою-накладною від 07.10.2024 №84, готова продукція проводиться за накладною на передачу готової продукції від 07.10.2024 №84. Договори поставки кожного компонента барвника Areal-RS 21 надані до відповідних пояснень з фотознімками обладнання та території підприємства, що також підтверджується додатками, долученими до відзиву на позов. У калькуляції від 01.10.2024 №1 розраховано склад продукції необхідний для виробництва барвника. Відсутність первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг спростовується відомостями додатків до пояснень позивача, в яких зазначено про надання позивачем відповідачу 1 вказаних вище документів. Після сплати вказаним вище контрагентом авансових внесків на виконання умов зазначеного вище Договору позивач за правилом першої події виписав та направив на реєстрацію спірну ПН. Доводи ГУ ДПС у Черкаській області, що позивач не надав вказані вище документи, суд вірно вказав, є не обгрунтованими та спростовані вказаними вище документами. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закону №996-XIV) є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-XIV можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Абзацом першим п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Отже, дії продавця щодо реєстрації в ЄРПН ПН щодо продажу товару, виписаної за правилом першої події, є виконанням встановленого законом обов`язку. Зазначені позивачем реквізити платіжних документів, їх копії та копії договорів щодо правочинів, у т. ч. щодо наявності такого виду товару, надані відповідачу 1, підтверджують, що операції у ПН №359 відповідають зареєстрованому виду його господарської діяльності. Отже, обґрунтованих сумнівів у їх достовірності на етапі реєстрації ПН №359, враховуючи договірні умови, не викликають. Обґрунтованість підстав їх неврахування відповідачами під час судового розгляду справи не підтверджена. Підстави спірного рішення щодо ненадання/часткове надання платником податку додаткових письмових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/розрахунку коригування в ЄРПН спростовані відомостями отриманих відповідачем 1 додатків до пояснень та доводить допущення порушення вказаних норм відповідачем

1. З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірне рішення ГУ ДПС у Черкаській області протиправне та підлягає скасуванню у повному обсязі. Фактично ГУ ДПС у Черкаській області не аналізувало змісту отриманих від позивача документів, у т.ч. в контексті дотримання правила першої події. Щодо вимог позивача в частині якій про зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної №12 від 15.11.2024 в ЄРПН датою її фактичного надходження, колегія суддів звертає увагу на наступне. Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відовідача здійснити реєстрацію в ЄДРПН податкової накладної №12 датою її фактиченого надходження, суд обрав, на його думку, належний спосіб захисту порушеного права позивача, а саме шляхом зобов`язання Комісію повторно розглянути матеріали подані товариством та прийняти в установленому порядку, спосіб і строки рішення з урахуванням мотивів суду, викладених у рішення. Разом з тим, колегія суддів вважає, що обраний судом спосіб захисту не відповіда вимогам чинного законодавства. Зокрема, обираючи інший спосіб захисту, суд першої інстанції не застосував ст. 9 КАС України і, окрім того, застосував такий спосіб захисту, який не буде сприяти відновленню порушеного права позивача. Так, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з п.187.1. ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису. Абзацом першим п.201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. ПН згідно з п.201.7 ст.201 ПК України складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Додатково, з огляду на відсутність зазначення у додатковій інформації конкретного видів документів, які не було додано позивачем, за фактичного встановлення судом наявності документів свідчить про формальний розгляд ГУ ДПС у Черкаській області документів для реєстрації ПН №359. Тому відсутні підстави для судового втручання в дискреційні повноваження відповідачів щодо їх розгляду та оцінки. Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/розрахунку коригування в ЄРПН також затверджений згаданою вище постановою КМУ №1165. Згідно з пунктом 12 за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін. Відповідно до ст 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчас не витрішення судом спорів у сфері пубюлічно-правовиїх відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, права та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За таких підстав, оскільки судом вірно було визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДПН Головного управління ДПС у Черкаській області, а отже належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов`язання Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в ЄРПН податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон-Агро» №12 від 15.11.2024 датою її фактичного надходження. Тому колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в частині зобов`язання повторно розглянути заяву скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Щодо вимог апеляційної скарги стосовно скасування додаткового рішення. Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Згідно до ч.3 вказаної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною п`ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Отже, компенсації за рахунок іншої сторони підлягає не будь-яка правова допомога, а саме професійна правнича, виконавцем якої є адвокат. Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Як встановлено судом, 06.05.2021 позивач уклав з Адвокатським об`єднанням «Право, бізнес і фінанси» в особі голови об`єднання адвоката Драченка В.В. договір №57-05 про надання правової допомоги (далі Договір), предметом якого є надання зазначеним адвокатом правової (правничої) допомоги, пов`язаної із захистом його прав та інтересів. Згідно з підп.4.1 п.4 Договору отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Вартість послуг наданих адвокатом складає 1000,00 грн за одну голину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 100000,00 грн (підп.4.3 п.4 Договору). Відповідно до підп.4.5 п.4 Договору сторони додатково домовилися про гонорар успіху, якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Розмір гонорару успіху становить 5 % від ціни позову. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі. Згідно з п.2.1. акту наданих послуг №5 від 07.03.2025 до Договору вартість послуг в п.1 Акту становить 6750,00 грн. Відповідно до п.2.2. Акту на виконання підп.4.5 п.4 Договору сторонами погоджено гонорар успіху адвоката у розмірі 5% від розміру заблокованого ПДВ ПН №12 від 15.11.2024 у розмірі 554,86 грн. Всього до сплати 7304,86 грн (п.2.3 Акту). Позивач сплати вказаному Адвокатському об`єднанню кошти в суму 7304,86 грн, як гонорар адвоката згідно зі вказаним вище Актом, що підтверджується копією платіжної інструкції від 07.03.2025 №2692. Відповідач до суду першої інстанції не подав заяви про зменшення суми витрат на правничу допомогу. Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду також не подавав. Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертався до питання співмірності витрат на правничу допомогу, визначаючи критерії та принципи їх розподілу між сторонами. Зокрема, Верховний Суд підкреслює, що розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним із складністю справи, обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, а також ціною позову та значенням справи для сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання. Суд оцінює витрати на правничу допомогу з урахуванням складності справи, обсягу та часу виконаних робіт, а також значення справи для сторони. Суд має оцінювати витрати на правничу допомогу з урахуванням їх реальності та розумності, враховуючи конкретні обставини справи. Суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, якщо вони визнані неспівмірними та наявне відповідне клопотання. Практика Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, зроблено висновок, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21). Крім цього, підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі може бути ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом (постанова ВС від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17). З огляду на зазначене, колегія суддів вирішуючи питання витрат на правничу допомогу, враховує складність справи, Практика Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, зроблено висновок, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. При визначенні розміру витрат на правничу допомогу колегія суддів враховує доводи позивача та з урахуванням встановлених у справі обставин, вважає, що сума 7 304,86 грн, яку просить стягнути з відповідача позивач , є співмірною з виконаним об`ємом роботи адвокатом, кількості витраченого часу, розміру гонорару, обсягу наданих послуг, ціні позову та значенню справи. Вирішуючи питання особи з якої необхідно стягнути витрати на правничу допомогу, колегія суддів враховує, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдинову реєстрі податкових накладних було прийнято Комісією з питант зупинення податкової накладної/ розрахунку коригування саме Комісією Головного управління ДПС у Київській області З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про стянення з Головного управління ДПС України у Черкаській області на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 7304,86 грн. Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені (прийняті) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За змістом ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити повністю. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та щодо зобов`язанння повторно розглянути матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛЕГІОН-АГРО» щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної ним податкової накладної від 15.11.2024 №12. Ухвалити в цій частині нове судове рішення наступного змісту: «Зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в ЄРПН податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон-Агро» №12 від 15.11.2024 датою її фактичного надходження». В решті рішення суду залишити без змін. Скасувати додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року та ухвалити нове наступного змісту: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235; код ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛЕГІОН-АГРО» (18028, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Лейтенанта Мукана, буд. 10; код ЄДРПОУ 36090664) частину витрат, пов`язаних з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката, у розмірі 7304,86 грн (сім тисяч триста чотири гривні 86 копійок). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді; Кобаль М.І. Мельничук В.П.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»