Постанова Київський апеляційний суд № 363/5323/25

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 грудня 2025 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судуІгнатов Р.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 13 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення. В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 02 вересня 2025 року о 20 год 00 хв в с. Нові Петрівці по вул. Першого Травня 92, керував автомобілем ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, у порушення п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Вишгородського районного суду Київської області від 13 жовтня 2025 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю і його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що при розгляді справи суд першої інстанції не дотримався вимог закону, що вплинуло на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення. Аналіз матеріалів справи та відеозаписів свідчать про численні процедурні порушення та відсутність належної доказової бази. Апелянт вказує на незаконність зупинки, оскільки зупинка була здійснена начебто з підстави, що водій транспортного засобу не був пристебнутий пасками безпеки, однак ніякого підтвердження цього в матеріалах справи немає, постанова про адміністративне правопорушення з цього приводу не складена, будь якого зауваження з цього приводу не винесено. У постанові Верховного Суду від 15.03.2019 №686/11314/17 чітко вказано, що у випадку незаконної зупинки транспортного засобу працівники поліції не мають жодного права вимагати від водія пред`явити посвідчення водія та вчиняти будь-які інші дії щодо водія внаслідок такої незаконної зупинки. Тобто, незаконні дії працівників поліції не можуть у майбутньому породжувати законних вимог до особи. Що стосується відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, то з наданого відеофайлу вбачається, що відеозйомка починається 02.09.2025 року в 20:06:16, на якому чітко зафіксовано, що співробітник поліції підійшов до автомобіля, який стоїть, співробітник починає спілкування, тобто рух транспортного засобу не зафіксований, (хоча згідно даних протоколу - ОСОБА_1 керував транспортним засобом в 20:00:00). На відео зафіксовано, як співробітник поліції не може пояснити, які на його думку ознаки наркотичного сп`яніння наявні у ОСОБА_1 , однак пропонує проїхати до лікарні здати аналізи. В 20:18:19 ОСОБА_1 пояснив, що сам не поїде (оскільки боявся, що його не випустять і відвезуть до ТЦК). Лише майже через 20 хвилин після того, як поліцейський підійшов до його машини, він в 20:19:20 нарешті надумав, які ознаки наркотичного сп`яніння «виявив»: це блідість та почервоніння очей, однак в протоколі ці ознаки не зазначені. Жодної ознаки, передбаченої Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції яка затверджена №1452/735, в протоколі не вказано. Фактично у поліцейського не було підстав вважати, що ОСОБА_1 вживав наркотичні засоби або перебував під їх дією і як наслідок, не мав підстав для направлення його на медичний огляд. В 20:19:49 ОСОБА_1 ще раз сказав співробітнику поліції, що сам не поїде, бо вважає, що може опинитися в ТЦК. В 20:29:06 він погодився їхати до лікарні і проходити огляд, тобто він фактично не відмовлявся від проходження огляду, лише просив щоб дозволили дочекатися таксі, щоб дружина їхала за поліцейськими. Однак в 20:31:23 поліцейський повідомляє про складання протоколу. ОСОБА_1 вважає, що співробітник поліції навмисно здійснював тиск на нього для того, щоб він відмовився від проходження огляду в медичному закладі. Таким чином, апелянт вважає, що в матеріалах адміністративної справи відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутні будь які належні докази скоєння ним адміністративного правопорушення. Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, його пояснення та відповіді на запитання суду, передослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо допустимих доказів, які свідчать про обґрунтованість висновків судді першої інстанції, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння - умисно відмовився. Зокрема, як обґрунтовано зазначається в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена у повному обсязі дослідженими доказами, зокрема,протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №441762 від 02.09.2025 року, який складений у присутності ОСОБА_1 , однак останній відмовився від його підпису, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння від 02.09.2025 року, актом огляду тимчасово затриманого транспортного засобу від 02.09.2025 року, та відеозаписом з відеореєстратора транспортного засобу поліцейських та боді-камери поліцейського про зупинку транспортного засобу та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, на яких зафіксовано рух транспортного засобу, його зупинку, а також вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівником поліції була озвучена причина його зупинки, після чого повідомлено водія про ознаки наркотичного сп`яніння та неодноразово запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 то відмовлявся від проходження такого огляду, то погоджувався, але за висунутих ним умов. Таку поведінку ОСОБА_1 судом першої інстанції об`єктивно було оцінено як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в передбаченому законом порядку. Враховуючи вищенаведені обставини та оцінюючи наявні у справі докази, суддя, яка розглядала справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дійшла обґрунтованого висновку про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. При цьому, погоджуючись із висновками судді, яка розглядала дану справу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке. Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Положеннями ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. У відповідності до вимог, передбачених п. 6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, з урахуванням наведених вище положень ст. 266 КУпАП, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Із дослідженого у судовому засіданні відеозапису із нагрудних камер працівників патрульної поліції, долученого до матеріалів справи, вбачається, що працівники патрульної підійшли до транспортного засобу ОСОБА_1 , вказали, що транспортний засіб зупинено через порушення ПДР, перевірили його документи (паспорт), запитали, чи вживає алкогольні напої чи наркотичні речовини, на що водій заперечив, та вказали про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння. В подальшому працівниками поліції неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, роз`яснено його права та обов`язки, а також наслідки відмови від проходження огляду, проте водій відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння або погоджувався пройти такий огляд на своїх умовах, не передбачених законодавством, оскільки боявся, що його доставлять до ТЦК та СП. У судовому засіданні при апеляційному розгляді ОСОБА_1 пояснив, що він стояв і нікуди не їхав на автомобілі, а працівники патрульної поліції приїхали до нього і почали вимагати документи, посвідчення водія у нього не було із собою, оскільки він їхав в магазин і назад. Проте, на запитання суду ОСОБА_1 пояснив, що взагалі не має посвідчення водія і так постійно їздить без нього. Також визнав, що не був пристебнутий паском безпеки, вказав, що їхав і зупинився через дзвінок телефону, потім під`їхала машина поліції. Крім того, ОСОБА_1 не заперечував факт відмови від проходження огляду, мотивуючи це тим, що боявся доставки його до ТЦК та СП. Аналіз вимог зазначених вище нормативно-правових актів та встановлених судом обставин справи, дозволяє зробити висновок про те, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 , у випадку виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння, на вимогу поліцейського, повинен був пройти огляд на стан такого сп`яніння у закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, натомість ОСОБА_1 на таку вимогу поліцейського не пройшов огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння, що зафіксовано на відеозаписі. Також його вина підтверджується матеріалами які долучено до протоколу про адміністративне правопорушення. Поліцейський, у відповідності до вимог законодавства, обґрунтовано склав відповідний протокол, у якому зазначив ознаки можливого наркотичного сп`яніння, а саме порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, та дії водія щодо відмови від проходження відповідного огляду. Роз`яснив правові наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, посилання захисника ОСОБА_1 , що матеріали справи не містять жодних доказів керування ним транспортним засобом, не заслуговують на увагу, оскільки наявний у матеріалах справи диск містить відеозапис, яким зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Отже, враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги в частині недоведеного факту керування ОСОБА_1 та відсутності законних підстав зупинки неспроможними та такими, що не спростовують законності прийнятого судом рішення. За таких обставин, оскільки вина ОСОБА_1 доведена сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, в той час як доводи поданої апеляційної скарги в ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає необхідним прийняти рішення, яким залишити вказану скаргу без задоволення, а постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 13 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 13 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов Справа № 363/5323/25 Апеляційне провадження № 33/824/5483/2025 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Суддя у першій інстанції - Свєтушкіна Д.А. Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.