Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/21153/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2025 року м. Хмельницький Справа № 686/21153/21 Провадження № 22-ц/820/2330/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В., секретар судового засідання Демчук В. М., з участю: прокурора Русецької О. В., представника Хмельницької міської ради Колокольникова О. М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 січня 2022 року (суддя Козак О. В., повне судове рішення складено 28 січня 2022 року) у справі за позовом Керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Хмельницької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 , про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарг, суд у с т а н о в и в : У вересні 2021 року керівник окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, звертаючись до суду із вказаним позовом зазначав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 квітня 2018 року № 22-2456-СГ за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6825085400:02:007:0018 для ведення особистого селянського господарства на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району (проект розроблено на підставі наказу від 30 березня 2018 року № 22-1752-СГ). Право приватної власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 квітня 2018 року. В подальшому ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 02 травня 2018 року. ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 6825085400:02:007:0018 об`єднала з іншими ділянками кадастрові номери 6825085400:02:007:0003, 6825085400:02:007:0006, 6825085400:02:007:0012, 6825085400:02:007:0016, 6825085400:02:007:0015, 6825085400:02:007:0007, внаслідок чого утворилась земельна ділянка кадастровий номер 6825085400:02:007:0025 площею 14 га, яку вона на підставі договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2018 року відчужила ОСОБА_1 . Відповідно до інформації Відділу № 1 Управління у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 серпня 2021 року № 10-22-0.381-54/33-21 земельна ділянка кадастровий номер 6825085400:02:007:0018 повністю знаходяться в межах координат новоутвореної земельної ділянки кадастровий номер 6825085400:02:007:0025. ОСОБА_2 на час отримання у власність земельної ділянки уже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, що підтверджується наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08 вересня 2017 року № 22-18943-СГ. Тому земельна ділянка кадастровий номер 6825085400:02:007:0018 вибула із земель сільськогосподарського призначення державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання. А ОСОБА_3 відповідно придбали вказану земельну ділянку в особи, яка не мала права її отримувати та відчужувати, після чого продала її ОСОБА_1 . Тому прокурор просив: визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 квітня 2018 року № 22-2456-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га кадастровий номер 6825085400:02:007:0018 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району (на теперішній час за межами с. Пархомівці Хмельницької міської об`єднаної територіальної громади); витребувати у ОСОБА_1 на користь Хмельницької міської об`єднаної територіальної громади в особі Хмельницької міської ради земельну ділянку загальною площею 2 га в координатах, межах та конфігурації, що була передана на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17 квітня 2018 року № 22-2456-СГ у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району (на теперішній час за межами с. Пархомівці Хмельницької міської об`єднаної територіальної громади); скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 6825085400:02:007:0025, припинивши право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку; скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6825085400:02:007:0025. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 січня 2022 року позов задоволено. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 квітня 2018 року № 22-2456-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га кадастровий номер 6825085400:02:007:0018 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району (на теперішній час за межами с. Пархомівці Хмельницької міської об`єднаної територіальної громади). Витребувано у ОСОБА_1 на користь Хмельницької міської об`єднаної територіальної громади в особі Хмельницької міської ради земельну ділянку загальною площею 2 га в координатах, межах та конфігурації, що була передана на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17 квітня 2018 року № 22-2456-СГ у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району (на теперішній час за межами с. Пархомівці Хмельницької міської об`єднаної територіальної громади). Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 6825085400:02:007:0025, припинивши право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку. Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6825085400:02:007:0025. Вирішено питання про судовий збір. ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та державної реєстрації земельної ділянки, в апеляційній скарзі просить його скасувати в цій частині. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Ухвалене судом рішення порушує її права як власника нерухомого майна, набутого на законних підставах (шість інших земельних ділянок). У відзиві Окружна прокуратура міста Хмельницького просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Відповідно до діючого законодавства рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки. У відзиві Хмельницька міська рада просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Обраний позивачем спосіб захисту був ефективним і надав територіальній громаді в особі Хмельницької міської ради можливість повернути земельну ділянку у власність. Вимога відповідачки про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі не забезпечить поновлення її прав на частину спірної земельної ділянки. Прийняття рішення про часткове скасування державної реєстрації земельної ділянки не передбачено законом. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 25 листопада 2025 року відзив Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду. Рішення суду в частині вирішення інших позовних вимог не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом. У засіданні апеляційного суду прокурор та представник Хмельницької міської ради проти задоволення апеляційної скарги заперечують. Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції правильно установив, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 19 липня 2016 року № 22-18324-СГ ОСОБА_2 на підставі його заяви від 16 травня 2016 року надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області 6825088400:03:011), орієнтований розмір земельної ділянки 2,0000 га. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08 вересня 2017 року № 22-18943-СГ на підставі заяви ОСОБА_2 від 21 серпня 2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2,000 га кадастровий номер 6825088400:03:011:0683 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі вказаного наказу 05 травня 2018 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 6825088400:03:011:0683. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30 березня 2018 року № 22-1752-СГ ОСОБА_2 на підставі його заяви від 15 березня 2018 року надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га кадастровий номер 6825085400:02:007:0018. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 квітня 2018 року № 22-2456-СГ на підставі заяви ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 6825085400:02:007:0018 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. На підставі вказаного наказу 20 квітня 2018 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 6825085400:02:007:0018, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 02 травня 2018 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Лаврентьєвою В. В., відчужив земельну ділянку кадастровий номер 6825085400:02:007:0018 ОСОБА_3 03 вересня 2018 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Грица Л. М. внесла відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єднання земельної ділянки кадастровий номер 6825085400:02:007:0018 з іншими земельними ділянками та про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на новостворену після об`єднання земельну ділянку площею 14 га кадастровий номер 6825085400:02:007:0025. 25 жовтня 2018 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грица Л. М., відчужила земельну ділянку кадастровий номер 6825085400:02:007:0025 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на майно. Відповідно до відповіді Відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 10-22-0.33-701/116-2 від 28 травня 2021 року та Поземельних книг на земельні ділянки кадастровий номер 6825085400020070025 від 23 серпня 2018 року, кадастровий номер 6825085400020070018 від 06 вересня 2016 року земельна ділянка кадастровий номер 6825085400:02:007:0025 утворена шляхом об`єднання земельних ділянок кадастрові номери 6825085400:02:007:0018, 6825085400:02:007:0003, 6825085400:02:007:0006, 6825085400:02:007:0012, 6825085400:02:007:0016, 6825085400:02:007:0015, 6825085400:02:007:0007. Згідно з відповіддю Відділу № 1 Управління у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 10-22-0.381-54/33-21 від 13 серпня 2021 року земельна ділянка кадастровий номер 6825085400:02:007:0018 площею 2,0000 га повністю знаходиться в межах новоутвореної земельної ділянки кадастровий номер 6825085400:02:007:0025 площею 14,0000 га. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2021 року у позові заступника прокурора Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08 вересня 2017 року № 22-18943-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6825088400:03:011:0683 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району, та зобов?язання ОСОБА_2 повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вказану земельну ділянку відмовлено. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Задоволення позову суд мотивував необхідністю відновлення порушеного права позивача на спірну земельну ділянку, яка вибула з володіння власника не з його волі на підставі незаконного рішення державного органу, якому держава делегувала повноваження щодо розпорядження землями державної власності. Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону. За змістом статей 116, 118 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності, у тому числі у порядку безоплатної приватизації. На підставі частини 4 статті 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Відповідно до частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Прокурором доведено у справі порушення права власності територіальної громади на спірну земельну ділянку кадастровий номер 6825085400:02:007:0018. Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України). У силу частини 1 статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Статтею 330 ЦК України передбачено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц та інших. Отже, захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача. ОСОБА_1 не оспорює рішення чуду в частині витребування у неї на користь Хмельницької міської об`єднаної територіальної громади в особі Хмельницької міської ради земельної ділянки загальною площею 2 га в координатах, межах та конфігурації, що була передана на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17 квітня 2018 року № 22-2456-СГ у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району (на теперішній час за межами с. Пархомівці Хмельницької міської об`єднаної територіальної громади). У зв`язку з наведеним у разі відсутності волі власника на вибуття з його володіння земельних ділянок власник із застосуванням указаних правових норм вправі заявити вимоги про витребування спірних земельних ділянок від кінцевих набувачів. При цьому власник вправі витребувати земельні ділянки й у тому випадку, коли вони були поділені та/або об`єднані добросовісним набувачем. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року в справі № 367/2022/15-ц. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (стаття 79 ЗК України). За змістом частин 1-4 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки відбувається шляхом визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Згідно з частиною 13 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Відповідно до частини 10 статті 79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки відповідно до статей 125, 126 ЗК України виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV). На підставі пункту 1 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з частиною 4 статті 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться винятково за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку. Статтею 16 Закону «Про Державний земельний кадастр» (далі Закон № 3613-VI) визначено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно (частини 1-3, 6-8). Отже, для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права обов`язковою умовою є наявність характеристик такого об`єкта, зокрема, кадастровий номер, розмір, межі та координати, які містяться у Державному земельному кадастрі. Повернення земельних ділянок у володіння власника (правомірного володільця) лише шляхом задоволення позову про витребування майна не відбувається з огляду на те, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 6825085400:02:007:0018 втратила статус об`єкта цивільних прав, оскільки за ОСОБА_1 уже зареєстровано право на новостворену земельну ділянку кадастровий номер 6825085400:02:007:0025. Відповідно до частини 10 статті 24 Закону № 3613-VI державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, серед іншого, поділу чи об`єднання земельних ділянок; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності). З метою забезпечення ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення судового рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки обов`язково має відбуватися за умови одночасного визнання, зміни чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Подібні висновки викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 686/19656/19, від 03 травня 2022 року у справі № 199/1136/20. Реалізація основної позовної вимоги про віндикацію є можливою винятково за умови припинення права власності ОСОБА_1 на новостворену земельну ділянку, до складу якої входять ділянки, на які вона має право, так і ділянка, на яку вона законного права немає, що виключає можливість збереження за відповідачкою права власності на новостворену земельну ділянку в цілому. Та обставина, що новостворена земельна ділянка як окремий об`єкт цивільних прав не може правомірно належати ОСОБА_1 , має наслідком скасування її державної реєстрації. Отже, вимоги про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки є правомірними та ефективними способами захисту прав позивача, крім основного способу захисту для правовідносин у справі (вимога про витребування спірного майна). При застосуванні наведених норм права до спірних відносин апеляційний суд на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 911/906/23 від 03.09.2025. З огляду на викладене суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що у зв`язку з порушенням процедури отримання спірної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, та подальшим її відчуженням, об`єднанням з іншими земельними ділянками, державна реєстрація права власності останнього набувача на новостворену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та державна реєстрація цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі підлягають скасуванню. Безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на порушення права на інші набуті у встановленому законом порядку земельні ділянки. Рішення суду не впливає на права ОСОБА_1 на ті земельні ділянки, які їй правомірно належали до об`єднання, та на формування на основі цих ділянок нової земельної ділянки, право на яку може бути зареєстровано у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачкою. Інші доводи апеляційної скарги правильний висновок суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010). Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 січня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 16 грудня 2025 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П. Корніюк І. В. П`єнта