Ухвала КЦС ВС № 761/22529/24-ц

УХВАЛА 12 грудня 2025 року м. Київ справа № 761/22529/24-ц провадження № 61-5814св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Міністерство культури та інформаційної політики України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельман», Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Хілл», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року у складі судді Ільєвої Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2025 рокуу складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Ящук Т. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Міністерство культури та інформаційної політики України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельман», Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Хілл», про скасування рішення органу місцевого самоврядування, ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просив: - скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28 грудня 2018 року № 1398, яким затверджено Містобудівні умови та обмеження на нове будівництво у АДРЕСА_2, видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Едельман» (далі - ТОВ «Едельман»); - скасувати Містобудівні умови та обмеження на нове будівництво у АДРЕСА_2, видані ТОВ «Едельман» і зареєстровані за № MU01:7543-8787-2245-5120; - стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 2 000 000,00 грн. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що на підставі рішень Київської міської ради від 31 жовтня 2006 року № 12/269 та від 16 березня 2006 року № 327/3418 земельні ділянки загальною площею 2,1832 га у АДРЕСА_1 були продані ТОВ «ЛВ-Холдинг». У подальшому зазначені земельні ділянки об'єднувались, ділились та були продані ТОВ «Голден Хілл», а у подальшому передані в суборенду ТОВ «Едельман». На час звернення до суду з цим позовом земельні ділянки мають кадастрові номери: 8000000000:82:036:0134, 8000000000:82:036:0137, 8000000000:82:036:0130, 8000000000:82:036:0135, 8000000000:82:036:0131, 8000000000:82:036:0133, 8000000000:82:036:0138, 8000000000:82:036:0132. Зазначав, що з листа Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) дізнався, що ТОВ «Едельман» було надано Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Будівництво офісно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_2 (кадастрові номери земельних ділянок 8000000000:82:036:0134, 8000000000:82:036:0137, 8000000000:82:036:0130, 8000000000:82:036:0135, 8000000000:82:036:0131, 8000000000:82:036:0133, 8000000000:82:036:0138, 8000000000:82:036:0132), які були затверджені наказом Департаменту (відповідача) від 28 грудня 2018 року № 1398, за реєстраційним номером електронної системи MU01:7543-8787-2245-5120. Вказував, що спірні земельні ділянки знаходяться у центральній планувальній зоні міста Києва, у Центральному історичному ареалі міста Києва (рішення Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804), у зоні регулювання забудови 1 категорії, де максимальна висота будівництва не може перевищувати 27 метрів. Попри це, у оскаржуваних містобудівних умовах та обмеженнях максимальна висота визначена до 73,5 метра. Крім того, у Містобудівних умовах та обмеженнях не визначені і ряд інших обов'язкових параметрів, а саме максимальна щільність забудови, вони видані на забудову земельних ділянок (території), яка впритул прилягає до пам'ятки національного значення Башта № 5 Київської фортеці, 1833-1846 років. Вказане несе загрозу історичному традиційному середовищу пам`ятки національного значення, призведе до непоправних змін і спотворень, по суті ця пам`ятка втратить свою автентичність і історичний вигляд. Крім того, земельні ділянки, на які видані Містобудівні умови та обмеження, вибули з державної власності протиправно, що підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 листопада 2023 року у справі № 910/10986/18, яка набрала чинності та якою визнано незаконними і скасовано всі рішення Київради на підставі яких земельні ділянки вибули з державної власності та були передані у приватну власність, а також договори купівлі-продажу цих земельних ділянок, тому і Містобудівні умови та обмеження не можуть бути чинними. Також зазначав, що задоволення культурно-естетичних потреб громадян є немайновим благом і право на це благо охороняється законом. Можливість і право реалізовувати свої культурно-естетичні потреби спогляданням, любуванням пам`ятками культурної спадщини, усвідомленням того що вони є, що держава зберігає і охороняє культурну спадщину - це є немайновим благом і правом кожного громадянина, в тому числі і позивача, а відповідно, воно підлягає захисту на підставі цивільного законодавства. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 13 листопада 2024 року клопотання Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про закриття провадження у цій справі задовольнив. Закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третіх осіб: Міністерство культури та інформаційної політики України, ТОВ «Едельман», ТОВ «ГОЛДЕН ХІЛЛ», про скасування рішення органу місцевого самоврядування. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції керувався тим, що цей спір має ознаки публічно-правового спору, оскільки відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, який зокрема здійснює адміністративні управлінські повноваження, спір виник стосовно видачі Містобудівних умов та обмежень, спірні публічно-правові відносини регулюються нормами законодавства, яке є визначальним для публічно-правових (адміністративних) правовідносин, зокрема, Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність». Крім того, суд зазначив, що предметом позову у цій справі фактично є перевірка законності дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання його владних управлінських функцій, а підставами позову є нібито допущені відповідачем порушення норм адміністративного права. Відтак, цей спір є публічно-правовим, у зв`язку з чим підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Київський апеляційний суд постановою від 03 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року - без змін. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у справі, яка переглядається, звернення ОСОБА_1 до суду обумовлене необхідністю захисту його інтересів у сфері містобудівної діяльності. У спірних правовідносинах відповідач Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) діяв як суб`єкт владних повноважень, оскільки здійснював публічно-владні управлінські функції на підставі Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про місцеве самоврядування в Україні». Тому, врахувавши предмет спору, заявлені позивачем вимог та наведені у їх обґрунтування доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що правовідносини у цій справі, у яких виник спір між ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування рішення органу місцевого самоврядування, мають усі ознаки публічно-правових, а тому така справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги У травні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2025 року, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, заявник зазначив, що правові висновки Верховного Суду, на які послався апеляційний суд, не є подібними до спірних правовідносин, оскільки у цій справі позивач звернувся за захистом виключно свого приватного цивільного немайнового права та інтересу. Також суди не звернули увагу і не дали оцінку правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17, від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а та від 06 листопада 2019 року у справі № 826/3731/18, які чітко сформулювали правила визначення юрисдикції та зазначили, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового але не виключно) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. У ТОВ «Едельман», як заявника на отримання Містобудівних умов та обмежень, виникли публічно-правові відносини з Департаментом містобудування та архітектури, оскільки відповідач уповноважений владно керувати поведінкою ТОВ «Едельман» (у певній сфері), так як встановлює для товариства певні умови та обмеження, визначені оскаржуваними Містобудівними умовами та обмеженнями, яке зобов`язано виконувати ці вимоги та приписи, встановлені відповідачем у Містобудівних умовах та обмеженнях. Тобто, відповідач діє як суб`єкт владних повноважень саме щодо ТОВ «Едельман». У той же час, стосовно позивача відповідач не діє як суб`єкт владних повноважень, так як оскаржуваними Містобудівними умовами та обмеженнями відповідач не покладає на нього жодні обов`язки, тобто не управляє його поведінкою. Видані Містобудівні умови та обмеження порушують його приватні немайнові права в культурно-естетичній сфері. Тобто, він як особа у якої немає публічно-правових відносин із суб`єктом владних повноважень може звернутися лише за захистом свого цивільного права - майнового або немайнового. Рух справи у суді касаційної інстанції Верховний Суд ухвалою від 29 травня 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з Печерського районного суду міста Києва. 04 грудня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у цій справі. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У частині другій статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції. Встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 03 вересня 2025 року передав на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справу № 308/17484/23 (провадження № 61-8165св24) за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Державного підприємства «Добробуд» Закарпатської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус Старк», про визнання протиправним і скасування розпоряджень. Обґрунтовуючи підстави для передання справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначала, що в цій справі, а також у справі № 308/13866/23, яка була предметом перегляду Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, суди не врахували, що незалежно від предмету та підстав позову, спори щодо оскарження рішень органів державної влади та місцевого самоврядування (суб`єктів владних повноважень) стосовно забудови земельних ділянок на місцевому рівні, у результаті реалізації яких у інших осіб виникають цивільні права та/або обов`язки, або які існували на час їх прийняття, є приватноправовими, які належить розглядати у порядку цивільного судочинства. Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі № 761/22529/24-ц. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 15 вересня 2025 року прийняв до розгляду цивільну справу № 308/17484/23 (провадження № 61-8165сво24). За змістом пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку. Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність зупинити провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 308/17484/23 (провадження № 61-8165сво24). Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Зупинити касаційне провадження у справі № 761/22529/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Міністерство культури та інформаційної політики України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельман», Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Хілл», про скасування рішення органу місцевого самоврядування до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 308/17484/23 (провадження № 61-8165сво24). Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді:Є. В. Петров А. І. Грушицький І. В. Литвиненко