LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС5023/4855/11 (922/1709/25)

від 15.12.2025 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у справі № 5023/4855/11 (922/1709/25) залишити без руху.

УХВАЛА 15 грудня 2025 року м. Київ cправа № 5023/4855/11 (922/1709/25) Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 (колегія суддів у складі: Россолов В.В. - головуючий, Гетьман Р.А., Хачатрян В.С.) у справі № 5023/4855/11 (922/1709/25) за позовом ліквідатора Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛТЕК-КАУФМАНН» до Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерське бюро "Централізована бухгалтерія" про витребування майна в межах справи № 5023/4855/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТЕК-КАУФМАНН" ВСТАНОВИВ: Арбітражний керуючий Безпалий Сергій Олександрович 25.11.2025 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у справі № 5023/4855/11 (922/1709/25), разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, так, відповідно до пункту 2 частини четвертої вказаної статті до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір". Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 встановлений у розмірі 3028,00 грн. Відповідно до підпункту 3 пункту 21 частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, скаржник повинен був сплатити судовий збір за звернення до суду касаційної інстанції в сумі 4844,80 грн (3028,00 х 200% х 0.8.), проте арбітражний керуючий Безпалий Сергій Олександрович до касаційної скарги не додав доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, про що Верховним Судом складено Акт від 25.11.2025 № 32.1-14/504. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. На момент звернення з позовом до суду ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлений у розмірі 3028,00 грн. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Предметом позову у цій справі є витребування майна, при чому вартість витребуваного майна складає 136900,00 грн, про що зазначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТЕК-КАУФМАНН» у позовній заяві. Зазначена сума не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року (302800,00 грн). Разом з тим, у поданій касаційній скарзі арбітражний керуючий Безпалий Сергій Олександрович не наводить обґрунтувань щодо наявності підстав, передбачених пп. "а - г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України для прийняття та розгляду Верховним Судом касаційної скарги на судові рішення у справах за ціною позову, що не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на викладене касаційна скарга арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом надання належних доказів сплати судового збору в сумі 4844,80 грн, а також обґрунтування подання касаційної скарги з підстав, передбачених пп. "а - г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи. Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Клопотання скаржника про поновлення строку касаційного оскарження Судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без руху. Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у справі № 5023/4855/11 (922/1709/25) залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду В. Картере

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»