Постанова Одеський апеляційний суд № 522/12632/22

Номер провадження: 22-ц/813/798/25 Справа № 522/12632/22 Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.10.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Венжик Л.С., за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи: представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 , переглянувши справу №522/12632/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2023 року у складі судді Свяченої Ю.Б., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 23 вересня 2022 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що перебула з відповідачем ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з 30 серпня 2012 року, у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_6 , шлюбні відносини припинили з жовтня 2021 року, шлюб розірвано судовим рішенням від 17 травня 2022 року. Позивач ОСОБА_1 просила: в порядку поділу майна подружжя стягнути з відповідача ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 15000,00 доларів США; поділити в рівних частках злитки золота; поділити предмети домашнього вжитку та в порядку поділу визнати за ОСОБА_1 право власності на тренажер «Rеttler» вартістю 18900,00 грн., холодильник «Liebherr» вартістю 7300,00 грн., бойлер «Electrolux» вартістю 2000,00 грн., а всього на загальну суму 28200,00 грн.; визнати за ОСОБА_3 право власності на ліжко двоспальне вартістю 4960,00 грн., диван вартістю 2410,00 грн., телевізор «Sony» вартістю 9600,00 грн., пральну машину «Zanussi» вартістю 9600,00 грн., а всього на загальну суму 26570,00 грн.; розподілити судові витрати (т.1 а.с.1-7). Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2022 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.72). Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково, зазначивши у відзиві, що не підлягають задоволенню вимоги про поділ грошових коштів та злитків золота в силу недоведеності наявності такого спільного майна. Злитками золота відповідач не володів. Грошові кошти витрачав за погодженням з позивачем на потреби сім`ї. Телевізор, пральна машина придбані відповідачем у 2010 році до шлюбу, тому не є майном подружжя. Можливим та справедливим є здійснення поділу, за яким виділити позивачу тренажер, виділити відповідачу ліжко, диван, холодильник, бойлер. При поділі майна врахувати сплату відповідачем протягом 2021-2022 років комунальних платежів, інтернету та дитячого садка на загальну суму 17458,86 грн. (т.1 а.с.97-102). Позивач ОСОБА_1 надала відповідь на відзив, за змістом якої підтримала вимоги (т.1 а.с.143-145). Відповідач ОСОБА_3 надав заперечення на відповідь на відзив, за змістом яких підтримав власну позицію (т.1 а.с.151-153). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 березня 2023 року за клопотанням ОСОБА_1 витребувано докази з ПАТ Акціонерний банк «Південний» інформацію про рахунки ОСОБА_3 та оренду сейфу (т.1 а.с.159). 02 травня 2023 року ПАТ Акціонерний банк «Південний» надано запитану інформацію клієнта ОСОБА_3 (т.1 а.с.160). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у витребуванні доказів з ПАТ АБ «Південний» (виписок по рахунках, інформації про зняття коштів з рахунків) (т.1 а.с.174). Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2023 року позов задоволено частково; в порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на тренажер вартістю 18900,00 грн.; в порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на ліжко, диван, холодильник, бойлер загальною вартістю 16670,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 1025,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. (т.1 а.с.187-189). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю (т.2 а.с.1-11). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. На час звернення до суду позивачу було відомо, що сума спільних коштів складає орієнтовно 30000,00 доларів США та злитки золота, які перебували на відкритих на ім`я ОСОБА_3 в ПАТ АБ «Південний» банківських рахунках та у банківському сейфі. В ході розгляду справи витребувано докази, якими підтверджено наявність станом на 05 жовтня 2021 року на банківських рахунках ОСОБА_3 грошових коштів в загальній сумі 14665,05 доларів США. Проте, після фактичного припинення стосунків ОСОБА_3 витрачав грошові кошти на власний розсуд та не на потреби сім`ї, з огляду на що і просила стягнути грошові кошти в сумі 15000,00 грн. та половину злитків золота. Суд надав неналежну оцінку доказам та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 заперечив щодо змісту і вимог апеляційної скарги. Фактичне припинення стосунків не має наслідком зміну чи припинення правовідносин подружжя та не має значення для вирішення спору. Грошову кошти в сумі 14665,05 доларів США у своєму складі містять 10011,01 доларів США особистих коштів ОСОБА_3 , розміщених на рахунках до шлюбу. Під час шлюбу ОСОБА_3 грошові кошти витрачав в інтересах сім`ї з відома та згоди дружини. ОСОБА_3 банківський сейф в ПАТ АБ «Південний» не орендував, доказів наявності злитків золота відсутня, тому посилання у позові та скарзі на поділ злитків золота некоректне. Телевізор та пральна машина обґрунтовано виключені з поділу, так як придбані до шлюбу (т.2 а.с.52-57). Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, залишення без змін рішення суду в частині поділу предметів домашнього вжитку та в частині відмови у поділі злитків золота, про скасування рішення суду в частині поділу грошових коштів та ухвалення в цій частині вимог нового рішення про часткове задоволення позовних вимог про поділ грошових коштів з огляду на наступне. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст.60 СК України). Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядженням майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст.63 СК України). Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч.1 ст.69 СК України). У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (ч.2 ст.371 ЦК України). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК України). У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (ч.3 ст.372 ЦК України). ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрували шлюб 30 серпня 2012 року (т.1 а.с.13). ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.17). Згідно Договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (покупці), ОСОБА_1 та ОСОБА_3 купили в рівних частках у спільну часткову власність квартиру загальною площею 61,3 кв.м, житловою площею 37,0 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єлькіною М.О. 12 грудня 2011 року, зареєстровано в реєстрі за №1511 (т.1 а.с.23-24, 25). Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2022 року в справі №947/37504/21 за позовом ОСОБА_1 , зокрема, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано (позов подано 26 листопада 2021 року; судове рішення не містить встановлення судом дати припинення шлюбних відносин) (т.1 а.с.47-53). ОСОБА_3 за професією моряк. 23 вересня 2022 року ОСОБА_1 подала позов про поділ майна подружжя. ОСОБА_1 спільним майном подружжя, що підлягає поділу, вказала грошові кошти, злитки золота, речі (тренажер, холодильник, бойлер, телевізор, пральну машину, ліжко, диван). Щодо поділу речей. Товарний чек на диван від 12 лютого 2014 року, товарний чек на ліжко від 29 листопада 2012 року (т.1 а.с.21, 22). Товарні чеки тощо на інші спірні речі не надано. За доводами ОСОБА_3 , що не спростовані ОСОБА_6 , телевізор та пральна машина придбані ОСОБА_3 у 2010 році до шлюбу. ОСОБА_6 вказала вартість спірних речей, доказів на спростування ОСОБА_3 не надав, звернув увагу на те, що речі мають певний фізичних знос. Сторони на час виникнення спору проживають за адресами, відмінними від адреси спільної квартири, речі з якої є предметом поділу. Суд першої інстанції в порядку поділу майна подружжя виділив ОСОБА_1 тренажер вартістю 18900,00 грн., виділив ОСОБА_3 холодильник, бойлер, ліжко, диван загальною вартістю 16670,00 грн.; про грошову компенсацію рівниці у вартості цього майна не заявлялось. Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав проводити інший поділ цих речей та, відповідно, погоджується з тим, що відсутні докази виникнення спільної сумісної власності подружжя на телевізор та пральну машину. Щодо поділу злитків золота. ОСОБА_3 заперечує придбання злитків золота. ОСОБА_1 не зазначає кількість, вартість тощо злитків золота, дату придбання та місце зберігання таких. За інформацією ПАТ Акціонерний банк «Південний» депозитарних банківських сейфів, орендованих на ім`я ОСОБА_3 станом на 05 жовтня 2021 року та станом на 21 червня 2022 року немає; придбання ОСОБА_3 банківських металів за період з 30 серпня 2012 року по 20 червня 2022 року не було (т.1 а.с.160). Суд першої інстанції відмовив у поділі злитків золота як майна подружжя, суд апеляційної інстанції з цим погоджується, так як не встановлено набуття подружжям у спільну сумісну власність банківських металів (золота тощо). Щодо поділу грошових коштів. ОСОБА_1 заявила про спільну сумісну власність подружжя на грошові кошти в сумі 30000,00 доларів США та просила в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_3 на її користь грошові кошти в сумі 15000,00 грн. За інформацією ПАТ Акціонерний банк «Південний» на ім`я ОСОБА_3 у спірний період були відкриті: поточний рахунок НОМЕР_1 ….32 у доларах США від 15 липня 2008 року; залишок коштів станом на 05 жовтня 2021 року 11899,87 доларів США, станом на 21 червня 2022 року 1079,87 доларів США; поточний рахунок НОМЕР_2 ….64 у гривні від 26 жовтня 2007 року; залишок коштів станом на 05 жовтня 2021 року 2764,18 грн., станом на 21 червня 2022 року 279,81 грн.; поточний рахунок НОМЕР_3 ….91 у доларах США від 15 липня 2008 року; залишок коштів станом на 05 жовтня 2021 року 1,00 доларів, станом на 21 червня 2022 року 72,86 доларів США (т.1 а.с.160). За інформацією ПАТ Акціонерний банк «Південний» депозитарних банківських сейфів, орендованих на ім`я ОСОБА_3 станом на 05 жовтня 2021 року та станом на 21 червня 2022 року немає (т.1 а.с.160). З пояснень сторін слідує, що після повернення ОСОБА_3 з рейсу ОСОБА_1 05 жовтня 2021 року заявила про те, що має інші стосунки та намір розірвати шлюб. ОСОБА_1 подала 26 листопада 2021 року позов про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з матір`ю, стягнення аліментів на утримання дитини. Належними та допустимими доказами у справі підтверджено, що станом на 05 жовтня 2021 року на банківських рахунках ОСОБА_3 знаходились грошові кошти в сумі 11899,87 доларів США, 1,00 доларів США, 2764,18 грн. Отже, в порядку поділу грошових коштів як майна подружжя з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти в сумі 5950,44 доларів США та 1382,09 грн. (11900,87 доларів : 2 = 5950,44 доларів США; 2764,18 грн. : 2 = 1382,09 грн.). ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мають рівні права на майно, набуте за час шлюбу, мають право на поділ майна, у разі поділу майна частки сторін (колишнього подружжя) є рівними. Сторони не заперечують рівність часток у праві спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, інше домовленістю між сторонами не визначено, шлюбний договір між сторонами не укладався. Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, інше домовленістю між ними не визначено. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.133 ЦПК України). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України). Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України). Витрати на професійну правничу допомогу стягнуто судом першої інстанції в сумі 6000,00 грн., підстав для перегляду даного розміру витрат не вбачається, принцип співмірності та пропорційності враховано. За подання позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 6032,99 грн., за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 9049,49 грн. (т.1 а.с.68, т.2 а.с.34). Пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2380,62 грн. (6032,99 грн. : 100% х 39,46% = 2380,62 грн.), витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3570,93 грн. (9049,49 грн. : 100% х 39,46% = 3570,93 грн.). Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , підтриману представником Руднівою Світланою Віталіївною, в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя в частині поділу предметів домашнього вжитку та в частині відмови у поділі злитків золота залишити без змін. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя в частині поділу грошових коштів скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя в частині поділу грошових коштів задовольнити частково. В порядку поділу майна подружжя у вигляді грошових коштів стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) грошові кошти в сумі 5950 доларів США 44 центи та 1382 грн. 09 коп. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2023 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без змін. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2023 року в частині стягнення витрат на сплату судового збору змінити. Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2380 грн. 62 коп., на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3570 грн. 93 коп., а всього в загальній сумі 5951 грн. 55 коп. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повну постанову складено 17 грудня 2025 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді С.О.Погорєлова Є.С.Сєвєрова